Рішення

від 10.09.2012 по справі 42/5005/6439/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.09.12р. Справа № 42/5005/6439/2012

За позовом Державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова», м. Дніпропетровськ

до Відділу комунального господарства Красногвардійської районної ради у місті Дніпропетровську

про стягнення заборгованості на суму 15303 грн. 84 коп.

Суддя Колісник І.І.

Представники:

від позивача: Романова Олеся Олександрівна, дов. № 157/9 від 03.01.2012р

від відповідача: Маркова Єлізавета Володимирівна, дов. №115 від 10.08.2012 р

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова»звернулося у липні 2012 р. із позовом до Відділу комунального господарства Красногвардійської районної у місті Дніпропетровську ради у якому просить господарський суд стягнути з відповідача на свою користь 15 303,84 грн., з яких: 15000,00 грн. -основна сума боргу; 245,34 грн. -3% річних за 199 днів прострочки зі сплати основної суми боргу (з 25.12.2011 р. по 10.07.2012 р.); 58,50 грн. -інфляційні втрати за період із січня 2011 р. по травень 2012 р.

Позовні вимоги обґрунтовує невиконанням відповідачем прийнятих на себе зобов'язань зі сплати за трактор ЮМЗ-6АКЛ, зав. № 835145, отриманий за актом здачі-приймання від 19.12.2011 р. на підставі договору № 510-035 від 19.12.2011 р. і порушенням, таким чином, статті 193 Господарського кодексу України.

У судовому засіданні 06.09.2012 р., до початку розгляду справи по суті, позивач подав письмове уточнення від 05.09.2012 р. №157/804 р. до позову, яке за своєю правовою природою є заявою про зменшення розміру позовних вимог, і просить стягнути з відповідача на свою користь 15 187,39 грн., з яких: 15000,00 грн. -основна сума боргу та 187,39 грн. -3% річних за 152 дні прострочки зі сплати (з 01.03.2012 р. по 10.07.2012 р.).

Враховуючи, що згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог чи відмовитись від позову, а до початку розгляду справи по суті змінити предмет або підставу позову, суд приймає подане позивачем уточнення, оскільки воно заявлене останнім у межах його процесуальних прав, не суперечить чинному законодавству і не порушує прав та охоронюваних законом інтересів сторін.

Розгляд справи судом продовжений з урахуванням цих уточнень.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позову з наведених у ньому підстав і просив задовольнити його в повному обсязі.

Відповідач надав відзив на позовну заяву із визнанням її частково, у сумі 15000,00 грн. Позовні вимоги в іншій частині не визнає з огляду на невідповідність пунктів 3.1, 3.2 договору № 510-035 від 19.12.2011 р. щодо 100% передплати за трактор протягом п'яти банківських днів нормативним положенням статті 49 Бюджетного кодексу України за змістом якої рішення про оплату приймається розпорядником бюджетних коштів після отримання товарів, робіт та послуг.

У судовому засіданні представник відповідача надав пояснення аналогічні змісту відзиву на позов.

У судовому засіданні 06.09.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, господарський суд, -

встановив:

Між Державним підприємством «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова»(далі - позивач, продавець) та Відділом комунального господарства Красногвардійської районної у місті Дніпропетровську ради (далі -відповідач, покупець) був укладений договір № 510-035 від 19.12.2011 р. (далі -Договір) щодо купівлі-продажу трактора ЮМЗ-6АКЛ (зав. номер 835145).

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За змістом пункту 1.1 Договору позивач прийняв на себе зобов'язання в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати у власність покупцю, а останній прийняти та оплатити трактор ЮМЗ-6АКЛ (зав. номер 835145) вартістю 15000,00 грн. (з урахуванням 2500,00 грн. ПДВ).

Згідно з пунктом 3.1 Договору оплата продукції за цим Договором здійснюється покупцем по узгодженим цінам шляхом перерахування 100% вартості продукції.

За пунктом 3.2 Договору термін оплати -протягом 5-ти банківських днів із моменту виставлення рахунку продавцем.

Відповідно до пункту 4.3 Договору передача продукції покупцю здійснюється продавцем у термін 5 робочих дні з моменту отримання коштів на свій банківський рахунок.

Судом встановлено, що на зміну Договору, а саме пунктів 3.1, 3.2, 4.3, після його укладення сторони досягли домовленості щодо інших умов відвантаження і оплати продукції, які позивач зі свого боку повністю виконав.

Так, листом від 19.12.2011 р. № 142/1 відповідач звернувся до позивача з проханням відвантажити трактор ЮМЗ-6AКЛ, заводський № 835145, у грудні 2011 р. з відстрочкою платежу до 28.02.2012 р.

За товарно-транспортною накладною № 10049 від 19.12.2011 р. та актом приймання-передачі від 19.12.2001 р. позивач передав указаний трактор відповідачу його повноважному представнику Власенко С.А. на підставі довіреності 12 ААВ № 261660 від 19.12.2011 р. та виставив до сплати рахунок-фактуру № 102045 від 19.12.2011 р. на суму 15000,00 грн., отримання якого представником відповідача у судовому засіданні не заперечувалось.

Зазначені дії сторін щодо змін умов відвантаження і оплати договірної продукції не суперечать чинному законодавству.

Так, відповідно до частини 1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно до частини 1 статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

За таких обставин заперечення позивача з посиланням на статтю 49 Бюджетного кодексу України проти застосування пунктів 3.1, 3.2 договору № 510-035 від 19.12.2011 р. щодо 100% передплати за трактор протягом п'яти банківських днів із моменту виставлення рахунку продавцем є безпідставним із огляду на зміну (скасування) у подальшому сторонами за ініціативою самого позивача попередньої оплати, що була передбачена вказаними пунктами Договору.

Згідно з письмовими поясненнями відповідача від 06.09.2012 р. № 124, підтвердженими у судовому засіданні усними поясненнями його представника, 15.02.2011 р. відповідачем були отримані грошові кошти в сумі 15000,00 грн. на його банківський рахунок спеціального фонду для розрахунку за придбаний трактор ЮМЗ-6 АКЛ, але перераховані позивачу не були за підстав, як вважає відповідач, закінчення 31.12.2011 р. строку дії укладеного між сторонами Договору. За цих же підстав відповідач заперечує проти наявності з його боку вини у порушенні договірних зобов'язань.

За викладених обставин суд вважає заперечення відповідача необґрунтованими, а несплату ним позивачу наявних для цього коштів у визначений сторонами новий строк - до 28.02.2012 р. -порушенням Договору з урахуванням наступних змін до нього.

Вчинені сторонами дії після укладення основного договору від 19.12.2011 р. по внесенню до нього змін щодо умов відвантаження трактора ЮМЗ-6AКЛ, заводський № 835145 та його оплати з відстрочкою платежу до 28.02.2012 р. за вимогами закону є договірними зобов'язаннями, обов'язковими для сторін.

Так, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статті 174 Господарського кодексу України.

Названі законодавчі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, не допускається.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом статті 614 Цивільного кодексу України підставою для відповідальності за порушене зобов'язання є наявність вини особи на яку покладається обов'язок доведення відсутності своєї вини.

Враховуючи, що відповідач не надав суду доказів які би підтвердили відсутність його вини у порушенні ним грошового зобов'язання перед позивачем у заявленій останнім сумі до стягнення, хоча мав таку можливість з огляду на свої процесуальні права, суд дійшов висновку, що позовна вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 15000,00 грн. є правомірною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

Окрім того, позивач просить суд стягнути на його користь з відповідача 187,39 грн. -3% річних за 152 дні (з 01.03.2012 р. по 10.07.2012 р.) прострочки сплати на його користь основного боргу.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних, суд приходить до висновку, що дане нарахування відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у сумі 1609,50 грн. згідно зі статтею 4 Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI (із змін. і доп.) «Про судовий збір».

Керуючись статтями 4, 32 - 34, 36, 43 - 44, 49, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Відділу комунального господарства Красногвардійської районної у місті Дніпропетровську ради (49006, м. Дніпропетровськ, проспект Пушкіна, буд. 65, код ЄДРПОУ 23360764) на користь Державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова»(49047, м. Дніпропетровськ, вул. Криворізька, 1, код ЄДРПОУ 14308368) суму основного боргу - 15000 грн. 00 коп., 3% річних -187 грн. 39 коп., 1609 грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.І. Колісник Повне рішення складено 10.09.2012 р.