Рішення

від 07.09.2012 по справі 5011-27/7717-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-27/7717-2012 07.09.12 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тракер"

до Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова

компанія»

Третя особа Яковишин Геннадій Володимирович

про стягнення 25 500,00 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача Щур В.А., угода б/н від 30.05.2012

від відповідача Євсєєв М.В., довіреність № 90 від 14.08.2012

від третьої особи не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги від Товариства з обмеженою відповідальністю "Тракер" до Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" відшкодування збитків у сумі 25 500, 00 грн.

Ухвалою суду від 13.06.2012 року було порушено провадження у справі та залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача винну у скоєнні ДТП особу -Яковишина Г. В. Розгляд справи призначено на 03.07.2012 року.

03.07.2012 судове засідання було відкладено на 17.07.2012р.

12.07.2012 розпорядженням № 04-1/679, у зв'язку з призначенням судді Дідиченко М.А. на посаду судді Київського апеляційного господарського суду, справу № 5011-27/7717-2012 передано на розгляд судді Мельнику В.І.

Ухвалою суду від 13.07.2012р. справу призначено до слухання на 27.07.2012р.

17.07.2012 відповідач подав до канцелярії суду відзив на позов.

19.07.2012 надійшла відповідь від УДАІ МВС.

27.07.2012 позивач подав до канцелярії суду клопотання про відкладення розгляду справи.

27.07.2012 представники сторін у судове засідання не з'явились, про причини своєї відсутності суд не повідомили.

Суд задовольнив клопотання позивача та відклав розгляд справи на 07.09.2012р.

07.09.2012 представник позивача у судовому засіданні надав пояснення по суті спору.

Представник відповідача проти позову заперечив.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково, з урахуванням франшизи у розмірі 510,00 грн.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно полісу обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/2984103, страховиком ПрАТ «УТСК»(далі -відповідач), було забезпечено транспортний засіб -автомобіль марки «Івеко 49Е», номер кузова ZCFC4970105180798, рік випуску 1998, державний номерний знак у полісі не зазначено. Ліміт відповідальності згідно вказаного полісу становить 25 500,00 грн.

30.03.2010 у м.Києві по бул. Чокодівському 19 сталася ДТП за участю транспортного засобу «Івеко 49Е», номер кузова ZCFC4970105180798, рік випуску 1998, державний номерний знак ВХ 0210 АХ під керуванням Яковишина Г.В., та транспортного засобу «Богдан А092», державний номерний знак АА 1215 АА, що належить ТОВ «Тракер», під керуванням Порицького М.Б.

Відповідно до постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 17.05.2010р., гр. Яковишина Г.В. визнано винним у правопорушенні, передбаченому ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до звіту № 6573 від 21.04.2010р. про визначення матеріального збитку, завданого внаслідок ДТП, пошкодження транспортного засобу марки «Богдан А092», державний номерний знак АА 1215 АА, внаслідок ДТП та калькуляції до нього встановлено вартість відновлювального ремонту автомобіля «Богдан А092», державний номерний знак АА 1215 АА, що склала 37 115,40 грн.

Позивач звернувся до відповідача 29.10.2010 з вимогою відшкодувати розмір понесених збитків Яковишиним Г.В., так як його цивільно-правова відповідальність була застрахована відповідачем.

15.11.2010 відповідач надіслав на адресу позивача лист-відповідь, яким відмовив у задоволенні заяви про відшкодування збитків, посидаючись на те, що на момнет вчинення ДТП Яковишин Г.В. відчужив автомобіль марки «Івеко 49Е», номер кузова ZCFC4970105180798, рік випуску 1998, про що свідчить інший номерний знак на вказаному автомобілі .

Позивач у своєму позові просив суд стягнути з відповідача 25 500,00 грн. відшкодування шкоди та судових витрат.

Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Вимогами статті 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

В статті 1187 ЦК України наведено визначення: „Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб".

Згідно із п.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Абзацом 16 ст.9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Згідно із статтею 27 Закону України „Про страхування" страховик має право вимоги в межах його фактичних затрат.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, а між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Згідно статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

У судовому засіданні 07.09.2012 представник відповідача проти позову заперечив, посилаючись на те, що на момент вчинення ДТП Яковишин Г.В. відчужив автомобіль марки «Івеко 49Е», номер кузова ZCFC4970105180798, рік випуску 1998, про що свідчить інший номерний знак на вказаному автомобілі.

Представник позивача з запереченням відповідача не погодився.

Судом встановлено, що на момент ДТП право власності на автомобіль «Івеко 49Е», номер кузова ZCFC4970105180798, рік випуску 1998 було зареєстровано за Яковишиним Г.В., про що свідчить довідка надана на запит суду від МВС України центру безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем № 45/3722 від 16.07.2012р.

Крім того номер кузова на автомобілі співпадає з номером кузова вказаним у полісі

№ ВС/2984103. Судом взято до уваги й той факт, що у примірнику поліса № ВС/2984103, долученій до матеріалів справи позивачем, номер автомобіля «Івеко 49Е», номер кузова ZCFC4970105180798, рік випуску 1998 не зазначено, а вся інформації нанесена друкованим способом, проте у примірнику відповідача номер автомобіля було дописано прописом (вручну), у зв"язку з чим судом не враховано заперечення представника відповідача.

Також судом встановлено, що згідно полісу № ВС/2984103 було визначено франшизу у розмірі 510,00 грн., які позивачем не було враховані при подачі позову до суду.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про те, що позивач на підставі ст.ст. 22, 1191, Цивільного кодексу України, ст. 228 Господарського кодексу України набув право регресу до відповідача щодо відшкодування останнім понесених позивачем витрат у вигляді суми виплаченого страхового відшкодування.

Виходячи з викладеного викладене, суд дійшов висновку, про задоволення позовних вимог частково, з урахуванням франшизи у розмірі 510,00 грн.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія»(код ЄДРПОУ 22945712, адреса: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського 77) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тракер»(код ЄДРПОУ 30554740, адреса: 04128, м. Київ, вул. Стеценка 20-А) суму заборгованості в розмірі 24 990 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто) грн.. -основного боргу, 1577 (одну тисячу п'ятсот сімдесят сім) грн. 31 коп. -судового збору.

3. В іншій частини заявлених позовних вимог -відмовити.

4. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Мельник В.І.

(Дата складання повного тексту рішення: 12.09.2012 )