Постанова

від 03.09.2012 по справі 2а/1270/6252/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 вересня 2012 року Справа № 2а/1270/6252/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Петросян К.Є..,

при секретарі судового засідання Семціві О.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - не прибув,

від відповідача - Новіцька Ю.Г., довіреність №29/18-2087 від 11.06.2012,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до Чорнухинської виправної колонії Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№23) про стягнення коштів на суму податкового боргу перед бюджетом з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за період з 15.07.2009 по 15.01.2010 у розмірі 14597,93 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків,

ВСТАНОВИВ:

13 серпня 2012 року Алчевська об'єднана державна податкова інспекція Луганської області Державної податкової служби звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Чорнухинської виправної колонії Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№23) про стягнення коштів на суму податкового боргу перед бюджетом з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за період з 15.07.2009 по 15.01.2010 у розмірі 14597,93 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив таке.

Відповідач, Чорнухинська виправна колонія Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№23) (код ЄДРПОУ 08562795), зареєстрований в якості юридичної особи Перевальською районною державною адміністрацією Луганської області з 27.09.2002 та взятий на податковий облік в якості платника податків у Перевальському відділенні Алчевської ОДПІ Луганської області з 10.02.2004 за №27. У період з 15.07.2009 по 15.01.2010, в результаті несплати узгоджених податкових зобов'язань, у відповідача виник податковий борг перед бюджетом з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у сумі 14597,93 грн., визначених останнім самостійно у поданих до державної податкової інспекції розрахунках суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, а саме: від 26.02.2009 №2828 в сумі 5144,00 грн.(за яким стягненню підлягає сума, нарахована за 3-й квартал 2009 року по строку сплати-15.10.2009 та за 4-й квартал 2009 року по строку сплати-15.01.2010) та від 12.02.2010 №2353 в сумі 5513,00 грн. У відповідності до ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-ІІІ (який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин та до 01.01.2011) на суму несвоєчасно сплачених податкових зобов'язань з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за вищезазначеними розрахунками відповідачу нарахована пеня, яка становить 4951,46 грн. Крім того, в цьому ж періоді відповідачем самостійно сплачено кошти у розмірі 1010,53 грн. У зв'язку з наявністю у відповідача несплаченого податкового боргу, нездійсненням боржником належних та максимально можливих заходів щодо погашення податкового боргу та відсутністю можливості його погашення не інакше, як шляхом стягнення коштів, позивач просив суд, стягнути з Чорнухинської виправної колонії Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№23) кошти на суму податкового боргу перед бюджетом з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за період з 15.07.2009 по 15.01.2010 у розмірі 14597,93 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків.

У судове засідання представник позивача не прибув, до початку розгляду справи надав суду клопотання №б/н від 30.08.2012 (а.с.37), в якому наполягав на задоволенні позовних вимог та просив розглянути справу за його відсутності..

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі, про що надав суду відповідний відзив на позовну заяву №29/18-3296 від 30.08.2012 (а.с.39). Крім того, в судовому засіданні 03.09.2012 звернувся до суду з письмовою заявою №29/18-3297 від 30.08.2012 (а.с.40), в якій просив суд встановити в судовому рішенні строк та порядок його виконання, шляхом сплати податкового боргу з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за період з 15.07.2009 по 15.01.2010 у розмірі 14597,93 грн. рівними частинами щомісячно до 30 вересня 2012 року-в сумі 811,00 грн., з 30 вересня 2012 року по 30.01.2014 року-в сумі 810,93 грн., а 28 лютого 2014 року-в сумі 810,93 грн. протягом 1,5 років (вісімнадцять місяців), згідно наданого графіка заборгованості.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.

Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (що набрав законної сили з 01.01.2011), який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до ст.6 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У зв'язку з тим, що податковий борг відповідача виник до набрання чинності Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI, факт наявності податкового боргу у відповідача до 01.01.2011 суд встановлює за приписами законодавства, що було чинним на момент виникнення податкового боргу, а з 01.01.2011 за приписами Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI.

У судовому засіданні встановлено, підтверджується матеріалами справи, що Чорнухинська виправна колонія Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№23) (код ЄДРПОУ 08562795) зареєстрована в якості юридичної особи Перевальською районною державною адміністрацією Луганської області з 27.09.2002 (а.с.24,25-27) та взята на податковий облік в якості платника податків у Перевальському відділенні Алчевської ОДПІ Луганської області з 10.02.2004 за №27 (а.с.23).

Відповідно до статті 1 Закону України від 11 грудня 1991 року №1963-ХІІ «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» (який був чинним на дату виникнення податкового боргу та до 01.01.2011) Чорнухинська виправна колонія Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№23) є платником податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

До набрання чинності Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення був Закон України від 21 грудня 2000 року №2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Крім того, ним же визначено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи.

Так, відповідно до вимог Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на дату виникнення податкового боргу та до 01.01.2011) Чорнухинська виправна колонія Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№23) подала до Державної податкової інспекції в Слов'яносербському районі Луганської області розрахунки сум податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, а саме: від 26.02.2009 №2828 в сумі 5144,00 грн.(за яким стягненню підлягає сума, нарахована за 3-й квартал 2009 року по строку сплати-15.10.2009 та за 4-й квартал 2009 року по строку сплати-15.01.2010) та від 12.02.2010 №2353 в сумі 5513,00 грн. (а.с.16,17).

Станом на час розгляду справи за відповідачем обліковується податковий борг перед бюджетом, який утворився за період з 15.07.2009 по 15.01.2010, в результаті несплати останнім сум узгоджених податкових зобов'язань з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі 14597,93 грн., визначених платником податку самостійно у вищезазначених податкових розрахунках сум податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на дату виникнення податкового боргу та до 01.01.2011) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно із підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року №2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на дату виникнення податкового боргу та до 01.01.2011) платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно із підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року №2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на дату виникнення податкового боргу та до 01.01.2011) узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до статті 6 Закону України від 21 грудня 2000 року №2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на дату виникнення податкового боргу та до 01.01.2011) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

На виконання вищезазначених положень Закону України від 21 грудня 2000 року №2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на дату виникнення податкового боргу та до 01.01.2011) Державною податковою інспекцією в Слов'яносербському районі Луганської області відповідачу було надіслано першу податкову вимогу форми «Ю1» від 21.08.2004 №1/97 (а.с.20), яка була отримана уповноваженою особою останнього 02.09.2004, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.20-на звороті), та другу податкову вимогу форми «Ю2» від 25.10.2004 №2/113 (а.с.21), яка була отримана уповноваженою особою відповідача 16.11.2004, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.22).

Вказані податкові вимоги відповідачем не оскаржені та вважаються узгодженими на час розгляду справи.

Однак, зазначені заходи не призвели до погашення податкового боргу відповідача.

Наявність податкового боргу відповідача перед бюджетом з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за період з 15.07.2009 по 15.01.2010 в сумі 14597,93 грн. також підтверджується довідкою про суми податкового боргу станом на 17.05.2012 (а.с.6), зворотнім боком облікової картки платника податків станом на 31.12.2010 (а.с.7-10), станом на 31.12.2009 (а.с.11-13), станом на 31.12.2011 (а.с.14-15).

Відповідно до пункту 129.1.1. статті 129 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.

З облікової картки платника податків станом на 31.12.2011 вбачається, що на суму несвоєчасно сплаченого податкового зобов'язання з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, який обліковується за відповідачем, нарахована пеня в сумі 4951,46 грн. (а.с.14-15). Вказане також підтверджується розрахунком пені (а.с.18).

Даних про добровільну сплату податкового боргу відповідачем судом на час розгляду справи не встановлено.

Розглядаючи заяву представника відповідача від 30.08.2012 №29/18-3297 щодо надання встановлення способу та порядку виконання судового рішення шляхом сплати податкового боргу з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за період з 15.07.2009 по 15.01.2010 у розмірі 14597,93 грн. рівними частинами щомісячно до 30 вересня 2012 року-в сумі 811,00 грн., з 30 вересня 2012 року по 30.01.2014 року-в сумі 810,93 грн., а 28 лютого 2014 року-в сумі 810,93 грн. протягом 1,5 років (вісімнадцять місяців), суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Згідно з ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України - за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Як вбачається зі змісту зазначених норм, питання про розстрочення виконання судового рішення може розглядатися лише після набрання ним законної сили та відкриття виконавчого провадження.

Станом на 10 вересня 2012 року (дату складення повного тексту постанови) постанова суду від 03 вересня 2012 року по даній справі ще не набрала законної сили.

Таким чином, заява про встановлення способу та порядку виконання судового рішення шляхом розстрочення подана представником відповідача передчасно, що унеможливлює її задоволення.

Відповідно до п.20.1.18 ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Частиною 1, 3 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1,3 статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач - визнати адміністративний позов повністю або частково. Відмова від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження мають бути викладені в адресованій суду письмовій заяві, яка приєднується до справи.

Відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі в наданій суду заяві №29/18-3296 від 30.08.2012 (а.с.39).

У разі часткового визнання адміністративного позову відповідачем і прийняття його судом може бути прийнята постанова суду про задоволення визнаних відповідачем позовних вимог відповідно до статті 164 цього Кодексу. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Згідно частини 4 статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Підстав для неприйняття визнання позовних вимог відповідачем суд не вбачає.

Таким чином, суд вважає встановленим, що за відповідачем дійсно рахується податковий борг перед бюджетом з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за період з 15.07.2009 по 15.01.2010 у розмірі 14597,93 грн., про який він повідомлений, який ним визнано у повному обсязі та до теперішнього часу в добровільному порядку не сплачено, а тому, вимоги податкового органу про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, визнаються судом обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають повному задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 03 вересня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 10 вересня 2012 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до Чорнухинської виправної колонії Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№23) про стягнення коштів на суму податкового боргу перед бюджетом з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за період з 15.07.2009 по 15.01.2010 у розмірі 14597,93 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, задовольнити повністю.

Стягнути з Чорнухинської виправної колонії Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№23) (код ЄДРПОУ 08562795, місцезнаходження: 94340, Луганська область, Перевальський район, селище міського типу Чорнухине, пров.Студентський, буд.1) кошти на суму податкового боргу перед бюджетом з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за період з 15.07.2009 по 15.01.2010 у розмірі 14597,93 грн. (чотирнадцять тисяч п'ятсот дев'яносто сім гривень 93 копійки) з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, перерахувавши кошти на розрахунковий рахунок №33210807700253, код платежу 12020100, одержувач Відділення держказначейства у Перевальському районі (код 37934445) в установі банку ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до частини 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі та підписана 10 вересня 2012 року.

СуддяК.Є. Петросян