Рішення

від 06.09.2012 по справі 5009/2670/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 3/51/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.09.12 Справа № 5009/2670/12

м. Запоріжжя

За позовом: Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 25, ідентифікаційний код 00130926)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт" (69106, м. Запоріжжя, вул. Фінальна, буд.20, ідентифікаційний код 20501790)

про стягнення 5 575,08 грн.

Суддя Соловйов В.М.

при секретарі Скибі О.Б.

Представники:

від позивача: Стініч М.М., заступник начальника відділу юридичного забезпечення, довіреність № 312 від 22.12.2011р.

від відповідача: не з'явився

ВАТ "Запоріжжяобленерго" в особі ЗМЕМ звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ТОВ "Комфорт" про стягнення боргу в сумі 5 575,08 грн. за договором № 1361 від 06.06.1991р. на користування електричної енергії.

Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями від 13.07.2012р. автоматизованою системою документообігу суду позовну заяву передано на розгляд судді Соловйову В.М.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві, та обґрунтовані ст. 526, 527, 530, 549, 610, 625, 629 ЦК України, ст. 2, 20, 193, 275-277 ГК України та умовами договору про постачання електричної енергії № 1361 від 06.06.1991р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.07.2012р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 5009/2670/12, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 01.08.2012р. о 10 годині 00 хвилин.

Ухвалою від 01.08.2012р. розгляд справи відкладений на 06.09.2012р. о 12 годині 00 хвилин.

В судовому засіданні 06.09.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повідомлено, що повне рішення буде складено 10.09.2012р.

Під час розгляду справи представник позивача вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляв.

В судовому засіданні 06.09.2012р. представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві № 1031/юро від 10.07.2012р., та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором на користування електричною енергією від 06.06.1991р. № 1361 в сумі 5 575,08 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач, зокрема, зазначив наступне.

Для визначення об'єму електричної енергії відповідно до пункту 9 Додаткової угоди від 03.10.2007р. до Договору № 1361, відповідач кожен місяць до другого робочого дня місяця, наступного за розрахунковим, повинен надавати звіти ВАТ "Запоріжжяобленерго" про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію.

Відповідно до п. 10 вказаної Додаткової угоди, відповідач повинен не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, здійснити оплату спожитої електроенергії.

Згідно наданих ТОВ "Комфорт" звітів ним за період з 01.12.2011р. по 28.02.2012р. спожито 5 184 кВт.год. електроенергії на суму 5 575 грн. 08 коп. На сплату спожитої електроенергії ТОВ "Комфорт" видано рахунки, які до теперішнього часу не сплачено, основний борг складає 5 575,08 грн.

Відповідач відзив на позовну заяву, витребувані судом документи і документи, що підтверджують заперечення проти позову, не надав, в судові засідання жодного разу не з'явився.

В абзаці 2 пункту 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (із змінами, внесеними згідно з Постановою Вищого господарського суду N 3 від 23.03.2012), роз'яснено, що місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").

Таким чином, місцезнаходження (місце проживання) відповідача визначається за даними його державної реєстрації як суб'єкта господарювання.

Згідно Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за електронним запитом господарського суду Запорізької області від 06.09.2012р. № 14620742, станом на 06.09.2012р. місцезнаходженням юридичної особи ТОВ "Комфорт" є: 69106, м. Запоріжжя, Заводський район, вул. Фінальна, буд.20.

Саме на цю адресу направлено судом копію ухвали від 16.07.2012р. про порушення провадження по справі № 5009/2670/12.

В підпункті 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 18 також зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам, прокурору, якщо він є заявником, за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Копія ухвали від 01.08.2012р. про відкладення розгляду справи на 06.09.2012р. о 12 годині 00 хвилин, яка направлена відповідачу за адресою, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, до господарського суду також не поверталась.

Господарський суд враховує, що відповідач не повідомив суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження) та про неможливість прибуття в судове засідання.

Питання про визнання явки представника відповідача у засідання господарського суду обов'язковою, відповідно до п.7 ч.1 ст.65 ГПК України, судом не вирішувалось.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п.п. 3.9.2 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. №18).

Надані позивачем матеріали свідчать про те, що неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, отже справу розглянуто відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між ВАТ "Запоріжжяобленерго" в особі ЗМЕМ (Енергопостачальна організація) та ТОВ "Комфорт" (Абонемент) укладений договір на використання електричною енергією № 1361 від 06.06.1991р. (надалі - Договір) (із змінами, згідно угоди від 30.01.2003р. та додаткової угоди від 03.10.2007р.), за яким енергопостачальна організація зобов'язується відпускати абоненту електроенергію та електричну потужність згідно додатку 1 та 2, а Абонемент зобов'язується оплачувати використану електричну енергію, а також вносити інші платежі (п.1.1, 2.1 Договору).

Згідно п. 2.2 Договору, Абонент зобов'язується для визначення величини використаної електричної енергії та потужності, у тому числі реактивної, кожного місяця о 10 годині знімати та представляти в Енергопостачальну організацію покази автоматизованих систем обліку по всім розрахунковим точкам обліку ( додаток 3.1, 3.2).

У зв'язку з відсутністю журналу або неправильного його ведення основна плата стягується, виходячи з приєднаної потужності електрообладнання.

Згідно п.2.4 Договору, п.2 додаткової угоди від 03.10.2007р., Абонент повинен надавати на підтвердження в Енергопостачальну організацію заявку на використану кількість електричної енергії та потужності на наступний рік не пізніше 1 квітня цього року. У зв'язку з ненаданням даних, розмір очікуваного споживання електричної енергії (потужності) на наступний рік визначається Постачальником електричної енергії самостійно за фактичними обсягами споживання у відповідних періодах поточного року.

Відповідно до п.8 додаткової угоди від 03.10.2007р., за підсумками розрахункового періоду Постачальник електричної енергії виписує Споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається, виходячи з тарифів на активну електроенергію та фактичного обсягу спожитої електричної енергії, згідно даних наданого Споживачем "Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію" з урахуванням сум платежів, що надійшли від Споживача.

Пунктом 9 додаткової угоди від 03.10.2007р. сторони передбачили, що Споживач не пізніше 12-00 годин другого робочого дня місяця, наступного за розрахунковим, направляє свого представника до Постачальника електричної енергії для подання у двох примірниках, підписаних уповноваженою особою Споживача та скріплених його печаткою: "Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію (Рапорту)".

Згідно п.10 додаткової угоди від 03.10.2007р., рахунки або платіжні вимоги-доручення віддаються уповноваженому представнику Споживача під розписку пронумерованому, прошнурованому та скріпленому печаткою Постачальника електричної енергії журналі або направляються Постачальником електричної енергії Споживачу поштою рекомендованим листом. Споживач зобов'язаний не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, здійснити оплату.

Відповідно до наданих відповідачем звітів, за період з 01.12.20011р. по 28.02.2012р. ним спожито 5 184 кВт.год. електроенергії на суму 5 575,08 грн.

Позивачем були виконані всі умови договору, що підтверджується актами про споживання на протязі розрахункового періоду активної електроенергії за період з грудня 2011р. по лютий 2012р. на загальну суму 8 338,26 грн., а також рахунками за спожиту електроенергію:

№ 1361 від 05.01.2012р. на загальну суму 2 763,18 грн.;

№ 1361/1а від 06.02.2012р. на загальну суму 2 826,25 грн.

№ 1361/2а від 03.03.2012р. на загальну суму 2 748,83 грн.

Відповідач виконав не в повному обсязі свої зобов'язання за договором, сплативши 26.01.2012р. лише 2 763, 18 грн.

Таким чином, станом на 06.09.2012р. основна сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 5 575,08 грн.

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав .

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Підстави виникнення господарських зобов'язань визначені в ст. 174 ГК України. Так, господарські зобов'язання можуть виникати:

безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність;

з акту управління господарською діяльністю;

з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;

внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;

у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК України.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір № 1361 від 06.06.1991р. на користування електричною енергією.

Відповідно до 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В даному випадку розрахунок по договору здійснюється відповідно до п.10 додаткової угоди від 03.10.2007р., за яким Споживач зобов'язаний не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, здійснити оплату.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 202 ГК України, господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).

Підстави для припинення зобов'язання за договором № 1361 на користування електричною енергією від 06.06.1991р., які визначено главою 50 ЦК України, відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Акти про споживання на протязі розрахункового періоду активної електроенергії за період з грудня 2011р. по лютий 2012р. на загальну суму 5 575,08 грн. оформлені позивачем відповідно до умов Договору № 1361 від 06.06.1991р. і вважаються погодженими сторонами.

Тому вказані акти є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в них розрахунковий період.

Враховуючи встановлений факт неповного виконання ТОВ "Комфорт" грошових зобов'язань, вимоги про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 5 575,08 грн. за договором № 1361 на користування електричною енергією від 06.06.1991р. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт" (69106, м. Запоріжжя, вул.Фінальна, буд.20, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 20502790) на користь Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж (69035, м. Запоріжжя, вул.Волгоградська,25, поточний рахунок з спеціальним режимом використання № 260313141419 в ЗОУ ВАТ "Державний Ощадний Банк України", МФО -313957, ЄДРПОУ -00130926. розр/рахунок № 260030231709 у АТ "СБЕРБАНК РОСІЇ" МФО -320627, ЄДРПОУ - 00130926) 5 575 (п'ять тисяч п'ятсот сімдесят п'ять ) грн. 08 коп. основного боргу та 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Повне рішення складено 10.09.2012р.

Суддя В.М. Соловйов