cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" вересня 2012 р.Справа № 5023/2985/12 вх. № 2985/12
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Присяжнюка О.О.
при секретарі судового засідання Стрижак О.М.
за участю
позивача - Галецький І.М., довіреність б/н від 25.06.2012 року відповідача - не з"явився
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Леменг", м. Харків
до Приватного підприємства "Володимир", м. Мерефа
про стягнення 440 100,03 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача на користь позивача 440 100,03 грн., у тому числі 361782,50 грн. боргу, 4618,54 грн. інфляційних витрат, 28064,54 грн. 10% річних, 45634,45 грн. пені за договором №210301 від 21.03.2011 року. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання в частині оплати послуг за договором, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.
Представник позивача підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд задовольнити позов.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причину неявки не повідомив, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав. Про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про отримання поштового відправлення.
Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
21 березня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "КП"Леменг" (Постачальник) та Приватним підприємством "Володимир" (Покупець) був укладений договір №210301 поставки, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язувався поставити Покупцю дизельне пальне, а Покупець зобов'язався прийняти товар та своєчасно оплатити його.
На виконання умов Договору Позивачем був поставлений у передбачені договором строки товар на загальну суму 416782,50 грн. у відповідності до видаткових накладних: №РН-080711-2 від 08.07.2011 року, №РН-150711-1 від 15.07.2011 року, №РН-010811-2 від 01.08.2011 року, №РН-120811-2 від 12.08.2011 року, №РН-190811-1 від 19.08.2011 року належним чином засвідчені копії яких долучені до матеріалів справи.
Товар за цими накладними був отриманий відповідальною особою відповідача на підставі відповідних довіреностей, засвідчені копії яких долучені до матеріалів справи.
Відповідно до п. 4.1. Оплата за поставлений товар здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 3-х банківських днів з моменту виставлення рахунку або за згодою сторін, яка оформлюється додатковою угодою к договору, не пізніше 3-х банківських днів з моменту поставки товару покупцю.
Відповідно до п. 4.2. Датою здійснення оплати вважається дата зарахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника.
Відповідач, не виконав належним чином свої договірні зобов'язання щодо виконання умов договорів, внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 361782,50 грн., яка до цього часу не погашена.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (стаття 610 ЦК України).
Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, своїми діями відповідач порушив умови Договору та вимоги ст.526 ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
За таких обставин, суд вважає позовну вимогу позивача про стягнення з відповідача 361782,50 грн. боргу законною, обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що відповідно до п. 5.1. Договору, у разі невиконання вимог п.п.4.1. п. 4 Договору, постачальник має право витребувати поставлений товар або його вартість з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення і 10% річних від простроченої суми, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення до повного погашення боргу. Нарахування пені за прострочення платежу здійснюється за весь час прострочення до моменту останньої оплати.
Згідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає необхідним задовольнити вимогу про стягнення пені в розмірі 28943,81 грн. В частині стягнення з відповідача 16690,64 грн. пені суд вважає необхідним відмовити.
Оскільки згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а у відповідності до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання зобов'язання, за вимогою кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми боргу, суд вважає, що позивач має право на стягнення з відповідача інфляційних та річних. За таких обставин, вимоги позивача про стягнення 4618,54 грн. інфляційних та 28064,54 грн. 10 % річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позивачем не було надано належних доказів сплати судового збору, судом попередніми ухвалами було зобов'язано останнього надати докази належної сплати судового збору на рахунок: Одержувач - УДКС у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області, Код одержувача - 37999654, Банк одержувача - ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО банку одержувача - 851011, Номер рахунку - 31215206783003, Призначення платежу: *; 101; код ЄДРПОУ платника; 22030001; 03500039 Судовий збір ГС Х/о, пункт (з таблиці ставок судового збору); назва відповідача.
Проте, позивачем ці вимоги суду виконано не було, у зв'язку з чим суд покладає судові витрати на відповідача, проте, судовий збір підлягає стягненню на користь Державного бюджету України.
Керуючись ст. ст. 509, 525, 526 ЦК України, ст.ст. 1, 12, 22, 47, 49, 82-84 ГПК України, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства "Володимир" (62472, Харківська область, Харківський район. м. Мерефа, вул. Горького, буд. 136, р/р 2600257344 в АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 380805, ОКПО 32943413, ІПН 329434120232) на користь Приватного підприємства "Володимир" (м. Харків, вул. Тимурівців, буд. 21, кв. 45, р/р 2600233004986 в АБ "Діамант", МФО 320854, ОКПО 35970586, ІПН 359705820342) 361782,50 грн. боргу, 28943,81 грн. пені, 4618,54 грн. інфляційних витрат та 28064,54 грн. 10 % річних.
Стягнути з Приватного підприємства "Володимир" (62472, Харківська область, Харківський район. м. Мерефа, вул. Горького, буд. 136, р/р 2600257344 в АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 380805, ОКПО 32943413, ІПН 329434120232) на користь Державного бюджету України (Одержувач - УДКС у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області, Код одержувача - 37999654, Банк одержувача - ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО банку одержувача - 851011, Номер рахунку - 31215206783003) 8147,02 грн. судового збору.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 12.09.2012 р.
Суддя Присяжнюк О.О.
справа №5023/2985/12
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 11.09.2012 |
Оприлюднено | 14.09.2012 |
Номер документу | 25964128 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Присяжнюк О.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні