Рішення

від 31.08.2012 по справі 5011-66/10705-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-66/10705-2012 31.08.12

Суддя господарського суду міста Києва Гончаров С.А.

при секретарі судового засідання Климович М.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Галант Пол Електра"

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелсіті"

про стягнення боргу в сумі 18053,77 грн., з яких: 3% річних становлять 553,87 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Клименко В.М. за довіреністю №33 від 17.07.12

від відповідача: не з'явились

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Галант Пол Електра", звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелсіті" про стягнення боргу в сумі 18053,77 грн., з яких: 3% річних становлять 553,87 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на існування у відповідача заборгованості за поставлений позивачем за накладною від 24.06.2011 року товар на суму 17500,00 грн., а також наявність у відповідача обов'язку сплатити 3% річних за простроченя виконання зобов'язання.

Відповідач про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, але відзиву на позовну заяву не подав, не використав своє право на участь у судовому засіданні, представника в судове засідання не направив.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За висновками суду, незважаючи на те, що відповідач в судове засідання не з'явився, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та є необхідними для прийняття повного і обґрунтованого судового рішення, внаслідок чого справа розглядається по суті відповідно до норм ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд ВСТАНОВИВ:

Згідно досягнутої між Товариством з обмеженою відповідальністю "Галант Пол Електра" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтелсіті" домовленості, позивачем за видатковою накладною від 24.06.2011 року № 4475 було передано, а відповідачем отримано товар на загальну суму 44143,25 грн.

Приймання товару здійснювалось відповідачем на підставі довіреності від 24.06.2011 року № 137.

24.06.2011 року позивачем виставлено відповідачу рахунок-фактуру № 00000014383 на суму 44143,25 грн., в якому зазначено про необхідність оплатити товар в строк до 29.06.2011 року.

Частинами 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до п. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 205 Цивільного кодексу України визначено, що Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Враховуючи зазначене та зважаючи на обставини справи, судом встановлено, що між сторонами був укладений договір поставки у спрощений спосіб шляхом підписання між сторонами видаткової накладної.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Договір купівлі-продажу є оплатним, відтак одним із основних обов'язків покупця є оплата ціни товару. Ціна - грошове відображення вартості товару за його кількісну одиницю. Ціна товару, як правило, визначається у договорі за згодою сторін.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Факт одержання відповідачем товару підтверджується видатковою накладною від 24.06.2011 року № 4475, копію якої долучено до матеріалів справи.

В рахунку-фактурі № 00000014383 від 24.06.2011 року на суму 44143,25 грн. визначено строк оплати товару до 29.06.2011 року.

Проте, відповідачем свої зобов'язання щодо оплати товару, отриманого за накладною від 24.06.2011 року № 4475, були виконані лише частково у сумі 26643,25 грн., що підтверджується випискою банку, копія якої долучена до матеріалів справи.

З огляду на викладене, внаслідок несплати в повному обсязі відповідачем заборгованості з оплати товару, отриманого за накладною від 24.06.2011 року № 4475, у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за поставлений товар в сумі 17500,00 грн., яка заявлена позивачем до стягнення.

Статтями 509, 510 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Згідно частини 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про сплату відповідачем суми заборгованості у розмірі 17500,00 грн.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача боргу в розмірі 17500,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків щодо оплати товару, отриманого за накладною від 24.06.2011 року № 4475, призвело до прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання щодо оплати вартості поставленого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на наведене, позивачем за період з 30.06.2011р. по 18.07.2012 року нараховані та пред'явлені до стягнення три відсотки річних в сумі 553,87 грн.

Враховуючи, що несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов'язань підтверджено обставинами та доказами у справі, суд погоджується зі зробленим позивачем розрахунком трьох процентів річних у розмірі 553,87 грн., який, за висновками суду, є арифметично вірним та таким, що відповідає вимогам законодавства, внаслідок чого позов в цій частині також підлягає задоволенню у визначеному позивачем розмірі.

З огляду на викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 202, 205, 525, 526, 599, 623, 625, 629, 655, 663, 691, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 180, 181, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 22, 32, 33, 35, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Галант Пол Електра" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелсіті" про стягнення боргу в сумі 18053,77 грн., з яких: 3% річних становлять 553,87 грн. -задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелсіті" (04112, м. Київ, вул.. Ризька, 8-А, ЄДРПОУ 32736051) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Галант Пол Електра" (04071, М. Київ, вул.. Ярославська, 32/33, ЄДРПОУ 25589459) суму боргу в сумі 18053,77 грн. (з яких: 3% річних становлять 553,87 грн.) та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1609,50 грн.

В судовому засіданні 31.08.2012 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення складено в повному обсязі та підписане 05.09.2012р.

Суддя С.А. Гончаров