Рішення

від 05.09.2012 по справі 5011-51/10893-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-51/10893-2012 05.09.12

За позовом Малого приватного підприємства «Компонент»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Біла Скеля ЛТД»

про стягнення 22 828,05 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: Даник А.Ю., Яремчук В.В.

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Мале приватне підприємство «Компонент»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Біла Скеля ЛТД»про стягнення 22 828,05 грн., з яких: 19 204,08 грн. заборгованість по оплаті товару, 2 419,65 грн. -інфляційні втрати, 1 204,32 грн. -3% річних. Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором купівлі-продажу продукції №20/04-10 від 20.04.2010 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2012 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 05.09.2012 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

05.09.2012 року через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником позивача надано документи у справі.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Частиною 2 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»визначено, що в Єдиному державному реєстрі повинні міститися, зокрема, відомості щодо місцезнаходження юридичної особи.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 03.08.2012 року направлялась відповідачу на зазначену в позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адресу -02660, м. Київ, вул. Колекторна, буд. 40-а, проте представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав.

Вищий господарський суд України у п. 11 інформаційного листа від 15.03.2007 р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Клопотань про відкладення розгляду справи в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України від відповідача до Господарського суду міста Києва не надходило.

Приймаючи до уваги, що учасники провадження у справі були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Рішення у даній справі відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України прийнято за результатами оцінки поданих позивачем доказів, оригінали яких оглянуто судом.

У судовому засіданні 05.09.2012 року на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.04.2010 року між Малим приватним підприємством «Континент»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Біла Скеля ЛТД»був укладений договір купівлі-продажу продукції №20/04-10, відповідно до положень якого позивач зобов'язується згідно заявки відповідача систематично постачати та передавати у власність відповідача композиційні матеріали відповідно до накладної, яка є невід'ємною частиною договору, а відповідач зобов'язується прийняти вказаний товар і оплатити його в порядку, передбаченому договором.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.3, 3.4 договору поставка здійснюється відповідно до заявок, які відповідач надає у письмовій чи усній формі позивачу. Доставка товару здійснюється на умовах FCA (франко-перевізник) з відвантаженням на транспортний засіб відповідача зі складу позивача у м. Києві по вул. Деревообробній, 4 згідно з Міжнародними правилами «Інкотермс»в редакції 2000 року. Право власності переходить до відповідача з моменту передачі товару, відповідно до порядку, обумовленого в п. 4.2 договору.

Згідно з п. 4.2 договору товар вважається переданим позивачем і прийнятим відповідачем по кількості і якості, згідно підписаних накладних.

Пунктами 5.1, 5.2, 5.3 договору ціна на товар оговорюється в кожному конкретному випадку і зазначається в накладній, що є невід'ємною частиною договору. Загальна вартість договору складає 19 204,08 грн. Відповідач оплачує товар протягом десяти банківських днів з моменту відвантаження товару згідно накладної.

Відповідно до п. 8.6 договору останній набирає чинності з моменту його підписання та діє один рік.

На виконання умов договору 20.04.2010 року позивачем було передано відповідачу товар на загальну суму 19 204,08 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-113 від 20.04.2010 року, копія якої міститься в матеріалах справи.

12.06.2010 року позивач звернувся до відповідача з вимогою №1 від 11.06.2010 року про оплату заборгованості за товар, переданий за договором купівлі-продажу 20/04-10 від 20.04.2010 року в сумі 19 204,08 грн., зазначаючи, що згідно умов договору за поставлений товар відповідач зобов'язаний був розрахуватись протягом десяти банківських днів.

04.07.2010 року позивач звернувся до відповідача з претензією, в якій містилась повторна вимога позивача з приводу оплати заборгованості за договором купівлі-продажу №20/04-10 від 20.04.2010 року, зазначаючи, що за умовами договору переданий 20.04.2010 року товар відповідач зобов'язаний був оплатити не пізніше

11.05.2010 року.

Надсилання вказаних вимоги і претензії відповідачу підтверджується поштовими конвертами і повідомленнями про вручення поштового відправлення, копії яких залучено до матеріалів справи.

Судом встановлено, що станом на 05.09.2012 року заборгованість відповідача за договором купівлі-продажу №20/04-10 від 20.04.2010 року не погашена.

Доказів, що спростовували б вищезазначене, матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 691 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Виходячи з положень п. 5.3 договору купівлі-продажу №20/04-10 від 20.04.2010 року, відповідач зобов'язаний був сплатити на користь позивача 19 204,08 грн. в строк не пізніше 11.05.2010 року.

Разом з тим, судом встановлено, що на момент розгляду справи, відповідач вищезазначене зобов'язання не виконав.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Виходячи з положень ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що невиконання відповідачем до цього часу обов'язку щодо оплати позивачу поставленої продукції є порушенням

ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та приписів ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача 19 204,00 грн. заборгованості за поставлену продукцію підлягає задоволенню в повному обсязі.

Посилаючись на невиконання відповідачем зобов'язань із оплати поставленої продукції, та приписи ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України позивач також просить суд стягнути з відповідача 2 419,65 грн. інфляційних втрат та 1 204,32 грн. 3% річних.

З розрахунків, що містяться в матеріалах справи вбачається, що відповідач просить стягнути 3% річних за період з 07.05.2010 року до 17.07.20120 року та інфляційні втрати за період з червня 2010 року до червня 2012 року.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, наведений позивачем у позовній заяві, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, а відтак, вимоги позивача про стягнення з відповідача 2 419,65 грн. інфляційних втрат та 1 204,32 грн. 3% річних. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з п. 2. ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в повному обсязі, у відповідності з п. 2 ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України сплачений позивачем судовий збір підлягає покладенню на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, ?

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Біла Скеля ЛТД»(02260, м. Київ, вул. Колекторна, буд. 40-А, код -35871111) на користь Малого приватного підприємства «Компонент»(04205, м. Київ, пр-т Оболонський, буд. 23, код 23717999) 19 204 (дев'ятнадцять тисяч двісті чотири) грн. 08 коп. основного боргу, 2 419 (дві тисячі чотириста дев'ятнадцять) грн. 65 коп. інфляційних втрат, 1 204 (одна тисяча двісті чотири) грн. 32 коп. судового збору та 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 10.09.2012 р.

Суддя Пригунова А.Б.