Постанова

від 03.09.2012 по справі 2а-7202/11/1270

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 вересня 2012 року Справа № 2а-7202/11/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Агевича К.В., при секретарі судового засідання Чуванову А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання противоправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

22 вересня 2011 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1) звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську (далі - Ленінська МДПІ у м. Луганську) про визнання противоправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 17.08.2011 року, в Ленінської МДПІ у м. Луганську, він випадково дізнався про існування податкового повідомлення-рішення від 20.07.2011 року №0001741710/0, отримавши копію цього рішення.

Ленінська МДПІ у м. Луганську здійснила документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) з - питань правомірності нарахування податкового кредиту згідно податкових накладних, виданих ТОВ «Трансторгсфера ДВК», ідентифікаційний код 36736500 за період з 01.12.2009 року по 16.02.2011 року, за результатами якої, відповідачем, 12.07.2011 року був складений Акт №443/1710/НОМЕР_1.

На підставі чого Ленінською МДПІ у м. Луганську було прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.07.2011 року №0001741710/0, яким на підставі Акту перевірки від 12.07.2011 року №443/1710/НОМЕР_1 встановлені порушення п.п. 7.4.1 пп. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР із змінами та доповненнями, у зв'язку з чим було збільшено суму грошового зобов'язання ОСОБА_1, за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 25826 грн. 25 коп., у тому числі за основним платежем 20661 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 5165 грн. 25 коп.

ОСОБА_1 до складу податкового кредиту у грудні 2010 року включено операції по взаємовідносинам з ТОВ «Трансторгсфера ДВК» на загальну суму 123 964 грн. 02 коп., у тому числі ПДВ 20 660 грн. 67 коп.

За результатами цих взаємовідносин ФОП ОСОБА_1 перерахував на розрахунковий рахунок контрагента ТОВ «Трансторгсфера ДВК» відповідні грошові кошти.

На підтвердження вищезазначених правовідносин, до перевірки були надані копії відповідних документів первинного бухгалтерського обліку.

На думку позивача актом перевірки від 12.07.2011 року №443/1710/НОМЕР_1 не встановлено жодного фактичного порушення вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Таким чином, позивач просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.07.2011 року №0001741710/0.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, дав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, в своїх запереченнях послалися на наступне.

Згідно протоколів допиту від 27.01.2011 засновників та керівників ТОВ «Трансторгсфера ДВК» ОСОБА_3 і ОСОБА_5, вони придбали підприємство без мети здійснення господарської діяльності, ніяких договорів від імені ТОВ «Трансторгсфера ДВК» не укладали, документи по операціям придбання - продажу товарів, робіт, послуг не оформлювали та не підписували.

В ході перевірки встановлено, що ТОВ «Трансторгсфера ДВК» було зареєстровано як платник податків у ДПІ у Жовтневому районі у м. Луганську 14.12.2009 за № 108. З 19.01.2011 знаходиться на обліку у Ленінській МДПІ у м. Луганську.

З 07.12.2009 директором та засновником підприємства був ОСОБА_3 в подальшому ТОВ «Трансторгсфера ДВК» 31.08.2010 перереєстровано на ОСОБА_5

Таким чином на думку відповідача, податкові та видаткові накладні складені в порушення вимог чинного законодавства, не мають ознак належного первинного документу в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», не мають юридичної сили і не можуть слугувати документом, який підтверджує право позивача на включення до складу податкового кредиту податкових декларацій з податку на додану вартість за період з 01.12.2009 по 16.02.2011 по взаємовідносинам з ТОВ «Трансторгсфера ДВК».

На підставі вищевикладеного відповідач просив суд у задоволені позовних вимог позивача відмовити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.

Ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ст. 17 КАС України передбачено, що в числі інших юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Тому у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені) вони:

- на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України,

- з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано,

- обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії),

- безсторонньо ( неупереджено),

- добросовісно,

- розсудливо,

- з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації,

- пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення ( дія),

- з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення,

- своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо правомірності прийняття податкового рішення - повідомлення.

Правовідносини, що є предметом судового дослідження, врегульовані ЗУ «Про податок на додану вартість», Податковим Кодексом України, ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Податковим кодексом України в підпункті 14.1.7 пункту 14.1 статті 14 визначено, що оскарження рішень контролюючих органів це оскарження платником податку податкового повідомлення - рішення про визначення сум грошового зобов'язання платника податків або будь-якого рішення контролюючого органу в порядку і строки, які встановлені цим Кодексом за процедурами адміністративного оскарження або в судовому порядку. Аналіз зазначеної норми доводить, що платник податку до суду може оскаржити будь-яке рішення контролюючого органу, яке порушує його права.

Судом встановлено, що позивач є фізичною особою підприємцем, зареєстрованою у встановленому порядку, перебуває на податковому обліку у відповідача (а.с. 9, 10 том 1).

Згідно наказу Ленінською МДПІ у м. Луганську була здійснена документальна позапланова невиїзна перевірка ФОП ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) з питань правомірності нарахування податкового кредиту згідно податкових накладних, виданих ТОВ «Трансторгсфера ДВК», ідентифікаційний код 36736500 за період з 01.12.2009 року по 16.02.2011 року, за результатами якої, відповідачем, 12.07.2011 року був складений Акт №443/1710/НОМЕР_1 (а.с. 13, 14-23 том 1).

Підставами для видання вказаного наказу та проведення вказаної перевірки стала постанова старшого слідчого СВ ПМ ЛМДПІ у м.Луганську від 16.02.11 та вимоги прокурора Ленінського району м. Луганська від 26.05.11 про призначення позапланової документальної перевірки (а.с. 13 том 1).

У період з 29.06.2011 по 05.07.2011 року, на підставі вказаного наказу позивачем були допущені до проведення перевірки службові особи відповідача, які провели документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань правильності нарахування податкового кредиту згідно податкових накладних, виданих ТОВ «Трансторгсфера ДВК», за період з 01.12.09 по 16.02.11, за результатами цієї перевірки було складено акт від 12.07.11 №443/1710/НОМЕР_1 (а.с. 14-23 том 1).

Перевіркою встановлено порушення з боку позивача, а саме: п.п. 7.4.1 пп. 7.4.5 а 7.4, п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04 Л 997 року №168/97-ВР із змінами та доповненнями, у зв'язку з чим було збільшено суму грошового зобов'язання ФОП ОСОБА_1, за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 25826 грн. 25 коп., у тому числі за основним платежем 20661 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 5165 грн. 25 коп.

На підставі акту перевірки від 12.07.11 №443/1710/НОМЕР_1 відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.07.2011 №0001741710/0 (а.с. 11 том 1).

Судом встановлено, що згідно наданих позивачем відповідачеві до перевірки документів, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 у перевіряємому періоді було укладено договір перевезення вантажу від 06.12.10 з ТОВ «Трансторгсфера ДВК» (а.с. 119 том 1).

Згідно умов вказаного договору перевізник ( контрагент позивача) зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставити ввірений йому відправником вантаж, вказаний в заявці (а.с. 119 том 1).

Позивачем у судовому засіданні на виконання умов договору надані акти виконаних робіт, згідно яких вбачається факт здійснення транспортно-експедиційних послуг, що суперечить умовам зазначеного договору (а.с. 131-140 том 2).

Також на виконання умов договору ТОВ «Трансторгсфера ДВК» виписано податкові накладні, які підписані особою ОСОБА_5 (а.с. 121-129 том 1).

Згідно наданих протоколів допиту ОСОБА_5 зазначено, що він є номінальним директором ТОВ «Трансторгсфера ДВК» та не яких податкових накладних не підписував (а.с. 32-33, 34-35 том 2).

Позивачем вказані податкові накладні відображено в реєстрах отриманих податкових накладних та відповідно віднесено до складу податкового кредиту.

Судом встановлено, що зазначені суми ПДВ, не підтверджуються первинними документами та не відображають поставки товарів від ТОВ «Трансторгсфера ДВК», оскільки позивачем відповідачеві не було надано первинних бухгалтерських документів на підтвердження здійснення господарських операцій з вказаним контрагентом.

Крім того, судом встановлено, що стосовно посадових осіб ТОВ «Трансторгсфера ДВК» контрагента ФОП ОСОБА_1 порушено кримінальну справу за ознаками фіктивного підприємництва проти його керівника , у ході розслідування якої керівник вказаного контрагента, від імені якого підписано вказані податкові накладні, пояснив, що ці накладні він не підписував, та що фактично цей контрагент не здійснював господарської діяльності (а.с. 32-35 том 2).

Як вбачається з матеріалів справи зазначені суми ПДВ не підтверджуються первинними документами та не відображають поставки товарів від ТОВ «Трансторгсфера ДВК».

Згідно даних податкових декларацій по ПДВ, податкових накладних по ПДВ реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, додатку №5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту по ПДВ у розрізі контрагентів» до податкових декларацій по ПДВ встановлено, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 за період з 01.12.2009 по 16.02.2011 був сформований податковий кредит по ПДВ з використанням реквізитів суб'єктів господарської діяльності ТОВ «Трансторгсфера ДВК».

Таким чином, податкові та видаткові накладні з вказаними контрагентами складені в порушення вимог чинного законодавства, не мають ознак належного первинного документу в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», не мають юридичної сили і не можуть слугувати документом, який підтверджує право позивача на включення-до складу податкового кредиту податкових декларацій з податку на додану вартість.

Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи.

Суд вважає посилання позивача про відсутність підстав для видання наказу відповідачем про проведення зазначеної перевірки такими, що не заслуговують на увагу, оскільки постановою Луганського окружного адміністративного суду №2а-7929/11/1270 від 03 жовтня 2011 року, яка залишена в силі Донецьким апеляційним адміністративним судом, наказ про проведення перевірки від 10.06.2011 року № 1113 та дії Ленінської МДПІ м. Луганська визнані такими, що відповідають нормам чинного законодавства, а тому підстав для визнання наказу про призначення документальної позапланової невиїздної перевірки протиправним та його скасування, а також визнання дій відповідача неправомірними по проведенню позапланової невиїзної документальної перевірки немає.

Тому суд вважає, що висновки в акті перевірки, зроблені посадовими особами відповідача за результатами спірної перевірки, відповідають тим обставинам, які були встановлені відповідачем під час перевірки.

Приписами п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, було встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пунктів 7.1, 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість. Платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну. Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Податкова накладна повинна містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно з підпунктом 7.4.5 цього пункту не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Відповідно до пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до ст.1 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Первинним документом є документ, якій містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995р. за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пп. 2.4 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.п.2.15 та п.п.2.16 п.2 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, податковий кредит формується при дотриманні платником податку вимог п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість».

При цьому, господарські операції (поставка, продаж тощо) є самостійним поняттям, відмінним від правочинів або господарських зобов'язань.

Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з легітимними рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податку.

Аналіз реальності господарських операцій може здійснюватися на підставі даних податкового та бухгалтерського обліку платника податків та інших обставин, в тому числі реального економічного змісту господарських операцій та підтвердження їх первинними документами (товарно-транспортними накладними та ін.).

Відповідно до п. 2, 5, 18 Наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.97 № 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.97 за № 233/2037 "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення": податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість (п. 2 Порядку заповнення податкової накладної); податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку (п.5 Порядку заповнення податкової накладної); всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця (п.18 Порядку заповнення податкової накладної).

Згідно з п.п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Отже підставою для формування податкового кредиту, а в подальшому для відшкодування від'ємного значення між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду є належним чином оформлена податкова накладна, зокрема, наведені в ній відомості повинні відповідати дійсності.

Оскільки господарські операції, що були предметом судового дослідження, від імені контрагентів оформлялись та підписувалися особами, які не мали відношення до законної господарської діяльності суб'єкта господарювання, а тому не можуть взагалі вважатися вчиненими від імені цих контрагентів. Суд вважає, що у позивача немає права на формування податкового кредиту по вказаним господарським операціям, в тому числі на підставі спірних податкових накладних, виданих та підписаних не уповноваженою на це особою, оскільки відповідно до ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» вказані документи не можуть вважатися первинними документами, що фіксують факти здійснення господарських операцій та є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

За таких обставин, підстав для задоволення позовних вимог позивача не вбачається.

Оскільки позовні вимоги не підлягають задоволенню, суд не знаходить підстав для стягнення судових витрат.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 03.09.12 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 10 вересня 2012, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст.167 КАС України.

Керуючись ст. ст. 11, 71, 94, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання противоправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову складено в повному обсязі та підписано 10 вересня 2012 року.

Суддя К.В. Агевич