Постанова

від 04.09.2012 по справі 2а/0570/10216/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2012 р. Справа № 2а/0570/10216/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 15:38

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Циганенка А.І.

при секретарі Зикун Ю.В.

представника позивача Чеховського М.М., представника відповідача Яковлева В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Центавр-Плаза» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2011 році,

В С Т А Н О В И В:

Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі за текстом «позивач» або «Фонд») звернулося до суду із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Центавр-Плаза» (далі за текстом «відповідач» або ТОВ «УК «Центавр-Плаза») про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та пені за порушення термінів сплати цих санкцій. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв'язку з відсутністю реєстрації відповідача у Фонді та неподанням ним звіту за формою №10 ПІ «Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів» за 2011 рік, Фонд звернувся до управління Пенсійного Фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька про надання інформації щодо відповідача. Згідно листа управління Пенсійного Фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька № 11117/07 від 13.07.2012 середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу відповідача у 2011 році становила 20 осіб. Відповідно до статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» на підприємстві повинно бути працевлаштованим 1 інвалід, згідно даних управління Пенсійного Фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька у 2011 році інваліди на підприємстві були відсутні, тобто не виконано норматив по створенню 1 робочого місця. Згідно розрахунку, сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2011 році, складає 11825,00 гривень. Відповідно до статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» та пункту 4 «Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів» порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені у розмірі 120 % річних облікової ставки Національного банку України за кожний календарний день прострочення. У зв'язку з цим станом на 30 липня 2012 року була нарахована пеня в сумі 251,22 гривень. На підставі викладеного просили стягнути з відповідача на користь Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції в загальній сумі 12076 гривні 22 копійки.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив задовольнити адміністративний позов в повному обсязі. Вказував на те, що сума адміністративних-господарських санкцій та пені була розрахована працівниками Фонду на підставі даних, отриманих від управління Пенсійного Фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька, але як і ким були розраховані середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу відповідача та середньорічна заробітна плата штатного працівника відповідача у 2011 році, пояснити не може. Також пояснив, що не може стверджувати, що дані про середньооблікову кількість штатних працівників за кожен календарний місяць 2011 року, середньооблікову кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, за кожний календарний місяць 2011 року, фонд оплати праці штатних працівників за кожен календарний місяць 2011 року, що відображені в таблиці, яку підписав працівник управління Пенсійного Фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька, мають відношення саме до відповідача. У 2010 році працівники Фонду намагалися провести перевірку відповідача, але їх до перевірки не допустили, після цього перевірка відповідача не проводилася. Керівництво відповідача не притягалося до відповідальності за відсутність реєстрації підприємства у Фонді та за неподання звітності до Фонду.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Надав заперечення на позовну заяву, в яких вказав, що рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій було прийнято на підставі даних управління Пенсійного Фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька, що є порушенням Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», оскільки до повноважень Пенсійного фонду не відноситься обрахування середньої чисельності працівників та облік працюючих інвалідів підприємства. Крім того, даний спір не відноситься до юрисдикції адміністративного суду, оскільки спір щодо застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення за нестворені робочі місця для забезпечення працевлаштування інвалідів повинен розглядатися в порядку господарського судочинства. Додатково пояснив, що, на думку керівництва відповідача, останній взагалі не повинен реєструватися у Фонді, оскільки перебуває на спрощеній системі оподаткування відповідно до Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», тому не повинен сплачувати адміністративно-господарські санкції до Фонду соціального захисту інвалідів. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, та заперечення проти нього, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Центавр-Плаза» зареєстровано виконавчим комітетом Донецької міської ради 12 грудня 2005 року та внесено до ЄДРПОУ за номером 33966473, що підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

13 липня 2012 року начальник управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька листом за №11117/07 надав позивачу інформацію по підприємству «Центавр-Плаза» (ЄДРПОУ 33966473) за 2011 рік з додатком на 1 аркуші. Головним спеціалістом відділу персоніфікованого обліку, інформаційних системи та мереж Прокопенко С.В. підписана таблиця, в якій зазначені: середньооблікова кількість штатних працівників за кожен календарний місяць 2011 року, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, за кожний календарний місяць 2011 року, фонд оплати праці штатних працівників за кожен календарний місяць 2011 року.

При прийнятті судового рішення суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій. Частиною другою цієї статті встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Пунктом 8 статті 19 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі - Закон № 875-ХІІ) передбачено, що відділення Фонду соціального захисту інвалідів з метою контролю за виконанням нормативу робочих місць, передбаченого частиною першою цієї статті, мають право в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, здійснювати перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, подачі ними звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у тому числі шляхом зарахування, та сплати ними адміністративно-господарських санкцій.

Відповідно до частини 9 статті 20 Закону №875-ХІІ спори, що виникають із правовідносин за статтями 19, 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку. Фонд соціального захисту інвалідів, його відділення мають право захищати свої права та законні інтереси, у тому числі в суді.

Згідно пункту 4 «Положення про Фонд соціального захисту інвалідів», затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 14 квітня 2011 року №129, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2011 року за №528/19266, одним із основних завдань Фонду соціального захисту інвалідів є ведення претензійно-позовної роботи у судах різних інстанцій.

Отже, Фонд у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України є суб'єктом владних повноважень, а тому юрисдикція адміністративного суду поширюється на даний спір, оскільки останній виник у публічно-правових відносинах.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 7 Закону № 875-ХІІ законодавство про соціальну захищеність інвалідів в Україні складається з цього Закону та інших актів законодавства, що видаються відповідно до нього.

Статтею 19 Закону № 875-ХІІ встановлено, що для підприємств, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Відповідно до статті 20 Закону № 875-ХІІ підприємства, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. Порядок сплати адміністративно-господарських санкцій і пені до відділень Фонду соціального захисту інвалідів затверджується Кабінетом Міністрів України.

31 січня 2007 року Кабінет Міністрів України постановою №70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», в редакції постанови від 10 серпня 2011 року №849, затвердив «Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування» (далі - Порядок-1) та «Порядок сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів» (далі - Порядок-2).

Згідно пункту 2 Порядку-1 звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Пунктом 2 Порядку-2 встановлено, що обчислення суми адміністративно-господарських санкцій проводиться роботодавцями самостійно згідно з порядком заповнення звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, затвердженим Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Згідно підпункту 3.1 пункту 3 «Інструкції щодо заповнення форми №10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів», затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 №42, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.02.2007 за №117/13384, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік визначається відповідно до пункту 3.2 «Інструкції зі статистики кількості працівників», затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 №286, зареєстрованим Міністерством юстиції України 30.11.2005 за №1442/11722 (із змінами).

Відповідно до пункту 3.2 вказаної Інструкції середньооблікова кількість штатних працівників розраховується на підставі щоденних даних про облікову кількість штатних працівників, які повинні уточнюватись відповідно до наказів про прийом, переведення працівника на іншу роботу та припинення трудового договору.

Згідно пункту 2.1 Інструкції в облікову кількість штатних працівників включаються усі наймані працівники, які уклали письмово трудовий договір (контракт) і виконували постійну, тимчасову або сезонну роботу один день і більше, а також власники підприємства, якщо, крім доходу, вони отримували заробітну плату на цьому підприємстві.

В пункті 2.6 Інструкції перелічені певні категорії працівників, які не включаються до облікової кількості штатних працівників.

Відповідно до «Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 №22-2, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за №1014/18309, підприємства, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами, подають звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та суми нарахованого єдиного внеску до територіальних органів Пенсійного фонду України.

При цьому у даний звіт включаться заробітна плата осіб, які відповідно до пункту 2.6 Інструкції не включаються до облікової кількості штатних працівників.

Таким чином, інформація управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька про середньооблікову кількість штатних працівників та фонд оплати праці штатних працівників відповідача не може використовуватися для розрахунку суми адміністративно-господарських санкцій та пені, передбачених статтею 20 Закону № 875-ХІІ.

Пунктом 3.3 «Порядку нарахування пені та її сплати», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007 №223, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.05.2007 за №552/13819, встановлено, що документами, що підтверджують невиконання нормативу по працевлаштуванню інвалідів, є звіт за формою 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів», рішення суду, акт перевірки відділенням Фонду роботодавця.

Таким чином, інформація управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька про середньооблікову кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, не може підтверджувати невиконання відповідачем нормативу по працевлаштуванню інвалідів.

Керуючись статтею 70 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАСУ) належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

З урахуванням наведеного, суд не враховує в якості доказів лист начальника управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька за №11117/07 від 13.07.2012 та додаток до нього.

Частиною 1 статті 2 КАСУ встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною 1 статті 11 КАСУ визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 КАСУ зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивачем не було надано належних та допустимих доказів підтвердження невиконання відповідачем нормативу по працевлаштуванню інвалідів, середньооблікової кількість штатних працівників облікового складу відповідача та середньорічної заробітної плати штатного працівника за 2011 рік.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Центавр-Плаза» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2011 році.

Керуючись статтями 2, 8-11; 17-20; 69-72; 86; 94; 158-164; 167; 186; 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити повністю у задоволенні адміністративного позову.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засідання 4 вересня 2012 року.

Постанова в повному обсязі складена 7 вересня 2012 року.

Постанова набирає законної сили за правилами, встановленими статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Циганенко А.І.