Рішення

від 30.08.2012 по справі 5023/2210/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" серпня 2012 р.Справа № 5023/2210/12 вх. № 2210/12

Господарський суд Харківської області у складі:

Головуючий суддя Доленчук Д. О.

судді: Жигалкін І.П. , Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.

за участю:

позивача - Ігнатенко О.В. за довіреністю № 1 від 01.06.2012 р.

відповідача - Шовков О.С. за довіреністю № 7 від 07.03.2012 р.

розглянувши справу за позовом ТОВ "Будуніверсалсервіс", м. Краматорськ

до ТОВ "Харківський завод будівельних матеріалів АСТОР", м. Харків

про стягнення 529534,47 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будуніверсалсервіс" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод будівельних матеріалів АСТОР" (відповідач) про стягнення з відповідача на свою користь 522350,18 грн. суми простроченого зобов'язання за угодою від 13.09.2011 р.; 4579,09 грн. 3% річних та 2605,20 грн. інфляційних.

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що між сторонами були укладені договори № 8-07-03 від 01.04.2007 р., № 8-07-04 від 01.04.2007 р., № 8-07-06 від 01.04.2007 р., № 8-07-18 від 10.11.2007 р. за якими позивачем зобов'язання були виконані належним чином та у повному обсязі. Проте, відповідачем оплата виконаних робіт за договорами була проведена не у повному обсязі, у зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 522350,18 грн. 31.07.2008 р. на адресу позивача надійшло письмо відповідача № 305 від 18.07.2008 р. відповідно до якого відповідач визнав борг та просив розстрочити виконання грошового зобов'язання. Позивачем пропозиція відповідача щодо розстрочення виконання грошового зобов'язання була прийнята, у зв'язку з чим між сторонами була укладена угода від 13.09.2011 р. про розстрочення платежів до договорів підряду № 8-07-03 від 01.04.2007 р., № 8-07-04 від 01.04.2007 р., № 8-07-06 від 01.04.2007 р., № 8-07-18 від 10.11.2007 р.

Згідно розпорядження Заступника голови Господарського суду Харківської області Бровченко І.О. від 30.08.2012 р. № 1030-10 для розгляду справи № 5023/2210/12 була призначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Доленчук Д.О., судді Жигалкін І.П. та Аріт К.В.

Представники сторін до початку судового засідання, через канцелярію господарського суду 30.08.2012 р. за вх. Д810/12, надали заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дана заява не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Представник відповідача, через канцелярію господарського суду 30.08.2012 р. за вх. № 14357, надав уточнений відзив на позовну заяву, який судом залучається до матеріалів справи. Згідно відзиву відповідач просив суд відмовити в задоволенні позову у повному обсязі. При цьому відповідач вказував, що позивачем подано позовну заяву 02.04.2012 р., однак, усі суми заборгованості ним наведено станом на 14.11.2011 р., тобто це застарілі дані, які не відповідають дійсності. За договором № 8-07-03 від 01.04.2007 р. існує переплата, яка складає 192969,44 грн. та має бути врахована в погашення заборгованості за іншими договорами. За договором № 8-07-04 від 01.04.2007 р. різниця в сумі 75331,44 грн. повністю перекривається переплатою за договором 8-07-03 від 01.04.2007 р., а заборгованість за договором № 8-07-06 від 01.04.2007 р. з урахуванням переплат становить 20097,94 грн. Також, відповідач зазначав, що заборгованість за договором № 8-07-18 від 10.11.2007 р. повинна складати 208106,89 грн.

Крім того, відповідач вказував, що відповідно до п.5.1. кожного з договорів, що наведені вище, оплата за договором здійснюється згідно рахунків-фактур підрядника за виконані ним та прийняті замовником роботи протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання рахунку-фактури. Датою прийняття робіт є дата підписання замовником Акту приймання виконаних робіт по формі КБ-2, протягом 10 днів з моменту передачі їх замовнику. Таким чином, виходячи з умов договору, зобов'язання по сплаті коштів за виконані роботи виникає у відповідача тільки з моменту отримання ним рахунків-фактур позивача. Однак, на цей час рахунки-фактури позивачем відповідачу не направлялись та відповідно ним не були отримані.

Разом з цим, відповідач вказував, що строк позовної давності щодо звернення до суду на цей час закінчився та у позові має бути відмовлено, оскільки роботи було проведено у 2007-2008 роках.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

Між сторонами були укладені наступні договори підряду (надалі - договори):

- № 8-07-03 від 01.04.2007 р.;

- № 8-07-04 від 01.04.2007 р.;

- № 8-07-06 від 01.04.2007 р.;

- № 8-07-18 від 10.11.2007 р.

Згідно умов п.1.1. вищевказаних договорів позивач (підрядник) зобов'язувався виконати за завданням відповідача (замовника) відповідні роботи, передбаченими договорами, у відповідності з затвердженою проектно-кошторисною документацією, переданою відповідачем, а відповідач зобов'язувався прийняти цю роботу та сплатити її вартість у встановлені договором строки.

Пунктом 7.3. договорів був передбачений строк дії договорів - з моменту укладення до повного виконання умов договору.

Відповідно до п.7.2. договору відповідач зобов'язувався оплатити вартість виконаних позивачем робіт у строки, передбачені п.5.1. договору.

Пунктом 5.1. договору було передбачено, що оплата за договорами здійснюється згідно рахунків-фактур позивача (підрядника) за виконані ним та прийняті (відповідачем) замовником роботи протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання рахунку-фактури. Датою прийняття робіт є дата підписання відповідачем акту приймання виконаних робіт по формі КБ-2, протягом 10 днів з моменту передачі їх відповідачу.

24.10.2011 р. позивачем була складена вимога № 25/10-41/2011 про сплату грошових коштів у розмірі 522350,18 грн. в рахунок погашення заборгованості за договорами підряду № 8-07-03 від 01.04.2007 р., № 8-07-04 від 01.04.2007 р., № 8-07-06 від 01.04.2007 р. та № 8-07-18 від 10.11.2007 р., яка була адресована відповідачу.

Проте, судом встановлено, що за договором підряду № 8-07-03 від 01.04.2007 р. між сторонами були складені наступні акти приймання виконаних робіт: за травень 2008 р. на суму 60298,02 грн. та акт № 9-08-03 за лютий 2008 р. на суму 22138,16 грн.

За договором підряду № 8-07-04 від 01.04.2007 р. між сторонами були складені наступні акти приймання виконаних робіт: акт № 10-08-3 за лютий 2008 р. на суму 9151,72 грн. та акт № 6-1-1 за червень 2007 р. на суму 189679,72 грн.

За договором підряду № 8-07-06 від 01.04.2007 р. між сторонами були складені наступні акти приймання виконаних робіт:

- акт № 9-1-15 за вересень 2007 р. на суму 14352,46 грн.;

- акт № 6-1-8 за червень 2007 р. на суму 5743,70 грн.;

- акт № 6-1-11 за червень 2007 р. на суму 49438,49 грн.;

- акт № 6-1-9 за червень 2007 р. на суму 11896,42 грн.;

- акт № 6-1-10 за червень 2007 р. на суму 10440,05 грн.;

- акт № 11-1-10 за листопад 2007 р. на суму 1658,18 грн.;

- акт № 7-1-20 за липень 2007 р. на суму 44488,82 грн.;

- акт № 1-08-1 за січень 2008 р. на суму 3834,65 грн.

За договором підряду № 8-07-18 від 10.11.2007 р. між сторонами були складені наступні акти приймання виконаних робіт:

- акт № 12-1-6 за грудень 2007 р. на суму 151302,64 грн.;

- акт № 11-1-9 за грудень 2007 р. на суму 22261,49 грн.;

- акт № 15-08-3 за лютий 2008 р. на суму 20190,10 грн.;

- акт за травень 2008 р. на суму 48852,66 грн.

Отже, загальна сума виконаних робіт за договором підряду № 8-07-03 від 01.04.2007 р. становила 82436,18 грн. Проте, судом встановлено, що відповідачем було сплачено позивачу за даним договором 299901,09 грн., про що свідчать звіти о дебетових та кредитових операціях за рахунком позивача (том 1 а.с. 30-49), які були надані позивачем до позовної заяви в підтвердження оплати відповідачем наданих робіт за договором, та платіжне доручення № 578 від 08.11.2010 р. на суму 15000,00 грн. Таким чином, господарський суд приходить до висновку, що за договором підряду № 8-07-03 від 01.04.2007 р. існує переплата в сумі 217464,91 грн.

Судом встановлено, що загальна сума виконаних робіт за договором підряду № 8-07-04 від 01.04.2007 р. становила 198831,44 грн., а позивачем було оплачено вартість робіт у розмірі 123500,00 грн., про що зазначалося позивачем у позові. Отже, заборгованість відповідача за договором № 8-07-04 становить 75331,44 грн.

Загальна сума виконаних робіт за договором підряду № 8-07-06 від 01.04.2007 р. складала 141852,77 грн., а позивачем було оплачено вартість робіт у розмірі 4416,83 грн., про що зазначалося позивачем у позові. Отже, заборгованість відповідача за договором № 8-07-06 становить 137435,94 грн.

Загальна сума виконаних робіт за договором підряду № 8-07-18 від 10.11.2007 р. становила 242606,89 грн., а позивачем було оплачено вартість робіт за вказаним договором у розмірі 34500,00 грн., про що свідчить платіжне доручення № 166 від 10.02.2011 р. на 4500,00 грн., платіжне доручення № 140 від 12.04.2011 р. на 15000,00 грн. та платіжне доручення № 161 від 06.05.2011 р. на 15000,00 грн. Отже, заборгованість відповідача за договором № 8-07-18 становить 208106,89 грн.

За таких обставин господарський суд приходить до висновку, що загальна сума боргу відповідача перед позивачем за договорами становить 203409,36 грн. (75331,44 грн. + 137435,94 грн. + 208106,89 грн. - 217464,91 грн. = 203409,36 грн.), та вона підтверджується первісними бухгалтерськими документами, які знаходяться в матеріалах справи.

Крім того, судом встановлено, що між сторонами 13.09.2011 р. була укладена угода про розстрочення платежів до договорів підряду № 8-07-03 від 01.04.2007 р., № 8-07-04 від 01.04.2007 р., № 8-07-06 від 01.04.2007 р., № 8-07-18 від 10.11.2007 р.

Пунктом 1 угоди було передбачено, що відповідач (замовник) має перед позивачем (підрядником) заборгованість за виконанні роботи у сумі 522350,18 грн. У п.2 угоди вказувалося, що позивач пропонує відповідачу розстрочку платежів на умовах цієї угоди, а відповідач сплачує заборгованість рівними частинами за графіком передбаченим даною угодою.

Разом з цим, господарський суд зазначає, що відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст. 3 вказаного Закону метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, господарський суд зазначає, що наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами - договором, накладними, рахунками тощо. Також, даної думки дотримується й Вищий господарський суд України у постанові по справі № 21/308 від 22.07.2003 р.

За таких обставин господарський суд приходить до висновку, що укладена угода від 13.09.2011 р. про розстрочення платежів до договорів підряду № 8-07-03 від 01.04.2007 р., № 8-07-04 від 01.04.2007 р., № 8-07-06 від 01.04.2007 р., № 8-07-18 від 10.11.2007 р. не є доказом заборгованості відповідача за вищевказаними договорами, оскільки зазначена в ній сума заборгованості у розмірі 522350,18 грн. не підтверджується первинними документами за договорами. Отже, позовні вимоги позивача щодо стягнення суми 3% річних у розмірі 4579,09 грн. та інфляційних у розмірі 2605,20 грн. є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

З огляду на вищевикладене господарський суд прийшов до висновку, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сума боргу у розмірі 203409,36грн. за вказаними договорами підряду.

Щодо посилань відповідача про сплив строку позовної давності господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальний строк позовної давності встановлюється у три роки.

Частиною 1 ст. 261 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно ст. 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

З огляду на вищевикладене та враховуючи те, що листом вих. № 448 від 26.09.2008 р. відповідачем визнавалися свої зобов'язання перед позивачем у певній частині, та те, що 13.09.2011 р. між сторонами була укладена угода про розстрочення платежів до договорів підряду № 8-07-03 від 01.04.2007 р., № 8-07-04 від 01.04.2007 р., № 8-07-06 від 01.04.2007 р., № 8-07-18 від 10.11.2007 р., господарський суд приходить до висновку, що перебіг позовної давності щодо вимог позивача за договорами підряду переривався 26.09.2008 р. та 13.09.2011 р., та станом на момент розгляду справи не закінчився.

Таким чином, строк позовної давності на час подання позивачем відповідного позову до суду не сплинув, а посилання відповідача щодо пропущення позивачем строку позовної давності є безпідставними, у зв'язку з чим вони не можуть бути прийняти судом до уваги.

Враховуючи те, що позов підлягає частковому задоволенню, господарський суд відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 4068,19 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1, 3, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.ст. 257, 261, 264, 509, 525, 526, 530, 628, 629, 837 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод будівельних матеріалів АСТОР" (61106, м. Харків, Орджонікідзевський район, вул. Індустріальна, буд. 3, код ЄДРПОУ 32359553) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будуніверсалсервіс" (84323, Донецька область, м. Краматорськ, вул. О.Вишні, буд. 11, кв. 90, код ЄДРПОУ 33270707) суму боргу у розмірі 203409,36 грн. та судовий збір у розмірі 4068,19 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Повне рішення складено 04.09.2012 р.

Головуючий суддя Суддя Суддя Доленчук Д. О. Жигалкін І.П. Аріт К.В.