Постанова

від 01.11.2006 по справі 34/388-06-9714а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

34/388-06-9714А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"01" листопада 2006 р. Справа  № 34/388-06-9714А

01.11.2006р. в 11год.40хв. господарський суд Одеської області

у складі судді Фаєр Ю.Г.

при секретарі судового засідання Артем'євій В.В.,

за участю представника позивача: Бучацького В.В. –державного податкового інспектора юридичного відділу Арцизької МДПІ, діючого на підставі довіреності від 24.01.06р. №467/10/10;

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань господарського суду Одеської області №2 адміністративну справу №34/388-06-9714А

за позовом   Арцизької міжрайонної державної податкової інспекції

до відповідача Селянського /фермерського/  господарства „Работник”

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –    Відділення державного казначейства у Тарутинському районі

про стягнення заборгованості на суму 20023грн.

ВСТАНОВИВ:

          Арцизька МДПІ Одеської області звернулася до суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість на суму 20023грн., що утворилась внаслідок невиконання відповідачем умов угоди №302 від 04.09.1997р. про поставку сільгосптоваровиробнику техніки та запчастин на умовах поставки ним зерна до державних ресурсів.

Селянське /фермерське/ господарство „Работник” відзив на позовну заяву або письмові пояснення суду не надало, представника для участі в судовому засіданні не направило. Справа розглядається за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та давши їм оцінку в сукупності, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню з наступних підстав.

04.09.1997р. між Відкритим акціонерним товариством „Облагропостач” (постачальник), Фермерським господарством „Работник” (товаровиробник) та Березинським КХП (заготівельне підприємство) була укладена угода №302 про поставку сільгосптоваровиробнику техніки та запчастин на умовах поставки ним зерна до державних ресурсів.

Згідно п. 2.1 угоди постачальник зобов'язався поставити і передати товаровиробнику у 1997р. в повнокомплектному і якісному стані трактор марки ЮМЗ-6 АКЛ-1 вартістю 23000грн.

Пунктами 3.1-3.3 угоди передбачено обов'язок товаровиробника укласти з заготівельним підприємством угоду на поставку зерна в державні ресурси в рахунок оплати одержаної техніки та запасних частин, прийняти від постачальника техніку та запасні частини, вказані в пункті 2.1 угоди, за актом передачі-приймання згідно з додатком 4 Порядку і взяти її на баланс, а також поставити заготівельному підприємству у 1997-1999 роках за державним замовленням 87 тон продовольчого зерна м'якої пшениці третього класу в строки, не пізніше 1 листопада, у т. ч. 1997р. –29т, 1998р. –29т, 1999р. –29т.

          Відповідно до п.4.1-4.3 угоди Березинське КХП зобов'язалося укласти з товаровиробником угоду на поставку зерна в державні ресурси в рахунок оплати за одержану техніку та запасні частини, прийняти від останнього 87тон продовольчого зерна м'якої пшениці третього класу в строки, не пізніше 1 листопада, в т.ч. 1997р. –29т, 1998р. –29т, 1999р. –29т., забезпечити зберігання, окремий облік та передачу прийнятого від товаровиробника зерна до державних ресурсів.

На підставі умов вказаної угоди Відділення державного казначейства у Тарутинському районі провело розрахунок з заводом-виготовлювачем за передані товаровиробнику трактори, запасні частини за здане зерно за державним замовленням 1997-1999р., яке мало бути поставлено товаровиробником в державні ресурси (Заготівельному підприємству).

Відкрите акціонерне товариство „Облагропостач” взяті на себе зобов'язання за угодою виконало у повному обсязі, що підтверджується актом передачі-приймання техніки та приймання до державних ресурсів зерна від 04.09.1997р.

Відповідно до п.6.2 угоди договір набирає чинності з моменту оплати техніки і діє до повного виконання сторонами зобов'язань.

Статтею 193 Господарського Кодексу України, статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.7 ст.193).

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.599 зазначеного Кодексу зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ч.1 ст.625 зазначеного Кодексу боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Однак відповідач всупереч вимог вищезазначених приписів Цивільного кодексу України, Господарського Кодексу України не виконав свої зобов'язання за угодою в повному обсязі.

Відповідно до акту звірки заборгованості сільськогосподарських товаровиробників за отримані ними в 1997 році бюджетні позички і матеріально-технічні ресурси в рахунок державного замовлення (за рахунок державних ресурсів) станом на 01.10.2006р. кредиторська заборгованість відповідача по бюджетним позичкам склала 20023грн.

Доказів сплати заборгованості відповідач суду не надав.

Відповідно до ст.17 Бюджетного кодексу України орган стягнення застосовують механізм стягнення заборгованості з наданих підприємствам і організаціям позичок із державного бюджету  в порядку, передбаченому законом для стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів, включаючи погашення такої заборгованості  за рахунок майна боржників.

Згідно ст. 24 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік“ органи  державної податкової служби України визнано в 2006 році органом стягнення простроченої заборгованості за кредитами,  залученими державою  або  під  державні  гарантії,  та бюджетними позичками.

Крім того, згідно п. 11  ст.10 Закону України  “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990р. державні податкові інспекції в районах,  містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції  подають   до  судів  позови  до  підприємств,  установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими  фондами  за  рахунок  їх майна.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає позовні вимоги Арцизької міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

При вирішенні питання розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Покладення на відповідача держмита у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, даною статтею взагалі не передбачено. На підставі викладеного, суд не знаходить підстав для покладення на відповідача обов'язку сплачувати судовий збір за розгляд даної справи.

Керуючись ст.ст. 71, 72, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити.

2.          Стягнути з Селянського /фермерського/  господарства „Работник” (код ЄДРПОУ 19204923; 68553, Одеська область, Тарутинський район, Ярове, вул. Г.Дойжи, 6) на користь Державного бюджету України (на р/р31235453600447, код 02801384, символ звітності банку – 453, одержувач ДКУ, ЄДРПОУ 20055032, МФО 8201723) заборгованість по бюджетній позичці у сумі 20023(двадцять тисяч двадцять три)грн.

3.           Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили в разі надходження заяви особи, на користь якої ухвалено судове рішення.

Постанова господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого КАС України, якщо таку заяву не було подано, якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Про апеляційне оскарження рішення суду (постанови) першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                 Фаєр Ю.Г.