Рішення

від 29.08.2012 по справі 5011-48/7591-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-48/7591-2012 29.08.12

За позовомФонд державного майна України доТовариства з обмеженою відповідальністю «РТМ» простягнення 143 702,41 грн. Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Васильківська В.Є. від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фонд державного майна України (надалі -«ФДМУ») звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «РТМ»(надалі -ТОВ «РТМ») про стягнення 143 702,41 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на виконання умов Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №474 від 06.11.2006 р. було передано відповідачу в строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 262,6 кв.м., натомість відповідач взятого на себе грошового зобов'язання неналежним чином не виконав в наслідок чого за ним за період з 01.02.2011 р. по 03.06.2011 р. виникла заборгованість по сплаті орендних платежів у розмірі 97 959,87 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 45 742,54 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.06.2012 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 25.06.2012 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.06.2012 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача та невиконанням сторонами вимог ухвали суду від 12.06.2012 р. розгляд справи відкладено до 23.07.2012 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.07.2012 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача, невиконанням сторонами вимог ухвал суду та необхідністю витребування додаткових пояснень розгляд справи відкладено до 06.08.2012 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.08.2012 р. у зв'язку із заявленим клопотанням, неявкою представника відповідача, невиконанням сторонами вимог ухвал суду та необхідністю витребування додаткових пояснень розгляд справи відкладено до 29.08.2012 р.

В судове засідання 29.08.2012 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвал суду виконав, позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 29.08.2012 р. не з'явився, вимог ухвал суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 03190, м. Київ, вул. Баумана, 26 на яку було надіслано ухвалу суду від 06.08.2012 р. підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 12.06.2012 р.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

06.11.2006 р. між ФДМУ (орендодавець) та ТОВ «РТМ»(орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №474 (надалі -«Договір»).

Згідно п. 1.1 Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, яким є нежилі приміщення, що складають 7/100 (сім сотих) частин від нежилої будівлі з надбудовою для розміщення спеціального обладнання, адміністративного та технічного персоналу (літ. А), площею 3677,3 кв.м. та розташовані по вул. Мельникова № 83-б в м Києві, а саме, згідно довідки-характеристики №1195519, виданої Комунальним підприємством Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна від 05 жовтня 2006 року: приміщення 27 пл. 5,2 кв.м., приміщення 28 пл. 12,9 кв.м., приміщення 29 пл. 7,9 кв.м., приміщення 30 пл.1.1. кв.м., приміщення 31 пл. 13,1 кв.м., приміщення 32 пл. 1,0 кв.м., приміщення 33 пл. 3,1 кв.м., приміщення 34 пл. - 7,7 кв.м., приміщення 35 пл. 32,5 кв.м., приміщення 36 пл. 26.9 кв.м., приміщення 37 пл. 1,1 кв.м., приміщення 38 пл. - 1,2 кв.м., приміщення 39 пл. 0,9 кв.м., приміщення 40 пл. 1,0 кв.м., приміщення 41 пл. 15,5 кв.м., приміщення 42 пл. 1,9 кв.м., приміщення 43 пл. 92,5 кв.м., приміщення 44 пл. 37,1 кв.м.

Загальна площа зазначених приміщень, які здаються в оренду, становить 262,6 кв.м.

Пунктом 1.2. Договору передбачено, що майно, що передається в оренду, належить державі Україна та знаходиться на балансі Державного підприємства «Українські спеціальні системи»(балансоутримувач). Майно передається в оренду з метою розміщення кафе (п. 1.4. Договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору сторонами визначено, що Орендар вступає в строкове платне користування Майном в термін, вказаний в Договорі, але не раніше підписання сторонами цього Договору і акта приймання передачі майна та державної реєстрації цього Договору.

Згідно п. 3.1 Договору розмір орендної плати визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України, і становить без ПДВ за базовий місяць оренди (вересень 2006 року) 18 025 грн 47 коп.

Розмір орендної плати за листопад місяць визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць (вересень 2005 року) на індекс інфляції за жовтень, листопад 2006 року. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.2. Договору).

Відповідно до п. 3.3. Договору перерахування здійснюється орендарем самостійно до 12 числа місяця, наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції таким чином: 70% орендної плати перераховується орендарем до державного бюджету; 30% орендної плати перераховується Орендарем на розрахунковий рахунок балансоутримувача.

Пунктом 5.2 Договору передбачено обов'язок орендаря своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до п. 5.15 Договору в разі закінчення терміну дії договору оренди (його розірвання), орендар зобов'язаний сплатити орендну плату, заборгованість з орендної плати, пені та штрафні санкції за весь період оренди по день фактичної передачі майна балансоутримувачу (орендодавцю) на підставі акту приймання передачі.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем на виконання умов Договору було передано відповідачу в строкове платне користування нерухоме майно загальною площею 262,6 кв.м., що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 83-Б.

Проте, як вказує позивач, відповідач свого грошового зобов'язання зі сплати орендних платежів належним чином не виконав внаслідок чого за ним за період з 01.02.2011 р. по 03.06.2011 р. виникла заборгованість зі сплати орендних платежів у розмірі 97 959,87 грн.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов'язання по сплаті орендних платежів.

Договір №474 від 06.11.2006 р. є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України та Законом України «Про оренду державного та комунального майна».

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи підтверджується користування відповідачем нежитловим приміщенням та наявність у нього заборгованості по сплаті орендних платежів у розмірі 97 959,87 грн. за період з 01.02.2011 р. по 03.06.2011 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що одним із основних обов'язків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.

Пунктами 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи положення ст. 530 Цивільного кодексу України та приписи пункту 3.3 Договору відповідач повинен був сплачувати орендну плату до 12 числа місяця, наступного за звітним.

Проте, відповідач свого обов'язку у встановлений Договором строк не виконав у зв'язку із чим позивач звернувся до відповідача з претензією №10-25-14655 від 27.10.2011 р. в якій просив погасити існуючу заборгованість.

Відповідач відповіді на вказану претензію не надав свого грошового зобов'язання згідно Договору на момент винесення рішення у справі не виконав, доказів погашення заборгованості у розмірі 97 959,87 грн. відповідачем не надано.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті орендних платежів у розмірі 97 959,87 грн. на підставі Договору №474 від 06.11.2006 р. за період з 01.02.2011 р. по 03.06.2011 р. та настання строку виконання такого зобов'язання. В той же час, відповідачем не надано доказів на спростування наявності заборгованості чи доказів її погашення.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ «РТМ»обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ФДМУ про стягнення з ТОВ «РТМ»заборгованості по сплаті орендних платежів у розмірі 97 959,87 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 45 742,54 грн. за період з 01.02.2011 р. по 13.02.2012 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно із положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності із змістом п. 3.5 Договору сторонами погоджено інший порядок нарахування пені.

Таким чином, вимога позивача про стягнення пені за період з 01.02.2011 р. по 13.02.2012 р. є правомірною, проте суд здійснює перерахунок пені на предмет правильності її нарахування.

За перерахунком суду розмір пені за прострочення виконання грошового зобов'язання складає 45 718,76 грн. В іншій частині -23,78 грн. пеню нараховано безпідставно, а тому в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

Отже, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ «РТМ»на користь ФДМУ заборгованості у розмірі 97 959,87 грн. та пені у розмірі 45 718,76 грн.

У задоволенні позову в частині стягнення пені у розмірі 23,78 грн. необхідно відмовити.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Фонду державного майна України задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РТМ»(03190, м. Київ, вул. Баумана, 26; ідентифікаційний код 33749810) на користь Державного бюджету України основний борг у розмірі 97 959 (дев'яносто сім тисяч дев'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 87 коп., пеню у розмірі 45 718 (сорок п'ять тисяч сімсот вісімнадцять) грн. 76 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РТМ»(03190, м. Київ, вул. Баумана, 26; ідентифікаційний код 33749810) на користь Фонду державного майна України (01601, м. Київ, вул. Кутузова, 18/9; ідентифікаційний код 00032945) судовий збір у розмірі 2 873 (дві тисячі вісімсот сімдесят три) грн. 56 коп. Видати наказ.

4. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 03.09.2012 р.

Суддя Р.В. Бойко