Постанова

від 06.09.2012 по справі 2а/1270/6164/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 вересня 2012 року Справа № 2а/1270/6164/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Захарової О.В,

при секретарі: Білоконі Д.І.,

за участю сторін

представників

позивача: Боровської Л.С. (довіреність від 06.09.2012 №171),

директора Субботіна В.В.,

представника

відповідача: Верхолончука І.В. (довіреність від 02.04.2012 №189/10-010/22),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Онікс» до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання незаконними дій, скасування податкового повідомлення-рішення №0000152201 від 01.08.2012, -

ВСТАНОВИВ:

09 серпня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства «Онікс» (надалі - позивач, ПП «Онікс») до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби (надалі - відповідач, Первомайська ОДПІ) про визнання незаконними дій, скасування податкового повідомлення-рішення №0000152201 від 01.08.2012, яким ПП «Онікс» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 167634,00 грн.

У судовому засіданні 06 вересня 2012 року представник позивач звернувся до суду із заявою про збільшення позовних вимог, в якій просив суд визнати протиправними дії Первомайської ОДПІ щодо висновків акту перевірки від 11.07.2012 за №146/22/32632610 про нікчемність договорів, укладених позивачем з ТОВ «Уголь-сфера 2010» та ПП «Універсальні Бізнес Структури».

В обґрунтування позову позивачем зазначено таке.

Первомайською об'єднаною державною податковою інспекцією Луганської області була проведена невиїзна позапланова документальна перевірка ПП «Онікс», за результатом якої складено акт №146/22/32632610 від 11.07.2012.

Перевіркою встановлені порушення ПП «Онікс» п.198.1, п.198.2, п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, згідно п.1, п.5 ст.203, п.1,2 ст.215, ст.216, ст.228, ст.626, ст.629, ст.650, ст.655, ст.658, ст.662, ст.664 Цивільного кодексу України встановлено нікчемні правочини по операціях з придбання товарів (робіт, послуг).

На підставі акту перевірки №146/22/32632610 від 11.07.2012 Первомайською ОДПІ Луганської області прийнято податкове повідомлення-рішення №0000152201 від 01.08.2012, яким ПП «Онікс» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 167 634,00 грн., у тому числі штрафної санкції у сумі 1 грн.

Позивач не погоджується з висновками податкового органу про порушення п.198.1, п.198.2, п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, п.1, п.5 ст.203, п.1,2 ст.215, ст.216, ст.228, ст.626, ст.629, ст.650, ст.655, ст.658, ст.662, ст.664 Цивільного кодексу України, так як ПП «Онікс» підтверджено реальність виконання угод із ТОВ «Уголь-сфера 2010», ПП «Універсальні Бізнес Структури».

На підставі вищевикладеного, представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні викладеним у позові та просив суд задовольнити уточнені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача надав письмові заперечення на адміністративний позов (а.с. 242-243), в судовому засіданні заперечував проти задоволення уточненого адміністративного позову посилаючись на таке.

При проведенні позапланової невиїзної перевірки ПП «Онікс» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за період з 01.05.2011 по 31.05.2011 по взаємовідносинам з ТОВ «Уголь-сфера 2010», код ЄДРПОУ 37385106, за період з 01.05.2011 по 31.05.2011 по взаємовідносинам з ПП «Універсальні Бізнес Структури» встановлено неможливість фактичного здійснення господарських операцій ПП «Онікс» із ТОВ «Уголь-сфера 2010», ПП «Універсальні Бізнес Структури». Підставою таких висновків слугували акти перевірок ТОВ «Уголь-сфера 2010» та контрагентів ПП «Універсальні Бізнес Структури» по ланцюгу постачання. За висновками перевірок встановлено порушення підприємствами п.1, п.5 ст.203, п.1,2 ст.215, ст.216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів через відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю необхідних трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, ненадання (відсутність на момент проведення перевірки) первинних підтверджуючих документів щодо визначення платником податкових зобов'язань. Таким чином, витрати на придбання ТМЦ, отриманих від підприємств постачальників не можуть бути віднесені позивачем до складу податкового кредиту за перевіряємий період.

На підставі викладеного представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні уточнених позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Тому у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені) вони:

- на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України,

- з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано,

- обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії),

- безсторонньо ( неупереджено),

- добросовісно,

- розсудливо,

- з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації,

- пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення ( дія),

- з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення,

- своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В судовому засіданні встановлено, що Первомайською об'єднаною державною податковою інспекцією Луганської області була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПП «Онікс», за результатом якої складено акт №146/22/32632610 від 11.07.2012 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Онікс», код ЄДРПОУ 32632610 з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за період з 01.05.2011 по 31.05.2011 по взаємовідносинам з ТОВ «Уголь-сфера 2010», код ЄДРПОУ 37385106, за період з 01.05.2011 по 31.05.2011 по взаємовідносинам з ПП «Універсальні Бізнес Структури», код ЄДРПОУ 35689366 (а.с.16-36).

За висновком перевірки встановлено порушення ПП «Онікс» п.198.1, п.198.2, п. 198.6 ст.198, п.п. «г» п.201.1 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит у сумі 167634 грн., в тому числі за квітень 2011 року - 71723 грн., травень 2011 року - 74307 грн., червень 2011 року - 21604 грн. Згідно п.1, п.5 ст.203, п.1, п.2 ст.215, п.1 ст.216, ст.228, ст.626, ст.629, ст.650, ст.655, ст.658, ст.662, ст.664 Цивільного кодексу України встановлено нікчемні правочини по операціях з придбання товарів (робіт, послуг). Господарські операції щодо придбання ПП «Онікс» товарів (робіт, послуг) не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій. У зв'язку із тим, що угоди є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

На підставі акту перевірки №146/22/32632610 від 11.07.2012 Первомайською ОДПІ Луганської області прийнято податкове повідомлення-рішення №0000152201 від 01.08.2012, яким ПП «Онікс» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 167 635,00 грн., у тому числі основний платіж 167 634,00 грн., штрафна санкція у сумі 1 грн. (а.с. 10-11).

З урахуванням предмету спору дослідженню підлягає реальність господарських операцій, укладених ПП «Онікс» з ТОВ «Уголь-сфера 2010», код ЄДРПОУ 37385106, та з ПП «Універсальні Бізнес Структури», код ЄДРПОУ 35689366, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та визначення податкових зобов'язань.

Приватне підприємство «Онікс» зареєстроване як юридична особа 18.12.2003 за №13881070003000170, перебуває на обліку в Первомайській ОДПІ, є платником податку на додану вартість, основними видами діяльності є, зокрема, торгівля пальним (а.с. 12-14, 135, 125-134).

Судом встановлено, що ПП «Онікс» укладені наступні договори постачання товару із ТОВ «Уголь-сфера 2010», згідно яких ТОВ «Уголь-сфера 2010» є постачальником дизельного пального та бензину для ПП «Онікс»:

- за договором постачання товару №4с 1104-1 від 11 04.201 TOB «Уголь - сфера 2010» продає ПП «Онікс» згідно дійсної накладної дизельне пальне у кількості 16470 літрів за ціною 7,0833 грн. (без ПДВ) за 1 літр на загальну суму 139995,00 грн., в тому числі ПДВ 23332,50 грн. Постачання товару здійснюється транспортом покупця. Датою постачання товару вважається дата виписка накладних продавцем - покупцю. Покупцем сплачує за постачає мий товар за ціною, згідно рахунку та накладній по факту постачання (а.с. 211-212).

- за договором постачання товару №1304-1 від 13.04.2011 TOB «Уголь - сфера 2010» зобов'язується продати згідно дійсної накладної дизельне пальне у кількості 8510 літрів за ціною 7,3333 грн.(без ПДВ) за 1 літр та бензин А-95 у кількості 4900 літрів за ціною 7,5833 грн.(без ПДВ) за 1 літр, на загальну суму 119478,00 грн., в тому числі ПДВ 19912,00 грн. Постачання товару здійснюється транспортом покупця. Датою постачання товару вважається дата виписка накладних продавцем - покупцю. Покупець сплачує за постачає мий товар за ціною, згідно рахунку та накладній по факту постачання (а.с.213-214).

- за договором постачання товару № 26-04 від 26.04.2011 TOB «Уголь - сфера 2010» продає згідно дійсної накладної дизельне пальне у кількості 9820 літрів за ціною 7,25 грн.(без ПДВ) за 1 літр на загальну суму 85434,00 грн., в тому числі ПДВ 14239,00 грн. Постачання товару здійснюється транспортом покупця. Датою постачання товару вважається дата виписка накладних продавцем - покупцю. Покупець сплачує за товар за ціною, згідно рахунку та накладній по факту постачання (а.с.215-216).

- за договором постачання товару №23/05 від 23.05.2011 TOB «Уголь - сфера 2010» зобов'язується продати згідно дійсної накладної дизельне пальне у кількості 19640 літрів за ціною 7,4167 грн.(без ПДВ) за 1 літр на загальну суму 174796,00 грн., в тому числі ПДВ 29132,67 грн. Постачання товару здійснюється транспортом покупця. Датою постачання товару вважається дата виписка накладних продавцем - покупцю. Покупцем сплачує за товар за ціною, згідно рахунку та накладній по факту постачання (а.с.219-220).

- за договором постачання товару №25/05 від 25.05.2011 TOB «Уголь - сфера 2010» продає згідно дійсної накладної дизельне пальне у кількості 14730 літрів за ціною 7,3333 грн. (без НДВ) за 1 літр на загальну суму 129624,00 грн., в тому числі ПДВ 21604,00 грн. Постачання товару здійснюється транспортом покупця. Датою постачання товару вважається дата виписка накладних продавцем - покупцю. Покупцем сплачує за постачає мий товар за ціною, згідно рахунку та накладній по факту постачання (а.с.221-222).

На підтвердження виконання вищезазначених договорів, а саме здійснення операцій з придбання дизельного пального та бензину у ТОВ «Уголь - сфера 2010» позивачем були надані видаткові накладні (а.с. 68, 70, 72,74, 76, 78, 80, 82, 84, 86, 89, 91, 93, 95, 97, 99,101), товарно-транспортні накладні (а.с.69, 71, 73,75, 77,79, 81, 83, 85, 87-88, 90, 92, 94, 96, 98, 100, 102), подорожні листи (а.с. 136-147), накази про закріплення водіїв за автомобілем (а.с. 240-241), платіжні доручення (а.с. 37-50), реєстри виданих та отриманих податкових накладних (а.с. 156-161), податкові накладні, виписані ТОВ «Уголь - сфера 2010» (а.с. 192-208), відомості з картки рахунку 631 «Розрахунки з постачальниками» (а.с. 103-106).

Щодо договору купівлі - продажу, укладеного між позивачем та ПП «Універсальні Бізнес Структури».

За договором купівлі - продажу нафтопродуктів №4 від 12.05.2011 ПП «Універсальні Бізнес Структури» є продавцем нафтопродуктів ПП «Онікс», а саме бензину марки А-80, А-92, А-95 та дизельного пального. Кількість та ціна нафтопродуктів зазначаються в накладній на кожну партію товару. Постачання товару здійснюється транспортом продавця, або по замовленню покупця підприємствами, які надають транспортні послуги (а.с. 209).

Додатковою угодою №1 від 13.05.11 внесено зміни, щодо доставки товару, а саме покупець має право доставляти товар власним транспортом (самовивіз) (а.с. 210).

На підтвердження виконання зазначеного договору позивачем надані видаткові накладні (а.с. 58, 60, 65), товарно-транспортні накладні (а.с. 59, 61-64, 66-67), подорожні листи (а.с. 148-150), платіжні доручення (а.с. 51-57), реєстри виданих та отриманих податкових накладних (а.с.156-161), податкові накладні, виписані ПП «Універсальні Бізнес Структури» (а.с. 189-191).

Вказані документи оформлені відповідно до вимог Закону України №996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Також позивачем були надані документи, що підтверджують кінцеву реалізацію нафтопродуктів, придбаних у ТОВ «Уголь - сфера 2010» та ПП «Універсальні Бізнес Структури», а саме: звіт про рух оприбуткованого палива на АЗС за період квітень-червень 2011 року (а.с. 223-226) реєстр виданих та отриманих податкових накладних (а.с. 168).

Судом встановлено, що дизельне пальне та бензин доставлялися автотранспортом, що належить на праві власності ПП «Онікс». Відвантаження дизельного пального та бензину та їх реалізація здійснювались на АЗС, що розташована за адресою: Луганська область, м.Первомайськ, вул.Лисичанська, 30, та яка знаходиться у користуванні позивача за договорами позики (а.с. 228-239).

Висновок про неможливість фактичного здійснення господарських операцій між ПП «Онікс» та підприємствами ТОВ «Уголь - сфера 2010» та ПП «Універсальні Бізнес Структури» зроблено податковим органом на підставі даних, отриманих з акту Ленінської МДПІ м.Луганська «Про результати камеральної перевірки ТОВ «Уголь-сфера 2010» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків згідно додатку №5 до декларації з ПДВ за травень 2011 року» (а.с. 248-256) та акту перевірки контрагента ПП «Універсальні Бізнес Структури» - ПП «Український центр екології». Перевіркою зазначених підприємств встановлено відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу, відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю необхідних трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, ненадання (відсутність на момент проведення перевірки) первинних підтверджуючих документів щодо визначення платником податкових зобов'язань. Тому, згідно до ч. 1,5 ст. 203, п. 1, п.2 ст. 215, ст.228 Цивільного кодексу України такі угоди є нікчемними.

Стаття 203 ЦК України зазначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Статтею 207 ГК України передбачено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства може бути, на вимогу відповідного органу державної влади, визнано судом недійсним.

Згідно з частиною 1 статті 208 цього Кодексу, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Таким чином, положення ст.ст. 207-208 Господарського кодексу України підлягають застосуванню з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203 і ч. 2 ст.215 Цивільного кодексу України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст.228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Наслідки визнання господарського зобов'язання недійсним, як такого, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства регламентовані ст.208 ГК України.

Так, згідно ч. 1 ст.208 Господарського кодексу України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного.

Таким чином, для висновку про нікчемність правочину, вчиненого з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства має бути доведеним умисел суб'єктів господарювання на вчинення такого правочину (господарського зобов'язання); намір сторін угоди на ухилення від оподаткування прибутків, відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності в силу відсутності управлінського, технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, безтоварність операції, тощо.

Відповідно до ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів; докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів (п. 6 ст.71 КАС України).

Ухилення однією із сторін угоди від сплати податків після укладання та виконання спірної угоди не може бути підставою для висновку про її нікчемність; наслідком такого ухилення може бути адміністративна або кримінальна відповідальність посадових осіб суб'єкта підприємницької діяльності. Відтак, податковим органом не надано суду жодних доказів, які свідчать про намір позивача при укладанні спірного договору діяти з метою уникнути оподаткування фінансового-господарських результатів виконання цього договору, незаконного привласнення ПДВ, нарахованого в ціні продажу робіт (послуг), із завідомим усвідомленням неперерахування суми ПДВ до Державного бюджету України.

Підставою для відповідальності є наявність умислу на укладення (вчинення) угоди з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства. Однак відповідачем не надано доказів, які б свідчили про наявність умислу у сторін укладених договорів.

В матеріалах справи відсутні докази в обґрунтування умислу позивача на вчинення правочинів, які завідомо суперечать інтересам держави і суспільства.

Згідно п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів та з постачання послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари /послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.4 ст.198 Податкового кодексу України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Відповідно до п. 198.6 не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Таким чином, враховуючи, що здійснення господарських операцій між ПП «Онікс» та підприємствами ТОВ «Уголь-сфера 2010» та ПП «Універсальні Бізнес Структури» підтверджено первинними бухгалтерськими документами, підприємства були належним чином зареєстровані як суб'єкти господарської діяльності та як платники податку на додану вартість, та з урахуванням вимог ст.198 Податкового кодексу України, суд дійшов до висновку про відсутність у відповідача правових підстав для донарахування позивачу податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій.

Що стосується позовних вимог про визнання протиправними дій щодо висновків акту перевірки від 11.07.2012 за №146/22/32632610 про нікчемність договорів, укладених позивачем з ТОВ «Уголь-сфера 2010» та ПП «Універсальні Бізнес Структури», суд вважає за необхідне зазначити таке.

Вчинення дій суб'єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії являє собою процес реалізації наданих законом функцій суб'єкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача несе акт індивідуальної дії - податкове повідомлення-рішення. Саме воно має вплив на його права та інтереси. Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України, як то захист прав, свобод та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для юридичної особи прав (чи інтересів). З огляду на зазначене, суд зазначає, що вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню через відсутність порушення прав діями відповідача, а обраний позивачем спосіб захисту в цій частині не відповідає об'єкту порушеного права.

За таких обставин суд приходить до висновку, що уточнені позовні вимоги ПП «Онікс» підлягають частковому задоволенню.

Згідно ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні з адміністративним позовом до суду було сплачено судовий збір в розмірі 1676,34 грн., що підтверджується платіжним дорученням (а.с. 2).

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 06.09.2012 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 10.09.2012, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст.167 КАС України.

Керуючись ст. ст. 11, 71, 94, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Онікс» до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання незаконними дій, скасування податкового повідомлення-рішення №0000152201 від 01.08.2012, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби №0000152201 від 01.08.2012, яким Приватному підприємству «Онікс» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 167 634,00 грн. та штрафні санкції у сумі 1 грн. на загальну суму 167 635,00 грн.

В решті позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Онікс» витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 676,34 грн. (одна тисяча шістсот сімдесят шість гривень 34 копійки).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 10 вересня 2012 року.

Суддя О.В. Захарова