Ухвала

від 13.09.2012 по справі 2/0907/2579/2011

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2012 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів, судової палати у цивільних справах, Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

Головуючого: Проскурніцького П.І.

Суддів: Беркій О.Ю., Васильковського В.М.

за участю секретаря: Бойчука Л.М.

сторін: представника позивачки ОСОБА_1, представників відповідача Коневича В.Я. та Бурака Б.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кріон-ЛХЗ" (далі - ТзОВ "Кріон-ЛХЗ") про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час розрахунку при звільненні, за апеляційною скаргою ТзОВ "Кріон-ЛХЗ" на рішення Івано-Франківського міського суду від 24 лютого 2012 року,-

ВСТАНОВИЛА:

22.07.2010 року ОСОБА_4 звернулася до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що з 01.04.2008 року працювала в ТзОВ "Кріон-ЛХЗ" на посаді бухгалтера Івано-Франківської дільниці по сумісництву, а з 01.05.2008 року - по переводу в зв'язку з перереєстрацією підприємства. Зазначила, що 23.06.2010 року наказом директора "Кріон-ЛХЗ" її було звільнено з посади бухгалтера по сумісництву в зв'язку з закінченням терміну наказу від 05.05.2008 року. Вважала таке звільнення незаконним, оскільки згідно заяви вона прийнята на роботу на невизначений термін і з жодним наказом про прийняття чи перевід на роботу на інше підприємство її не було ознайомлено. Вказала, що її звільнення з роботи відбулося з порушенням трудового законодавства. Просила задовольнити позов. 19.11.2010 року позивачка збільшила позовні вимоги в частині стягнення невиплаченої заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за час вимушеного прогулу та затримку фактичного розрахунку при звільненні. Просила стягнути невиплачену зарплату в розмірі 2240 грн. 75 коп., компенсацію за невикористану відпустку в сумі 1603 грн. 96 коп. та середній заробіток за час вимушеного прогулу та затримку розрахунку при звільненні в сумі 7876 грн. 41 коп., компенсацію за затримку виплати розрахункових в сумі 1657 грн. 95 коп.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 24.02.2012 року позов задоволено частково. Визнано незаконним звільнення з роботи з посади бухгалтера Івано-Франківської дільниці ТзОВ "Кріон-ЛХЗ" та поновлено ОСОБА_4 на посаді бухгалтера Івано-Франківської дільниці ТзОВ "Кріон-ЛХЗ" з 23.06.2010 року. Стягнуто з ТзОВ "Кріон-ЛХЗ" на користь позивачки середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 25218 грн. та 1578 грн. 93 коп. невиплаченої заробітної плати.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що рішення суду не відповідає дійсним обставинам справи і закону, прийняте з порушенням норм процесуального права. Апелянт зазначає, що їх не було повідомлено про день судового засідання на 24.02.2012 року. Справа розглядалась півтора року, а за вказаний період позивачці нараховувався середній заробіток як за вимушений прогул.

Відповідач вказує, що позов ОСОБА_4 був заявлений до ТзОВ "Кріон-ЛХЗ" код 35518246. В описовій частині позивачка залучає до позову ТзОВ "Кріон-ЛХЗ" код 33860223 мотивуючи, що ці дві фірми зв'язані перереєстрацією, хоча ці два підприємства створені і зареєстровані як дві юридичні особи, які здійснюють свою діяльність згідно статутів, ведуть різний самостійний баланс, мають різні поточні рахунки в установах банків.

Зазначають, що позивачка надала суду неправдиву інформацію про те, що вона працювала бухгалтером по сумісництву на ТзОВ "Кріон-ЛХЗ", хоча ТзОВ "Кріон-ЛХЗ" не заключало з позивачкою трудових угод, про що підтверджують звіти форми №1 ДФ податковий розрахунок за 05.05.2008 року. Вказують, що позивачкою була власноручно написана заява 05.05.2008 року про прийняття її на роботу в ТзОВ "Кріон-ЛХЗ", яка була завізована керівником товариства в цей же день з резолюцією: "прийняти на посаду бухгалтера Івано-Франківської дільниці по сумісництву з терміном до 23.06.2010 року", що не суперечить закону. Трудовий договір може бути укладений на визначений строк, встановлений з погодженням сторін. Згідно наказу №1 по с особовому складу ТзОВ "Кріон-

ЛХЗ" від 05.05.2008 року "Про прийняття на роботу" всі бухгалтери дільниць були прийняті з терміном до 23.06.2010 року. 23.06.2010 року керівником ТзОВ "Кріон-ЛХЗ" був виданий наказ по особовому складу про звільнення ОСОБА_4 з посади бухгалтера по сумісництву у зв'язку з закінченням терміну. Даний наказ був доведений до відома позивачки. В цей же день їй було запропоновано отримати розрахункові кошти в сумі 1390 грн. 95 коп., однак, позивачка відмовилась отримувати вказані кошти, про що був складений акт. Вважають, що наказ про звільнення ОСОБА_4 повністю відповідає нормам законодавства про працю.

Просили скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові.

Колегія суддів, вислухавши доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що ОСОБА_4 наказом №1 від 05.05.2008 року прийнята на посаду бухгалтера Івано-Франківської дільниці ТзОВ "Кріон-ЛХЗ" по сумісництву строком до 23.06.2010 року. Наказом № 11/2010к від 23.06.2010 року позивач звільнена з роботи з посади бухгалтера по сумісництву у зв'язку із закінченням терміну наказу №1 від 05.05.2008 року.

Як вбачається із заяви ОСОБА_4 від 05.05.2008 року про прийняття її на роботу, остання просила прийняти її не по сумісництву та не по строковому трудовому договору. Однак, резолюцією керівника підприємства зазначено про прийняття по сумісництву та визначено строк дії трудового договору. Як вбачається із матеріалів справи, будь-яких даних про ознайомлення позивачки із наказом про прийняття на роботу немає.

Відповідно до ч.2 ст.23 КЗпП України, трудовий договір може бути укладений на визначений строк, встановлений за погодженням сторін. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк, з урахуванням характеру наступної роботи або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами, укладення трудового договору на визначений строк за відсутності даних умов є підставою для визнання його недійсним у частині визначення строку.

Оскільки в сфері власності, що не є державною, сумісництво не регламентується, є лише дозвіл на роботу за сумісництвом, встановлений ст.21 КЗпП України, порядок прийняття на роботу та умови праці за сумісництвом регламентуються загальними нормами трудового права, якщо інше не передбачено законодавством. Тобто, якщо працівник уклав договір про роботу за сумісництвом з недержавним підприємством, він може бути звільнений лише на загальних підставах, передбачених законодавством, і з виплатою вихідної допомоги, якщо це передбачено загальними нормами трудового права.

Згідно висновку територіальної державної інспекції праці у Івано-Франківській області, під час перевірки ТзОВ "Кріон-ЛХЗ" було встановлено, що звільнення ОСОБА_4 відбулося із порушенням вимог ст.36 КЗпП України, оскільки даною статтею не передбачено таких підстав звільнення, які наведені у наказі про звільнення позивача. Також в порушення ст.ст.47, 116 КЗпП України, в день звільнення з позивачем не було проведено повного розрахунку. За допущені порушення вимог трудового законодавстві на директора ТзОВ "Кріон-ЛХЗ" було складено протокол про адміністративне правопорушення для притягнення його до адміністративної відповідальності. Представник відповідача приймав участь в розгляді справи і суд задовольнив позов до організації, із якою позивачка перебувала у трудових відносинах, отримувала заробітну плату.

Відповідно до вимог ч.2, ст.303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції були досліджені у встановленому законом порядку. Апеляційна скарга не містить посилання на нові докази, які б давали підставу для зміни чи скасування судового рішення.

Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що рішення судом першої інстанції постановлене з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Кріон-ЛХЗ" відхилити.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 24 лютого 2012 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку, безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: П.І.Проскурніцький

Судді: О.Ю.Беркій

В.М.Васильковський