Рішення

від 30.08.2012 по справі 5011-73/8805-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-73/8805-2012 30.08.12 Господарський суд міста Києва, в складі судді Баранова Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аметист»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕНАР»

про стягнення 8 241,79 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Мостовий Н.Л.;

від відповідача: не з'явився;

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 30.08.2012р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ «Аметист»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ «СЕНАР» про стягнення 8 241,79 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки товару. На виконання умов договору позивачем було поставлено товар, проте оплату за поставлений товар відповідачем проведено не було в повному обсязі, у зв'язку із чим виникла заборгованість.

Відповідач письмових заперечень на позовну заяву не подав, в судове засідання явку представника не забезпечив, поштова кореспонденція скеровувалась за адресою згідно відомостей з ЄДР.

У зв'язку з неявкою представника відповідача розгляд справи відкладався із 09.08.2012р. на 30.08.2012р.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

01.09.2009р. між ТОВ «Аметист»(постачальник) та ТОВ «Сенар»(замовник) було укладено договір постачання №1710/1113599, згідно п. 2.1 якого постачальник зобов'язався поставити, а замовник прийняти та оплатити товар в асортименті.

Відповідно до п. 2.2.1 договору постачальник зобов'язався прийняти товар відповідно до видаткових накладних, а також сертифікати та інші документи до товару.

На підставі видаткових накладних №К-00041356 від 25.11.2009р., №К-00043381 від 13.01.2010р. ТОВ «Аметист» поставило ТОВ «СЕНАР»товар на загальну суму 8353,85 грн.

Згідно п. 4.1 договору товар поставляється замовнику на умовах відстрочки на 30 календарних днів з моменту поставки чергової партії товару.

Як вбачається з матеріалів справи за поставлену продукцію відповідач розрахувався частково, у зв'язку із чим утворилась заборгованість в сумі 6353,83 грн.

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 цього Кодексу якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З наявних у справі доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання по договору виконав належним чином, зауважень від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений договором строк оплату за отриманий товар не виконав належним чином.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів здійснення оплати заборгованості в повному обсязі за поставлений товар не надав.

З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 6353,83 грн. такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку, наданого позивачем, за неналежне виконання грошових зобов'язань відповідачу нараховано 3 % річних у розмірі 437,80 грн. та 813,28 грн. інфляційних втрат.

За приписами ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 9.3 договору у випадку недотримання замовником термінів оплати, згідно п. 4.1 договору, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми несплаченого товару.

Згідно розрахунку позивача, який відповідачем у встановленому порядку не спростовано, розмір нарахованої відповідачу пені становить 636,88 грн.

В порядку, передбаченому ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши обставини справи та докази у даній справі, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 8 241,79 грн., обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті судового збору покладається на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕНАР»(04073, м. Київ, вул. Петропавлівська, 12, ідентифікаційний код 35095803) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аметист»(49010, м. Дніпропетровськ, вул. Марії Кюрі, 5, ідентифікаційний код: 306458) 6353,83 грн. основного боргу, 437,80 грн. 3% річних, 813,28 грн. інфляційних втрат, 1609,50 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Баранов Д.О.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 04.09.2012р.