Рішення

від 10.09.2012 по справі 21/079-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" вересня 2012 р. Справа № 21/079-12

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», м. Київ

до 1. Фізичної особи-підприємця Некрасової Євгенії Миколаївни, Київська обл., м. Бровари

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастер-карс», м. Київ

про солідарне стягнення 128 375,48 дол. США

за участю представників:

від позивача: Слєсаренко Я.В. (довіреність б/н від 05.04.2011р.)

від відповідача 1: не з'явився

від відповідача 2: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

26.06.2012р. Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»(далі-ПАТ «Дельта Банк»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Некрасової Євгенії Миколаївни (далі-ФОП Некрасова Є.М./відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастер-карс»(далі-ТОВ «Мастер-карс»/відповідач 2) про солідарне стягнення 128 375,48 дол. США, з яких: 73 477,78 дол. США заборгованості по сплаті кредиту за кредитним договором №11390723000 від 05.09.2008р., 49 047,18 дол. США заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом та 5 850,52 дол. США пені, що по курсу НБУ станом на 22.05.2012р. складає 1 025 912,71 грн., на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011р.

Відповідачі не скористались правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надали.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.07.2012р. порушено провадження у справі №21/079-12 та призначено справу до розгляду на 16.07.2012р.

16.07.2012р. через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшли пояснення по даній справі, разом з якими було надано розрахунок сум заборгованості відповідача 1 за договором №11390723000 від 05.09.2008р. станом на 16.07.2012р. У відповідності до наданих суду пояснень представника позивача, зазначений розрахунок не змінює розмір заявлених позовних вимог у даній справі.

Ухвалами господарського суду Київської області від 16.07.2012р., 30.07.2012р., 20.08.2012р. та 03.09.2012р. розгляд даної справи відкладався на 30.07.2012р., 20.08.2012р., 03.09.2012р. та 10.09.2012р. відповідно.

В судовому засіданні 03.09.2012р. представником позивача було подано клопотання про витребування у ПАТ «УкрСаббанк»розгорнутих банківських виписок з поточних та відсоткових рахунків відповідача 1, відкритих в рамках спірного кредитного договору. Зазначене клопотання задоволено ухвалою господарського суду Київської області від 03.09.2012р.

В судові засідання 16.07.2012р., 30.07.2012р., 20.08.2012р., 03.09.2012р. та 10.09.2012р. представники відповідачів не з'явились, витребувані судом документи не надали, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду даної справи були повідомлені належним чином.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

05.09.2008р.між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк»(далі-банк) та ФОП Некрасовою Є.М. (далі-позичальник) укладено кредитний договір №11390723000 (далі-Договір), відповідно до якого банк зобов'язався надати позичальнику, а позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 77 800,00 дол. США.

30.01.2009р. між АКІБ «УкрСиббанк» та ФОП Некрасовою Є.М. укладено додаткову угоду №1 до Договору, відповідно до якої позичальник з дати підписання цієї угоди зобов'язався повертати кредит та сплачувати плату за кредит шляхом щомісячної сплати ануїтетних платежів 10 числа кожного місяця, у розмірі 1 830,00 дол. США.

Позичальник зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в термін не пізніше 05.09.2013р., якщо тільки не буде застосований інший термін повернення кредиту відповідно до умов Договору (п. 3.2 додаткової угоди).

Крім того, 05.09.2008р. між АКІБ «УкрСиббанк»(далі-кредитор) та ТОВ «Мастер-карс»(далі-поручитель) укладено договір поруки №227129 (далі-Договір поруки), відповідно до якого поручитель зобов'язався перед кредитором відповідати за виконання Некрасовою Є.М. усіх її зобов'язань перед кредитором, що виникли з Договору, існуючих в теперішній час, і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

Судом встановлено, що банк свої обов'язки за Кредитним договором виконав належним чином.

Так, на виконанням умов Договору банком надано позичальнику кредит у розмірі 77 800,00 дол. США, що підтверджується банківською випискою з позичкового рахунку №26007193086900, відкритого у АКІБ «УкрСиббанк».

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором свідчить також відсутність з боку відповідача 1 претензій та повідомлень про порушення банком умов Договору.

08.12.2011р. між ПАТ «УкрСиббанк»(далі-продавець) та ПАТ «Дельта Банк»(далі-покупець) укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого продавець продав (відступив) права вимоги за кредитами та передав їх покупцеві, а покупець придбав права вимоги за кредитами.

Внаслідок продажу (відступлення) ПАТ «УкрСиббанк»прав вимоги до боржників, до ПАТ «Дельта Банк»перейшло право вимагати від боржників, в тому числі і від ФОП Некрасової Є.М., як позичальника за Договором, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

12.01.2012р. ПАТ «Дельта Банк»надіслав відповідачу 1 повідомлення про передачу №17.5/к-13199, відповідно до якого інформував боржника (відповідача 1) про заміну кредитора за Договором шляхом укладення 08.12.2011р. договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, а також вимагав сплати суми заборгованості за Договором на користь нового кредитора (позивача), що підтверджується поштовим відбитком №23.01.2012р. на списку згрупованих поштових відправлень ПАТ «Дельта Банк»№039150809256.

Втім, відповідач 1 свої обов'язки за Договором в частині своєчасної сплати кредиту належним чином не виконав, сплативши лише 4 322,22 дол. США, внаслідок чого за ним утворилось 25 420,26 дол. США заборгованості.

Факт сплати відповідачем 1 - 4 322,22 дол. США кредиту за Договором підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок з позичкового рахунку останнього за спірний період.

З метою досудового врегулювання даного спору, 22.03.2012р. позивачем були направлені відповідачу 1, як боржнику, та відповідачу 2, як поручителю, претензії, відповідно до яких позивач інформував останніх, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем 1 своїх зобов'язань за Договором, позивач вимагав від останніх сплати, зокрема, 73 477,78 дол. США сукупної заборгованості за кредитом згідно Договору, з яких: 25 420,26 дол. США поточної заборгованості, та 48 057,52 дол. США решти неповернутого кредиту, яка підлягає достроковому стягненню в порядку п. 11.1 Договору. Копії зазначених документів містяться в матеріалах справи.

Проте, на зазначені претензії ані позичальник (відповідач 1), ані поручитель (відповідач 2) не відповіли, свої обов'язки за Договором та Договором поруки не виконали, суму заборгованості за Договором не погасили.

Предметом позову є, зокрема, вимога позивача, як нового кредитора за Договором, про солідарне стягнення з відповідача 1, як позичальника за Договором, та відповідача 2, як поручителя за Договором поруки, 73 477,78 дол. США заборгованості по сплаті кредиту за Договором.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідачами не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Приписами статей 175, 173 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 1054, 1049, 530, 1050 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Пунктами 5.5, 11.1 Договору передбачено, що у випадку порушення позичальником термінів повернення кредиту (основної суми боргу) банк має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав. При цьому, термін повернення кредиту вважається таким, що настав, а кредит -обов'язковим до повернення з дати отримання позичальником відповідної письмової вимоги банку.

Приписами статей 553, 554 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до пункту 1.3 Договору поруки поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, за всіма зобов'язаннями останнього за Договором, включаючи повернення основної суми боргу, сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами Договору.

Так, судом було встановлено, що 22.03.2012р. позивачем були направлені відповідачу 1, як боржнику, та відповідачу 2, як поручителю, претензії, відповідно до яких позивач інформував останніх, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем 1 своїх зобов'язань за Договором, позивач вимагав від останніх сплати, як 25 420,26 дол. США поточної заборгованості, так і 48 057,52 дол. США решти неповернутого кредиту, яка підлягає достроковому стягненню в порядку п. 11.1 Договору, що підтверджується фіскальними чеками УДППЗ «Укрпошта»від 22.03.2012р. Копії зазначених документів містяться в матеріалах справи.

Водночас, приписами статей 512, 514 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, неналежне виконання відповідачем 1 своїх обов'язків за Договором в частині своєчасної сплати кредиту, укладання 08.12.2011р. договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, а також надіслання позивачем 22.03.2012р. претензій про дострокове повернення кредиту за Договором породжує у відповідача 1, як позичальника, та відповідача 2, як поручителя, солідарний обов'язок щодо сплати заборгованості за кредитом у повному обсязі на користь нового кредитора за Договором - позивача.

Приписами ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.

Відтак, беручи до уваги наведені нормативні приписи, а також те, що відповідач 1 порушив строки сплати кредиту за Договором, що є підставою для дострокового повернення всієї суми кредиту за Договором, суд дійшов висновку, що вимога позивача про солідарне стягнення з відповідача 1, як позичальника за Договором, та відповідача 2, як поручителя за Договором поруки, 73 477,78 дол. США заборгованості по сплаті кредиту за Договором, з яких: 25 420,26 дол. США поточної заборгованості та 48 057,52 дол. США решти неповернутого кредиту, підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачами.

Крім того, пунктами 1.3.1, 1.3.2 Договору передбачено, що за користування кредитними коштами за цим договором встановлюється процентна ставка в розмірі 15% річних, якщо не встановлена інша ставка згідно умов цього договору.

За користування кредитними коштами понад встановлений договором термін встановлюється процентна ставка у подвійному розмірі від ставки, що діє для строкової суми боргу на дату виникнення такого прострочення.

Такий розмір процентної ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу позичальника за Договором.

Натомість, відповідач свої обов'язки за Договором в частині щомісячної сплати процентів за користування кредитом належним чином не виконав, сплативши лише 3 302,25 дол. США (вересень-грудень 2008р.), внаслідок чого за ним утворилось 49 047,18 дол. США заборгованості, з яких:

- 3 438,76 дол. США поточної заборгованості, яка, з урахуванням сальдо станом на 18.12.2011р. у розмірі 1 378,36 дол. США, мала бути сплачена за користування кредитом протягом грудня 2011р.-червня 2012р.;

- 45 608,42 дол. США заборгованості, яка, з урахуванням сальдо станом на 18.12.2011р. у розмірі 40 650,17 дол. США, утворилась у зв'язку з користування кредитними коштами понад встановлений Договором термін. Нарахування наведеної суми процентів за користування кредитом здійснювалось за відсотковою ставкою 30% річних в порядку п. 1.3.2 Договору.

Факт сплати відповідачем 1 -3 302,25 дол. США процентів за користування кредитом за Договором підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок з відсоткового рахунку останнього за спірний період.

Враховуючи викладене, позивач просить суд солідарно стягнути з відповідачів 49 047,18 дол. США заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом.

Приписами статей 1048, 627 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Приписами ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.

З огляду наведеного, а також враховуючи той факт, що станом на день прийняття рішення відповідач 1 частково сплатив відсотки за користування кредитом протягом спірного періоду, зазначений факт відповідачами не спростований, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, тому вимога позивача про солідарне стягнення з відповідачів 49 047,18 дол. США заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом згідно Договору підлягає задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем 1 своїх обов'язків за Договором в частині своєчасної сплати кредиту та процентів, позивач просить суд солідарного стягнути з відповідачів 5 850,52 дол. США пені, нарахованої на сукупну суму заборгованості за Договором, з урахуванням сальдо станом на 19.12.2011р., зростаючим підсумком за періоди:

з 19.12.2011р. по 10.01.2012р. на 80 634,66 дол. США заборгованості,

з 11.01.2012р. по 10.02.2012р. на 83 243,79 дол. США заборгованості,

з 11.02.2012р. по 10.03.2012р. на 86 128,61 дол. США заборгованості,

з 11.03.2012р. по 10.04.2012р. на 88 976,69 дол. США заборгованості,

з 11.04.2012р. по 10.05.2012р. на 91 933,91 дол. США заборгованості,

з 11.05.2012р. по 22.05.2012р. на 94 928,01,79 дол. США заборгованості.

Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 7.1 Договору за порушення термінів повернення кредиту та/або процентів за кредит та/або комісій, встановлених Договором, банк має право вимагати від позичальника, а позичальник при цьому зобов'язаний сплатити банку додатково до плати за кредит пеню з розрахунку 24% річних від суми зазначеної простроченої заборгованості, розрахованої за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості, за методом «факт/360», але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України.

Оскільки арифметично вірний розмір пені, обрахованої судом за вказаний позивачем період з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону та положень Договору, становить 5 680,43 дол. США, тому вимога позивача про стягнення з відповідачів 5 850,52 дол. США пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 5 680,43 дол. США.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідачів 1, 2 пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 514, 516, 525, 526, 530, 553, 554, 627, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 173, 175, 193, 230 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Солідарно стягнути з Фізичної особи-підприємця Некрасової Євгенії Миколаївни (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Черняхівського, 23В, кв. 76, ідентифікаційний номер 2937311001) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастер-карс»(02068, м. Київ, вул. Ревуцького, 14, ідентифікаційний код 33542331) на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»(01133, м. Київ, вул. Щорса, 36 Б, ідентифікаційний код 34047020):

- 73 477 (сімдесят три тисячі чотириста сімдесят сім) дол. США 78 центів заборгованості по сплаті кредиту, 49 047 (сорок дев'ять тисяч сорок сім) дол. США 18 центів заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом, 5 680 (п'ять тисяч шістсот вісімдесят) дол. США 43 центи пені, що у сукупності по курсу НБУ станом на 22.05.2012р. складає 1 024 553 (один мільйон двадцять чотири тисячі п'ятсот п'ятдесят три) грн. 37 коп.;

- 20 491 (двадцять тисяч чотириста дев'яносто одну) грн. 07 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Повне рішення складено 12.09.2011р.

Суддя В.А. Ярема