Ухвала

від 11.09.2012 по справі 2а-6308/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6308/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П.

Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"11" вересня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Маслія В.І.

Чаку Є.В.

При секретарі: Бібко А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 червня 2012 року у справі за адміністративним позовом асоціації «Об'єднана юридична група»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 червня 2012 року адміністративний позов асоціації «Об'єднана юридична група»до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень -задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ДПІ в Шевченківському районі м. Києва проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача щодо фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Лоу Консалт»за період з 01 червня 2009 року по 31 грудня 2011 року, за результатами якої складено Акт перевірки від 23 березня 2012 року № 364/23-12/34190104.

За наслідками проведеної документальної позапланової виїзної перевірки податковим органом встановлено порушення асоціацією «Об'єднана юридична група»по взаємовідносинах з ТОВ «Лоу Консалт»: 1) пп. 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість в розмірі 271 500, 00 грн. за період липень-грудень 2010 pоку; 2) п.п. 5.3.9, п. 5.3. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток в розмірі 407 706, 00 грн. за період з III кварталу 2010 року по І квартал 2011 року.

На підставі акту перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва винесено податкове повідомлення - рішення № 0000652280 від 12 квітня 2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 492 551, 00 грн. (з них основне зобов'язання - 407 706, 00 грн., штрафні санкції - 84 845, 00 грн.) та податкове повідомлення-рішення № 0000642280 від 12 квітня 2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 339 375, 00 грн. (з них основне зобов'язання - 271 500, 00 грн., штрафні санкції - 67 875, 00 грн.).

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, між асоціацією «Об'єднана юридична група»(«Замовник») та ТОВ «Лоу Консалт»(«Виконавець») укладено договір про надання юридичних послуг № 05/01-10 від 05 січня 2010 pоку, у відповідності до п.1.1 якого «Виконавець»зобов'язується в інтересах «Замовника»надавати юридичні послуги, в порядку та на умовах визначених цим Договором.

У відповідності до п.3.1 Договору - за послуги надані «Виконавцем», «Замовник»сплачує вартість даних послуг шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок «Виконавця»на підставі акту виконаних робіт.

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що після виконання робіт, «Виконавець»направляє «Замовникові»акт виконаних робіт.

На виконання умов вказаного договору сторонами у встановленому законодавством та Договором порядку було складено відповідні акти, що підтверджують надання послуг, копії яких наявні в матеріалах справи.

Згідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11 - визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України. З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, питання щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції.

Як було вірно встановлено судом першої інстанції, асоціацією «Об'єднана юридична група»в повному обсязі оплачено надані послуги, про що свідчать наявні матеріалах справи засвідчені банком копії платіжних доручень.

В процесі здійснення господарської діяльності на виконання вимог договору про надання юридичних послуг № 05/01-10 від 05 січня 2010 pоку ТОВ «Лоу Консалт»з дотриманням всіх вимог законодавства було виписано наступні податкові накладні: № 280702 від 28 липня 2010 pоку; № 020801 від 02 серпня 2010 pоку; № 310804 від 31 серпня 2010 pоку; № 041001 від 04 жовтня 2010 року; № 151001 від 15 жовтня 2010 pоку; № 251001 від 25 жовтня 2010 pоку; № 291038 від 29 жовтня 2010 pоку; № 041101 від 04 листопада 2010 pоку; № 221201 від 22 грудня 2010 року.

Вказані податкові накладні оформлені належним чином, містять всі необхідні реквізити, передбачені законодавством та не мають жодних порушень порядку їх заповнення.

При цьому, на момент видання податкових накладних ТОВ «Лоу Консалт»було зареєстровано платником податку на додану вартість.

Слід звернути особливу увагу на той факт, що порушення контрагентом вимог законодавства про оподаткування та/або порушення кримінальних справ не є підставами для визнання юридично значимих дій недійсними, не призводить до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації таких юридичних осіб до моменту виключення їх з державного реєстру, та не позбавляє правового значення видані за цими господарськими операціями податкові накладні.

У відповідності до п. 5.11 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»- установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється».

Асоціацією «Об'єднана юридична група»здійснюється ведення господарської діяльності, в тому числі надання юридичних послуг. Тому, отримані від ТОВ «Лоу Консалт»юридичні послуги Асоціацією «Об'єднана юридична група»частково використано при здійсненні власної господарській діяльності, частково використано для надання послуг своїм контрагентом.

Таким чином, юридичні послуги, надані ТОВ «Лоу Консалт»асоціації «Об'єднана юридична група», стосуються ведення господарської діяльності та відносяться до складу валових витрат (витрат) того періоду, у якому здійснено надання послуг відповідно до договору про надання юридичних послуг № 05/01-10 від 05 січня 2010 року.

З огляду на викладене, асоціацією «Об'єднана юридична група»не порушено вимог законодавства при декларуванні податку на прибуток, а висновки податкового органу про те, що операції не носять реальний характер є безпідставними.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»- сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У відповідності до ч. 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»- підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно ч.2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»- первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.п. 7.4.1 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»- податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи L у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»- не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Отже, законодавцем визначено підставу виникнення права у платника податку на отримання податкового кредиту, пов'язану з отриманням таким платником податку податкової накладної, оформленої належним чином із зазначенням усіх обов'язкових реквізитів, визначених Законом України «Про податок на додану вартість»(чинного в період, що підлягав перевірці), та видану суб'єктом підприємницької діяльності, зареєстрованим платником податку на додану вартість.

Статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено порядок обчислення і сплати податку. Відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.3.1 п. 7.3 та п.п. 7.4.1 п. 7.4 зазначеної статті податкова накладна є єдиною підставою для визначення сум податкового кредиту, оскільки тільки цей документ підтверджує одну з подій, що її здійснено покупцем: чи то оплату покупцем товару чи отримання товару від продавця, що є підставою для виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»- податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Згідно з п.п. 7.2.4 п. 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»- право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних надається особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону, відповідно до якої особи, що підпадають під визначення платників податку згідно із статтею 2 Закону України «Про податок на додану вартість», зобов'язані зареєструватися як платники податку на додану вартість.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»- датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

В акті перевірки, на підставі якого було винесено оспорюванні податкові повідомлення-рішення вказано, що СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва невстановленими особами шляхом створення суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) ТОВ «Лоу Консалт».

Однак, відповідно до ч. 4 статті 72 КАС України - вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Порушення кримінальної справи щодо посадових осіб контрагентів позивача не тягне за собою ніяких правових наслідків для асоціації «Об'єднана юридична група», а тому дана обставина не береться до уваги судом як доказ неналежності формування податкового кредиту позивачем.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про правомірність включення до складу податкового кредиту коштів, сплачених позивачем відповідно до договору про надання юридичних послуг № 05/01-10 від 05 січня 2010 pоку, укладеного між позивачем та ТОВ «Лоу Консалт».

Таким чином вірним є висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову в повному обсязі.

Отже при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 червня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Маслій В.І.

Чаку Є.В.