Постанова

від 11.09.2012 по справі 2а/1270/6376/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 вересня 2012 року Справа № 2а/1270/6376/2012

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Широка К.Ю., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Красному Лучі до Державного підприємства «Краснолучвуглепоставка» про стягнення податкового боргу в сумі 3402,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

16 серпня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Красному Лучі до Державного підприємства «Краснолучвуглепоставка» про стягнення податкового боргу в сумі 3402,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що Державне підприємство «Краснолучвуглепоставка» зареєстровано Краснолуцьким виконкомом 27.05.1997 року, та взято на податковий облік в ДПІ в м. Красний Луч 05.06.1997 року №514. У зв'язку з несплатою у встановлені строки податкових зобов'язань, відповідачу направлялася перша податкова вимога від 09.02.2007 року №1/13 та друга податкова вимога від 19.03.2007 року №2/39. Вказані податкові вимоги були отримані платником податків відповідно 15.02.2007 року та 21.03.2007 року, про що свідчить особистий підпис на першій податковій вимозі та підпис на зворотному боці поштового повідомлення.

У зв'язку з несвоєчасною сплатою податкового зобов'язання у відповідача станом на 27.07.2012 року утворився податковий борг перед бюджетом у загальній сумі 3402,00 грн., а саме з податку на прибуток за повідомленнями - рішеннями. У зв'язку з викладеним позивач просив стягнути з відповідача податковий борг в сумі 3402,00 грн.

Ухвалою судді від 17 серпня 2012 року справу призначено до розгляду у порядку скороченого провадження.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.

31 серпня 2012 року на адресу суду повернувся конверт із позначкою причини повернення - «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 36). Відповідно до положень статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач вважається належним чином повідомленим. Заперечень проти позову або письмової заяви про визнання позову у встановлений строк відповідачем до суду не надано. Тому, суд вважає можливим розглянути справу в порядку скороченого провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали справи та подані документи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суддя вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджується, що Державне підприємство «Краснолучвуглепоставка» зареєстроване у якості юридичної особи виконавчим комітетом Краснолуцької міської ради Луганської області 27.05.1997 року №1 380 120 0000 000276, на підтвердження чого було видане свідоцтво серії А00 №336271 (а.с.14).

Відповідно до довідки №514 від 26.07.2012 відповідач перебуває на податковому обліку у ДПІ у м. Красному Лучі з 05.06.1997 року за №0383 (а.с.16).

За ДП «Краснолучвуглепоставка» станом на 27.07.2012 року обліковується податковий борг перед бюджетом у сумі 3402,00 грн., а саме: з податку на прибуток.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Частина 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Пунктами 1, 2, 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначено, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно із п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

У відповідності із п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що за відповідачем податковий борг з податку на прибуток підприємства у розмірі 3402,00 грн. виник через несплату визначених податкових зобов'язань у податкових повідомленнях - рішеннях від 09.07.2009 року №000208151/0 на суму 170,00 грн. (строк сплати 25.08.2009 року) (а.с.19), від 02.12.2009 року №0003111501/0 на суму 340,00 грн. (а.с.21), від 20.04.2010 року №0001181501/0 на суму 170,00 грн. (а.с.23), від 04.06.2010 року №0001831501/0 на суму 170,00 грн. (а.с.25), від 21.12.2010 року №0004531501/0 на суму 340,00 грн. (а.с.28), від 04.07.2011 року №0001221501 на суму 2,00 грн. (а.с.31), від 20.12.2011 року №0003001501 на суму 2040,00 грн. (а.с.32), від 10.04.2012 року №0000481500 на суму 170,00 грн. (а.с.33). Вказані податкові повідомлення - рішення були направлені на адресу відповідача рекомендованими листами та повернулися до ДПІ з відміткою «за закінченням терміну зберігання», про що ДПІ було складено відповідні акти (а.с.20, 22, 24, 27, 30).

Відповідно до п.59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пункт 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України визначає, податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.87.2 ст. 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 ст.95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно з п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Як вбачається з матеріалів справи, що позивачем на адресу відповідача надсилалися перша податкова вимога від 09.02.2007 року №1/13 та друга податкова вимога від 19.03.2007 року №2/39. Вказані податкові вимоги були отримані платником податків відповідно 15.02.2007 року та 21.03.2007 року, про що свідчить особистий підпис на першій податковій вимозі та підпис на зворотному боці поштового повідомлення (а.с.17).

Податкові вимоги є чинними (сторонами не надано суду доказів відкликання податкових вимог).

Таким чином, з викладеного вбачається, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення податкового боргу дотримані вимоги п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України.

На час розгляду адміністративної справи, сума податкового боргу відповідачем не сплачена.

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги визнаються суддею обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вимоги ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що позивач від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Красному Лучі до Державного підприємства «Краснолучвуглепоставка» про стягнення податкового боргу в сумі 3402,00 грн. задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства «Краснолучвуглепоставка» (код 24193469) податковий борг в сумі 3402,00 грн. (три тисячі чотириста дві гривні 00 копійок), шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною і підлягає негайному виконанню.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.

СуддяК.Ю. Широка