Постанова

від 02.11.2006 по справі 03/5108

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

03/5108

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ                                 

                                                        ПОСТАНОВА            

                                             ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

                                                           Справа №  03/5108

"02" листопада 2006 р.,                                                                       м. Черкаси

Господарський суд Черкаської області, в складі: головуючого - судді Єфіменко .В.В.,

з секретарем Макарченко Н.П;

за участю представників сторін:

від позивача: Бондаренко О.Ю., за посадою, Бабенко В.М. за довіреністю

від відповідача: Бзенко М.О. за посадою,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю (далі - СТОВ) “А.Ф. Злагода”, с.Шендерівка Корсунь-Шевченківського району

до  Сільськогопосдарського товариства з обмеженою відповідальністю “Злагода”, с Шендерівка Корсунь-Шевченківського району,

про визнання права власності на майно, -

ВСТАНОВИВ:

          Позивач заявив позов про визнання договору купівлі-продажу майна –житлового будинку з надвірними спорудами від 05.05.2005 р. дійсним та просив суд визнати за ним право власності на будівлю –житловий будинок з надвірними спорудами, позначеними на схематичному плані літерами “А”, “Б”, “В”, “Г”, “Д”, “К”.

Представники позивача позов підтримали, просили його задовольнити.

Відповідач відзиву на позов суду не надав, його представник в судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю.

Суд, вислухавши  представників сторін, дослідивши матеріали справи приходить до наступного.

Ст.328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Станом на 01.04.2005 р. відповідач перед позивачем мав кредиторську заборгованість в розмірі 168116,50 грн., що представники сторін підтвердили у судовому засіданні.

СТОВ “Злагода” отримало спірне майно в результаті розподілу майна КСП ім. Дзержинського с.Шендерівка Корсунь-Шевченківського району, що підтверджується розподільчим переліком майна, затвердженого загальними зборами (протокол № 3 від 02.03.2000 р.) та затвердженого загальними зборами співвласників протоколом № 3 від 30.08.2001 р. У встановленому порядку майно  було прийнято на баланс  СТОВ “Злагода” за інвентарним № 83.

Таким чином, спірне майно не є новоствореним, а його експлуатація здійснювалася КСП ім.Дзержинського, співвласники якого передали його відповідачу.

05.05.2005 р. сторони уклади договір купівлі-продажу, у відповідності з яким продавець (відповідач) зобов”язався передати у власність покупця (позивача) будівлю господарського призначення (інвентарний № 83) (далі –об”єкт), а покупець зобов”язався прийняти об”єкт і провести розрахунок на умовах цього договору. Розрахунок за об”єкт проводився як залік кредиторської заборгованості, розмір якого становив 126900 грн.

Договір підписано посадовими особами сторін і посвідчено їх печатками.

Через те, що відповідач правовстановлюючі та реєстраційні документи на вказане майно не надав вищезазначений договір купівлі-продажу від 05.05.2005 р. не був посвідчений нотаріально і покупцеві не було видане свідоцтво про право власності на придбаний об”єкт.

Ст. 334 ЦК України передбачено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт отримання позивачем вищевказаного об”єкту підтверджується дослідженим в судовому засіданні актом прийому-передачі від 05.05.2005 р., підписаного представниками сторін і скріпленого печатками підприємств. Суд приходить до висновку, що сторони здійснили виконання умов догоовру.

В судовому засіданні представник відповідача підтвердив факт не надання правовстановлюючих та реєстраційних документів для нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу.

Ч.2 ст.220 ЦК України передбачає: якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що договір купівлі-продажу майна: будівлі господарського призначення –житлового будинку з надвірними спорудами, укладений між сторонами 05.05.2005 р. є дійсним, а позивач має право власності на будівлю  –житловий будинок з надвірними спорудами, позначеними на схематичному плані літерами “А”, “Б”, “В”, “Г”, “Д”, “К”.

З відповідача на користь позивача необхідно також стягнути витрати по держмиту та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. 49, ст.ст.82-84 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Договір купівлі-продажу майна: будівлі –житлового будинку з надвірними спорудами, укладений між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю “А.Ф. Злагода”, с.Шендерівка Корсунь-Шевченківського району та  Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю “Злагода”, с. Шендерівка Корсунь-Шевченківського району 05 травня 2005 р. визнати дійсним.

Визнати право власності на будівлю –житловий будинок з надвірними спорудами, позначеними на схематичному плані літерами “А”, “Б”, “В”, “Г”, “Д”, “К” за Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю “А.Ф. Злагода”, с.Шендерівка Корсунь-Шевченківського району, код 33003862.

Стягнути  1269 грн. витрат по сплаті  держмита і 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з Сільськогопосдарського товариства з обмеженою відповідальністю “Злагода”, с Шендерівка Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, код 03792384 на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “А.Ф. Злагода”, с.Шендерівка Корсунь-Шевченківського району, Черкаська область, код 33003862 .

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного  апеляційного господарського суду протягом 10 діб.

СУДДЯ                                                                                  В.В. Єфіменко