Постанова

від 11.09.2012 по справі 1570/3290/2012

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1570/3290/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2012 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Юхтенко Л.Р.,

при секретарі судового засідання -Кочмар М.І.,

за участю

представника позивача - Ходирєв Ю.В., за довіреністю

представник відповідача -не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОМАНІЯ 2010»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0001122220 від 17.05.2012 року, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОМАНІЯ 2010»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0001122220 від 17.05.2012 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведеної фахівцями Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС виїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОМАНІЯ 2010»з питань підтвердження правових відносин з ТОВ «Фоззі-Фуд»за період травень 2010 року - грудень 2011 року був складений та підписаний акт перевірки від 04.05.2012 року № 1417/225/37114314. На підставі вказаного акту перевірки, ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС було винесено податкове повідомлення -рішення №0001122220 від 17.05.2012 року про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1 726 592,23грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 1 грн.

Позивач не згоден з висновками акту перевірки та прийнятим на його підставі податковим повідомленням-рішенням, оскільки вважає, що Податковим кодексом України, встановлений вичерпний перелік документів на підставі яких у платника податків виникає право на включення відповідних сум до податкового кредиту. Крім того, усі господарські операції за перевірений період підтверджені відповідними первинними документами (договорами, видатковими накладним, податковими накладними, актами виконаних робіт, банківськими виписками). Вказані господарські операції безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОМАНІЯ 2010», а саме: оптовою торгівлею фруктами та овочами та направлені на реальне настання правових наслідків. Усі постачальники на час виписування податкових накладних були належним чином зареєстрованими в якості платників ПДВ. Крім того, постановами Луганського окружного адміністративного суду від 25.01.2012 року (справа №2а-11182/11/1270), від 07.02.2012 року (справа №2а/1270/743/2012) та постановою Одеського окружного адміністративного суду 08.12.2011 року (справа №2а/1570/5799/2011) дії Державних податкових інспекцій по проведенню перевірок та складання актів (на які посилається ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС) визнані протиправними. Висновки відображені в акті перевірки були зроблені без наявності необхідних на це матеріалів, без з'ясування реальності здійснення господарської операції, не підтверджені необхідними доказами та є неправомірними.

Представник позивача у відкритому судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день, час та місце слухання справи повідомлений належним чином та завчасно, що підтверджується відповідною розпискою (а.с. 95). В матеріалах справи наявні письмові заперечення на позов, в яких представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі (том 4 а.с.84-92).

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, докази, якими вони підтверджуються, заслухавши пояснення представника позивача та вивчивши письмові заперечення відповідача, судом по справі встановлені наступні факти та обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОМАНІЯ 2010»в якості юридичної особи зареєстроване 21.05.2010 року виконавчим комітетом Одеської міської ради та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС.

Основними видами господарської діяльності ТОВ «АГРОМАНІЯ 2010»є оптова торгівля фруктами та овочами, м'ясом та м'ясопродуктами, роздрібна торгівля фруктами та овочами, включаючи картоплю та інші.

Судом встановлено, що відповідно до пп. 78.1.1, пп. 78.1.4, п. 78.1, ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, на підставі наказу начальника ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 20.03.2012 року №147, відповідно до направлення від 20.03.2012 року №000478/245, 000477/244 фахівцями ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС проведено виїзну документальну перевірку ТОВ «АГРОМАНІЯ 2010» з питань підтвердження правових відносин з ТОВ «Фоззі-Фуд»за період травень 2010 року - грудень 2011 року. Направлення на перевірку та копія наказу були вручені директору підприємства 11.04.2012 року. За результатами вказаної перевірки на підставі наданих позивачем первинних документів перевіряючими був складений та підписаний акт перевірки від 04.05.2012 року № 1417/225/37114314 (а.с. 11-51).

З акту перевірки вбачається, що ТОВ «АГРОМАНІЯ 2010»було порушено вимоги п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198, п. 201.4, ст.201, п. 201.10, ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством включено до складу податкового кредиту по декларації з ПДВ з жовтня 2010 року по червень 2011 року суми ПДВ в розмірі 1 726 592,23 грн., чим занижено зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 726 592,23 грн.

До такого висновку перевіряючи дійшли, використовуючи матеріали актів перевірок Алчевської ОДПІ від 14.11.2011 року № 1812/236-37156815, від 02.12.2011 року №2005/236-37288477, від 11.11.11 року №1807/231/37156804, актів ДПІ у Приморському районі м. Одеси №1809/23-513/36344226 від 04.07.2011 року, №1103/23-5 від 21.03.2011 року, №1326/23-5 від 15.04.2011 року, від 24.03.2011 року №350/23-5/37222505, від 06.04.2011 року №499/23-513/37170557, від 17.03.2011 року №314/23-513/36919122, від 20.09.2010 року №1457/23-513/36919122, від 18.03.2011 року №324, від 24.03.2011 року №350/23-5/37222505, від 07.04.2011 року №522/23-5/37281602, довідки ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 26.09.2011 року №6793/23-5, актів ДПІ у м. Херсоні від 29.04.2011 року №1403/23-2/37049001, від 01.12.2011 року №4168/23-2/36235508, та первинну документацію позивача, з якої, на думку перевіряючих, не встановлені факти передачі товарів від постачальників перелічених в акті перевірки до покупця.

Так, у період, що перевірявся позивачем були укладені угоди з ПП Арикон», код ЄДРПОУ - 37156815, TOB «Блейд Транс», код ЄДРПОУ - 35621156, TOB «ОТГ - Груп», код ЄДРПОУ 37351695, TOB «Світ - Імпекс», код ЄДРПОУ - 36235508, TOB «Компанія Квік Дан», код ЄДРПОУ 37288477, ПП "Агроресурс - Південь", код ЄДРПОУ 37222505, ПП «ПІВДЕНЬ-АГРОСЕРВІС", код ЄДРПОУ 37009585, TOB "ТД ЕРІС XXI", код ЄДРПОУ 37281602, ПП «Смачний кошик», код ЄДРПОУ - 37280420, ПП «Інтенція», код за ЄДРПОУ 37156804, умовами яких були, що вище зазначені контрагенти відвантажують та продають TOB «Агроманія 2010»товар в асортименті. Між тим, вище переліченими актами перевірок інших податкових органів зафіксовано, що у зазначених підприємствах відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємства не знаходяться за своїми юридичними адресами, а тому правочини з постачання по ланцюгу, укладені з цими контрагентами мають ознаки нікчемності.

Крім того, актом перевірки зафіксовано, що згідно службової записки ВПМ ДПІ в Приморському районі м. Одеси від 03.01.2012 року по підприємству-постачальнику ПП «Південь-Агросервіс»порушена кримінальна справа відносно невстановлених осіб по факту фіктивного підприємництва з використанням вказаного підприємства за ознаками злочину, передбаченого ст. 205 ч. 1 КК України.

На підставі викладеного перевіркою встановлено, що товар по вказаних правочинах від постачальників не був переданий в порушення ст.ст. 662, 655 та 656 ЦК України та зважаючи на нереальність угод по вищевказаним контрагентам, ТОВ «АГРОМАНІЯ 2010», на думку перевіряючих, штучно сформувало податковий кредит періоду жовтень 2010 року -червень 2011 року.

До перевірки був наданий договір від 01.05.2011 року № 95/5, укладений між ТОВ «АГРОМАНІЯ 2010»(Постачальник) та ТОВ «Фоззі-Фуд»(Покупець), відповідно до якого Постачальник зобов'язується передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити товар згідно з Специфікації № 1, в якій зазначено асортимент, ціни та обсяг відвантаженого товару (тобто товар поставлений вищевказаними постачальниками). Відповідно до пояснень довірених осіб та частково наданих до перевірки шляхових листів та ТТН, перевіряючими зафіксовано, що транспортування здійснювалось орендованим транспортом, згідно договорів позички транспортних засобів від 01.10.2010 року з ФО Пастушок А.В., від 15.11.2010 року з ФО ОСОБА_4 та від 28.02.2011 року з ФО ОСОБА_5 Однак, перевіряючи прийшли до висновку, що згідно наданих документів неможливо встановити місце навантаження та розвантаження товару, оскільки в графах «пункт навантаження»та «пункт розвантаження»зазначено «м. Одеса, м. Миколаїв, м. Херсон».

Також актом перевірки зафіксовано, що в порушення вимог п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України ТОВ «АГРОМАНІЯ 2010»включено до складу податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним, з датою виписки відмінною від дати включення до податкового кредиту, а саме: жовтень 2010 року суму ПДВ у розмірі 60, 09 грн. по п/н від 30.09.2010 року за № 465 по постачальнику ВАТ «Агропромисловий комбінат»Одеса»; грудень 2010 року суму ПДВ у розмірі 9 288, 03 грн. по п/н від 27.11.2010 року за № 910 по постачальнику ПП «Агроресурс-Південь»; лютий 2011 року суму ПДВ в розмірі 14 667, 08 грн. по п/н від 11.01.2011 року за № 199 по постачальнику ПП «Південь-Агросервіс», лютий суму ПДВ в розмірі 1415 грн. по п/н від 07.02.2011 року за № 22 по постачальнику ТОВ «Алекс-Груп ЛТД». Оскільки в період виписки вказаних податкових накладних позивачем не надано скарги до ДПІ, перевіряючи прийшли до висновку, що позивач добровільно відмовився від отримання таких податкових накладних та вся відповідальність за несвоєчасне включення таких податкових накладних покладається на позивача.

Судом встановлено, що на підставі вказаного акту перевірки, ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС було прийнято податкове повідомлення -рішення №0001122220 від 17.05.2012 року про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1 726 592,23грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 1 грн. (а.с. 52).

Одночасно, судом досліджені постанови Одеського окружного адміністративного суду, Луганського окружного адміністративного суду, якими встановлено протиправність проведення перевірок деяких контрагентів позивача (а.с.65-96), договір поставки №10-01 від 01.10.2010 року, податкові та видаткові накладні (а.с.119-134), свідоцтво про державну реєстрацію, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ПП «АГРОРЕСУРС-ПІВДЕНЬ»(а.с.135-136), договір поставки №01/10 від 01.10.2010 року (а.с.137), податкові та видаткові накладні (а.с.138-169), акт здачі-прийняття робіт №11 (а.с.170), договір №20/02 від 20.02.2011 року (а.с.171-172), акт здачі-прийняття робіт №832 (а.с.173), податкова накладна (а.с.174), свідоцтво про державну реєстрацію та довідка про взяття на облік платника податків ПП «ОТГ-ГРУП»(а.с.175-176), товарно-транспортні накладні (а.с.177-186), договір оренди нежитлового приміщення №17 від 01.07.2010 року (а.с.187-189), акт приймання передачі нежитлового приміщення (а.с.190), договір оренди №250510-1 від 26.05.2010 року (а.с.191), договір суборенди №ПР/ОФ11-08 від 01.02.2011 року (а.с.192-193), договори позички транспортного засобу (а.с.194-202), податкові декларації з ПДВ з додатками (а.с.203-249), реєстр виданих та отриманих податкових накладних (том.2 а.с. 1-13), податкові декларації з ПДВ з додатками (том. 2 а.с.14-44), договір поставки №11 від 25.04.2011 року (том2 а.с.45), податкові та видаткові накладні та акти здачі-прийняття робіт (том 2 а.с.46-79), протокол виймання (том 2 а.с.80-81), договір поставки №01/04 від 29.03.2011 року (том 2 а.с.82), свідоцтво про державну реєстрацію, довідка з ЄДРПОУ, довідка про взяття на облік відносно ПП «ІНТЕНЦІЯ» (том 2 а.с.85), податкові та видаткові накладні (том 2 а.с.86-123), договір поставки №2704 від 27.04.2011 року (том 2 а.с.124), свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ, свідоцтво про державну реєстрацію, довідка є ЄДРПОУ відносно ПП «АРИКОН»(том 2 а.с.125-127), податкові та видаткові накладні (том 2 а.с.128-162), договір поставки №01/11 від 01.11.2010 року (том 2 а.с.163-164), податкові та видаткові накладні (том 2 а.с.165-180), договір поставки №0104 від 01.04.2011 року (том 2 а.с.181), свідоцтво про державну реєстрацію, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ, довідка є ЄДРПОУ відносно ТОВ «БЛЕЙД ТРАНС»(том 2 а.с.182-184), податкові та видаткові накладні (том 2 а.с.185-192), протокол вилучення від 25.08.2011 року (том 2 а.с.193-196), податкові та видаткові накладні (том 2 а.с.197-198), договір про надання послуг №01/11 від 01.12.2010 року (том 2 а.с. 199-201), податкові та видаткові накладні, акт здачі-прийняття робіт (том 2 а.с.202-205), договір купівлі продажу №10 від 01.03.2011 року (том 2 а.с.206-207), податкові та видаткові накладні, рахунок-фактура акт здачі-прийняття робіт (том 2 а.с.208-225), договір поставки №10-01 від 01.10.2010 року від 01.10.2010 року (том 3 а.с. 1-3), податкові та видаткові накладні (том 3 а.с.4-118), товарно-транспортні накладні (том 3 а.с.130-206), довгостроковий договір перевезення вантажів автомобільним транспортом від 01.06.2010 року (том 3 а.с.207-211), податкові та видаткові накладні (том 3 а.с.212-300), податкові та видаткові накладні, рахунки-фактури (том 4 а.с.1-42), подорожні листи (том 4 а.с.43-64), виписки з рахунків (том 4 а.с.65-83), витяги з офіційного Інтернет - сайту Державної податкової служби України стосовно дати анулювання свідоцтв про реєстрацію платниками ПДВ контрагентів позивача.

Проаналізувавши положення законодавства, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(що діяв на час формування позивачем податкового кредиту до 01.01.2011 року), податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) та основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Тобто до складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при його придбанні, якщо платник податку мав підстави включити витрати на придбання товару до складу валових витрат відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до п.п.7.4.5 цього Закону, не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Підпунктом 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено дату виникнення права на податковий кредит як одну з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податків в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України (що діяв під час формування позивачем податкового кредиту після 01.01.2011 року), право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках, такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201. 4 ст. 201 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 201.6. ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 201.8. ст. 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники

податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Відповідно до пункту 11 підрозділу 2 Перехідних положень Податкового кодексу України, реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість -продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить понад 10 тисяч гривень -з 01 січня 2012 року, понад 100 тисяч гривень -з липня 2011 року. До платників податку, до яких на дату виписки накладної цим підрозділом не запроваджено обов'язковість реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, не застосовуються норми абзаців 8 і 9 п. 201.10 ст. 201 цього Кодексу.

Таким чином, Податковим кодексом України, передбачені випадки не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку: відсутність податкової накладної, оформлення її з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу, складання податкової накладної особою, яка у встановленому порядку не зареєстрована як платник податку на додану вартість та/або відсутність мети їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість даний кодекс та Закон України «Про податок на додану вартість» не передбачає.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не враховані податкові накладні, видані ПП Арикон», код ЄДРПОУ - 37156815, TOB «Блейд Транс», код ЄДРПОУ - 35621156, TOB «ОТГ - Груп», код ЄДРПОУ 37351695, TOB «Світ - Імпекс», код ЄДРПОУ - 36235508, TOB «Компанія Квік Дан», код ЄДРПОУ 37288477, ПП "Агроресурс - Південь", код ЄДРПОУ 37222505, ПП «ПІВДЕНЬ-АГРОСЕРВІС", код ЄДРПОУ 37009585, TOB "ТД ЕРІС XXI", код ЄДРПОУ 37281602, ПП «Смачний кошик», код ЄДРПОУ - 37280420, ПП «Інтенція», код за ЄДРПОУ 37156804, посилаючись на порушення відображені в актах перевірок Алчевської ОДПІ від 14.11.2011 року № 1812/236-37156815, від 02.12.2011 року №2005/236-37288477, від 11.11.11 року №1807/231/37156804, актів ДПІ у Приморському районі м. Одеси №1809/23-513/36344226 від 04.07.2011 року, №1103/23-5 від 21.03.2011 року, №1326/23-5 від 15.04.2011 року, від 24.03.2011 року №350/23-5/37222505, від 06.04.2011 року №499/23-513/37170557, від 17.03.2011 року №314/23-513/36919122, від 20.09.2010 року №1457/23-513/36919122, від 18.03.2011 року №324, від 24.03.2011 року №350/23-5/37222505, від 07.04.2011 року №522/23-5/37281602, довідки ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 26.09.2011 року №6793/23-5, актів ДПІ у м. Херсоні від 29.04.2011 року №1403/23-2/37049001, від 01.12.2011 року №4168/23-2/36235508.

Між тим, дослідивши у сукупності наявні у справі докази, провівши правовий аналіз норм законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд вважає, що такий висновок відповідача є помилковим та хибним, виходячи з наступного.

З акту перевірки вбачається, що відповідач при встановленні фактів порушення позивачем податкового законодавства посилається на декларації з ПДВ, інформацію з наявних в інспекції інформаційних баз, акти Алчевської ОДПІ, ДПІ у Приморському районі м. Одеси, ДПІ у м. Херсоні про неможливість проведення позапланової невиїзної перевірки або про результати проведення невиїзної позапланової перевірки, не беручи до уваги первинну документацію позивача.

В свою чергу, суд критично відноситься до посилання відповідача на висновки вказаних актів перевірки, оскільки відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010р. №984, акт -це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів (п. 6 розділу І Порядку). Акти, на які робиться посилання в акті перевірки підприємства позивача не є такими документами. Тобто сам по собі акт перевірки є лише документом, що фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, та не містить у собі доказової бази щодо виявлених у ході перевірки обставин, які повинні підтверджуватись первинними документами.

В свою чергу, слід зазначити, що відповідно до п. 10 Розділу 1 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України №984 від 22.12.2010 року, у разі неможливості проведення перевірки складається відповідний акт, який засвідчує такий факт.

Відповідно до пп. 5.2.3 Наказу від 28 лютого 2007 року № 110 «Про затвердження Порядку взаємодії між структурними підрозділами органів державної податкової служби з питань реєстрації та обліку платників податків», якщо за наслідками перевірки встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то складається акт перевірки місцезнаходження платника податків та проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків.

Тобто, зі змісту вищевказаних норм, вбачається, що за результатами перевірки платника податку, місцезнаходження якого не встановлено, складається акт, проте в ньому повинно зазначатися лише причини неможливості проведення перевірки, та ніяким чином не можуть робитися висновки за результатами перевірки, які впливатимуть на права, свободи та інтереси інших осіб, в даному випадку позивача.

Також суд вважає критичним посилання відповідача в акті перевірки на службову записку ВПМ ДПІ в Приморському районі м. Одеси від 03.01.2012 року, відповідно до якої встановлено, що порушена кримінальна справа відносно невстановлених осіб по факту фіктивного підприємництва з використанням підприємства ПП «Південь-Агросервіс»за ознаками злочину, передбаченого ст. 205 ч. 1 КК України, оскільки факт порушення вказаної кримінальної справи не має доказового значення у спірних правовідносинах, з огляду на встановлений ст. 62 Конституції України принцип презумпції невинуватості особи, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком.

Крім того, відповідно до пп. 54.3.4. п. 54.3. ст. 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків.

З матеріалів справи вбачається, що на час донарахування позивачу податку на додану вартість такого рішення суду не було.

Для висновку про нікчемність угоди необхідно мати належні та допустимі докази наявності умислу керівників позивача та його контрагента на момент укладання правочину, які на думку суду, відповідач суду не надав.

Також суд не може погодитись з думкою відповідача щодо необхідності зазначення в товарно-транспортних накладних повної адреси пункту навантаження та розвантаження товару.

Так, відповідно до наказу Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363 «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», товарно-транспортна накладна -це є єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Форма товарно-транспортної накладної затверджена наказом Міністерства транспорту та Міністерства Статистики України «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля»від 29.12.1995 року № 488/346, пунктом 2 якого передбачено, що товарно-транспортні накладні у формі первинного обліку повинні застосовувати всі суб'єкти господарювання незалежно від форми власності.

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільні перевізники, водії повинні мати та надати уповноваженим особам, що здійснюють контроль на автотранспорті та в сфері безпеки дорожнього руху, документи на підставі яких виконуються вантажні перевезення, до переліку яких входить товарно-транспортна накладна.

За таких обставин, суд вважає, що товарно-транспортна накладна є одним із первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Частиною 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України»встановлені обов'язкові реквізити первинного документу, яким надані до суду товарно-транспортні накладні, відповідають.

Посилання відповідача на відсутність у товарно-транспортних накладних повної адреси пункту навантаження, розвантаження є невірним, оскільки, по-перше, цей реквізит не є обов'язковим, відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України», а наказ Міністерства транспорту та Міністерства Статистики України «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» від 29.12.1995 року № 488/346 не було внесено до Державного реєстру нормативно-правових актів та носить рекомендаційний характер, по-друге, відсутність повної адреси пункту навантаження, розвантаження не перешкоджає встановленню порядку та способу використання транспортного засобу, визначенню відповідальних осіб та самого товару, тому не впливає на формування податкового кредиту.

В той час, дослідивши матеріали справи, які містять первинну документацію позивача, надану ним перевіряючим під час перевірки, судом встановлено, що контрагенти позивача, за спірний період були належним чином зареєстровані як платник ПДВ, податкові накладні були належним чином оформлені, у відповідності до вимог Закону України «Про податок на додану вартість»та Податкового кодексу України, також придбаний товар був реалізований ТОВ «Фоззі-Фуд»на виконання цілей господарської діяльності позивача.

Тому, суд вважає, що висновки акту перевірки не відповідають дійсним обставинам справи.

Також, суд вважає невірним посиланням відповідача на порушення позивачем пунктів 198.2, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України при включенні до складу податкового кредиту суми ПДВ, з датою виписки відмінною від дати включення до податкового кредиту, а саме: жовтень 2010 року суму ПДВ у розмірі 60, 09 грн. по п/н від 30.09.2010 року за № 465 по постачальнику ВАТ «Агропромисловий комбінат»Одеса»; грудень 2010 року суму ПДВ у розмірі 9 288, 03 грн. по п/н від 27.11.2010 року за № 910 по постачальнику ПП «Агроресурс-Південь»; лютий 2011 року суму ПДВ в розмірі 14 667, 08 грн. по п/н від 11.01.2011 року за № 199 по постачальнику ПП «Південь-Агросервіс», лютий суму ПДВ в розмірі 1415 грн. по п/н від 07.02.2011 року за № 22 по постачальнику ТОВ «Алекс-Груп ЛТД»з наступних підстав.

Перш за все, слід зазначити, що до 01.01.2011 року вказані правовідносини регулювались Законом України «Про податок на додану вартість». Так, згідно з пп. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 цього Закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Підпункт 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону «Про податок на додану вартість»передбачає, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значені суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту Закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховуються до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Таке правило зазначено абзацом третім наведеного підпункту.

Підпунктом 7.7.2 ст. 7 цього Закону передбачено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту.

З аналізу вище приведених положень Закону України «Про податок на додану вартість»вбачається, що попереднім податковим періодом може бути будь-який податковий період, який передує звітному податковому періоду.

Тому, суми податку на додану вартість можуть бути включені платником податку до складу податкового кредиту, у тому числі звітному періоді, в якому були отримані податкові накладні, оскільки включення таких даних без наявності податкових накладних було би безпідставним, а отже право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної -єдиного документа первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму податку на додану вартість, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Пунктом 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Надалі, вказаним пунктом передбачено, що у разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної. Платники податків, що застосували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Дослідивши вище перелічені податкові накладні судом не встановлені порушення позивачем вимог пунктів 198.2, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач не довів правомірність винесеного податкового повідомлення - рішення №0001122220 від 17.05.2012 року, а тому, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст. 94 КАС України.

З огляду на вищевикладене, відповідно до приписів Податкового кодексу України, Закону України «Про податок на додану вартість» та керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 94, 159-163, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОМАНІЯ 2010»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0001122220 від 17.05.2012 року -задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби №0001122220 від 17.05.2012 року.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в порядку та строки передбачені ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складений та підписаний 11 вересня 2012 року.

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно:

Суддя Л.Р. Юхтенко

.