cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
І м е н е м У к р а ї н и
РІШЕННЯ
07 вересня 2012 р.
Справа 19/57/2012/5003
за позовом : Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" ( пров. Щорса, 24, м. Вінниця, 21012)
до :Великокрушлинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області ( вул. 600-річчя,39. с. Великі Крушлинці, Вінницький р-н, Вінницька обл., 23243)
про стягнення заборгованості 31 369,12 грн. за природний газ згідно договору №Б-12-215 від 01.01.2012
Головуючий суддя Яремчук Ю.О.
Cекретар судового засідання Резніченко Ю.В.
Представники
позивача : Бобко Т.Є.,
відповідача : Бондаренко В.М.
ВСТАНОВИВ :
Подано позов публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" до Великокрушлинецької сільської ради Вінницького району Внницької області про стягнення заборгованості 31 369,12 грн. за природний газ згідно договору №Б-12-215 від 01.01.2012 року, з яких : 28 746,64 грн. сума основного боргу; 435,14 грн. 3% річних; 2 187,34 грн. пеня в розмірі подвійної ставки НБУ.
Ухвалою суду від 30.08.2012 року порушено провадження у справі з призначенням судового засідання на 07.09.2012 року.
Представник позивача в судовому засіданні 07.09.2012 року позов підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні 07.09.2012 року подав заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги визнає, але просить суд відстрочити виконання рішення суду.
З огляду на те, що такі дії відповідача не суперечать законодавству, не порушують права і охоронювані законом інтереси інших осіб, суд приймає визнання позову відповідачем.
Частиною 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) визначено, що у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
01.01.2012 року між публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" (в договорі "постачальник") та Великокрушлинецькою сільською радою ( в договорі "споживач" ) було укладено договір на постачання природного газу за регульованим тарифом № Б-12-215 (далі договір).
Відповідно до п. 1.1. договору постачальник постачає природний газ споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг в розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.
Відповідно до п. 2.3. договору постачальник забезпечує постачання газу в пункти призначення в обсягах, підтверджених оператором, де передає газ споживачу.
Відповідно до п. 2.6 договору послуги з постачання газу підтверджуються підписаними сторонами актом приймання-передачі газу, що оформлюється за даними вузлів обліку, визначених у додатку № 1 до договору.
Відповідно до п. 2.7 договору постачальник до 5 числа, наступного за звітним за місяцем, направляє споживачу два примірники акта приймання-передачі газу за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою постачальника.
Відповідно до п. 4.6 договору оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється Споживачем 100% авансовим платежем, який має бути здійснений споживачем не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку місяця поставки газу. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 05 числа місяця, наступного за розрахунковим. У разі переплати за фактично спожитий газ сума переплати зараховується постачальником в рахунок оплати поставленого газу в наступному розрахунковому періоді або повертається на поточний рахунок споживача на його письмову вимогу. У раз збільшення підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду споживач здійснює оплату додатково заявлених обсягів газу в п'ятиденний строк після збільшення цього обсягу в установленому договором порядку.
Відповідно до п. 6.2.2 договору у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ , що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
На підставі вищезазначеного договору відповідачу було поставлено природний газ, а саме: в січні 2012 - 5047 куб.м газу; в березні 2012 року - 949 куб.м газу; в квітні 2012 року - 110 куб.м газу. Тобто, всього на протязі січня, березня, квітня відповідачем було спожито 6106 куб.м газу.
Додатковою угодою № 1 до договору на постачання природного газу за регульованим тарифом № Б -12-215 від 01.01.2012 року сторони погодили, що вартість 1000 куб.м природного газу з врахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 2% тарифу на постачання природного газу, тарифу на транспортування природного газу розподільчими та магістральними трубопроводами, податку на додану вартість з 01.01.2012 року складає 4707,936 грн.
Таким чином, загальна вартість природного газу спожитого відповідачем складає 28 746,64 грн.
Свої зобов'язання позивач виконав, даний факт підтверджується: актом № УГГ - 001118 від 27.01.2012 року подачі-прийому та реалізації природного газу; актом № УГГ - 03822 від 30.03.2012 року подачі-прийому та реалізації природного газу; актом № УГГ - 04587 від 25.04.2012 року подачі-прийому та реалізації природного газу, які обопільно підписані сторонами та скріплені мокрими печатками.
Відповідач свої договірні зобов'язання стосовно повних та вчасних розрахунків не виконав.
24.04.2012 року на адресу відповідача було направлено лист № 07-15-1228 з вимогою сплатити заборгованість, яка залишена останнім без задоволення.
Внаслідок неналежного виконання договірних зобов'язань відповідачу згідно п.6.2.2. договору та ст. 625 ЦПК України нараховано 435,14 грн. 3% річних; 2 187,34 грн. пені в розмірі подвійної ставки НБУ.
З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Згідно зі статтею 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається , якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України , інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.
У відповідності до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як вбачається з Договору, між сторонами склались правовідносини щодо постачання та транспортування природного газу, що регулюються параграфом 3 глави 54, главою 63 Цивільного кодексу України "Поставка" та главою 32 Господарського кодексу України.
Частинами 1,2 статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.631 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 ст. 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 1 ст. 306 Господарського кодексу України, транспортування продукції трубопроводами відноситься до господарської діяльності з перевезення вантажів.
За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноважений на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (ч. 1 ст. 307 ГК України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Оскільки станом на час розгляду справи відповідач не надав доказів погашення заборгованості за спожитий природний газ у повному обсязі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 28 746,64 грн. боргу підлягають задоволенню.
Крім суми основного боргу, позивачем, за неналежне виконання грошових зобов'язань пред'явлено до стягнення з відповідача 435,14 грн. 3% річних; 2 187,34 грн. пені в розмірі подвійної ставки НБУ.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 252 ЦК України визначено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ч. 1 ст. 253 ЦК України).
Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 ст. 254 ЦК України).
Оскільки відповідач не виконав зобов'язання у вказаний строк, він є боржником, що прострочив.
Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України він зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню).
Неустойкою (штрафом, пенею) відповідно до положень ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно п. 6.2.2. Договору, у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Відповідно до ч. 3 ст. 653 ЦК України, у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.
Наданий позивачем розрахунки пені і 3-х відсотків річних здійснений відповідно до умов договору та чинного законодавства.
З урахуванням наведеного, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у розмірі 435,14 грн. 3% річних; 2 187,34 грн. пеня в розмірі подвійної ставки НБУ.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір підлягає покладенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Розглянувши вимогу відповідача про розстрочку виконання рішення суду, суд враховує наступне.
Згідно з п.6 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення суду.
Відповідно до вимог ст. 121 ГПК України підставою для відстрочки або розстрочки виконання рішення суду є наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його виконання неможливим.
Беручи до уваги зазначене, суд дійшов висновку, що подана відповідачем заява про відстрочку виконання рішення суду підлягає задоволенню, виходячи з наступних наявних обставин, які ускладнюють його виконання:
- фінансування Великокрушлинецької сільської ради здійснюється централізовано з районного бюджету;
- надходження коштів на рахунки відповідача залежить безпосередньо від наповненості районного бюджету;
- відсутність вини в простроченні оплати за поставлений товар в зв'язку із ненадходженням коштів з районного бюджету.
- погашення заборгованості відповідачем разовим платежем в травні місяці може спричини загрозу фінансовому становищу підприємства, оскільки підприємство не зможе надалі функціонувати, що створить загрозу з організації дорожнього руху в місті Вінниці.
Враховуючи вище наведене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. 33, 34, 36, 43, 44, 49, 83, 82-84, 115, 121 Господарського процесуального кодексу України, -
ВИРІШИВ :
1. Позов задовольнити повністю .
2. Стягнути з Великокрушлинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області ( вул. 600-річчя,39. с. Великі Крушлинці, Вінницький р-н, Вінницька обл., 23243, р/р 35413007001571 в ГУ УДК у Вінницькій обл., МФО 802015, код ЄДРПОУ 04329760 ) на користь публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації " Вінницягаз" ( пров. Щорса,24, м. Вінниця, 21012, р/р 26002070357002 в ПАТ КБ "Надра" у м. Києві, МФО 380764, код ЄДРПОУ 03338649) 28 746,64 грн. сума основного боргу; 435,14 грн. 3% річних; 2 187,34 грн. пеня; 1609,50 грн. судового збору.
3. Відстрочити виконання рішення суду до 07.11.2012 року.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. Копію рішення надіслати сторонам рекомендованим листом.
Повне рішення складено 11 вересня 2012 р.
Суддя Яремчук Ю.О.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу ( пров. Щорса, 24, м. Вінниця, 21012)
3 - відповідачу ( вул. 600-річчя,39. с. Великі Крушлинці, Вінницький р-н, Вінницька обл., 23243)
Суд | Господарський суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 07.09.2012 |
Оприлюднено | 13.09.2012 |
Номер документу | 25948896 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Вінницької області
Яремчук Ю.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні