Рішення

від 04.09.2012 по справі 5020-862/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2012 року справа № 5020-862/2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіноманія»

(01042, м. Київ, вул. Патріса Лумумби 4/6, корпус «А», кім. 821,

ідентифікаційний код 32208748)

до Комунального підприємства «Кіновідеопрокат»

Севастопольської міської Ради

(99008, м. Севастополь, вул. Адм. Октябрьського, 34,

ідентифікаційний код 02404322)

про стягнення 13450,00 грн.

Суддя О.С. Погребняк

За участю представників:

Позивач (Товариство з обмеженою відповідальністю "Кіноманія") -не з'явився;

Відповідач (Комунальне підприємство "Кіновідеопрокат") -не з'явився.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кіноманія»звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до Комунального підприємства «Кіновідеопрокат»Севастопольської міської Ради про стягнення 18450,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані, з посиланням на ст. 31 Закону України "Про авторське право та суміжні права" порушенням з боку відповідача зобов'язань за Генеральним договором №77 від 06.10.2003 щодо сплати винагороди позивачу.

Ухвалою від 30.07.2012 позовну заяву прийнято до провадження судом.

У порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач надав заяву про зменшення позовних вимог, зазначивши, що у ході розгляду справи відповідачем було сплачено суму основної заборгованості у розмірі 5000 грн. У зв'язку з означеним позивач просить стягнути з відповідача суму пені у розмірі 8450,00 грн. та штраф в сумі 5000,00 грн., враховуючи те, що прострочення по оплаті склало 358 днів (арк.с. 48).

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України Позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Отже, зменшення розміру позовних вимог є процесуальним правом позивача, тому суд приймає цю заяву до розгляду.

У порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом була оголошена перерва 14.08.2012 до 04.09.2012.

У судове засідання 04.09.2012 позивач явку уповноважених представників не забезпечив, про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином та своєчасно, про причини нез'явлення не сповістив.

У судове засідання 04.09.2012 відповідач явку уповноважених представників не забезпечив, до його початку надав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з відпусткою директора.

Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до частини 1 пункту 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а нез'явлення представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними в справі матеріалами, в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

Розглянувши матеріали справі, оцінивши представлені докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ТОВ «Кіноманія»є кінодистриб'ютором фільмів компанії «WARNER BROTHERS PICTURES INTERNATIONAL»на території України, а саме володіє виключними майновими правами на розповсюдження і здійснення демонстрування фільмів в кінотеатрах, з наданням прав на демонстрування фільмів третім особам.

06.10.2003 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кіноманія» (Дистриб'ютор) та Комунальним підприємством «Кіновідеопрокат»Севастопольської міської Ради (Демонстратор) укладений Генеральний договір №77 (далі -Договір) (арк.с. 11-14), регулюючий взаємини сторін по використанню фільмів, а саме Дистриб'ютор передає Демонстратору тимчасове право (невиключне кіно театральне право демонстрування (публічного показу) кожного з фільмів протягом відповідного періоду в кінотеатрах зі стягнення з глядачів плати за перегляд фільму) на Період (термін, протягом якого Демонстратор може здійснювати дії передбачені договором) в кінотеатрах, визначених у Додатках до даного Договору. Кіно та рекламні матеріали передаються Дистриб'ютором Демонстратору у кількості та на умовах, передбачених відповідними Додатками до Даного Договору.

Згідно з п. 12.1 Договір набирає сили з дати його підписання сторонами та діє до 06.10.2004 але в будь-якому випадку до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором.

Усі доповнення та зміні умов даного договору оформлюються Додатковими угодами та /або додатками до нього в письмовій формі, які є невід'ємною частиною даного договору. Будь-які Додатки та Додаткові угоди до Договору мають юридичну силу лише при умові їх підписання уповноваженими представниками сторін (п. 14.3 Договору).

01.10.2004 між сторонами була укладена Додаткова угода №2 до Генерального договору №77 від 06.10.2003, пунктом 2 якої зазначено, що угода набирає чинності з моменту її підписання та діє до 24.05.2007 (арк.с. 16).

Додатковою угодою №3 від 25.05.2007 до Генерального договору №77 від 06.10.2003 сторони виклали текст Договору в новій редакції.

Відповідно до п. 2.1-2.4 Договір регулює взаємини сторін по прокату фільмів. В межах Договору Дистриб'ютор замовляє, а демонстратор організує демонстрацію фільмів в кінотеатрах на умовах, передбачених даним договором. Для виконання умов даного договору дистриб'ютор передає демонстратору тимчасове Право на період та в кінотеатрах, визначених у відповідному Додатку. Кіноролик, фільмокопія та Матеріали для анонсування передаються Дистриб'ютором Демонстратору у кількості та на умовах, передбачених відповідним Додатком.

При цьому Право, за змістом п. 1.5 Договору, є кінотеатральне невиключне право на демонстрування (публічний показ) кожного з фільмів, зазначеного у відповідному Додатку, в Кінотеатрах, вказаних у відповідному додатку, протягом відповідного періоду зі стягненням з глядачів плати за перегляд фільму.

Винагорода дистриб'ютора -кошти, до демонстратор повинен перерахувати за прокат фільмів на умовах даного договору (п. 1.13 Договору)

Фільм -аудіовізуальний товар, зафіксований на 35 мм кіноплівці, виключні кінотеатральні права на прокат, тиражування, розповсюдження та публічний показ (демонстрування) якого на території України належить дистриб'ютору. Назви фільмів вказуються у Додаткових угодах, що є невід'ємною частиною Договору (Додатки) (п. 1.1).

Розділом 7 Договору сторонами узгоджені його фінансові умови, а саме: сума, що підлягає перерахуванню Дистриб'ютору, складає 50% від Валового збору, по окремих фільмах сума, що підлягає перерахуванню Дистриб'ютору може вказуватися в відповідному Додатку до Договору (п. 7.1 Договору). При цьому валовий збір -всі кошті, отримані від продажу вхідних квитків на всі проведені сеанси Фільму у кінотеатрах.

Відповідно д п. 7.2 Договору Демонстратор зобов'язується перерахувати суму, передбачену п. 7.1 Договору на поточний рахунок Дистриб'ютора у строк, не пізніше 5 банківських днів після закінчення періоду, якщо інше не передбачено відповідним додатком до Договору.

Розділом 8 Договору передбачена відповідальність сторін, а саме: у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язань, передбачених Договором, сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України, даним договором та додатками до нього (п. 8.1).

Відповідно до п. 8.3 Договору у випадку прострочення платежу (відповідно до п. 7.2 Договору) терміном до 10 календарних днів Демонстратор сплачує Дистриб'ютору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення. У разі якщо вказаний термін перевищує 10 календарних днів Демонстратор сплачує Дистриб'ютору штраф у розмірі 7000 грн. шляхом перерахунку вказаної суми на банківський рахунок Дистриб'ютора.

Відповідно до п. 12.1 сторонами вказано, що договір діє протягом одного року, але в будь-якому випадку до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

У випадку, якщо за 20 днів до закінчення строку дії договору жодна із сторін не виявить бажання розірвати договір, він вважається продовженим до моменту його розірвання сторонами (п. 12.2 Договору) (арк.с. 20).

Відповідно до додатку №77/376 до Генерального договору №77 від 06.10.2003 (арк.с. 21), домовившись про демонстрацію фільму «Гаррі Поттер та смертельні реліквії: частина друга»у період з 22.07.2011 по 10.08.2011 в кінотеатрі «Росія»м. Севастополь.

Відповідно до п. 5 вартість квітка складає 15-30 грн.

Відповідно до п. 9.1-9.2 Додатку розподіл валового збору відбувається наступним чином: 50% - дистриб'ютору, 50% -Демонстратору. За публічний показ фільму у кінотеатрі демонстратор зобов'язаний сплатити належну дистриб'ютору частку валового збору (винагороду дистриб'ютора) шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок дистриб'ютора у три етапи, а саме: - першій етап -не пізніше 25.07.2011; другій етап -не пізніше 04.08.2011, третій етап -не пізніше 17 серпня 2011 року.

За змістом п. 10.1 Додатку №77/376 відповідно до вимог договору демонстратор зобов'язаний кожного дня (крім суботи та неділі) після початку періоду, не пізніше 11.00 год. направляти Дистриб'ютору звіт про результати демонстрування (кількість сеансів, кількість глядачів, сума валового збору, отриманого за кожний день демонстрування в звітному періоді та загальна сума валового збору, отриманого за звітний період у відповідності до форми звітності, що надається дистриб'ютором).

Відповідно до п. 11.1 Додатку №77/376 у випадку порушення демонстратором строку, вказаного в п. 7 Додатку, демонстратор зобов'язаний сплатити дистриб'ютору штраф у розмірі суми, що розраховується шляхом множення середньої вартості квитка на всіх сеансах, що не відбулися, на 100% заповнення залів кінотеатрів, у яких повинна була здійснюватись наступна демонстрація фільму, що підтверджується відповідними документами.

У випадку прострочення демонстратором виплат поетапних платежів, передбачених п. 9.2 даного Додатку, демонстратор оплачує дистриб'ютору пеню у розмірі 0,5% від простроченої суми за кожен день прострочення, починаючи з наступного дня після зазначеної дати поетапного платежу. У разі, якщо вказаний термін перевищує 10 календарних днів, демонстратор додатково сплачує дистриб'ютору штраф у розмірі 10000 грн., шляхом перерахунку вказаної суми на банківський рахунок дистриб'ютора (п. 11.2 Додатку №77/376).

Згідно з Державним посвідченням Державної служби кінематографії України Міністерства культури і туризму України відповідні кінотеатральні права на фільм «Гаррі Поттер та смертельні реліквії: частина друга»на території України належать ТОВ «Кіноманія»(м. Київ) (арк.с. 23).

Судом встановлено, що з боку позивача умови Договору були виконані належним чином.

31.07.2011 між сторонами було укладено акт прийомки-передачі послуг наданих на підставі Додатку №77/376 до Генеральної угоди №77 від 06.10.2003 (арк.с. 24), відповідно до якого демонстратор (кінотеатр «Росія») здійснив проказ кінофільму «Гаррі Потер та смертельні реліквії: частина друга», отримавши наступні показники.

Кількість сеансівКількість глядачів Валовий збір (з ПДВ)Прокатна плата % від валового зборуСума (грн.). 36 832 24675 50 12337,50 Суму, яку має сплатити Демонстратор - Комунальне підприємство «Кіновідеопрокат»Севастопольської міської Ради товариству з обмеженою відповідальністю «Кіноманія»складає 12337 грн.

11.08.2011 між сторонами було укладено акт прийомки-передачі послуг наданих на підставі Додатку №77/376 до Генеральної угоди №77 від 06.10.2003 (арк.с. 25), відповідно до якого демонстратор (кінотеатр «Росія») здійснив проказ кінофільму «Гаррі Потер та смертельні реліквії: частина друга», отримавши наступні показники.

Кількість сеансівКількість глядачів Валовий збір (з ПДВ)Прокатна плата % від валового зборуСума (грн.). 28 433 10920 50 5460,00 Суму, яку має сплатити Демонстратор - Комунальне підприємство «Кіновідеопрокат»Севастопольської міської Ради товариству з обмеженою відповідальністю «Кіноманія»складає 5460 грн.

Валовий збір за демонстрування фільму у кінотеатрі «Росія»склав 35595 грн.

Винагорода дистриб'ютора за демонстрування фільму склала 17797,50 грн. (згідно з актами приймання-передачі послуг від 31.07.2011 та 11.08.2011).

Однак відповідач свої зобов'язання по оплаті винагороди дистриб'ютору виконав не в повному обсязі. Відповідачем на користь позивача з порушенням строків оплати було внесено 12297,50 грн. - суму винагороди за Договором: 5460,00 грн. -15.08.2011; 2337,50 грн. -22.08.2011; 3000 грн. -07.10.2011, 2000 грн. -12.10.2011.

Заборгованість демонстратора на дату звернення позивача з позовними вимогами до суду складала 5000 грн.

07.11.2011, 11.01.2012 позивач звертався з претензіями до відповідача про сплату наявної заборгованості у розмірі 5000 грн. відповідно до Додатку до Договору №77/376 від 15.07.2011 (арк.с. 32, 35).

Несплата означеної суми заборгованості стала підставою для звернення позивача до суду з позовом до відповідача про стягнення суми основного боргу, пені та штрафу.

У ході розгляду справи, а саме 09.08.2012, відповідачем було сплачено решту суми основної заборгованості у розмірі 5000 грн. (що підтверджується банківською випискою арк.с. 50).

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне виконання умов договору у розмірі 8450,00 грн., а також штраф у сумі 5000,00 грн. відповідно до представлених розрахунків (арк.с. 52).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до статті 31 Закону України «Про авторське право та суміжні права»Автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, будь-якій іншій особі повністю чи частково.

Згідно статті 445 Цивільного кодексу України автор має право на плату за використання його твору.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За приписами частини першої статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно д п. 7.2 Договору Демонстратор зобов'язується перерахувати суму, передбачену п. 7.1 Договору на поточний рахунок Дистриб'ютора у строк, не пізніше 5 банківських днів після закінчення періоду, якщо інше не передбачено відповідним додатком до Договору.

За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що у встановлені строки відповідач взяті на себе за Договором зобов'язання щодо оплати за договором не виконав; лише у ході розгляду справи відповідачем було сплачено суму основної заборгованості у розмірі 5000 грн.

Враховуючи несвоєчасну сплату відповідачем суму основного боргу, позивачем заявлена до стягнення з відповідача сума пені у розмірі 8450,00 грн.

Відповідно до частини другої статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Із наведеною нормою кореспондує стаття 611 Цивільного кодексу України, згідно з якою, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 549 Цивільного кодексу України, статті 230 Господарського кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник (учасник господарських відносин) повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 8.3 Договору у випадку прострочення платежу (відповідно до п. 7.2 Договору) терміном до 10 календарних днів Демонстратор сплачує Дистриб'ютору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.

Згідно з частиною другою статті 343 Господарського кодексу України, Платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно зі статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 № 543/96-ВР (з наступними змінами і доповненнями), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом перевірений розрахунок пені, зроблений позивачем та визнано його таким, що містить певні помилки, а саме, не враховане положення статті 232 Господарського кодексу України, вказаний неточний розмір подвійної облікової ставки НБУ, розрахунок здійснений без урахування положень п. 7.2 Договору.

З огляду на таке судом зроблений власний розрахунок пені, а саме:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 5000 22.08.2011 - 22.02.2012 185 7.7500 % 0.042 %* 392.81 Таким чином, загальна сума пені за договором складає 392.81 грн.

Також позивач просив стягнути з відповідача суму штрафу у розмірі 5000 грн., враховуючи положення пункту, 8.3 Договору, а саме, у випадку прострочення платежу (відповідно до п. 7.2 Договору) на термін більш 10 календарних днів Демонстратор сплачує Дистриб'ютору штраф у розмірі 7000 грн. шляхом перерахунку вказаної суми на банківський рахунок Дистриб'ютора.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Стаття 217 Господарського кодексу України визначає види правових засобів відповідальності у сфері господарювання (господарські санкції) як заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки; такими засобами є: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарські санкції.

Відповідно до частини другої статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 549 Цивільного кодексу України, статті 230 Господарського кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник (учасник господарських відносин) повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного зобов'язання або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частини друга та третя статті 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), і, у разі його порушення настають правові наслідки встановлені договором або законом.

У разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штраф - господарську санкцію у вигляді грошової суми (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України ).

Згідно з частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

В той же час, стаття 232 Господарського кодексу України передбачає, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин , суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Пунктом 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України також встановлено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Наведені вище приписи законодавчих актів не містять переліку відповідних обставин. Отже, питання про зменшення розміру штрафу вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з'ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстави (підстав) для вчинення зазначеної дії.

Суд звертає увагу на пункт 3.17.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" за змістом якого, вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Судом прийнято до уваги факт повної оплати відповідачем суми основної заборгованості та відсутність збитків, які б зазнав позивач, тому суд вважає можливим зменшити розмір заявленого до стягнення штрафу, встановивши його в сумі 1000 грн.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у сумі 1392,81 грн. , з яких: 392,81 грн. -сума пені, 1000 грн. -штраф.

Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову витрати по оплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд покладає на нього судовий збір в розмірі 645,41 грн. (при розрахунку суми судового збору, судом враховано положення 3.17.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Кіновідеопрокат»Севастопольської міської Ради (99008, м. Севастополь, вул. Адм. Октябрьського, 34, ідентифікаційний код 02404322) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіноманія» (01042, м. Київ, вул. Патріса Лумумби 4/6, корпус «А», кім. 821, ідентифікаційний код 32208748) 1392,81 грн. , з яких: 392,81 грн. -сума пені, 1000 грн. -штраф.

3. Стягнути з Комунального підприємства «Кіновідеопрокат»Севастопольської міської Ради (99008, м. Севастополь, вул. Адм. Октябрьського, 34, ідентифікаційний код 02404322) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіноманія» (01042, м. Київ, вул. Патріса Лумумби 4/6, корпус «А», кім. 821, ідентифікаційний код 32208748) витрати по сплаті судового збору в сумі 645,41 грн . (шістсот сорок п'ять грн. 41 коп.).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено 10.09.2012

Суддя підпис О.С. Погребняк