ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м.Вінниця
04 липня 2012 р. Справа № 2а/0270/2571/12
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бошкової Юлії Миколаївни , розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи
за позовом: Державної податкової інспекції у Тульчинському районі Вінницької області Державної податкової служби
до: сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Суворова
про: стягнення заборгованості
ВСТАНОВИВ :
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась Державна податкова інспекція у Тульчинському районі Вінницької області Державної податкової служби (далі - позивач, ДПІ у Тульчинському районі) з позовом до сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Суворова (далі - відповідач, СВК ім. Суворова) про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на 01.06.2012 року за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв'язку з неповною сплатою податкового боргу по податку на додану вартість на загальну суму 2 294,01 грн.
Посилаючись на те, що відповідач вчасно не сплачує визначену суму податкового боргу, за ним рахується заборгованість, позивач змушений звернутись до суду про стягнення даної заборгованості в судовому порядку.
Представник позивач до судового засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без участі представника, позовну заяву підтримує.
Представник відповідача до судового засідання не з'явився, хоча про час та дату слухання справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Ухвала про відкриття провадження у адміністративній справі від 06 червня 2012 року судом направлялась відповідачу вказаною у позовній заяві та зазначену у витягу з ЄДРПОУ.Вказану ухвалу відповідач отримав12 червня 2012 року, що підтверджується поштовим повідомленням про отримання (а.с.15).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вжив належних заходів для повідомлення сторін належним чином про час і місце розгляду судової справи. З огляду на вказане та зважаючи на те, що надійшло клопотання позивача про розгляд адміністративної справи без його участі та повторну неявку відповідача, належним чином повідомленого, справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі документами.
Судом встановлено, що сільськогосподарське виробничий кооператив ім. Суворова зареєстровано Тульчинською районною державною адміністрацію Вінницької області 01.03.2000 року, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 140386, місцезнаходження: вул. Паризької комуни, 32, с. Тиманівка, Тульчинський район, Вінницької області, ідентифікаційний код - 30806687 (а.с.4) та взятий на облік як платник податків 01.03.2000 року у Тульчинській районній державній адміністрації Вінницької області, що підтверджується довідкою № 126 від 17.11.2006 року (а.с.5).
За результатами документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість ДПІ у Тульчинському районі були прийняті повідомлення - рішення форми "Ш" № 0000131600 від 07.03.2012 року, форми "Ш"№ 0000261600 від 15.05.2012 року, якими визначено відповідачу суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем -2 294,01 грн. із них штрафні санкції -1 448,40 грн. та пеня - 845,61 грн.
Так, з метою погашення боргу, на адресу відповідача було направлено першу податкову вимогу Форми "Ш"№ 0000131600 від 07.03.2012 року, про що свідчить корінець першої податкової вимоги, яка отримана директором сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Суворова Левчуком А.А. 07.03.2012 року (а.с.7) та другу податкову вимогу форми "Ш"№ 0000261600 від 15.05.2012 року, яка теж отримана директором сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Суворова Левчуком А.А. 15.05.2012 року (а.с. 7).
Таким чином, станом на 01.06.2012 року за сільськогосподарським виробничим кооперативом ім. Суворова заборгованість перед бюджетом на загальну суму 2 294,01 грн. із них штрафні санкції -1 448,40 грн. та пеня - 845,61 грн.
На час розгляду справи судом доказів сплати вказаної суми податкового боргу відповідачем не надано.
Визначаючись щодо позовних вимог суд виходить з наступного.
Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до п. 95.3 цієї статті, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
У відповідності до п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України встановлено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.
Статтею 20 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків.
При цьому, відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника, здійснюється за рішенням суду.
Відповідно до пункту 3 статті 50 Бюджетного кодексу України, органи стягнення забезпечують своєчасне та в повному обсязі надходження до державного бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законодавства.
Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За сукупністю наведених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, відповідачем не спростовані, а відтак, підлягають задоволенню в загальній сумі 55087,00 грн.
Згідно з частиною 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з сільськогосподарським виробничим кооперативом ім. Суворова (вул. Паризької комуни, 32, с. Тиманівка, Тульчинського району, Вінницької області, код ЄДРПОУ 30806687) в дохід бюджету, заборгованість зі сплати податку на додану вартість в сумі 2 294,01 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири грн. 01 коп.)
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Бошкова Юлія Миколаївна
Суд | Вінницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 04.07.2012 |
Оприлюднено | 13.09.2012 |
Номер документу | 25942580 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Бошкова Юлія Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні