Рішення

від 05.09.2012 по справі 5011-55/7781-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-55/7781-2012 05.09.12

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І.,

за участі секретаря Іванова О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ромстал Україна», м.Київ

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фор Ю-Дизайн», м.Київ

про: стягнення 10213,08 грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача -Пасько В.Ф. (за довіреністю №2003/12 від 20.03.2012р.);

від Відповідача - не з'явився

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ромстал Україна», м.Київ (далі -Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фор Ю-Дизайн», м.Київ (далі -Відповідач) про стягнення суми основного боргу у розмірі 8 841, 42 грн., пені у розмірі -384,70 грн., штрафу у розмірі -884,14 грн. та 3% річних у розмірі -76,30 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2012р. порушено провадження у справі за вказаними позовними вимогами, розгляд справи призначено на 12.07.2012р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2012р. розгляд справи було відкладено на 01.08.2012р. у зв'язку з неявкою представників сторін на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

01.08.2012р. від Позивача через канцелярію суду надійшли для залучення до матеріалів справи додаткові документи, а саме: Витяг з ЄДРПОУ станом на 31.07.2012р. щодо статусу та місцезнаходження Відповідача, Акт звіряння взаємних розрахунків станом на 30.07.2012р. підписаний з боку Позивача з доказами направлення Відповідачу.

В судовому засіданні 01.08.2012р. представник Позивача надав клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2012р. задоволено клопотання Позивача, продовжено строк розгляду справи на 15 днів на підставі ст.69 Господарського процесуального кодексу України та відкладено розгляд справи на 15.08.2012р. на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 15.08.2012р. справу № 5011-55/7781-2012 передано судді Васильченко Т.В. для подальшого розгляду у зв'язку з перебуванням судді Ягічевої Н.І. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.08.2012р., суддя Васильченко Т.В. прийняла справу до провадження, розгляд справи було призначено на 05.09.2012р.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 20.08.2012р. справу № 5011-55/7781-2012 передано судді Ягічевій Н.І. для подальшого розгляду у зв'язку з виходом з відпуски.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.08.2012р. суддя Ягічева Н.І. прийняла справу до провадження.

В судове засідання призначене на 05.09.2012р. з'явився представник Позивача, надав усні пояснення по суті спору, просив суд задовольнити позов, в повному обсягу.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи.

З матеріалів справи вбачається, що вказана судова кореспонденція не отримана Відповідачем, у зв'язку з відсутністю Відповідача за його юридичною адресою -01032, м.Київ, вул. Либідська, 1-А.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались відповідачу за адресою, зазначеною в позовній заяві, та в Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно статусу та місцезнаходження Відповідача доданої Позивачем до позовної заяви.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення Відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на його юридичну адресу.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених Позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Клопотання щодо фіксації судового процесу Позивачем не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані Позивачем докази та заслухавши в засіданні пояснення представника Позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Позивачем (Постачальник) та Відповідачем (Покупець) був укладений Договір поставки з відстроченням платежу № 0702/12 від 07.02.2012р. (надалі-Договір).

Відповідно до п.2.1 Договору, Постачальник зобов'язується поставляти Покупцеві Товари, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товари у відповідності до положень цього Договору.

Згідно до п.6.1 Договору, форма оплати - оплата з відстроченням платежу. Строк відстрочення платежу з оплати товару складає 10 (десять) календарних днів з дати відвантаження товару.

Пунктом 6.2 Договору передбачено, що при цьому датою платежу вважається дата зарахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника.

Як вбачається з п.6.3 Договору, всі проведені Покупцем оплати будуть зараховуватись у рахунок погашення заборгованості за відвантажений Товар, проте неоплачений товар за попередній період. У випадку систематичного прострочення оплати Товару (три рази), наступна поставка Товару призупиняється Постачальником і не провадиться до дати повного погашення Покупцем суми неустойки (штраф, пеня) за порушення зобов'язань, заборгованості за поставлений Товар.

Відповідно до п.9.1 Договору, у випадку порушення Покупцем строків платежів, визначених цим Договором, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Крім пені, за порушення умов договору Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 10% від суми вартості поставленого товару.

Цей Договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та діє протягом 12 (дванадцяти) календарних місяців. Якщо не пізніше ніж за 1 (Один) календарний місяць до закінчення строку дії цього Договору жодна із Сторін не попередить іншу Сторону про припинення цього Договору у письмовій формі, цей Договір вважається продовженим на наступні 12 (Дванадцять) календарних місяців на таких самих умовах. (п.8.1 Договору).

На виконання умов Договору згідно із видатковою накладною № РУ-0000544 від 07.02.12 р., що додана до позовної заяви, Відповідач отримав від Позивача товар на суму 8 841,42 гривень.

У порушення умов Договору Відповідач не сплатив кошти за поставлений товар, в наслідок чого виникла заборгованість у розмірі 8 841,42 грн.

З метою врегулювання спору в досудовому порядку Позивач направив Відповідачу претензію № 0904-1 від 09.04.2012 р. з вимогою сплатити борг, яка була залишена Відповідачем без відповіді та задоволення.

За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань Відповідачем, Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості.

Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню в повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов'язань за договором поставки та застосуванні наслідків їх невиконання у вигляді стягнення штрафу, пені та 3% річних.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Беручи до уваги правову природу укладеного договору, кореспондуючі права та обов'язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки.

Як встановлено ч.1 ст.265 Господарського кодексу України та ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за поставлену продукцію покупець зобов'язаний сплатити постачальнику певну грошову суму.

В силу приписів ч.6 ст.265 Господарського кодексу України та ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до правовідносин постачання застосовуються норми Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, які (ст.655, ч.1 ст.691) також передбачають обов'язок покупця сплатити за придбаний товар певну суму грошових коштів.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір поставки з відстроченням платежу № 0702/12 від 07.02.2012р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 6.1. Договору про умови, строк оплати за товар складає 10 календарних днів з дати відвантаження товару (підписання видаткової накладної).

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено ч.ч.1, 2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

На виконання умов Договору згідно із видатковою накладною № РУ-0000544 від 07.02.12 р., що додана до позовної заяви, Відповідач отримав від Позивача товар на суму 8 841,42 гривень.

У порушення умов Договору Відповідач не сплатив кошти за поставлений товар, в наслідок чого виникла заборгованість у розмірі 8 841,42 грн.

З метою врегулювання спору в досудовому порядку Позивач направив Відповідачу претензію № 0904-1 від 09.04.2012 р. з вимогою сплатити борг, яка була залишена Відповідачем без відповіді та задоволення.

Таке невиконання грошових зобов'язань кваліфікується судом як їх порушення зобов'язання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу, що узгоджується із правами постачальника, передбаченими ч.3 ст.692 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед Позивачем за поставлений товар та її розмір, підтверджується матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не спростована (наявність)/недоведене припинення зобов'язання будь-яким передбаченим законом способом, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсягу -у сумі 8 841,42 грн.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі -сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення оплати сформульована безпосередньо у п. 9.1 Договору, вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

З огляду на встановлений судом факт порушення грошових зобов'язань Відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість висування Позивачем вимог про застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення пені.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості Відповідача перед Позивачем у досліджуваний період підтверджується матеріалами справи, розмір заявленої до стягнення пені не перевищує встановленого ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" граничного розміру, а період стягнення визначений із урахуванням меж, передбачених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України суд, перевіривши арифметичних розрахунок в цій частині позовних вимог дійшов висновку про задоволення стягнення пені повністю у розмірі 384,70 грн.

Відповідно до ч.2,3 ст.217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються зокрема, такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції;, оперативно-господарські санкції; адміністративно-господарські санкції.

Згідно ч.4 ст.231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язань або у повній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 9.1 Договору встановлено, що Крім пені, за порушення умов договору Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 10% від суми вартості поставленого товару.

Оскільки, судом встановлено порушення Відповідачем терміну оплати поставленого товару, наданий Позивачем розрахунок сплати штрафу є арифметично вірним, суд задовольняє вимоги про стягнення штрафу у розмірі 884, 14грн.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши арифметичних розрахунок в цій частині позовних вимог за допомогою відповідної програми системи інформаціно-правового забезпечення „Ліга:ЗАКОН Еліт 9.1", встановив: що розмір 3% річних, який може бути нарахований протягом періоду з моменту прострочення до 31.05.2012р., не перевищує відповідний розміру, що може бути нарахований за цей період, а отже - підлягає стягненню у сумі 76,30 грн.

Суд, перевіривши арифметичних розрахунок в частині позовних вимог про сплату індексу інфляції, за допомогою відповідної програми системи інформаціно-правового забезпечення „Ліга:ЗАКОН Еліт 9.1" та згідно з Рекомендаціями Верховного Суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" Лист ВСУ від 03.04.97р. №62-97р, встановив: що визначений Позивачем індекс інфляції у сумі 26,52 грн. не перевищує розмір індексації, яка може бути нарахована за період з моменту прострочення, а отже підлягає стягненню з Відповідача повністю у розмірі 26,52грн.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судової витрати покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33,34,43, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ромстал Україна»(код ЄДРПОУ: 32346937) задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фор Ю-Дизайн», м.Київ (код ЄДРПОУ: 35139981) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ромстал Україна»(код ЄДРПОУ 32346937) основний борг у розмірі -8841,42грн., інфляційні нарахування у розмірі -26,52 грн., пеню у розмірі -384,70 грн., штраф у розмірі -884,14 грн. та 3% річних у розмірі -76,30 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фор Ю-Дизайн», м.Київ (код ЄДРПОУ: 35139981) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ромстал Україна»(код ЄДРПОУ 32346937) судовий збір в розмірі 1 609,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 05.09.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 07.09.2012р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним господарським судом.

Суддя Н.І. Ягічева