Рішення

від 11.09.2012 по справі 5011-7/11507-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-7/11507-2012 11.09.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСВ Україна»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ей Бі Ікс Лоджистікс»

про стягнення 135 000,00 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін :

від позивача: Меркулов Б.А -довіреність № 16/03-12 від 16.03.2012;

від відповідача : не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДСВ Україна»звернулося в Господарський суд м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ей Бі Ікс Лоджистікс» про стягнення 135 000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами було укладено договір № 25/10-10 поворотної безпроцентної фінансової допомоги, за умовами якого позивач надав відповідачу грошові кошти у розмірі 135 000,00 грн., а після закінчення дії договору відповідач не повернув зазначені кошти.

З цих підстав позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 135 000,00 грн. -основного боргу та 2 700,00 грн. -судового збору.

Ухвалою від 23.08.2012 порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 11.09.2012.

07.09.2012 через канцелярію суду представник відповідача подав заяву про визнання позовних вимог повністю та просив суд розглянути справу без його участі.

Представник позивача в судовому засіданні 11.09.2012 підтримав позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 11.09.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.10.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДСВ Україна»(далі по тексту -позивач, ТОВ «ДСВ Україна) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ей Бі Ікс Лоджистікс»(далі по тексту -відповідач, ТОВ «Ей Бі Ікс Лоджистікс») укладено договір № 25/10-10 поворотної безпроцентної фінансової допомоги (дала по тексту - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору ТОВ «ДСВ Україна»зобов'язується надати ТОВ «Ей Бі Ікс Лоджистікс»поворотну безпроцентну фінансову допомогу, а останній зобов'язується прийняти фінансову допомогу та повернути її у визначений даним Договором строк.

Згідно з п. 2.1. Договору сума фінансової допомоги за даним Договором 135 000,00 грн. (сто тридцять п'ять тисяч грн. 00 коп.)

Як слідує з п. 3.2. Договору фінансова допомога надається у безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом переказу коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Ей Бі Ікс Лоджистікс».

Відповідно до п. 4.1. Договору строк надання фінансової допомоги починається з моменту надходження грошей на розрахунковий рахунок ТОВ «Ей Бі Ікс Лоджистікс»

Згідно з п. 4.2. Договору фінансова допомога повинна бути повернена не пізніше 10 календарних днів з дня пред'явлення такої вимоги ТОВ «ДСВ Україна».

Пунктом 5.1. Договору передбачено, що ТОВ «Ей Бі Ікс Лоджистікс»зобов'язується протягом 1 (одного) року повернути суму фінансової допомоги.

Як слідує з п. 5.2. Договору фінансова допомога повертається у безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом переказу необхідних коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «ДСВ Україна».

Днем остаточного виконання Договору є день зарахування на рахунок ТОВ «ДСВ Україна»повної суми допомоги, вказаної у п.2.1, а також (у разі нарахування) суми штрафу, передбаченого п.7.2 Договору (п. 6.2. Договору).

На виконання умов Договору позивач перерахував грошові кошти на рахунок відповідача в розмірі 135 000,00 грн. на підтвердження чого надав суду платіжне доручення № 7455566 від 26.10.2010 (копія платіжного доручення міститься в матеріалах справи).

Спір виник у зв'язку з тим, що відповідач у встановлений Договором строк не повернув фінансову допомогу в розмірі 135 000,00 грн.

Листами від 31.10.2011 та від 01.12.2011 позивач звертався до відповідача з претензіями про повернення фінансової допомоги в розмірі 135 000,00 грн. (копії претензій містяться в матеріалах справи).

Листом від 04.11.2011 № 04-11 відповідач повідомив позивача що знаходиться в скрутному становищі і немає можливості повернути фінансову допомоги в повному розмірі, натомість планує до 16.11.2011 повернути частину коштів в розмірі 40 000,00 грн.

Судом встановлено, що Договір який уклали сторони за своєю юридичною природою є договором позики.

Згідно з ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 3. ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачу грошові кошти в розмір 135 000,00 грн., згідно умов Договору, а відповідач після закінчення строку дії Договору не повернув грошові кошти в розмірі 135 000,00 грн.

Заявою від 06.2012 відповідач визнав позовні вимоги повністю та зазначив, що немає можливості погасити існуючу заборгованість із-за відсутності обігових коштів та майна за рахунок якого можливо було б погасити заборгованість.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 135 000,00 грн. -основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85, ГПК України, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ей Бі Ікс Лоджистікс» (02660, м. Київ, вул. Попудренко, буд. 52, офіс 808, код ЄДРПОУ 33780321, р/р 26001002673001 в АТ «Індекс Банк»м. Київ, МФО 300614, ІПН 337803226524) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСВ Україна»(01133, м. Київ, вул. Кутузова, буд. 13-А, код ЄДРПОУ 32735770, р/р 26002001315426 в АТ «ОТП Банк», м. Київ, МФО 300528) 135 000 (сто тридцять п'ять тисяч) грн. 00 коп. -основного боргу, 2 700 (дві тисячі сімсот) грн. 00 коп. -судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 11.09.2012 р.