Ухвала

від 06.09.2012 по справі 2а/1670/5040/11

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2012 року м. Київ К/9991/90896/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Бухтіярової І. О., Приходько І. В.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14 липня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-інвестиційна компанія "Тайгер" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА

Товариство з обмеженою відповідальністю торгово-інвестиційна компанія «Тайгер»(далі ТОВ ТІК «Тайгер») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві (далі ДПІ у м. Полтаві), в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.06.2011 року №0000752310, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 24 255,00 грн., в тому числі за основним платежем на суму 19 404,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 4 851,00 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 14 липня 2011 року позов ТОВ ТІК «Тайгер»задоволено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2011 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві залишено без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14 липня 2011 року залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій ДПІ у м. Полтаві подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14 липня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2011 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ ТІК «Тайгер»повністю.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ТОВ ТІК "Тайгер" 22.10.1998 року зареєстровано як юридичну особу Виконавчим комітетом Полтавської міської ради та зареєстровано в якості платника ПДВ, індивідуальний податковий номер 302074516324, код ЄДРПОУ 30207454.

ТОВ ТІК "Тайгер" має право на здійснення заготівлі та переробки металобрухту чорних та кольорових металів, що підтверджується ліцензіями № 110536 термін дії до 29.01.2010 року, № 110592 термін дії до 31.12.2009 року, №501484 термін дії до 01.01.2015 року та №501469 термін дії 30.01.2015 року.

ДПІ у м. Полтаві 18 травня 2011 року проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ ТІК «Тайгер»з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з СГД - ФО ОСОБА_1 за період з 01.01.2009 року по 31.12.2010 року.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ ТІК «Тайгер»п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.4, п. 7.2, п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(далі - Закон України «Про ПДВ») №168/97-ВР від 03.04.1997 року (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), в результаті чого підприємством завищено податковий кредит по ПДВ за жовтень 2010 року у загальній сумі 19 404,00 грн.; ч.1, ч.5 ст. 203 , ч.1, 2 ст. 215 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, відображених у жовтні 2009 року операції з СГД-ФО ОСОБА_1, які укладені в порушення ч.1 ст. 203 ЦК України , їх зміст суперечить зокрема інтересам держави і суспільства, суперечить і моральним засадам суспільства. Зазначені правочини не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обмовлені ними (п.5 ст. 203 ЦК України ). Недодержання в момент вчинення правочину сторонами цієї вимоги є підставою недійсності правочинів. Зазначені правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону.

Актом перевірки 4351/23-5/30207454 від 18.05.2011 року ДПІ у м. Полтаві 03.06.2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000752310, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 24 255,00 грн. у тому числі за основним платежем у розмірі 19 404,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями(штрафами) у розмірі 4 851,00 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем (Покупець) та СГД - ФО ОСОБА_1 (Продавець) укладено усний договір постачання, згідно якого позивачем у СГД - ФО ОСОБА_1 придбано збірно-розбірний павільйон "ОРСК" по ціні 116 424,00 грн., у тому числі ПДВ 19 404,00 грн.

На виконання умов договору постачання СГД - ФО ОСОБА_1 виписано податкову накладну від 26.10.2009 року № 22 на загальну суму 116 424,00, в т.ч. ПДВ - 19 404,00 грн., накладну від 26.10.2009 року № 22.

Податковою накладною 26.10.2009 року №22, виписану СГД - ФО ОСОБА_1 для документального оформлення виконаного договору, суди попередніх інстанцій вірно зазначили, що що відсутні підстави для визнання її такою, що не відповідає вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності, а саме, накладна містить адресу місцезнаходження покупця та продавця, одиниці виміру товару, кількість проданих товарів, ціну продажу. Будь-яких порушень щодо оформлення податкової накладної судами не встановлено, зауваження до змісту та форми зазначеного документу відсутні.

Податкової накладної позивачем включено відповідну суму ПДВ до складу податкового кредиту за відповідний період (жовтень 2009 року) та відображено у податковій декларації з ПДВ .

Підтвердженням вчинення вказаного правочину позивачем до суду надано акт придбання-передачі брухту та відходів кольорових металів, довіреність №23 від 25.10.2009 року на отримання товару та акт визначення характеристики поділеного лому з збірно-розбірного павільйону "ОРСК".

Товар оплачувався позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на користь СГД - ФО ОСОБА_1, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок, згідно яких позивачем перераховано на рахунок СГД - ФО ОСОБА_1 грошові кошти, що дає підстави стверджувати, що позивач в повному обсязі виконав умови договору постачання в частині належної оплати товару.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що між ТОВ ТІК «Тайгер»(замовник) та ФО-П ОСОБА_2 (перевізник) укладений договір б/н від 04.01.2009 року, відповідно до якого перевізник зобов'язується надавати замовнику належні йому автомобілі та причепи до них для перевезення товару будь-якого призначення за маршрутом, визначеним замовником, а замовник зобов'язується, зокрема, оплачувати послуги перевізника.

В межах виконання вказаного договору було здійснено транспортування товару, придбаного позивачем у СГД - ФО ОСОБА_1, що підтверджується наявними в матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами, а саме: товарно-транспортною накладною № 22 від 26.10.2009 року, подорожнім листом вантажного автомобіля марки «КАМАЗ» (державний номер НОМЕР_2) № 22 від 26.10.2009 року, актом виконаних робіт №58 від 31.10.2009 року, посвідченням про відрядження водія ОСОБА_3 від 26.10.2009 року.

Перевезення вантажів здійснювалось ФО-П ОСОБА_2 відповідно до ліцензії на внутрішні перевезення вантажів Головної державної інспекції на автомобільному транспорті серії НОМЕР_3 від 21.02.2007 року.

Автомобіль «КАМАЗ»(державний номер НОМЕР_2) належить ФО-П ОСОБА_2 на праві власності, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

Розрахунки за надані транспортні послуги проведені в безготівковому порядку, на суму наданих послуг перевізником виписана податкова накладна № 58 від 31.10.2009 року.

Матеріалами справи встановлено, що придбаний позивачем товар отримано уповноваженою особою ТОВ ТІК «Тайгер»Касьян О. В. на підставі довіреності №23 від 25.10.2009 року.

Позивач використовував придбаний товар у своїй господарській діяльності, а саме, в подальшому даний товар був реалізований ТОВ «Афаліна», що підтверджується договором поставки №12/02 від 12.02.2009 року укладеним між позивачем та ТОВ "Афаліна", накладною №34 від 27.10.2009 року, податковою накладною №34 від 27.10.2009 року та актом приймання брухту та відходів кольорових металів №34 від 27.10.2009 року. Оплата за товар здійснювалась в безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками, копії яких наявні в матеріалах справи.

П. 1.7 статті 1 Закону України «Про ПДВ» встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Аб. 2 п.п. 7.4.1, п. 7.4, ст. 7 Закону України "Про ПДВ" в редакції чинній на день виникнення правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (послуга) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону , протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

1. Придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

2. Придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

П.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про ПДВ" визначено, що якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

П.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про ПДВ" визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

1. або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

2. або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

П. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про ПДВ» не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

П. п. 7.2.3. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про ПДВ» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

П. п. 7.2.4. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про ПДВ» передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону .

Ч. 2 та 3 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Актом перевірки ДПІ у м. Полтаві робить висновок про те, що за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено розбіжності даних по контрагенту позивача - СГД-ФО ОСОБА_1, який в свою чергу мав взаємовідносини з ТОВ «Леміш торг», котрий не постачав товар контрагенту-покупцю, що у сукупності свідчить про відсутність правових підстав формування позивачем податкового кредиту за операціями з придбання товарів, робіт, послуг від вищевказаного підприємства, які фактично не відбулися, оскільки на думку податкового органу в даному випадку позивачем не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права - виникнення об'єкту оподаткування, що передбачено вимогами ст. 3 , п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про ПДВ» . Акт перевірки не містить посилань на те, які порушення були допущені самим ТОВ ТІК «Тайгер».

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначає, що факт здійснення господарських операцій підприємством підтверджений відповідними документами та досліджений судами попередніх інстанцій.

Твердження відповідача, що у результаті порушення контрагентом позивача своїх податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад), угоди, укладені згідно ч. 2 ст. 228 ЦК України є нікчемним спростовуються матеріалами справи.

Проведені ТОВ ТІК «Тайгер»господарські операції узгоджуються з поняттям господарської діяльності, яке закріплене у чинному законодавстві, що не спростовується податковим органом.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів попередніх інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві залишити без задоволення, Полтавського окружного адміністративного суду від 14 липня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович І. О. Бухтіярова І. В. Приходько