Рішення

від 11.09.2012 по справі 20/5025/923/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" вересня 2012 р.Справа № 20/5025/923/12

Господарський суд Хмельницької області у складі:

Суддя Гладій С.В., розглянувши матеріали за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Юнітранс-Агро" м. Черкаси

до ПП ВТК "Агросоюз -Захід" м. Кам'янець-Подільський

про стягнення 21492,27 грн., з яких: 19321,00 грн. основного боргу, 1489,60 грн. -пені; 193,96 -інфляційні збитки; 487,71 грн. -3% річних

Представники сторін:

Позивача : -Василенко О.В. - представник за довіреністю від 23.08.2012 року.

Відповідача : не з'явився

Суть спору : Позивач звернувся до господарського суду Хмельницької області з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості та коштів за порушення грошового зобов'язання у розмірі 21 492,27 грн., з яких: 19321,00 грн. -сума простроченої заборгованості з оплати послуг по Договору транспортно-експедиційного обслуговування; 1489,60 грн. -пеня; 193,96 -інфляційні збитки; 487,71 грн. -3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні, посилаючись на те, що вони підтверджені поданими доказами. Звертає увагу суду на те, що відповідач свої зобов'язання по оплаті отриманих послуг не виконав.

В судові засідання 28.08.2012р. та 11.09.2012р. відповідач за викликом не з'явився, доказів поважності причин неявки та відзиву на позов не надав.

У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Неявка в судове засідання господарського суду представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки. Тому, для уникнення зловживання правом з боку відповідача, враховуючи, що судом вжито всіх заходів щодо належного повідомлення відповідача про слухання справи в суді, суд вважає за необхідне розглянути дану справу по суті, на підставі до ст. 75 ГПК України за наявними у ній документами.

Суд, оцінивши подані сторонами по справі докази вважає за можливе прийняти рішення по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

28 вересня 2011 року між ТОВ „Компанія „Юнітранс-Агро" м. Черкаси (Виконавець) та ПП ВТК "Агросоюз -Захід" м. Кам'янець-Подільський (Замовник) укладено договір на транспортно-експедиційного обслуговування №ТЭО -К/085, у відповідності до п.1 Договору Виконавець зобов'язався надати Замовнику транспортно-експедиційні послуги, які пов'язані з завантаженням (розвантаженням), сертифікацією, митним оформленням та відправкою (отриманням) зернових, маслених та інших вантажів зі всіх станцій (на всі станції) Укрзалізниці, а відповідач зобов'язався сплатити позивачу винагороду за такі послуги.

28 вересня 2011р. між позивачем та відповідачем було укладено Додаток № 01 до даного договору, в якому сторони погодили обсяг послуг по перевезенню та їх вартість.

Відповідно до п.4.1 додатку № 01 до даного договору комплексна ставка становить 139321 грн. 00 коп.

Згідно п.3 додатку до даного договору передбачено, що замовник здійснює передоплату виконавцю по даному додатку в розмірі 90% вартості послуг. Остаточні взаєморозрахунки за виконані роботи (послуги) проводяться на протязі 3-х банківських днів після надання акту виконаних робіт.

Між сторонами складений акт надання послуг №587 від 03.10.2011р., який підписаний сторонами.

Позивач свої зобов'язання по відвантаженню пшениці 6-го кладу із ст. Тополі Південна залізниця, призначенням ст.. Бориспіль, Південно -Західна залізниця виконав належним чином.

Позивач 28.09.2012р. виставив відповідачу рахунок на оплату №618 на суму 139321,00 грн.

Відповідач з позивачем згідно додатку до даного договору розрахувався частково на суму 120000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №3 від 30.09.2011р.

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем станом на час подання позову становить 19321,00 грн.

Позивач на адресу відповідача надіслав вимогу про сплату заборгованості №1/Ю від 01.06.2012р. в сумі 19321,00грн., яка відповідачем залишена без відповіді та задоволення.

Відповідач за надані послуги з позивачем не розрахувався в сумі 19321,00 грн., що підтверджується договором №ТЭО від 28.09.2011р. на транспортно -експедиційного обслуговування, підписаний сторонами акт надання послуг №587 від 0310.2011р. на суму 139321,00 грн., вимогою про сплату заборгованості №1/Ю від 01.06.2012р. на суму 19321,00 грн..

Відповідач взяті на себе зобов'язання згідно договору повною мірою не виконав.

Станом на час вирішення справи за відповідачем рахується заборгованість в сумі 19321,00 грн..

У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань за Договором позивач звернувся з позовом до суду про стягнення заборгованості в розмірі 19321,00 грн.

Крім суми основного боргу, відповідно до пункту 5.1. Договору у випадку не оплати замовником послуг на протязі п'яти днів з моменту отримання рахунків від Виконавця, Замовник виплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від суми затриманого платежу за кожний день прострочення платежу.

Таким чином, пеня за прострочення термінів оплати становить 1489,60 грн. за періоди з 03.10.2011р. по 02.04.2012р. та з 07.10.2011р. по 06.04.2012р.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував відповідачу 3% річних за період з 03.10.2011р. по 08.08.2012р. та з 07.10.2011р. по 08.08.2012р. в розмірі 487,71 грн. та нарахувань інфляції за період з 03.10.2011р. по 31.07.2012р. та з 07.10.2012р. в розмірі 193,96 грн.

Дослідивши зібрані у справі докази щодо первісного позову та давши їм правову оцінку в сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

У відповідності до ст.11 та ст.509 ЦК України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Пунктом 3 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п.3 додатку до даного договору передбачено, що замовник здійснює передоплату виконавцю по даному додатку в розмірі 90% вартості послуг. Остаточні взаєморозрахунки за виконані роботи (послуги) проводяться на протязі 3-х банківських днів після надання акту виконаних робіт.

Між сторонами складений акт надання послуг №587 від 03.10.2011р., який підписаний сторонами.

Позивач 28.09.2012р. виставив відповідачу рахунок на оплату №618 на суму 139321,00 грн.

Отже, відповідач свої зобов'язання щодо оплати послуг виконав частково на суму 120000,00 грн. .

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що інших правовідносин між сторонами не існувало.

Згідно п.3 ст. 692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати послуг.

Факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем в сумі 19321,00 грн., що підтверджується договором №ТЭО від 28.09.2011р. на транспортно -експедиційного обслуговування, підписаний сторонами акт надання послуг №587 від 0310.2011р. на суму 139321,00 грн., вимогою про сплату заборгованості №1/Ю від 01.06.2012р. на суму 19321,00 грн..

Відповідачем доказів погашення заборгованості в сумі 19321,00грн. не надано.

За таких обставин, оцінюючи надані позивачем докази, суд прийшов до висновку що позовні вимоги щодо стягнення основного боргу в сумі 19321,00 грн. обґрунтовані, підтверджені належними у справі доказами та підлягають задоволенню.

Як слідує із матеріалів справи, позивачем проведено нарахування пені в сумі 1489,60 грн. за періоди з 03.10.2011р. по 02.04.2012р. та з 07.10.2011р. по 06.04.2012р із врахуванням п.5.1 договору, у випадку не оплати замовником послуг на протязі п'яти днів з моменту отримання рахунків від Виконавця, Замовник виплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від суми затриманого платежу за кожний день прострочення платежу.

Судом в даному випадку приймається до уваги наступне:

Згідно з ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України, передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності зі ст.ст.1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.1 ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка, зокрема пеня - ч.1 ст. 546 ЦК України, ч.1 ст.549 ЦК України).

Враховуючи фактичні обставини та викладені норми, судом самостійно проведено перерахунок суми пені із врахуванням п.5.1 договору, подвійної облікової ставки НБ України, яка діяла за період прострочення, вимог ч. 6 ст.232 ГК України, за наступним розрахунком:

Дата виникнення заборгованості або дата здійснення платежу Сума боргуПеріод простроченняКількість днів прострочкиЗалишок суми заборгованостіСума пені (грн.) 03.10.2011р. 5388,90з 03.10.2011р. по 22.03.2012р. 171 5388,90 390,81 22.03.2012р. 5388,90 23.03.2012р. по 02.04.2012р. 11 5388,90 22,09 07.10.2011 13932,10з 07.10.2011р. по 22.03.2012р. 167 13932,10 986,71 22.03.2012 13932,10з 22.03.2012р. по 06.04.2012р. 14 13932,10 79,94

Таким чином, сума пені, яку необхідно стягнути з відповідача, становить 1479,55 грн. Натомість вимоги позивача щодо стягнення решти пені в сумі 10,05 грн., суд вважає безпідставним, а тому в їх задоволенні належить відмовити.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення інфляційні витрати в сумі 193,96 грн. за період з листопада 2011 по липень 2012р., а також 3% річних в сумі 487,71 грн. за період з 03.10.2011р. по 08.08.2012р. та з 07.10.2011р. по 08.08.2012р.

Позов в частині стягнення з відповідача інфляційних витрат, суд вважає за необхідне задовольнити частково на суму 38,24 грн., у зв`язку з проведеною судом перевіркою правильності нарахування інфляційних витрат. В позові, в частині стягнення з відповідача інфляційних витрат на суму 155,72 грн., належить відмовити.

Крім того, позов в частині стягнення з відповідача 3% річних, суд вважає за необхідне задовольнити частково на суму 486,75 грн., у зв`язку з проведеною судом перевіркою правильності нарахування 3% річних. В позові, в частині стягнення з відповідача 3% річних на суму 0,96 грн., належить відмовити.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 12, 22, 33, 34, 44, 49, 82 - 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Юнітранс-Агро" м.Черкаси до ПП ВТК "Агросоюз -Захід" м.Кам'янець-Подільський про стягнення 21492,27 грн. задовольнити частково.

Стягнути з ПП ВТК "Агросоюз -Захід" (м. Кам'янець-Подільський, Хмельницької області, вул. Пушкінська,53, код 36401095) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Юнітранс-Агро" (м. Черкаси, вул. Ватутіна,12/7, код 36619064) -19321,00 грн. (дев'ятнадцять тисяч триста двадцять одна гривна 00 коп.) основного боргу, 1479,55 грн. (одна тисяча чотириста сімдесят дев'ять гривень 55 коп.) пені, 486,75 грн. (чотириста вісімдесят шість гривень 75 коп.) 3% річних, 38,24 грн. (тридцять вісім гривень 24 коп.) нарахувань інфляції, 1609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 коп.) судових витрат.

Видати наказ.

В позові, в частині стягнення 10,05 грн. - пені, 0,96 грн. 3% річних та 155,72 грн. нарахувань інфляції відмовити.

Суддя С.В. Гладій