Постанова

від 27.08.2012 по справі 29/5009/5203/11

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

27.08.2012 р. справа №29/5009/5203/11

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівБогатиря К.В. Дучал Н.М., Склярук О.І. При секретарі: Здоренко О.Ю. за участю представників сторін:

від боржника:не з'явився від кредитора: від скаржника:не з'явився не з'явився за участю прокурораПономарьов А.О. -посвідчення № 3897

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби та Управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя на ухвалу господарського судуЗапорізької області від 24.10.2011р. у справі№ 29/5009/5203/11 (суддя Кричмаржевський В.А.) за заявою кредиторатовариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Аксіома" м. Київ до боржниказакритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Київська Русь Інвест" м. Запоріжжя пробанкрутство

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.10.2011р. у справі №29/5009/5203/11 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ЗАТ "Страхова компанія "Київська Русь Інвест" м. Запоріжжя як відсутнього боржника (ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі-Закон); ліквідовано юридичну особу -ЗАТ "Страхова компанія "Київська Русь Інвест"; припинено провадження у справі №29/5009/5203/11.

Ухвала суду мотивована тим, що ліквідатором з метою виявлення кредиторів банкрута надіслані повідомлення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури усім можливим кредиторам: установам, інспекціям, фондам соціального страхування, енергетичним підприємствам тощо (згідно з переліком у справі), але жодний кредитор не звернувся з заявою. Ліквідатором до реєстру вимог кредиторів включені грошові вимоги лише ініціюючого кредитора. За даними довідок державних органів, що здійснюють державну реєстрацію речових прав на нерухоме та рухоме майно, транспортних засобів, нерухомого майна і земельних ділянок за банкрутом не зареєстровано. На підставі цього суд дійшов висновку про здійснення ліквідатором в повній мірі обов'язків щодо повідомлення кредиторів банкрута та виявленню майна (активів) банкрута. Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута затвердити. Оскільки за результатами ліквідаційного балансу у банкрута не виявлено майна, за рахунок якого можливе погашення кредиторських вимог, підприємницька діяльність припинена, його необхідно ліквідувати, а провадження у справі припинити.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, заступник прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу скасувати, провадження у справі припинити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги прокурор посилається на ненадання ініціюючим кредитором доказів неможливості встановлення місцезнаходження керівних органів боржника; відсутні докази про проведення державним виконавцем заходів з розшуку боржника та його майна. Також прокурор посилається на відсутність в матеріалах справи документів в підтвердження відсутності коштів боржника на розрахункових рахунках або відомостей про їх закриття. Звертаючись зі скаргою в інтересах ДПІ в Жовтневому районі м.Запоріжжя, прокурор вказує, що ліквідація банкрута робить неможливим проведення перевірки з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування і сплати податків і зборів та дотримання валютного і іншого законодавства. Звертаючись зі скаргою в інтересах УПФУ в Жовтневому районі м. Запоріжжя, прокурор посилається на порушення ліквідатором ст. 52 Закону щодо неповідомлення фонду як потенційного кредитора боржника.

Ухвалою від 10.08.2012р. апеляційна скарга була прийнята Донецьким апеляційним господарським судом до провадження.

Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Статтею 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши доводи прокурора, колегія суддів встановила:

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону у разі, якщо громадянин-підприємець -боржник або керівні органи боржника-юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Загальні підстави для порушення провадження у справі про банкрутство визначені ч.3 ст. 6 Закону. Цією нормою передбачено, що справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Вимоги до заяви про порушення справи про банкрутство встановлені ст. 7 Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону заява про порушення справи про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі, підписується керівником боржника чи кредитора (іншою особою, повноваження якої визначені законодавством або установчими документами), громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності (його представником) і повинна містити, зокрема: виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 Закону до заяви кредитора додаються відповідні документи: рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів; докази того, що вартість предмета застави є недостатньою для повного задоволення вимоги, забезпеченої заставою у разі, якщо єдина підтверджена вимога кредитора, який подає заяву, забезпечена активами боржника.

За змістом ч. 3 ст. 6, ч. ч. 1, 8 ст. 7 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом лише у разі підтвердження кредитором неплатоспроможності боржника документами, які кредитор зобов'язаний додати до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство.

З матеріалів справи вбачається, що в обґрунтування заяви про порушення справи про банкрутство кредитор послався на передачу боржником простого векселя Серія АА №2019062 від 25.03.2011р. на суму 40 000грн. в рахунок заборгованості. У зв'язку з невиконанням зобов'язань кредитор опротестував вексель в неплатежі у приватного нотаріуса за № 828 від 20.06.2011р. та останній вчинив виконавчий напис від 20.06.2011р. № 829. Цей напис був пред'явлений для примусового виконання до Жовтневого ВДВС Запорізького міського управління юстиції. Постановою від 25.07.2011р. державним виконавцем повернуто виконавчий документ - виконавчий напис № 829 від 20.06.2011р. у зв'язку з тим, що боржник за адресою, вказаною у виконавчому документів та відповіді Головного управління статистики у Запорізькій області, не знаходиться.

Згідно ч. 1 ст. 27 Закону про виконавче провадження у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Статтею 32 цього Закону передбачені заходи примусового виконання рішень, до яких віднесені:

1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;

2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;

4) інші заходи, передбачені рішенням.

Крім того, до прав державного виконавця закон відносить: з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Отже, у постанові про повернення виконавчого документу стягувачеві від 25.07.2011р. зазначено «в результаті вжитих державним виконавцем заходів встановлено, що боржник за адресою, вказаною у виконавчому документів та відповіді Головного управління статистики у Запорізькій області, не знаходиться». Також державним виконавцем складено акт від 25.07.2011р. (а.с.11) у відповідності до п. 4.11.2. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999р. № 74/5. В цьому акті зазначено, що боржник за адресою: м. Запоріжжя, вул. Горького, 121, офіс 202, не знаходиться.

Колегія суддів звергає увагу на те, що в акті державного виконавця від 25.07.2011р. відсутні будь-які відомості щодо залучення понятих при проведенні виконавчих дій, а також в присутності кого складався цей акт та проводились дії.

Також апеляційний суд зауважує, що в простому векселі та виконавчому написі зазначена адреса боржника не у м. Запоріжжя, а в м. Києві : вул. Щорса, 29 (а.с.12-13).

Доказів того, що ініціюючий кредитор пред'являв виконавчий напис до виконавчої служби саме у відповідному районі м. Києва, як вказано в виконавчому документі, не надано.

Однією з підстав для звернення з заявою про порушення справи про банкрутство на підставі ст. 52 Закону є відсутність керівних органів боржника-юридичної особи за її місцезнаходженням.

З врахуванням викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції не приймає таку постанову та акт державного виконавця як належні докази, які б підтверджували факт відсутності боржника ЗАТ "Страхова компанія "Київська Русь Інвест" за його місцезнаходженням, оскільки в цих документах не зазначено про вжиття державним виконавцем конкретних заходів щодо розшуку боржника -юридичної особи та майна ЗАТ "Страхова компанія "Київська Русь Інвест".

Згідно ч. 2 ст. 40 Закону про виконавче провадження розшук боржника - юридичної особи та іншого майна боржника організовує державний виконавець. Розшук оголошується відповідно за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання, перебування, місцезнаходженням боржника чи місцезнаходженням його майна, або за місцем проживання (місцезнаходженням) стягувача.

Інші дії та бездіяльність державного виконавця, пов'язані з розшуком боржника або його майна, можуть бути оскаржені у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом (ч. 4 ст. 40 Закону про виконавче провадження).

Відповідно до п. п. 2, 5 ч. 1 ст. 47 Закону про виконавче провадження виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; у результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи .

Але стягувач в особі ініціюючого кредитора доказів оскарження дій або бездіяльності державного виконавця, пов'язаних з невжиттям заходів до розшуку боржника-юридичної особи та його майна та безпідставним поверненням виконавчого документа, до суду не надав.

Відповідно до ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням , про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Донецьким апеляційним господарським судом було зроблено Спеціальний витяг з ЄДР станом на 27.08.2012р. № 14541937, в якому відсутня інформація про відсутність юридичної особи-боржника за місцезнаходженням. Тобто у справі № 29/5009/5003/11 відсутні докази, які б підтверджували факт внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про відсутність боржника за місцезнаходженням у період до винесення господарським судом Запорізької області ухвали від 05.09.2011р. про порушення справи про банкрутство.

Таким чином, відомості щодо юридичної особи, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, але не були внесені, не приймаються судом до уваги як належні докази.

Колегія суддів звертає увагу на те, що ініціюючим кредитором не було надано прийняте рішення загальними зборами акціонерів боржника про припинення діяльності ЗАТ "Страхова компанія "Київська Русь Інвест" як в підтвердження доказів щодо наявності інших ознак відсутності боржника у справі №29/5009/5203/11. Також в ЄДР відсутній запис про прийняття боржником рішення про припинення підприємницької діяльності.

Отже, не зважаючи на недотримання ініціюючим кредитором вимог чинного законодавства, господарський суд Запорізької області визнав ЗАТ "Страхова компанія "Київська Русь Інвест" банкрутом та відкрив ліквідаційну процедуру, призначивши ліквідатором ініціюючого кредитора (постанова від 12.09.2011р.)

Господарським судом від ліквідатора отриманий звіт, ліквідаційний баланс ЗАТ "Страхова компанія "Київська Русь Інвест", які розглянуті та затверджені ним, а провадження у справі -припинено, що підтверджується ухвалою суду від 24.10.2011р.

Згідно ч. 5 ст. 52 Закону ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута.

Порядок виявлення кредиторів по ст. 52 Закону про банкрутство передбачений шляхом направлення ліквідатором на адресу відомих йому кредиторів письмового повідомлення про визнання боржника банкрутом. У зв'язку з цим всі кредитори зобов'язані в місячний термін звернутися з грошовими вимогами до ліквідатора банкрута. Іншого порядку повідомлення кредиторів, ніж направлення ліквідатором на адресу відомих йому кредиторів письмового повідомлення про визнання боржника банкрутом, стаття 52 Закону про банкрутство не передбачає, в тому числі і публікування оголошення в офіційному друкованому органі.

Згідно ст. 25 Закону ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: аналізує фінансове становище банкрута; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає у встановленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню. Протягом п'ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов'язані передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до законів України.

Відповідно до ст.26 Закону усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси.

До майнових активів, крім майна та грошових коштів, входить також дебіторська заборгованість, акції та інші цінні папери, майнові права. Пунктом 90 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. №15 передбачено, що обсяг ліквідаційної маси не обмежується визначенням, наведеним в ст.26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки згідно ч. 1 ст. 213 ГК України у процедурах банкрутства використовуються майнові активи, які належать боржнику на підставі речових та зобов'язальних прав, а також права інтелектуальної власності. Права вимоги за зобов'язаннями та об'єкти права інтелектуальної власності можуть бути предметами цивільного обігу, а тому вони підлягають включенню до складу ліквідаційної маси і реалізації ліквідатором у порядку, встановленому Законом.

Статтею 66 Господарського кодексу України передбачено, що майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. Джерелами формування майна підприємства є: грошові та матеріальні внески засновників; доходи, одержані від реалізації продукції, послуг, інших видів господарської діяльності; доходи від цінних паперів; майно, придбане в інших суб'єктів господарювання, організацій та громадян у встановленому законодавством порядку.

Згідно ст.67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Одним із можливих способів встановлення місцезнаходження бухгалтерської та іншої первинної документації банкрута апеляційний суд вважає вжиття ліквідатором заходів щодо з'ясування фізичної або юридичної особи, яка є засновником закритого акціонерного товариства -банкрута. При утворенні закритого акціонерного товариства не виключена можливість покладення виконання обов'язків керівника на засновника, якщо він є фізичною особою або інший розподіл між засновником та керівником функцій управління товариством. Можливим способом встановлення особи засновника ЗАТ "Страхова компанія "Київська Русь Інвест" є звернення ліквідатора до органу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців із запитом про надання інформації з цього питання, в тому числі шляхом отримання копії Статуту банкрута.

Однак матеріалами справи підтверджується, що ліквідатору (ініціюючому кредитору) було відомо особу засновника боржника, що підтверджується відповідним документами (а.с.81).

В матеріалах справи відсутнє звернення ліквідатора до засновників безпосередньо із запитом щодо з'ясування особи та місцезнаходження останнього керівника ЗАТ "Страхова компанія "Київська Русь Інвест", бухгалтерської та первісної господарської документації, печатки та штампів, майнових активів банкрута. Ознайомившись з бухгалтерською документацією, ліквідатор мав би можливість отримати інформацію про наявність у боржника нерухомого майна в інших населених пунктах України, окрім м. Запоріжжя або за кордоном. Також ліквідатором не було здійснено заходів, направлених на встановлення місцезнаходження статуту банкрута, в якому містяться відомості щодо зайняття ЗАТ "Страхова компанія "Київська Русь Інвест" конкретними видами підприємницької діяльності, в тому числі зовнішньоекономічної. У випадку виявлення вказаних відомостей, ліквідатор повинен був направити запит до органів державної митниці стосовно наявності або відсутності у банкрута боргів зі сплати мита, пов'язаного з митним контролем та оформленням товару тощо.

Відповідно до ст. 32 Закону після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання - передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

Як вбачається з наявних документів, ліквідатор направив повідомлення у відповідності до ч. 5 ст. 52 Закону до державних контролюючих органів у м. Запоріжжя. Але ліквідатору було відомо попереднє місцезнаходження банкрута у м. Києві, про те, що банкрут перебуває на обліку у ДПІ у Печерському районі м. Києва було вказано в розширених відомостях про платника бази даних ДПА України, на яких міститься печатка та підпис посадової особи ДПІ в Жовтневому районі м. Запоріжжя (а.с.81).

Колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про неналежне виконання ліквідатором своїх обов'язків при проведенні ліквідаційної процедури у справі №29/5009/5203/11, оскільки не повідомив можливих (потенційних) кредиторів у м. Києві.

Крім того, ліквідатор не з'ясував щодо наявності майна у боржника за попереднім місцезнаходженням, оскільки будь-які запити до відповідних органів в матеріалах цієї справи відсутні. Також не з'ясовувалося питання про наявність активів банкрута в інспекції Головного державного реєстру флоту щодо наявності плавзасобів, Державного реєстру цивільних повітряних суден України щодо наявності літальних засобів, Державного департаменту інтелектуальної власності стосовно наявності прав на інтелектуальну власності, органу державної статистики щодо наявності у власності часток у статутних фондах інших юридичних осіб.

Повідомлення Головного управління статистики у Запорізькій області № 15-09/3852 від 23.09.2011р. про те, що надати інформацію, чи значиться підприємство засновником будь-яких суб'єктів, не має можливості, не можна вважати доказом відсутності факту щодо наявності майна боржника у статутному фонді інших підприємств.

За таких обставин колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що ліквідатор повинен був здійснити на стадії ліквідаційної процедури повні заходи щодо встановлення можливих потенційних кредиторів за теперішнім (реєстраційним) та попереднім місцезнаходженням банкрута.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що від моменту порушення даної справи уся процедура банкрутства проводилася з порушенням вимог чинного законодавства, тому висновки суду першої інстанції про можливість винесення ухвали про ліквідацію ЗАТ "Страхова компанія "Київська Русь Інвест" згідно ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є помилковими, такими, що не відповідають вимогам ст. 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом. За таких обставин, ухвала господарського суду Запорізької області від 24.10.2011р. у справі № 29/5009/5203/11 про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу підлягає скасуванню.

Пунктом 36 постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009р. передбачено, що законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

Оскільки законні підстави для провадження справи про банкрутство ЗАТ "Страхова компанія "Київська Русь Інвест" на підставі ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" відсутні, провадження у справі №29/5009/5203/11 підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 80, 99, 101, 102, 103, 104, 105, 106 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби та Управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя на ухвалу господарського суду Запорізької області від 24.10.2011р. у справі № 29/5009/5203/11 -задовольнити.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 24.10.2011р. у справі №29/5009/5203/11 про банкрутство -скасувати.

Провадження у справі № 29/5009/5203/11 про банкрутство ЗАТ "Страхова компанія "Київська Русь Інвест" м. Запоріжжя припинити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Копію постанови направити державному реєстратору за місцем знаходження закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Київська Русь Інвест" м. Запоріжжя для внесення до Єдиного державного реєстру відповідного запису про скасування судового рішення про припинення провадження у справі про банкрутство у зв'язку з ліквідацією банкрута та прийняття іншого судового рішення про припинення провадження у справі про банкрутство.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: Н.М. Дучал

О.І. Склярук

Надруковано: 10 прим.

1.боржнику, 3.кредиторам

1.скаржнику, 1.прокурору

1. у справу, 1.ДАГС

1.ГСЗО, 1. дер.реєстратору