Рішення

від 04.09.2012 по справі 5011-68/8972-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-68/8972-2012 04.09.12

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Крупець-Будінвест-С» до третя особа, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаКомунальної організації «Київський міський центр екстреної медичної допомоги служби медицини катастроф» Головне управління охорони здоров'я виконкому Київської міської ради КМДА простягнення заборгованості, 3 % річних і інфляційних втрат Суддя Ониськів О.М.

Представники сторін:

від позивача:Редик В. М., за довіреністю, від відповідача:Панченко Н. І., за довіреністю, від третьої особи:Дугінов Д. А., за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Крупець-Будінвест-С»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунальної організації «Київський міський центр екстреної медичної допомоги служби медицини катастроф»про стягнення 74.734,32 грн. заборгованості за договором підряду № 7/3 від 25.11.2011.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання по договору щодо повної та своєчасної оплати робіт, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 74.734,32 грн. За порушення відповідачем строків оплати позивач, окрім основного боргу в розмірі 74.734,32 грн., просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 1.105,65 грн., 298,93 грн. інфляційних втрат, а також просив відшкодувати витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою суду від 05.07.2012 порушено провадження у справі № 5011-68/8972-2012 та призначено до розгляду на 23.07.2012.

Ухвалою суду від 23.07.2012 розгляд справи було відкладено на 06.08.2012 та залучено до участі у справі Головне управління охорони здоров'я виконкому Київської міської ради КМДА в якості третьої особи, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Розгляд справи неодноразово відкладався в зв'язку з необхідністю витребувати додаткові докази у сторін.

Представник позивача у судових засіданнях підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач у поданому відзиві на позовну заяву проти заявлених позовних вимог заперечував та просив у їх задоволені відмовити посилаючись на те, що 25.11.2011 сторонами було підписано додаткову угоду до Договору № 7/3 від 25.11.2011 відповідно до якої строк дії договору було продовжено до 31.12.2012, а тому відповідач вважає, що умови договору щодо оплати ним не порушено. Крім того відповідач посилався на відсутність бюджетного фінансування, що унеможливило розрахунки за Договором.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача у наданих пояснення проти позовних вимог заперечувала та просила суд у їх задоволені відмовити в повному обсязі.

У судовому засіданні 04.09.2012 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що 25.11.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Крупець-Будінвест-С»(далі -позивач, підрядник) та Комунальною організацією «Київський міський центр екстреної медичної допомоги служби медицини катастроф» (далі -відповідач, замовник) було укладено договір підряду № 7/3 (далі -Договір), згідно якого відповідач доручив та зобов'язався оплатити, а позивач прийняв на себе зобов'язання щодо виконання робіт з поточного ремонту приміщень прохідної, сходової клітини, 2-го поверху за адресою: вул. Дегтярівська, 25 у Шевченківському районі міста Києва.

Обсяг, об'єми та строки виконання робіт визначені сторонами в додатках до Договору, що передбачено п. 1.2 Договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору договірна ціна є твердою і визначається на підставі кошторису, який є невід'ємною частиною Договору і становить 98.016,96 грн.

Розрахунки за виконані роботи відповідно до п. 2.3 Договору проводяться щомісячно до 5 числа місяця наступного за звітним на підставі довідки форми № КБ-3, яка обраховується виходячи із фактичних обсягів виконаних робіт та акту виконаних робіт за формою № КБ-2в, що складаються підрядником і подаються на підпис замовнику до 25 числа поточного місяця (п. 4.1.8 Договору). Як визначено умовами Договору, а саме у п. 4.2.4 замовник зобов'язався підписувати довідки форми № КБ-3 та акти виконаних робіт за формою № КБ-2в у триденний строк з дня пред'явлення їх підрядником.

Згідно з п. 3.1 підрядник зобов'язався розпочати роботи протягом 5-ти днів з дня підписання Договору.

Здача-приймання виконаних робіт здійснюється шляхом підписання акта приймання виконаних робіт протягом п'яти робочих днів з дня завершення виконання робіт, про що підрядник письмово повідомляє замовника.

Як вбачається з матеріалів справи 25.11.2011 було підписано додаткову угоду до Договору № 7/3 від 25.11.2011 відповідно до якої строк дії договору було продовжено до 31.12.2012.

Як установлено судом, позивач відповідно до умов Договору виконав передбачені роботи в повному обсязі, що підтверджується наявним в матеріалах актом виконаних робіт за формою № КБ-2в за листопад-грудень 2011 року та довідкою про вартість виконаних робіт форми № КБ-3 за листопад-грудень 2011 року, що підписані уповноваженими представниками сторін без зауважень щодо якості, об'ємів та строків виконання робіт. Вартість виконаних робіт відповідно до зазначених акта та довідки склала 98.016,96 грн.

За виконані позивачем роботи відповідач розрахувався частково, перерахувавши на поточний рахунок позивача грошові кошти у сумі 23.282,64 грн.

Позивач 07.05.2012 звернувся до відповідача з претензією в якій міститься вимога сплатити борг у розмірі 74.734,32 грн. У відповідь на претензію замовник листом за вих. № 263 від 07.06.2012 повідомив підрядника, що гарантує оплату у разі надходження бюджетного фінансування. Остаточної оплати за виконані позивачем роботи у строки передбачені умовами Договору відповідачем проведено не було, що на час звернення позивача з позовом до суду, призвело до заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 74.734,32 грн.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику (ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України).

Матеріалами справи встановлений факт укладання між сторонами договору підряду.

Відповідно до ст. 843 Цивільного кодексу України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Згідно положень ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як убачається з матеріалів справи та встановлено вище, відповідно до умов Договору відповідач зобов'язався проводити розрахунки з позивачем щомісячно до 5-го числа місяця наступного за звітним згідно довідки за формою № КБ-3 та актом виконаних робіт форми № КБ-2в.

Судом установлено, що акт виконаних робіт за формою № КБ-2в за листопад-грудень 2011 року та довідку про вартість виконаних робіт форми № КБ-3 за листопад-грудень 2011 року було підписано уповноваженими представниками сторін без зауважень щодо якості, об'ємів та строків виконання робіт без зазначення дати їх підписання сторонами, а тому датою підписання зазначених акта та довідки суд вважає останній день місяця, а саме 31.12.2011.

А тому, враховуючи положення п. 3.1 Договору відповідач мав оплатити за виконані позивачем роботи до 05.01.2012 включно.

Водночас судом установлено, що відповідачем свої обов'язки щодо оплати за виконані позивачем роботи в повному обсязі не виконано, за виконані позивачем роботи відповідач розрахувався частково, перерахувавши на поточний рахунок позивача грошові кошти у сумі 23.282,64 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача за 30.12.2011.

Доводи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву з посиланням на те, що 25.11.2011 сторонами було підписано додаткову угоду до Договору № 7/3 від 25.11.2011 відповідно до якої строк дії договору було продовжено до 31.12.2012, а тому обов'язок у відповідача щодо оплати виконаних позивачем робіт не настав, судом визнаються необгрунтованими, оскільки умовами Договору, а саме пунктами 2.3, 4.1.8 та 7.1 сторони чітко визначили порядок прийняття та строк оплати відповідачем виконаних позивачем робіт. При цьому додаткова угода на яку посилається відповідач підтверджує виключно домовленість сторін щодо продовження дії Договору та аж ніяк не свідчить про домовленість сторін щодо зміни строку виконання відповідачем обов'язку по оплаті виконаних позивачем робіт.

Стосовно доводів відповідача про те, що підприємство відповідача згідно п. 1 Статуту є бюджетною установою яка заснована на комунальній власності територіальної громади міста Києва та повністю утримується за рахунок відповідного місцевого бюджету та про неможливість оплати заборгованості за Договором в зв'язку з відсутністю бюджетного фінансування, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України, ч. 2. ст. 218 ГК України та рішення Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України»від 18.10.2005, неперерахування бюджетних коштів, передбачених у видатках міського бюджету не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання. Викладене узгоджується з позицією Верховного Суду України викладеній у постанові від 15.05.2012 у справі № 11/446.

Як вбачається з матеріалів справи 18.06.1012 між сторонами даного спору було підписано акт звірки взаєморозрахунків, згідно з яким відповідач підтвердив наявність заборгованості по оплаті за виконані позивачем відповідно до умов Договору роботи у розмірі 74.734,32 грн.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідач за виконані позивачем роботи у повному обсязі не розрахувався, чим порушив умови Договору щодо своєчасної та повної оплати виконаних робіт, суд визнає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 74.734,32 грн. заборгованості за Договором.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Враховуючи порушення відповідачем грошових зобов'язань за Договором, позивач просить суд стягнути з відповідача крім суми основної заборгованості у розмірі 74.734,32 грн. також 3% річних у розмірі 1.105,65 грн. та 298,93 грн. інфляційних втрат.

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Як установлено судом, грошове зобов'язання щодо оплати грошових коштів у розмірі 74.734,32 грн. мало бути виконане відповідачем до 05.01.2012 включно, а тому 3% річних та інфляційні втрати слід нараховувати з 06.01.2012, а не з 05.01.2012 як про це просить позивач.

У зв'язку з чим за перерахунком суду позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню частково, а саме стягненню з відповідача підлягають 3 % річних у розмірі 1.105, 65 грн. та інфляційні втрати у розмірі 74.73 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню.

Згідно з ст. 49 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати по сплаті судового збору, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунальної організації «Київський міський центр екстреної медичної допомоги служби медицини катастроф»(03150, м. Київ, вул. Ямська, 43, код ЄДРПОУ 37308723) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Крупець-Будінвест-С»(30068, Хмельницька область, Славутський район, с. Крупець, код ЄДРПОУ 35154219) 74.734 (сімдесят чотири тисячі сімсот тридцять чотири) грн. 32 коп. основного боргу, 3% річних у розмірі 1.105 (одна тисяча сто п'ять) грн. 65 коп., 74 (сімдесят чотири) грн. 73 коп. інфляційних втрат та 1.604 (одна тисяча шістсот чотири) грн. 83 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10.09.2012.

Суддя Ониськів О.М.