Постанова

від 14.11.2006 по справі 2/6135-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/6135-А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"14" листопада 2006 р.                                                            Справа №2/6135-А

За позовом управління Пенсійного фонду України в Полонському районі м. Полонне  

до сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Котовського с. Микулин

    Полонського району

про стягнення 12229грн.62 коп.

Суддя  Дячук Т.В.                    Секретар судового засідання Будзинська В.Г.

Представники сторін:

від позивача: Полудняк А. Г. - представник по довіреності №04/07 від 22.03.2006р.

від відповідача: не з'явився

Суть спору: позивачем подано позов про стягнення з відповідача 12229грн.62коп., з яких 3923грн.62коп. заборгованість по відшкодуванню пільгових пенсій, призначених за списком №2 та 8305грн.90коп. заборгованість по сплаті з страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за червень-серпень 2006 року.

Ухвала  суду від 20.10.2006р. про відкриття провадження в адміністративній справі, ухвала від 30.10.2006р. про відкладення розгляду справи і повістки надіслані  сторонам рекомендованими поштовими відправленнями, які, згідно поштових повідомлень, вручені відповідачу 28.10.2006р. та 03.11.2006р. Таким чином, про час, дату і місце розгляду справи відповідач повідомлений.

Відповідач  письмового пояснення на позов не надав, позовні вимоги по суті та за розміром не спростував, повноважного представника для участі в судовому засіданні не направив,  про причини неявки  представника  не повідомив.

Враховуючи, що судом дотримано вимог  Кодексу адміністративного судочинства щодо належного повідомлення сторін про розгляд справи, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши  матеріали справи, суд встановив:

Відповідач сільськогосподарський виробничий кооператив ім..Котовського с.Микулин Полонського району  зареєстрований, як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, ідентифікаційний код ЄРДПОУ 03789347, і відповідно до ст. 1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно наданих відповідачем до управління Пенсійного фонду розрахунків суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті, відповідач зобов'язаний сплатити страхові внески на обов'язкове державне пенсійне страхування: за червень 2006 року по розділу 1 (31,8%) у сумі 3021грн.84коп.,  (1-5%) у сумі 683грн.13коп.; за липень 2006 року по розділу 1 (31,8%) у сумі 3884грн.67коп., (1-5%) у сумі 1168грн.73коп.; за серпень 2006 року по розділу 1 (31,8%) у сумі 3635грн.49коп., (1-5%) у сумі 1072грн.80коп.

Згідно п.6 ст.20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідачем проведено часткову сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

У відповідності до ст.106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” позивачем на адресу відповідача направлено вимоги № Ю-18 від 06.09.2006р. про сплату 6087грн.71коп.  боргу (недоїмки) по страхових  внесках, №Ю-18 від 06.10.2006р. про сплату 8306грн.00коп. боргу (недоїмки) по страхових  внесках.

В зв'язку з не повною сплатою відповідачем заборгованості по страхових внесках на обов'язкове державне пенсійне страхування позивачем подано до суду позовну заяву позов вимогами про стягнення з відповідача заборгованості.  Згідно  розрахунку суми позовних вимог та доданої до нього картки особового рахунку  платника страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, заявлено до стягнення  7650грн.30коп. заборгованості по сплаті з страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за розділом 1 картки особового рахунку (31,8%) і  655грн.50коп. за розділом 1 картки особового рахунку (1-5%). Всього сума складає 8305грн.80коп.

Крім того, відповідач має заборгованість по відшкодуванню пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів „б”-„з” ст.13 Закону України „Про пенсійне забезпечення”, за грудень 2005року у сумі 3923грн.62коп., що підтверджується розрахунком, карткою особового рахунку та копіями документів про призначення і виплату пільгових пенсій, доданими до матеріалів справи.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом враховується  наступне:

Відповідно ст.1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон), страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування  відповідно до цього Закону.

Відповідно до п.1 ст.14 Закону страхувальниками є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий

спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно п.6 ст.17 Закону платник страхових внесків зобов'язаний нараховувати, обчислювати  і  сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Нормами ст.106  Закону передбачено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і  стягуються.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням  Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.  Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

У разі, якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного  фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією,  включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з  позовом  про стягнення недоїмки.

На підтвердження заявлених позовних вимог надано належні докази про наявність заборгованості відповідача та вжиття заходів її стягнення з врахуванням вимог Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

Відповідач у поданих розрахунках суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування самостійно визначив розміри внесків, а тому зобов'язання є узгодженим. Вимога про сплату заборгованості у встановленому законом порядку відповідачем не була оскаржена і не скасована. Доказів про сплату 8305грн.80коп. заборгованості відповідач до суду не подав.

Відповідно до абз.4 п.1ст.2 Закону України „Про збір на обов'язкове  державне пенсійне страхування” об'єктом оподаткування для суб'єктів підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до  пунктів „б”-„з” ст.13 Закону України „Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівниками пенсійного віку.

У відповідності до підп.6.1, 6.4, 6.8 п.6  Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове  державне пенсійне страхування до пенсійного фонду України (затверджено Постановою правління Пенсійного фонду України від  19.12.2003р. №21-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України за №64/8663 від 16.01.2004р.) відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в розмірі 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій. Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій. Підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.

Судом приймається до уваги, що позивачем у визначеному законом порядку направлено відповідачу розрахунки про фактичні витрати на виплату  і доставку пільгових пенсій.

Доказів про сплату суми 3923грн.62коп. на відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій відповідач не надав.

Позовні вимоги обґрунтовані, підтвердженні належними доказами, відповідають чинному законодавству і підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 6, 14, 71, 86, 94, 104, 158-163, 167, 254-259, п.п. 3, 6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов управління Пенсійного фонду України в Полонському районі до сільськогосподарського виробничого кооперативу ім.Котовського с.Микулин Полонського району задовольнити у сумі 12229грн.42коп.

Стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу ім.Котовського с.Микулин Полонського району, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 03789347) на користь управління Пенсійного фонду України в Полонському районі (м.Полонне, вул. Лесі Українки, 97, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 02725115) 8305грн.80коп. (вісім тисяч триста  п'ять гривень  80 коп.) заборгованості по страхових внесках і 3923грн.62коп. (три тисячі дев'ятсот двадцять три гривні 62коп.) заборгованості  по відшкодуванню пільгових пенсій.

Згідно ст.ст.185-186 Кодексу адміністративного судочинства України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви по апеляційне оскарження. Заява і скарга  подаються до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції.

Згідно ст.  254 Кодексу адміністративного судочинства України  постанова, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                      Т.В. Дячук

Віддруковано 3 примірники:

1 - до справи;

2 –позивачу ;

         3 - відповідачу.