Постанова

від 27.08.2012 по справі 26/5009/6621/11

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

27.08.2012 р. справа №26/5009/6621/11

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівБогатиря К.В. Дучал Н.М., Склярук О.І. При секретарі: Здоренко О.Ю. за участю представників сторін:

від боржника:не з'явився від кредитора: від скаржника:не з'явився не з'явився за участю прокурораПономарьов А.О. -посвідчення № 3897

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги 1. заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби; 2. Державної податкової служби у м. Києві на ухвалу господарського судуЗапорізької області від 30.12.2011р. у справі№ 26/5009/6621/11 (суддя Юлдашев О.О.) за заявою кредиторатовариства з обмеженою відповідальністю «Адпак Україна»м. Київ до боржникатовариства з обмеженою відповідальністю "Ягдташ" м.Запоріжжя пробанкрутство

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.12.2011р. у справі №26/5009/6621/11 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ «Ягдташ»м.Запоріжжя як відсутнього боржника (ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі-Закон); ліквідовано юридичну особу -ТОВ "Ягдташ"; припинено провадження по справі № 26/5009/6621/11.

Ухвала суду мотивована тим, що на розгляд господарського суду надано ліквідатором звіт та ліквідаційний баланс -ТОВ "Ягдташ". За період ліквідаційної процедури до ліквідатора з майновими (грошовими) вимогами до банкрута не заявився жоден кредитор. Ліквідатором до реєстру вимог кредиторів було внесено вимоги тільки ініціюючого кредитора у сумі 12 500грн. Вимоги ініціюючого кредитора залишились не погашеними, у зв'язку з відсутністю майна та грошових коштів у підприємства. Суд дійшов висновку про необхідне звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута затвердити. Оскільки за результатами ліквідаційного балансу у банкрута не залишилось майна для здійснення своєї підприємницької діяльності його необхідно ліквідувати, а провадження у справі припинити.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, заступник прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Святошинському районі м.Києва Державної податкової служби звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу скасувати, провадження у справі припинити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги прокурор посилається на відсутність в матеріалах справи доказів про проведення державним виконавцем заходів з розшуку боржника та його майна. Прокурор посилається про перебування боржника на обліку у ДПІ у Святошинському районі м. Києва, проте матеріали справи не містять повідомлення ліквідатора у відповідності до ч. 5 ст. 52 Закону цього податкового органу. Звертаючись зі скаргою в інтересах ДПІ у Святошинському районі м. Києва, прокурор вказує, що ліквідатор в порушення вимог ст. 52 Закону не повідомив ДПІ як потенційного кредитора, що робить неможливим проведення перевірки боржника з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування і сплати податків і зборів, що призведе до їх ненадходження до Державного бюджету України.

Ухвалою від 10.08.2012р. апеляційна скарга була прийнята Донецьким апеляційним господарським судом до провадження.

Крім прокурора з апеляційною скаргою до Донецького апеляційного господарського суду звернулась Державна податкова служба у м. Києві на ухвалу господарського суду Запорізької області від 30.12.2011р., в якій просить ухвалу скасувати, провадження у справі припинити.

В доводах ДПС посилається на недотримання ініціюючим кредитором при зверненні до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство вимог ст.ст. 7, 52 Закону, ст.ст. 33, 34 ГПК України, оскільки не надано достатніх доказів відсутності платоспроможності боржника. Також апелянт посилається на не проведення позапланової податкової перевірки.

Ухвалою від 22.08.2012р. апеляційну скаргу ДПС у м. Києві було прийнято до спільного апеляційного провадження з раніш прийнятою апеляційною скаргою заступника прокурора Запорізької області.

Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Статтею 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши доводи прокурора, колегія суддів встановила:

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону у разі, якщо громадянин-підприємець -боржник або керівні органи боржника-юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Загальні підстави для порушення провадження у справі про банкрутство визначені ч.3 ст. 6 Закону. Цією нормою передбачено, що справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Вимоги до заяви про порушення справи про банкрутство встановлені ст. 7 Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону заява про порушення справи про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі, підписується керівником боржника чи кредитора (іншою особою, повноваження якої визначені законодавством або установчими документами), громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності (його представником) і повинна містити, зокрема: виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 Закону до заяви кредитора додаються відповідні документи: рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів; докази того, що вартість предмета застави є недостатньою для повного задоволення вимоги, забезпеченої заставою у разі, якщо єдина підтверджена вимога кредитора, який подає заяву, забезпечена активами боржника.

За змістом ч. 3 ст. 6, ч. ч. 1, 8 ст. 7 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом лише у разі підтвердження кредитором неплатоспроможності боржника документами, які кредитор зобов'язаний додати до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство.

З матеріалів справи вбачається, що в обґрунтування заяви про порушення справи про банкрутство кредитор зазначив про видачу йому боржником 05.10.2011р. простого векселю серія АА №0530464 на суму 12 500грн. зі строком платежу за пред'явленням. У зв'язку з невиконанням боржником зобов'язань кредитор опротестував вексель в неплатежі у приватного нотаріуса за № 6558 від 07.10.2011р. та останній вчинив виконавчий напис від 07.10.2011р. № 6594. Цей напис був пред'явлений для примусового виконання до Жовтневого ВДВС Запорізького міського управління юстиції. Постановою від 20.10.2011р. державним виконавцем повернуто виконавчий документ -виконавчий напис № 6594 від 20.10.2011р. у зв'язку з тим, що боржник за адресою, вказаною у виконавчому документі та відповіді Головного управління статистики у Запорізькій області, не знаходиться.

Згідно ч. 1 ст. 27 Закону про виконавче провадження у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Статтею 32 цього Закону передбачені заходи примусового виконання рішень, до яких віднесені:

1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;

2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;

4) інші заходи, передбачені рішенням.

Крім того, до прав державного виконавця закон відносить: з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Отже, у постанові про повернення виконавчого документу стягувачеві від 20.10.2011р. зазначено «в результаті вжитих заходів державним виконавцем встановлено, що боржник за адресою, вказаною у виконавчому документі та відповіді Головного управління статистики у Запорізької області, не значиться». Також державним виконавцем складено акт від 19.10.2011р. (а.с.22) у відповідності до п. 4.11.2. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999р. № 74/5. В цьому акті зазначено, що боржник за адресою вказаної у виконавчому документі не знаходиться.

Колегія суддів звертає увагу на те, що в акті державного виконавця від 19.10.2011р. відсутні будь-які відомості щодо залучення понятих при проведенні виконавчих дій, а також в присутності кого складався цей акт та проводились дії.

Однією з підстав для звернення з заявою про порушення справи про банкрутство на підставі ст. 52 Закону є відсутність керівних органів боржника-юридичної особи за її місцезнаходженням.

З врахуванням викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції не приймає такий акт державного виконавця як належний доказ, який би підтверджував факт відсутності боржника ТОВ "Ягдташ" за його місцезнаходженням, оскільки в акті не зазначено про вжиття державним виконавцем конкретних заходів щодо розшуку боржника -юридичної особи та майна ТОВ "Ягдташ".

Згідно ч. 2 ст. 40 Закону про виконавче провадження розшук боржника - юридичної особи та іншого майна боржника організовує державний виконавець. Розшук оголошується відповідно за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання, перебування, місцезнаходженням боржника чи місцезнаходженням його майна, або за місцем проживання (місцезнаходженням) стягувача.

Інші дії та бездіяльність державного виконавця, пов'язані з розшуком боржника або його майна, можуть бути оскаржені у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом (ч. 4 ст. 40 Закону про виконавче провадження).

Відповідно до п. п. 2, 5 ч. 1 ст. 47 Закону про виконавче провадження виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; у результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи .

Але стягувач в особі ініціюючого кредитора доказів оскарження дій або бездіяльності державного виконавця, пов'язаних з невжиттям заходів до розшуку боржника-юридичної особи та його майна та безпідставним поверненням виконавчого документа, до суду не надав.

Відповідно до ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням , про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Донецьким апеляційним господарським судом було зроблено Спеціальний витяг з ЄДР станом на 27.08.2012р. № 14542352, в якому відсутня інформація про відсутність юридичної особи-боржника за місцезнаходженням. Тобто у справі № 26/5009/6621/11 відсутні докази, які б підтверджували факт внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про відсутність боржника за місцезнаходженням у період до винесення господарським судом Запорізької області ухвали від 26.10.2011р. про порушення справи про банкрутство.

Таким чином, відомості щодо юридичної особи, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, але не були внесені, не приймаються судом до уваги як належні докази.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Порядок завірення копій документів, встановлений у п.5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003), затвердженої наказом № 55 від 07.04.2003 р. Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повинна кожна сторінка документу з відтиском печатки підприємства, установи .

Колегія суддів не приймає як належний доказ щодо наявності інших ознак відсутності боржника у справі № 26/5009/6621/11 копію листа № 6703-11 від 05.10.2011р. ТОВ "Ягдташ", адресованого ініціюючому кредитору, яким повідомлялось про припинення господарської діяльності ТОВ "Ягдташ" та про неможливість погашення боргу за простим векселем у сумі 12 500грн. Оскільки наявна копія листа не завірена належним чином (а.с.27). Також не є належним та допустимим доказом й протокол № 05/10 загальних зборів учасників боржника від 05.10.2011р., в якому зафіксовано прийняття рішення учасниками про припинення діяльності товариства , тому що не завірений у встановленому порядку.

На копіях документів відсутні: назва посади, ініціали та прізвище особи, яка ставила підпис, дата засвідчення копій, печатка підприємства (а.с. 27-28).

Отже, не зважаючи на недотримання ініціюючим кредитором вимог чинного законодавства, господарський суд Запорізької області визнав ТОВ "Ягдташ" банкрутом та відкрив ліквідаційну процедуру, призначивши ліквідатором ініціюючого кредитора.

Господарським судом від ліквідатора отриманий звіт, ліквідаційний баланс ТОВ "Ягдташ", які розглянуті та затверджені ним, а провадження у справі -припинено, що підтверджується ухвалою суду від 30.12.2011р.

Згідно ч. 5 ст. 52 Закону ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута.

Порядок виявлення кредиторів по ст. 52 Закону про банкрутство передбачений шляхом направлення ліквідатором на адресу відомих йому кредиторів письмового повідомлення про визнання боржника банкрутом. У зв'язку з цим всі кредитори зобов'язані в місячний термін звернутися з грошовими вимогами до ліквідатора банкрута. Іншого порядку повідомлення кредиторів, ніж направлення ліквідатором на адресу відомих йому кредиторів письмового повідомлення про визнання боржника банкрутом, стаття 52 Закону про банкрутство не передбачає, в тому числі і публікування оголошення в офіційному друкованому органі.

Згідно ст. 25 Закону ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: аналізує фінансове становище банкрута; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає у встановленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню. Протягом п'ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов'язані передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до законів України.

Відповідно до ст.26 Закону усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси.

Як вбачається з доданого ліквідатором звіту, ним були направлені запити до можливих кредиторів за останньою юридичною адресою банкрута у м. Запоріжжя.

Однак матеріалами справи підтверджується, що банкрут здійснював свою підприємницьку діяльність в інших регіонах, де мав інше місцезнаходження.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що боржник перебував на обліку як платник податків у ДПІ у Святошинському районі м. Києва (а.с.48), та здійснював свою діяльність у м.Києві.

Ліквідатор додав до свого звіту відповіді УПФУ в Жовтневому районі м. Запоріжжя, Південного районного центру зайнятості м. Запоріжжя, виконавчої дирекції Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, які повідомили про те, що банкрут не зареєстрований у цих органах.

Також ліквідатор в порушення ч. 5 ст. 52 Закону не повідомив державні контролюючи органи м. Києва за місцем попередньої та фактичної підприємницької діяльності ТОВ "Ягдташ" про банкрутство, не з'ясував про наявність або відсутність інформації про повноту та своєчасність сплати страхових внесків та інших обов'язкових платежів.

Відповідно до ч. 7 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" порядок реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів , його відділеннях, строки подання йому звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів , зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, контролю за виконанням нормативів робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо їх реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, подачі щорічного звіту та сплати ними адміністративно-господарських санкцій , а також надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів, визначаються Кабінетом Міністрів України

Відділення Фонду соціального захисту інвалідів з метою контролю за виконанням нормативу робочих місць , передбаченого частиною першою цієї статті, мають право в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, здійснювати перевірки підприємств , установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, подачі ними звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів , виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у тому числі шляхом зарахування, та сплати ними адміністративно-господарських санкцій (ч. 8 ст. 19 цього ж Закону).

У матеріалах цієї справи відсутні докази про направлення ліквідатором відомому йому потенційному кредитору -фонду соціального захисту інвалідів в Запорізькій області та у м.Києві письмового повідомлення з метою з'ясування наявності або відсутності заборгованості банкрута -ТОВ "Ягдташ" перед цим фондом.

Крім того, ліквідатор не здійснив заходів щодо виявлення майна банкрута за попереднім місцезнаходженням банкрута в м. Києві, а саме: БТІ, автомобільної інспекції, держкомзему. Також не з'ясовувалося питання про наявність активів банкрута в інспекції Головного державного реєстру флоту щодо наявності плавзасобів, Державного реєстру цивільних повітряних суден України щодо наявності літальних засобів, Державного департаменту інтелектуальної власності стосовно наявності прав на інтелектуальну власності, органу державної статистики щодо наявності у власності часток у статутних фондах інших юридичних осіб.

За таких обставин колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що ліквідатор повинен був здійснити на стадії ліквідаційної процедури повні заходи щодо встановлення можливих потенційних кредиторів за теперішнім (реєстраційним) та попереднім місцезнаходженням банкрута.

Колегія суддів апеляційного суду звертає увагу на те, що ліквідатором не здійснено заходів щодо з'ясування відкритих банківських рахунків у банкрута та наявності грошових коштів на них.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що від моменту порушення даної справи уся процедура банкрутства проводилася з порушенням вимог чинного законодавства, тому висновки суду першої інстанції про можливість винесення ухвали про ліквідацію товариства з обмеженою відповідальністю "Ягдташ" згідно ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є помилковими, такими, що не відповідають вимогам ст. 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом. За таких обставин, ухвала господарського суду Запорізької області від 30.12.2011р. у справі № 26/5009/6621/11 про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу підлягає скасуванню.

Пунктом 36 постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009р. передбачено, що законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

Оскільки законні підстави для провадження справи про банкрутство ТОВ "Ягдташ" на підставі ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" відсутні, провадження у справі № 26/5009/6621/11 підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 80, 99, 101, 102, 103, 104, 105, 106 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби та Державної податкової служби у м. Києві на ухвалу господарського суду Запорізької області від 30.12.2011р. у справі № 26/5009/6621/11 -задовольнити.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 30.12.2011р. у справі №26/5009/6621/11 про банкрутство -скасувати.

Провадження у справі № 26/5009/6621/11 про банкрутство ТОВ «Ягдташ»м. Запоріжжя припинити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Копію постанови направити державному реєстратору за місцем знаходження товариства з обмеженою відповідальністю «Ягдташ»м. Запоріжжя для внесення до Єдиного державного реєстру відповідного запису про скасування судового рішення про припинення провадження у справі про банкрутство у зв'язку з ліквідацією банкрута та прийняття іншого судового рішення про припинення провадження у справі про банкрутство.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: Н.М. Дучал

О.І. Склярук

Надруковано: 10 прим.

1.боржнику, 2.кредиторам

2.скаржнику, 1. прокурору,

1.у справу, 1.ДАГС

1.ГСЗО, 1. дер.реєстратору