Рішення

від 05.09.2012 по справі 5011-55/8934-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-55/8934-2012 05.09.12

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І.,

за участі секретаря Іванова О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток», м.Київ

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «УТН-Восток», м.Київ

про: стягнення 759 800,00 грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача -Міщенко М.В. (за довіреністю №36 від 17.08.2012р.);

від Відповідача - не з'явився

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Восток», м.Київ (далі -Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «УТН-Восток», м.Київ (далі -Відповідач) про стягнення суми основного боргу у розмірі 759 800, 00 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2012р. порушено провадження у справі за вказаними позовними вимогами, розгляд справи призначено на 19.07.2012р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2012р. розгляд справи було відкладено на 23.08.2012р. у зв'язку з неявкою представників сторін на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням в.о. Голови Господарського суду міста Києва від 23.08.2012р. справу № 5011-55/8934-2012 було передано судді Васильченко Т.В. для подальшого розгляду, у зв'язку з перебуванням судді Ягічевої Н.І. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.08.2012р. суддя Васильченко Т.В. прийняла справу до провадження, розгляд справи було призначено на 05.09.2012р.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 28.08.2012р. справу № 5011-55/8934-2012 було передано судді Ягічевій Н.І. для подальшого розгляду у зв'язку з виходом з відпустки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2012р. суддя Ягічева Н.І. прийняла справу до провадження.

05.09.2012р. через канцелярію суду від Позивача надійшла для залучення до матеріалів справи копія Витягу з ЄДРПОУ станом на 19.07.2012р. щодо статусу та місцезнаходження Відповідача.

В судове засідання призначене на 05.09.2012р. з'явився представник Позивача, надав усні пояснення по суті спору, просив суд задовольнити позов, в повному обсягу.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи.

З матеріалів справи вбачається, що вказана судова кореспонденція не отримана Відповідачем, у зв'язку з відсутністю Відповідача за його юридичною адресою -03143, м.Київ, вул. Академіка Заболотного, 33/162 / літера А.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались відповідачу за адресою, зазначеною в позовній заяві, та в Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно статусу та місцезнаходження Відповідача доданої Позивачем до позовної заяви.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення Відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на його юридичну адресу.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених Позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Клопотання щодо фіксації судового процесу Позивачем не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані Позивачем докази та заслухавши в засіданні пояснення представника Позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

19.04.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Восток» (надалі - Позивач) та Закритим акціонерним товариством «ВИК-ОИЛ»було укладено договір б/н купівлі-продажу (відступлення) частки в статутному капіталі господарського то вариства.

Згідно із умовами вказаного договору, Позивач зобов'язався в порядку і на умовах, передбачених договором, передати у власність ЗАТ «ВИК-ОИЛ»частку у статутному капіталі TOB Фірма «Днепрокомінвест»(корпоративні права). У свою чергу ЗАТ «ВИК-ОИЛ»зобов'язалося в порядку і на умовах, передбачених договором прийняти і сплатити вищезазначені корпоративні права.

Згідно із умовами п. 3.2 договору, сторонами було погоджене ціну продажу ча стки у статутному капіталі у розмірі 759 800,00 грн.

06.05.2011р. між Позивачем та Відповідачем бу ло укладено договір купівлі-продажу прав вимоги № б/н.

Згідно з п. 1.1 Договору Позивач продав, а Відповідач придбав права вимоги, які належать Позивачеві за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі господарського товариства № б/н від 19.04.2010р., укладеного з Закритим акці онерним товариством «ВИК-ОИЛ».

Пунктом 3.2 Договору було передбачено, що з моменту набуття сили даним Договором, незалежно від виконання ЗАТ «ВИК-ОИЛ»зобов'язань перед Відповіда чем, у Позивача виникає право отримання від Відповідача плати за реалізовані права вимоги на умовах п. 3.3 Договору.

Відповідно до положень п. 3.3 Договору Відповідач зобов'язався здійснити оплату за стримані права вимоги у розмірі 759 800,00 грн. шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Позивача упродовж 30 календарних днів з моменту укладення Договору.

В порушення умов Договору, Відповідач до 06.06.2011р. свої зобов'язання не виконав, у зв'язку з чим Позивач звернувся з позовом до суду.

Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню в повному обсягу, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

За договором купівлі-продажу, згідно ст.ст. 655, 656 ЦК України, одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладання договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Судом встановлено, що згідно з п. 1.1 Договору Позивач продав, а Відповідач придбав права вимоги, які належать Позивачеві за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі господарського товариства № б/н від 19.04.2010р., укладеного з Закритим акці онерним товариством «ВИК-ОИЛ».

Пунктом 3.2 Договору було передбачено, що з моменту набуття сили даним Договором, незалежно від виконання ЗАТ «ВИК-ОИЛ»зобов'язань перед Відповіда чем, у Позивача виникає право отримання від Відповідача плати за реалізовані права вимоги на умовах п. 3.3 Договору.

Відповідно до положень п. 3.3 Договору Відповідач зобов'язався здійснити оплату за стримані права вимоги у розмірі 759 800,00 грн. шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Позивача упродовж 30 календарних днів з моменту укладення Договору.

В порушення умов Договору, Відповідач до 06.06.2011р. свої зобов'язання не виконав, у зв'язку з чим Позивач звернувся з позовом до суду.

Таке невиконання зобов'язань кваліфікується судом як їх порушення у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник у разі прострочення виконання грошового зобов'язання має на вимогу кредитора сплатити заборгованість.

Відповідно до ст.202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед позивачем підтверджується матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст.4-3,33 Господарського процесуального кодексу не спростована (наявність)/недоведене припинення зобов'язання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, таким чином позовні вимоги про стягнення грошових коштів у розмірі 759 800,00 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судової витрати покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33,34,43, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток»(код ЄДРПОУ: 36644038) задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УТН-Восток», м.Київ (код ЄДРПОУ: 32183378) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток»(код ЄДРПОУ 36644038) основний борг у розмірі -759 800,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УТН-Восток», м.Київ (код ЄДРПОУ: 32183378) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток»(код ЄДРПОУ 36644038) судовий збір в розмірі 15 196,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 05.09.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 07.09.2012р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним господарським судом.

Суддя Н.І. Ягічева