Рішення

від 20.08.2012 по справі 12/5007/858/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "20" серпня 2012 р. Справа № 12/5007/858/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Сікорської Н.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Перепона І.М. - дов. від 12.01.12р. №006;

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Спільного виробничо-торгівельного підприємства "Механік" (м.Житомир)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтаж "Колос" (м.Житомир)

про стягнення 560,23 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 560,23 грн., з яких: 362,72 грн. - борг за договором № 96010705 найму обладнання від 01.07.2005 р., 142,99 грн. - пеня, 36,69 грн.- річні, 17,83 грн. - інфляційні.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Від відповідача надійшло клопотання від 17.08.2012 р. про відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю можливості надати обґрунтований відзив на позовну заяву, оскільки позивач не виконав вимог ухвали господарського суду в частині направлення представника для складання акту звірки (а.с.16).

Оскільки явка представника відповідача в судове засідання обов'язковою не визнавалась, а надання письмового відзиву відповідно до вимог ст.59 ГПК України є правом відповідача, а не його обов'язком, суд вважає, що неявка представника відповідача та неподання відзиву не перешкоджатиме розгляду справи за наявними в ній матеріалами, клопотання відповідача про відкладення розгляду справи необґрунтоване, тому задоволенню не підлягає.

Приймаючи до уваги той факт, що неявка, повідомленого належним чином представника відповідача, не перешкоджає повному та всебічному розгляду справи, господарський суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

В судовому засіданні оглянуто матеріали справи № 17/5007/121/11, що перебувала в провадженні господарського суду Житомирської області, за позовом СВТП "Механік" до ТОВ "Будмонтаж "Колос" про стягнення 6149,77 грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.07.2005 р. СВТП «Механік» (орендодавець, далі - позивач) та ТОВ «Будмонтаж «Колос» (орендар, далі - відповідач) уклали договір № 96010705 найму обладнання, з додатками № 1 та № 2 (а.с.6-7).

Відповідно до п.1.1. Договору та додатку № 1 до договору, позивач передав відповідачу у тимчасове користування майно: вертикально-свердлувальний верстат і кран-балку грузопідйомом 2т., що підтверджується актом прийому-передачі основних засобів від 01.07.2005 року (а.с.6, зворотня сторона).

В пункті 3.1 договору та додатку № 2 до договору сторони встановили, що за користування майном відповідач сплачує позивачу орендну плату в розмірі 45,34 грн. на місяць, що складає 544,08 грн. на рік, яку перераховує на рахунок позивача щомісячно наперед не пізніше 1 числа кожного місяця, а при несвоєчасній оплаті такої має сплатити пеню в розмірі 0,05% від суми боргу (п.4.2.).

Згідно п.5.1. договору строк оренди визначеного майна становить з моменту підписання договору, тобто з 01.07.2005 року, до 30.06.2006 року.

По закінченню строку дії договору (30.06.2006р.) відповідач продовжує користуватися найманим обладнанням.

Спираючись на норми статті 764 ЦК України, якою визначено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку дії договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором, позивач зазначає, що договір найму обладнання від 01.07.2005 року продовжив строк своєї дії з 01.07.2006р. по 30.06.2007р., з 01.07.2007р. по 30.06.2008р., з 01.07.2008р. по 30.06.2009р.. з 01.07.2009р.. по 30.06.2010р., з 01.07.2010р. по 30.06.2011р., з 01.07.2011р. по 30.06.2012 року.

Відповідач свої зобов'язання щодо сплати орендної плати не виконав, в результаті чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем за період з 01.07.2005 року по 31.10.2011 року.

Позивач звернувся за захистом своїх прав до господарського суду Житомирської області.

Рішенням господарського суду від 17.01.2012 р. у справі № 17/5007/121/11 СВТП "Механік" відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.03.2012 року у справі № 17/5007/121/11 рішення господарського суду скасовано та стягнуто з відповідача, TOB "Будмонтаж "Колос", на користь позивача СВТП "Механік"

- 1632,24 грн. основного боргу за період з 01.11.08 р. по 31.10.11р. (36 місяців х 45,34);

- 12,17 грн. пені за період з 01.11.10р. по 30.04.11р.;

- 75,56 грн. річних за період з 01.11.08 р. по 31.10.11 р.;

- 173,26 грн. втрат від інфляції за період з 01.11.08р. по 31.10.11р.

Станом на день звернення позивача з позовом у даній справі відповідач продовжує користування орендованим майном, проте свої зобов'язання щодо оплати не виконує.

У відповідача перед позивачем станом на день звернення з позовом до суду рахується заборгованість за період з 01.11.2011 р. по 30.06.2012 р. в сумі 362,72 грн. (45,34 грн. х 8 місяців), яка лишається несплаченою на момент розгляду справи, що підтверджується довідкою позивача № 212 від 20.08.2012 р. (а.с.29).

Згідно пункту 4.2, укладеного сторонами договору, за несплату орендарем платежів в строки, встановлені договором, нараховується пеня по 0,05% з простроченої суми за кожен день прострочення.

Позивач на суму основного боргу, яка включає в себе заборгованість, яка стягнута згідно постанови Рівненського апеляційного господарського суду по справі 17/5007/121/11 за період з 01.11.08 р. по 30.10.1р. в сумі 1632,24 грн. та заборгованість за період з 01.11.11 по 30.06.12, нарахував пеню в розмірі 142,99 грн., 36,69 3% річних, 17,83 грн. втрат від інфляції. Розрахунок наводиться у позовній заяві.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1.ст.762 ЦК України).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 ЦК України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК України).

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач внаслідок неналежного виконання своїх договірних зобов'язань по сплаті орендних платежів допустив заборгованість перед позивачем в період з 01.11.2011 р. по 30.06.2012 р., що станом на день прийняття рішення у справі становить 362,72 грн.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок пені, суд дійшов до висновку, що він здійснений позивачем невірно з огляду на таке.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається з розрахунку, позивач здійснив нарахування за період з 01.01.2011 р. по 30.06.2012 р. (6 місяців), при цьому невірно визначив суму основного боргу, на яку може здійснюватися розрахунок, а саме: 1768,26 грн., яка виникла за період з 01.11.08 станом на 01.01.2012 р., та щомісяця (до 30.06.2012 р.) збільшується на 45,34 грн., тобто нарахування пені здійснено на заборгованість, яка виникла раніше ніж шість місяців.

Враховуючи приписи ч.6 ст.232 ГК, оскільки сума орендної плати щомісяця складає по 45,34 грн., то правомірним є нарахування пені в зазначений позивачем період (з 01.01.2011 р. по 30.06.2012 р.) на суму боргу, що склалась за попередні шість місяців - 272,04 грн. (6 х 45,34 грн.).

Правильним є нарахування пені в сумі 20,60 грн. (182 дні прострочки, борг - 272,04 грн.).

Перевіривши нарахування трьох відсотків річних в сумі 36,69 грн. та інфляційних в сумі 17,83 грн., суд дійшов до висновку, що вони здійснені вірно, відповідно до вимог чинного законодавства, тому заявлені до стягнення правомірно.

Відповідач заперечення на позовні вимоги не подав, своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався, доказів сплати боргу не надав.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню частково, в сумі 437,84 грн., з яких: 362,72 грн. - основний борг, 20,60 грн. -пеня, 36,69 грн. - 3% річних, 17,83 грн.- інфляційні.

В частині стягнення 122,39 грн. пені суд відмовляє за безпідставністю.

Відповідно до ст.49 ГПК України, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтаж "Колос", 10003, м.Житомир, вул.Чехова, буд.2, кв.80, ідентифікаційний код 20403504,

на користь Спільного виробничо-торгівельного підприємства "Механік", 10003, м.Житомир, вул.Чехова, буд.1, ідентифікаційний код 13573074,

- 362,72 грн. основного боргу;

- 20,60 грн. пені;

- 36,69 грн. 3% річних;

- 17,83 грн. інфляційних;

- 1257,88 грн. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 27.08.12

Суддя Сікорська Н.А.

Віддрукувати:

1- до справи

2 - позивачу

3 - відповідачу (рек. з пов.)