Рішення

від 04.09.2012 по справі 5011-68/10014-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-68/10014-2012 04.09.12

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-будівельна компанія «Сфера» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Архітектурна спілка» простягнення грошових коштів Суддя Ониськів О.М.

Представники сторін:

від позивача: Лубяниченко В. О., за довіреністю, від відповідача: Кондратьєва Т. В., за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлово-будівельна компанія «Сфера»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Архітектурна спілка»про стягнення 1.890.000,00 грн. заборгованості за договором позики від 20.04.2011.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання по договору позики від 20.04.2011 щодо своєчасного повернення позивачу грошових коштів у розмірі 1.890.000,00 грн.

Ухвалою суду від 23.07.2012 порушено провадження у справі № 5011-68/10014-2012 та призначено до розгляду на 28.08.2012.

Ухвалою суду від 28.08.2012 розгляд справи було відкладено на 04.09.2012 в зв'язку з необхідністю витребувати додаткові докази у сторін.

Представники позивача у судовому засіданнях підтримали заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач у поданому відзиві на позовну заяву заборгованість у розмірі 1.890.000,00 грн. перед позивачем визнав, водночас зазначив про неможливість повернення грошових коштів за договором позики від 20.04.2011 у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем підприємства.

У судовому засіданні 04.09.2012 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, 20.04.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Житлово-будівельна компанія «Сфера»(далі -позивач, позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Архітектурна спілка»(далі -відповідач, позичальник) було укладено договір позики (далі -Договір), згідно умов якого позикодавець передав у власність позичальника грошові кошти у сумі 1.890.000,00 грн. (сума позики), а позичальник зобов'язався повернути таку ж суму грошових коштів в строк передбачений Договором.

Відповідно до п. 2 Договору передача грошових коштів здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позичальника.

Договір вважається укладеним з моменту передачі суми позики позичальнику, про що зазначено у п. 3 Договору.

Як визначено умовами Договору, а саме у п. 5 позичальник зобов'язався повернути позикодавцю суму позики в повному обсязі до 31 грудня 2011 року, шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на поточний рахунок позикодавця (п. 6 Договору).

Позика за умовами Договору є безпроцентною, що визначено у п. 7 Договору.

Як установлено судом позивач відповідно до умов Договору перерахував на поточний рахунок відповідача грошові кошти у сумі 1.890.000,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою по особовому рахунку позивача від 20.04.2011 та не заперечується відповідачем.

Водночас як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем у відзиві на позовну заяву, грошові кошти у розмірі 1.890.000,00 грн. останнім у строк визначений умовами Договору, а саме до 31 грудня 2011 року позивачу повернуто не було, що на час звернення позивача з позовом до суду, призвело до заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 1.890.000,00 грн.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом установлено та підтверджується наявними матеріалами справи факт укладання між сторонами договору позики .

Як визначено у ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (ст. 1047 ЦК України).

Обов'язок позичальника повернути грошові кошти встановлено у ст. 1049 ЦК України, в якій зазначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом установлено, що відповідно до умов договору позивачем було перераховано на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти у сумі 1.890.000,00 грн., що відповідно до п. 3 Договору та ч. 2 ст. 1046 ЦК України свідчить, що Договір позики від 20.04.2011 є укладеним.

Як убачається з матеріалів справи та визначено умовами Договору (п. 5 Договору) відповідач зобов'язався повернути грошові кошти у розмірі 1.890.000,00 грн. до 31.12.2011. Судом установлено, що будь-яких додаткових угод якими змінено визначений умовами Договору строк виконання зобов'язання між сторонами укладено не було, сума позики відповідачем у визначений умовами Договору строк повернута не була.

Позивач листом від 11.06.2012 було попереджено відповідача про те, що у разі не погашення останнім заборгованості за Договором у розмірі 1.890.000,00 грн., позивач буде змушений звернутися з позовом до суду про стягнення з відповідача грошових коштів, що не було повернуто відповідачем у строк визначений умовами Договору. У відповідь на зазначений лист відповідач повідомив про неможливість повернення грошових коштів у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем підприємства.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідач у визначений умовами Договору строк грошові кошти у сумі 1.890.000,00 грн. позивачу не повернув, чим порушив умови Договору, суд визнає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 1.890.000,00 грн. заборгованості за Договором позики від 20.04.2011.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 49 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати по сплаті судового збору, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Архітектурна спілка»(01033, м. Київ, вул. Володимирська, 77-А, код ЄДРПОУ 24741422) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-будівельна компанія «Сфера»(01001, м. Київ, вул. Михайлівська, 18 Літера «В», код ЄДРПОУ 37025518) грошові кошти у розмірі 1.890.000 (один мільйон вісімсот дев'яносто тисяч) грн. 00 коп. та 37.800 (тридцять сім тисяч вісімсот) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10.09.2012.

Суддя Ониськів О.М.