Рішення

від 06.11.2006 по справі 38/213-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

38/213-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2006 р.                                                            Справа № 38/213-06

вх. №

Колегія суддів господарського суду в складі:

Головуючий суддя   Жельне С.Ч. 

суддя                         Усатий В.О.

суддя                         Хачатрян В.С.

при секретарі судового засідання Федорова Т.О.

за участю представників сторін:

позивача - Нестерова М.Б. за дов. № 26 від 02.06.2006 року  відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства Завод "Березівські мінеральні води" с. Березівське  

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Оригінал", с. Березівське  

про порушення прав власника

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про захист від порушення відповідачем прав власника свідоцтва на товарний знак „БЕРМІНВОДИ” шляхом заборони використання останнього, вилучення з цивільного обороту продукції, маркованої з використанням товарного знаку „БЕРМІНВОДИ”, зобов'язання відповідача усунути з етикетки товарний знак „БЕРМІНВОДИ”, зобов'язання відповідача знищити етикетку, виготовлену з застосуванням належного позивачу товарного знаку „БЕРМІНВОДИ”.

Позивачем також заявлено клопотання про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу реалізовувати воду питну „Бермінводи” власного виробництва.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

В судовому засіданні 21.07.2006 р. (з перервою в судовому засіданні до 24.07.2006 р.) відповідач через свого представника за довіреністю б/н від 20.07.2006 р. Лукашова В.В. проти позову заперечував, вважаючи його необґрунтованим. ТОВ «Оригінал» зверталось до господарського суду Харківської області з зустрічною позовною заявою до ВАТ «Завод «Березовські мінеральні води» про заборону позивачу використовувати товарний знак „БЕРМІНВОДИ””. Через відсутність доказів сплати судових витрат у встановленому розмірі та доказів направлення зустрічної позовної заяви відповідачу, вказану заяву судом було повернено без розгляду ухвалою від 24.07.2006 р..

Судом було задоволено клопотання відповідача про витребування у позивача доказів поширення правової охорони для товарного знаку „БЕРМІНВОДИ” на питну воду. 07.09.2006 р. позивачем було надано суду витребувані докази направлення та вручення відповідачу доданих до позовної заяви документів, а також докази підтвердження поширення правової охорони для товарного знаку „Бермінводи” на питну воду.

У судове засідання, призначене на 06.11.2006 р., відповідач представника не направив. Витребуваного судом відзиву на позов з документальним обґрунтуванням заперечень відповідачем суду не надано, про причини невиконання вимог суду щодо направлення представника та надання відзиву, відповідачем суд не повідомлено. Про час і місце проведення судового засідання сторони були повідомлені належним чином.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести та обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Отже, кожна сторона повинна самостійно визначати предмет доказування, тобто коло фактів матеріально-правового значення, необхідних для вирішення справи по суті. На склад цих фактів вказує норма матеріального права, яка визначає права і обов'язки сторін у конкретній справі. Сторони мають добросовісно відповідно до вимог статті 22 Господарського процесуального кодексу України користуватися належними їм процесуальними правами у процесі доказування, а отже самостійно визначати та подавати необхідні докази для обґрунтування своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Тому сторони мали можливість подання суду необхідних доказів.

За таких обставин справа розглядається на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності однієї сторони (її представника) за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів встановила наступне:

Причиною виникнення спору за позовом позивача стало використання відповідачем у своїй комерційній діяльності словесного позначення „БЕРМІНВОДИ” без дозволу власника торговельної марки, об'єктом якої є це позначення.

Згідно з ст. 492 Цивільного кодексу України торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.

Згідно з ч. 1 ст. 493 Цивільного кодексу України суб'єктами права інтелектуальної власності на торговельну марку є фізичні та юридичні особи.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 494 Цивільного кодексу України набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Умови та порядок видачі свідоцтва встановлюються законом. Обсяг правової охорони торговельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п. 3 ст. 5 Закону України „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” право власності на знак засвідчується свідоцтвом.

Згідно з п. 4 ст. 5 Закону України „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг”. Обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням знака та переліком товарів і послуг, внесеними до Реєстру, і засвідчується свідоцтвом з наведеними у ньому копією внесеного до Реєстру зображення знака та переліком товарів і послуг.

Як вбачається з свідоцтва України № 45167 на знак для товарів та послуг, виданого Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, об'єктом якого є словесне позначення „БЕРМІНВОДИ”, для товарів і послуг 32, 35 та 43 класів Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрування знаків (дата подання заявки – 28.11.2002 р.; дата публікації відомостей про видачу свідоцтва – 15.11.2004 р.), позивач є володільцем вказаного знаку для товарів та послуг.

Згідно з ст. 420 Цивільного кодексу України торговельні марки (знаки для товарів і послуг) належать до об'єктів права інтелектуальної власності.

Згідно з ч. 1 ст. 424 Цивільного кодексу України майновими правами інтелектуальної власності є право на використання об'єкта права інтелектуальної власності;  виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності; виключне право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Згідно з ст. 495 Цивільного кодексу України майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку є право на використання торговельної марки; виключне право дозволяти використання торговельної марки; виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. Майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку належать володільцю відповідного свідоцтва.

Згідно з ч. 2 ст. 16 Закону України „Про охорону прав на знаки для товарів та послуг” свідоцтво надає його власнику право використовувати знак та інші права, визначені цим Законом.

Згідно з ч. 2 та 3 ст. 426 Цивільного кодексу України особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, може використовувати цей об'єкт на власний розсуд, з додержанням при цьому прав інших осіб. Використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності.

Відповідно до частини 5 ст. 16 Закону України „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” свідоцтво надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено цим Законом, зареєстрований знак стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України „Про охорону прав на знаки для товарів та послуг” права, що випливають із свідоцтва, діють від дати подання заявки.

Таким чином, позивачу належить право використовувати торговельну марку „Бермінводи”, а також виключні права дозволяти використання цієї торговельної марки та перешкоджати неправомірному використанню названої торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання, на підставі свідоцтва України на знак для товарів і послуг № 45167.

Згідно з ч. 4 ст. 16 Закону України „Про охорону прав на знаки для товарів та послуг” використанням знака визнається нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано; застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет, у тому числі в доменних іменах. Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака.

Відповідач наносить словесне позначення „БЕРМІНВОДИ” на етикетку пляшки з водою природною питною газованою та негазованою власного виробництва з назвою „Бермінводи”, пропонує для продажу та продає воду природну питну газовану та негазовану власного виробництва з назвою „Бермінводи” із зазначеним нанесенням знаку „БЕРМІНВОДИ”, а також застосовує словесне позначення „БЕРМІНВОДИ” в діловій документації та в рекламі, що підтверджується: листом - комерційною пропозицією відповідача від 01.08.2005 р., проектом додаткової угоди з специфікацією відповідача до договору № П/Л-06290/НЮ від 23.01.2006 р. про постачання води та напоїв, укладеного між відповідачем та Південною залізницею, накладними на постачання питної води „Бермінводи” № РН-0000243 від 31.03.2006 р. та № РН-0000412 від 25.05.2006 р., актом закупівлі товару від 03.02.2006 р., чеком № 10001810 від 03.02.2006 р., звітом про використання коштів, наданих під звіт від 03.02.2006 р. та зразками етикеток.

При здійсненні зазначених дій відповідач використовує належну позивачу торговельну марку в формі слова „БЕРМІНВОДИ”, тобто в формі знака, зареєстрованого згідно з свідоцтвом України на знак для товарів і послуг № 45167. Використання словесного позначення „БЕРМІНВОДИ” у своїй комерційній діяльності відповідач не заперечує.

Згідно з Міжнародною класифікацією товарів і послуг для реєстрування знаків вода природна питна газована та негазована належить до переліку товарів і послуг 32 класу.

Таким чином, зазначені дії відповідача вважаються використанням належного позивачу товарного знака у розумінні ч. 4 ст. 16 Закону України „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг”.

Згідно з матеріалами справи позивач не надавав відповідачу дозвіл на використання торговельної марки „Бермінводи” на підставі свідоцтва України на знак для товарів і послуг № 45167, що не спростовано відповідачем.

Таким чином, відповідач здійснює без дозволу позивача дії з комерційного використання знаку для товарів та послуг „БЕРМІНВОДИ”.

Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України „Про охорону прав на знаки для товарів та послуг” будь-яке посягання на права власника свідоцтва, передбачені статтею 16 цього Закону, в тому числі вчинення без згоди власника свідоцтва дій, що потребують його згоди, та готування до вчинення таких дій, вважається порушенням прав власника свідоцтва, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Таким чином, зазначене використання відповідачем словесного позначення „БЕРМІНВОДИ”, яке є належним позивачу знаком для товарів і послуг, є порушенням прав позивача – власника свідоцтва на знак для товарів і послуг, передбачених ст. 16 Закону України „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг”.

Згідно з ч. 1 ст. 431 Цивільного кодексу України порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену цим Кодексом, іншим законом чи договором.

Згідно з ч. 3 ст. 418 Цивільного кодексу України право інтелектуальної власності є непорушним.

Згідно з ч. 2 ст. 20 Закону України „Про охорону прав на знаки для товарів та послуг” на вимогу власника свідоцтва порушення прав власника свідоцтва повинно бути припинено, а порушник зобов'язаний відшкодувати власнику свідоцтва заподіяні збитки. Власник свідоцтва може також вимагати усунення з товару, його упаковки незаконно використаного знака або позначення, схожого з ним настільки, що їх можна сплутати, або знищення виготовлених зображень знака або позначення, схожого з ним настільки, що їх можна сплутати.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації, що порушили майнові права і законні інтереси інших підприємств та організацій, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії.

Відповідач добровільно порушення прав позивача не припинив.

З метою досудового врегулювання спору 09.02.2006 р. позивачем пред'явлено відповідачу претензію № 81 від 09.02.2006 р. з вимогою припинити зазначене порушення прав позивача, що підтверджується наявними в справі матеріалами, зокрема претензією № 81 від 09.02.2006 р., чеком Укрпошти від 09.02.2006р. № 9459, описом вкладення у цінний лист № 272406, яка відповідачем була отримана 09.02.2006 р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення цінного листа № 272406, та залишена без розгляду та задоволення.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 21 Закону України „Про охорону прав на знаки для товарів та послуг” захист прав на знак здійснюється у судовому та іншому встановленому законом порядку; суди відповідно до їх компетенції розв'язують, зокрема, спори про порушення прав власника свідоцтва.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права.

Згідно з ч. 1ст. 432 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до статті 16 цього Кодексу.

Згідно з п. 3, 4 ч. 2 ст. 432 Цивільного кодексу України суд у випадках та в порядку, встановлених законом, може постановити рішення, зокрема, про вилучення з цивільного обороту товарів, виготовлених або введених у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності; вилучення з цивільного обороту матеріалів та знарядь, які використовувалися переважно для виготовлення товарів з порушенням права інтелектуальної власності.

За таких обставин позовні вимоги позивача є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу реалізовувати воду питну «Бермінводи» власного виробництва, оскільки позивачем не доведено, що невжиття таких заходів ускладнить або унеможливить виконання рішення суду, яке, серед іншого, полягає у такій забороні.

Судові витрати у справі підлягають покладенню на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1, 2, 12, 15, 22, 33, 43, 44, 49, 66, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИЛА:

Позов задовольнити повністю.

Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю „Оригінал” (62363, Харківська область, Дергачівський район, с. Березівське, санаторій „Бермінводи”, ідентифікаційний код 31154330, (п. р. № 260043012887 в АКБ „Золоті Ворота” м. Харків, МФО 351931) здійснювати будь-яке використання торговельної марки „БЕРМІНВОДИ” за свідоцтвом України № 45167 на знак для товарів та послуг від 15.11.2004 р. без відповідного дозволу Відкритого акціонерного товариства „Завод „Березівські мінеральні води”, адреса: 62363, Харківська область, Дергачівський район, с. Березівське, ідентифікаційний код 00383030.

Товариству з обмеженою відповідальністю „Оригінал” вилучити з цивільного обороту воду природну питну, виготовлену Товариством з обмеженою відповідальністю „Оригінал”, адреса: 62363, Харківська область, Дергачівський район, с. Березівське, сан-рій „БЕРМІНВОДИ”, ідентифікаційний код 31154330, (п. р. № 260043012887 в АКБ „Золоті Ворота” м. Харків, МФО 351931), марковану етикеткою з позначенням „БЕРМІНВОДИ”.

Товариству з обмеженою відповідальністю „Оригінал” (62363, Харківська область, Дергачівський район, с. Березівське, сан-рій „Бермінводи”, ідентифікаційний код 31154330, (п. р. № 260043012887 в АКБ „Золоті Ворота” м. Харків, МФО 351931) усунути з етикетки води природної питної власного виробництва незаконно використаний знак для товарів та послуг „БЕРМІНВОДИ”.

Товариству з обмеженою відповідальністю „Оригінал” знищити етикетку, виготовлену для маркування води природної питної, що виготовляється Товариством з обмеженою відповідальністю „Оригінал” (62363, Харківська область, Дергачівський район, с. Березівське, санаторій „Бермінводи”, ідентифікаційний код 31154330, (п. р. № 260043012887 в АКБ „Золоті Ворота” м. Харків, МФО 351931), що містить товарний знак „БЕРМІНВОДИ”.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Оригінал”, адреса: 62363, Харківська область, Дергачівський район, с. Березівське, санаторій „Бермінводи”, ідентифікаційний код 31154330, (п. р. № 260043012887 в АКБ „Золоті Ворота” м. Харків, МФО 351931) на користь Відкритого акціонерного товариства „Завод „Березівські мінеральні води”, адреса: 62363, Харківська область, Дергачівський район, с. Березівське, ідентифікаційний код 00383030, (п. р. № 26002016815795 в ХФ ВАТ „Укрексімбанк”, МФО 351618) - 85,00 (вісімдесят п'ять гривень) грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 (сто вісімнадцять гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову відхилити.

Повний текс рішення підписано колегією суддів 13.11.2006 р.

Головуючий суддя                                                                     Жельне С.Ч. 

суддя                                                                                            Усатий В.О.

суддя                                                                                            Хачатрян В.С.