Постанова

від 21.05.2012 по справі 2а/0470/12467/11

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2012 р. Справа № 2а/0470/12467/11 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чорна В.В., одноособово розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОПАС-Дніпродзержинськ»до управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська про визнання неправомірною відмови в поверненні переплати зі страхових внесків, та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в :

04 жовтня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОПАС-Дніпродзержинськ» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним зазначеним позовом, в якому просить визнати незаконним рішення управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська (далі -УПФУ в Кіровському районі м. Дніпропетровська), викладене в листі № 4713/02-14 від 16.05.2011 р., про відмову в поверненні ТОВ «ДОПАС-Дніпродзержинськ»переплати зі сплати до Пенсійного фонду України страхових внесків в сумі 30 986 грн. 70 коп., а також зобов'язати відповідача повернути позивачу вказану суму переплати.

Ухвалою суду від 28.10.2011 р., після усунення позивачем недоліків позовної заяви, за даним позовом відкрито провадження в адміністративній справі, та призначено її до судового розгляду (а.с. 1).

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що при проведенні перевірки ТОВ «ДОПАС-Дніпродзержинськ», яке є платником єдиного податку та здійснює сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України у складі єдиного податку, УПФУ в Кіровському районі м. Дніпропетровська було встановлено, що по особовому рахунку підприємства обліковується переплата зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 30 986 грн. 70 коп., що зафіксовано у довідці № 048 від 29.04.2011 р., складеній за результатами перевірки. 16.05.2011 р. ТОВ «ДОПАС-Дніпродзержинськ»звернулося до УПФУ в Кіровському районі м. Дніпропетровська із заявою про повернення зазначеної переплати по страховим внескам, проте, в порушення п. 13 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у задоволенні заяви позивача відповідачем було відмовлено, про що його було повідомлено листом № 4713/02-14 від 16.05.2011 р. Посилаючись на порушення відповідачем права ТОВ «ДОПАС-Дніпродзержинськ»на повернення переплати по страховим внескам до Пенсійного фонду, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

13.12.2011 р. представником позивача за довіреністю Міняєвим А.О. були надані письмові пояснення, у яких він зазначив, що процедура повернення органами Пенсійного фонду України сум помилково сплачених страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування передбачена нормами п. 11.17 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за № 64/8663 (далі - Інструкція), п. 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження платежів зі збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 19.01.2002 р. № 2-4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.03.2002 р. за № 212/6500 (далі -Порядок № 2-4), які діяли до 01.01.2011 р., та розділом VII Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, та інших платежів, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 р. № 21-2, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 27.10.2010 р. за № 988/18283 (далі -Порядок № 21-2), який набрав чинності з 01.01.2011 р. Посилаючись на те, що нормами Порядку № 21-2 врегульовано процедуру повернення сум надміру сплачених страхових внесків аналогічно Порядку № 2-4, позивач просить застосувати аналогію права, що передбачено ч. 7 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, та задовольнити позовні вимоги.

Відповідач позовні вимоги не визнав, зазначивши, що ТОВ «ДОПАС-Дніпродзержинськ», перебуваючи на спрощеній системі оподаткування, щомісяця до 20 числа сплачувало єдиний податок, з якого перерахування страхових внесків до Пенсійного фонду України здійснювалось відповідно до Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування»від 03.07.1998 р. № 727/98. Посилаючись на те, що дія п. 13 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яким передбачено повернення надміру сплачених або помилково сплачених сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, не поширюється на податкові правовідносини, відповідач зазначає про відсутність законних підстав для повернення Пенсійним фондом України грошової суми, що надійшла як відрахування єдиного податку. При цьому, відповідач не заперечує наявність переплати на вказану суму по особовому рахунку позивача.

В судовому засіданні 01.03.2012 р. від представника позивача за довіреністю Міняєва А.О. надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с. 63). Представник відповідача за довіреністю Третьякова Т.В. проти подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечувала. За викладених обставин, у відповідності до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОПАС-Дніпродзержинськ»зареєстровано виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 06.11.2007 р. (а.с. 20), є платником страхових внесків, та перебуває на обліку в УПФУ в Кіровському районі м. Дніпропетровська.

У період з 01.01.2008 р. по 31.01.2011 р. позивач перебував на спрощеній системі оподаткування.

У період з 28.04.2011 р. по 29.04.2011 р., відповідно до направлення від 28.04.2011 р. № 051 (а.с. 6), головним спеціалістом відділу по контрольно-перевірочній роботі за нарахуванням та сплатою платежів УПФУ в Кіровському районі м. Дніпропетровська Фахіровою О.В. було проведено позапланову перевірку ТОВ «ДОПАС-Дніпродзержинськ»з питань дотримання вимог законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів та надання достовірних відомостей до органів Пенсійного фонду України за період з 01.01.2008 р. по 31.01.2011 р., за результатами якої складено довідку № 048 від 29.04.2011 р. (а.с. 7-11).

Перевірку проведено на підставі листа ТОВ «ДОПАС-Дніпродзержинськ»№ 2154/02 від 01.03.2011 р. щодо проведення перевірки у зв'язку із наявною переплатою по особовому рахунку платника (а.с. 12).

Перевіркою встановлено, що по особовому рахунку платника обліковується переплата зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 30 986 грн. 70 коп., яка виникла за період з вересня по грудень 2010 року (а.с. 11).

16.05.2011 р. ТОВ «ДОПАС-Дніпродзержинськ» звернулось до УПФУ в Кіровському районі м. Дніпропетровська з листом (вих. № 4), в якому, з посиланням на довідку перевірки № 048 від 29.04.2011 р., просило повернути переплату зі страхових внесків до Пенсійного фонду України, яка обліковується на особовому рахунку платника станом на 31.01.2011 р., в сумі 30 986 грн. 70 коп. (а.с. 13).

Розглянувши зазначену заяву ТОВ «ДОПАС-Дніпродзержинськ», УПФУ в Кіровському районі м. Дніпропетровська відмовило у поверненні підприємству переплати, яка обліковувалась на його особовому рахунку, про що платника було повідомлено листом від 16.05.2011 р. за № 4713/02-14 (а.с. 5). Обгрунтовуючи свою відмову, відповідач у листі від 16.05.2011 р. зазначив, що Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»є спеціальним Законом, що регулює питання сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України, та не поширює свою дію на податкові відносини. При цьому, відповідно до вимог п. 4 ст. 18 вищевказаного Закону, страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески поширюється дія податкового законодавства. Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1, повернення сум єдиного податку також не регламентовано. З огляду на викладені обставини, відповідач зазначив про відсутність правових підстав для повернення підприємству сплачених у складі єдиного податку сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Не погодившись із зазначеним рішенням відповідача, викладеним у листі від 16.05.2011 р. за № 4713/02-14, позивач звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить визнати незаконним рішення відповідача від 16.05.2011 р. про відмову у поверненні переплати, та зобов'язати УПФУ в Кіровському районі м. Дніпропетровська повернути ТОВ «ДОПАС-Дніпродзержинськ»суму надлишково сплачених ним у 2010 році страхових внесків в розмірі 30 986 грн. 70 коп.

Встановивши обставини справи, проаналізувавши норми діючого законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

У ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 р. № 1058-IV, в редакції, яка була чинною у період, за який було проведено перевірку позивача, наведено визначення поняття «страхувальник», зокрема, це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно ч. 1 ст. 5 зазначеного Закону, цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхувальниками відповідно до цього Закону, зокрема, є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Частиною 1 ст. 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»передбачено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Отже, ТОВ «ДОПАС-Дніпродзержинськ», сплачуючи як роботодавець страхові внески за застрахованих осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, є страхувальником в розумінні ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на якого поширюється дія як зазначеного Закону, так і інших нормативно-правових актів у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно ч. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, є календарний місяць.

ТОВ «ДОПАС-Дніпродзержинськ»у періоді, за який УПФУ в Кіровському районі м. Дніпропетровська проводило перевірку (з 01.01.2008 р. по 31.01.2011 р.) перебувало на спрощеній системі оподаткування.

Питання оподаткування, обліку та звітності осіб, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, до 01.01.2011 р. було врегульовано спеціальним нормативно-правовим актом, а саме, Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»від 03.07.1998 р. № 727/98, яким, зокрема, було передбачено й перерахування зазначеними особами страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Так, абз. 4, 5 п. 3 зазначеного Указу закріплено, що суб'єкти підприємницької діяльності -юридичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України. Відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах:

- до Державного бюджету України - 20 відсотків;

- до місцевого бюджету - 23 відсотки;

- до Пенсійного фонду України - 42 відсотки;

- на обов'язкове соціальне страхування - 15 відсотків (у тому числі до Державного фонду сприяння зайнятості населення - 4 відсотки) для відшкодування витрат, які здійснюються відповідно до законодавства у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, а також витрат, зумовлених народженням та похованням.

При цьому, наведені норми Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»не суперечать нормам ч. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а лише передбачають спеціальний механізм сплати страхових внесків особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування. Отже, дія абз. 4, 5 п. 3 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»поширюється на правовідносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування в частині, що стосується сплати страхових внесків суб'єктами підприємницької діяльності, які є платниками єдиного податку, що не суперечить нормам ч. 1 ст. 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Проте, інші питання щодо обчислення та перерахування зазначеними особами страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування підпадають під дію Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яким врегульовано загальні питання сплати страхових внесків.

Згідно ч. 13 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»в редакції, яка діяла до 01.01.2011 р., суми надміру сплачених чи помилково сплачених страхових внесків до солідарної системи повертаються страхувальникам або за їх згодою зараховуються в рахунок майбутніх платежів страхових внесків у порядку і в строки, визначені правлінням Пенсійного фонду.

Аналогічна норма закріплена у ч. 13 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»в редакції, яка набрала чинності з 01.01.2011 р., зокрема, зазначеною нормою передбачено, що суми надміру сплачених чи помилково сплачених страхових внесків до солідарної системи повертаються страхувальникам або за їх згодою зараховуються в рахунок майбутніх платежів страхових внесків у порядку і в строки, визначені правлінням Пенсійного фонду.

Також, пунктом 11.17 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за № 64/8663, яка була чинною до 01.01.2011 р., передбачено, що суми надміру сплачених чи помилково сплачених страхових внесків та інших платежів (в тому числі частина єдиного та фіксованого податків , що надходить за найманих працівників суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали відповідний особливий спосіб оподаткування) повертаються страхувальникам або за їх згодою зараховуються в рахунок майбутніх платежів страхових внесків.

Відповідно до листа Пенсійного фонду України від 24.11.2006 р. № 13786/А-1, механізм повернення переплат, що обліковуються на особових рахунках платників, визначено у п. 7 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження платежів зі збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 19.01.2002 р. № 2-4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.03.2002 р. за № 212/6500 (далі -Порядок № 2-4).

Так, п. 7.2 Порядку № 2-4 передбачено, що облік сплачених сум за платежами, які на певну дату надійшли понад суми, що належать до сплати, визначені як безпосередньо у звітності платника, так і за іншими документами, відображається відповідним органом Пенсійного фонду в картках особових рахунках платників у графі "Переплата". Суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.

Зазначений порядок втратив чинність з 01.01.2011 р. Водночас, з 01.01.2011 р. набрав чинності Порядок ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, та інших платежів, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України № 21-2 від 27.09.2010 р., зареєстрований у Міністерстві юстиції України 27.10.2010 р. за № 988/18283, згідно розділу VII якого, облік сплачених сум за платежами, які на певну дату надійшли понад суми, що належать до сплати, визначені як безпосередньо у звітності платника, так і за іншими документами, відображається відповідним органом Пенсійного фонду в картках особових рахунків платників у графі "Переплата". Суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.

Матеріалами справи підтверджено факт наявності переплати по особовому рахунку позивача в сумі 30 986 грн. 70 коп. (а.с. 57), яка сформувалась за рахунок надлишкової сплати позивачем у 2010 році страхових внесків (42 %) за рахунок єдиного податку.

Отже, враховуючи встановлені обставини справи та вищевикладені норми законодавства України, суд дійшов висновку, що заява позивача від 16.05.2011 р. на повернення зазначеної переплати є обґрунтованою, а відмова органу пенсійного фонду України у її поверненні є протиправною, та порушує передбачене ч. 13 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»право позивача на повернення помилково сплачених ним страхових внесків.

За викладених обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ «ДОПАС-Дніпродзержинськ»у повному обсязі.

Керуючись ч. 6 ст. 128, статтями 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОПАС-Дніпродзержинськ» - задовольнити.

Визнати протиправною відмову управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська у поверненні ТОВ «ДОПАС-Дніпродзержинськ» переплати по страховим внескам до Пенсійного фонду України в сумі 30 986 грн. 70 коп., викладену листом № 4713/02-14 від 16.05.2011 р.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ДОПАС-Дніпродзержинськ» (код ЄДРПОУ 35544606) на рахунок № 26009000082101 в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023, переплату по страховим внескам в сумі 30 986 грн. 70 коп. (тридцять тисяч дев'ятсот вісімдесят шість гривень сімдесят копійок).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо постанову було прийнято у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В. Чорна