Рішення

від 07.09.2012 по справі 5017/2061/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" вересня 2012 р.Справа № 5017/2061/2012

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Зайцева Ю.О.

при секретарі судового засідання Буза К.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Балицька О.М. (довіреність від 18.07.12р.);

від відповідача: Белоусова С.В. (довіреність від 12.03.2012 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім ТМХ»

до відповідача Державного підприємства «Одеська залізниця»

про стягнення 25 549 грн. 92 коп.

Суть спору: 10.07.2012 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім ТМХ»звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державного підприємства «Одеська залізниця», в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором поставки, а саме суму основного боргу -24 642,00 грн., пеню в розмірі 627,86 грн., суму, на яку підлягає збільшенню основна сума боргу з врахуванням трьох процентів річних -251,14 грн., суму втрат від інфляції -73,92 грн., а також витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою суду від 13.07.2012 р. за вказаним позовом було порушено провадження №5017/2061/2012 із призначенням справи до розгляду в судовому засіданні на 27.07.2012 р.

25.07.2012р. на адресу господарського суду Одеської області надійшло клопотання від позивача (вх.№23031 від 25.07.2012 р.), в якому він просить відкласти розгляд справи у зв'язку з перебуванням представника товариства у відпустці. 27.07.2012 р. представником ДП «Одеська залізниця»подано клопотання про перенесення слухання справи у зв'язку з необхідністю підготувати відзив.

Ухвалою суду від 27.07.2012 р., 10.08.2012 р., 22.08.2012 р. слухання справи відповідно до вимог ст. 77 відкладено на 10.08 2012р., 22.08.2012 р., 07.09.2012 р.

Представник відповідача ДП «Одеська залізниця»у судовому засідання 07.09.2012 р. подав відзив по справі, відповідно до змісту якого заявлені позовні вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 24 642,00 грн., суми, на яку підлягає збільшенню основна сума боргу з врахуванням трьох процентів річних -251,14 грн. підприємство визнає, проте заперечує проти розрахунку суми втрат від інфляції -73,92 грн. та просить відмовити товариству в задоволенні цієї вимоги.

07.09.2012 року в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, надані під час судового розгляду, суд встановив:

31.03.2011р між ДП «Одеська залізниця»(Замовник) та ТОВ «Торговий дім ТМХ»(Постачальник) було укладено договір поставки № ОД/НХ-11-182НЮ запасних частин тепловозів серії 2ТЕ-10.

У відповідності з умовами договору, постачальник зобов'язується поставити та передати у власність замовника товар, визначений у специфікації (додаток № 1 до договору), а замовник зобов'язується прийняти і оплатити цей товар на умовах даного договору.

Кількість та асортимент товару передбачається специфікацією, яка є невід'ємною частиною договору. Позицією №6 специфікації №1 від 31.03.2011 р. визначено, що ТОВ «ТД «ТМХ»зобов'язалось поставити замовнику колесо компресора у кількості 5 шт. загальною вартістю 20535,00 (без врахування ПДВ).

На виконання умов договору постачальник поставив, а замовник прийняв товар, що підтверджується належним чином оформленою видатковою накладною № 0-00000061 від 06.12.2011 на суму 24 642,00 гривень.

Згідно п. 7.2. договору, замовник здійснює оплату поставленого товару протягом 60 банківських днів з дня його отримання. Днем отримання товару вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками акту прийому-передачі товару або видаткової накладної.

В порушення умов договору, ДП «Одеська залізниця»за отриманий товар, станом на 03.07.2012 не розрахувалась, не сплаченою залишається сума - 24 642,00 гривень. Прострочка розрахунку з позивачем з врахуванням п. 7.1 договору №ОД/НХ-11-182НЮ від 31.03.2011 р. становить 124 календарних днів.

17.05.2012 р. з метою врегулювання даної ситуації, позивач направив на адресу відповідача претензію №12-189, у відповідь на яку ДП «Одеська залізниця»погоджуючись з наявністю заборгованості, повідомила про відсутність фінансування.

Відповідач у судових засіданнях наявність заборгованості по розрахункам за поставлений товар підтвердив, суму основної заборгованості та розрахунок трьох процентів річних визнав.

З наведених підстав ТОВ «Торговий дім «ТМХ»звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з відповідача Державного підприємства «Одеська залізниця»суми заборгованості за поставлений товар та штрафних санкцій у загальному розмірі 25 549 грн. 92 коп.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Так, судом встановлено наявність поставки позивачем відповідачу товару та підтверджено факт існування заборгованості за поставлену продукцію, у зв'язку з чим позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 24 642,00 грн. є обґрунтованою.

Щодо стягнення пені, суми втрат від інфляції та трьох процентів річних за порушення зобов`язання, то господарський суд вважає за необхідне зазначити таке.

Ст. 546 Цивільного кодексу України передбачає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача суму пені в розмірі 627,86 грн., суму, на яку підлягає збільшенню основна сума боргу з врахуванням трьох процентів річних -251,14 грн., суму втрат від інфляції -73,92 грн., а також витрати по сплаті судового збору.

Судом при перевірці розрахунку втрат від інфляції за допомогою системи «Ліга-Закон»за даними, вказаними позивачем встановлено, що за вказаний період нарахування сукупний індекс інфляції склав показник, менший за одиницю - 0,995. Таким чином вимога про стягнення з відповідача втрат від інфляції є необґрунтованою.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача 24 642,00 грн. -суми основного боргу, пені в розмірі 627,86 грн., суми, на яку підлягає збільшенню основний борг з врахуванням трьох процентів річних -251,14 грн.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст. ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 33,34,43,44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Одеська залізниця»(65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код 01071315, п/р 26003000001 в Одеському філіалі АБ "Експресс-Банк", МФО 328801) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім ТМХ»(01004, м. Київ, вул. Кропивницького, 18, оф. 34, код 33403042, п/р 26000101607001 в ПАТ «Альфа-Банк»м. Київ, МФО 300346) - 25 521 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот двадцять одна) грн. заборгованості, що складається з основного боргу -24 642 (двадцять чотири тисячі шістсот сорок дві) грн., пені в розмірі 627 (шістсот двадцять сім) грн. 86 коп., суми, на яку підлягає збільшенню основний борг з врахуванням трьох процентів річних -251 (двісті п'ятдесят одна) грн.14 коп. та 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст складено та підписано 12.09.2012 року.

Суддя Зайцев Ю.О.