Рішення

від 10.09.2012 по справі 4/089-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" вересня 2012 р. Справа № 4/089-12

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємства "Поляков", м. Черкаси

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа якісних товарів",

м. Вишневе

про стягнення 68 765, 90 грн.

за участю представників:

від позивача -Харченко О.М. -предст., дов. № 330 від 27.08.2012р.

від відповідача -не з'явився;

Обставини справи:

Приватне підприємство "Поляков" (позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа якісних товарів"(відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 68 765, 90 грн., яка складається з 57519,23 грн. заборгованості за договором поставки № 2869 від 22.12.2011 року, 6481,30 грн. 20% річних, 4765,37 грн. пені.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.07.2012 р. у справі №4/089-12 розгляд справи було призначено на 06.08.2012р.

06.08.2012р. в судове засідання сторони не з'явились, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою господарського суду від 06.08.2012р. розгляд справи було відкладено на 10.09.2012р.

Представник відповідача в судове засідання вдруге не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, письмових пояснень стосовно заявлених позовних вимог не подав, хоча про час та місце наступного судового засідання був повідомлений завчасно та належним чином.

Відповідно до частини 1 статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України 02.06.2006 р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році").

Враховуючи те, що ухвала суду була направлена за адресою, яка вказана у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (копія виписки залучена до матеріалів справи), суд дійшов висновку, що відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

10.09.2012р. в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд, -

встановив:

22 грудня 2011 року між приватним підприємством «Торговий Дім ПОЛЯКОВ»(постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Мережа якісних товарів»(покупка) було укладено договір поставки № 2869 від 22.12.2011 року, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця продукти харчування та інші товари, надалі по тексту «Товар», а покупець зобов'язується прийняти і оплатити його на умовах даного Договору відповідно до виписаних накладних.

Відповідно до п. 1.2. договору, сума товару, що передається покупцю, ціна одиниці, асортимент, кількість товару, дата відвантаження визначені у накладній, яка є невід'ємною частиною даного договору. Доставка товару здійснюється за рахунок постачальника у зазначені в заявці терміни.

Згідно п. 3.3 договору, прийом товару за кількістю та якістю здійснюється відповідно до накладної постачальника за участю експедитора постачальника. Датою одержання товару вважається дата зазначена у накладній. При отримані товару покупець засвідчує факт прийняття товару, його якість та кількість. Після прийняття товару - товар обміну та поверненню не підлягає.

На виконання умов договору, позивачем був поставлений відповідачеві товар на загальну суму 132 273,11 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується належним чином засвідченими з боку відповідача накладними, зокрема, підписами уповноважених на отримання товару представників Товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа якісних товарів" та печаткою підприємства.

Відповідно до п. 4.2 договору, покупець здійснює розрахунки за отриману кожну поставку товару, окремо, шляхом перерахування 100% вартості отриманого товару на поточний рахунок постачальника, на протязі 21 календарного дня з моменту отримання товару, або шляхом внесення 100% вартості отриманого товару готівкою в касу постачальника, на протязі 21 календарного дня з моменту отримання товару.

Однак, відповідач в порушення умов договору за отриманий товар не розрахувався, здійснивши часткову оплату та повернення товару на суму 74 753, 88 грн., у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 57519,23 грн.

Зважаючи на викладене, останній вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, та у зв'язку з чим, позивач має право на захист свого порушеного права відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України.

Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Частиною другою статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи те, що відповідач у встановлений договором строк, за отриманий товар не розрахувався, в судове засідання не з'явився та доказів оплати суду не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 57519,23 грн. боргу є обґрунтованими, документально підтвердженими та таким, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 20 % річних у сумі 6481,30 грн. (за період з 29.02.2012р. по 18.04.2012р.) з урахуванням терміну оплати щодо кожної накладної окремо.

Відповідно до п. 5.2 договору, при порушенні п. 4.2 договору, покупець сплачує постачальнику 20% річних від суми боргу за весь час прострочення.

Частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на те, що сторони в договорі передбачили стягнення річних за невиконання умов договору в розмірі 20%, суд, здійснивши власний розрахунок 20% річних, встановив, що заявлені позивачем до стягнення двадцять відсотків річних відповідають вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога щодо стягнення 20% річних з простроченої суми в розмірі 6481,30 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п. 5.2 договору, при порушенні покупцем п. 4.2 даного договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу до дня фактичного розрахунку відповідно до ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Враховуючи норми чинного законодавства щодо нарахування неустойки, п. 4.2 договору щодо строку здійснення оплати, суд здійснив власний розрахунок пені від кожної накладної окремо та встановив, що заявлені позивачем до стягнення 4765,37 грн. пені підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа якісних товарів" (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Жовтнева, 17, кв. 59, код ЄДРПОУ 38010523) на користь Приватного підприємства "Торговий дім Поляков" (18000, м. Черкаси, вул. Чехова, 41, код ЄДРПОУ 32268131)-57 519 (п'ятдесят сім тисяч п'ятсот дев'ятнадцять) грн. 23 коп., 6481 (шість тисяч чотириста вісімдесят одну) грн. 30 коп. 20% річних, 4765 (чотири тисячі сімсот шістдесят п'ять) грн. 37 коп. пені, 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання повного тексту рішення: 11.09.2012р.

Суддя О.В. Щоткін