cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 5011-65/8164-2012 30.08.12
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Брик Я.А., розглянувши матеріали справи
за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Київенерго"
до Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту
про стягнення 7 902,12 грн.
за участю представників:
від позивача : Марковська В.В. -представник за довіреністю № 93/2012/02/13-19 від 13.02.2012 р. від відповідача :не з'явився
ВСТАНОВИВ:
До господарського суду м. Києва звернулось Публічне акціонерне товариство "Київенерго" з позовом до Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі 7 902,12 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору № 320189 від 10.10.2005 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді в частині своєчасної плати за надані послуги, внаслідок чого у Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту утворилась заборгованість в сумі 7 374,92 грн. за період з 01.10.2011 р. по 01.05.2012 р.
У позові Публічне акціонерне товариство "Київенерго" просить суд стягнути з Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 7 374,92 грн., інфляційну складову боргу в сумі 52,09 грн., 3% річних в сумі 92,72 грн. за період з 01.10.2011 р. по 01.05.2012 р. та пеню в сумі 382,39 грн. за період з 01.11.2011 р. по 01.05.2012 р., а всього -7 902,12 грн.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та обґрунтував, просив позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, подав через канцелярію суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог, оскільки Міністерство України у справах сім'ї, молоді та спорту знаходиться на стадії реорганізації, а тому воно є неналежним відповідачем по справі.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
10.10.2005 р. між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Київенерго", як енергопостачальною організацією, та відповідачем - Міністерством України у справах сім'ї, як абонентом, було укладено договір № 320189 на постачання теплової енергії у гарячій воді.
Згідно п 1.1 договору його предметом є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим договором.
Умовами договору № 320189 від 10.10.2005 р. сторони погодили, що енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію -в період опалювального сезону; гарячого водопостачання -протягом року; в кількості та обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору (п.2.2.1), абонент зобов'язується додержуватись кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку № 1 до договору, не допускаючи їх перевищення та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії (п.2.3.1).
Також сторонами договору № 320189 від 10.10.2005 р. було погоджено :
- обсяги постачання теплової енергії (додаток № 1);
- тарифи на теплову енергію (додаток № 3);
- порядок розрахунків за теплову енергію (додаток № 4), відповідно до якого сторонами визначено, що абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду.
- умови припинення подачі теплової енергії (додаток №7);
У судовому засіданні встановлено, що відповідно до облікових карток фактично спожитої теплової енергії у гарячій воді за період з 01.10.2011 р. по 01.05.2012 р., позивачем нараховано відповідачу до сплати основного боргу 7 374,92 грн. вартості послуг за спожиту теплову енергію у гарячій воді згідно договору № 320189 від 10.10.2005 р.
Наявність заборгованості відповідача підтверджується обліковими картками та довідками про надходження коштів.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що у Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту наявна заборгованість по сплаті за спожиту теплову енергію у гарячій воді в розмірі 7 374,92 грн., яка підлягає стягненню.
Ст. 175 ч. 1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦКУ з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші ), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Тарифи на теплову енергію були погоджені сторонами та на час розгляду даної справи не скасовані та недійсними не визнані.
Частиною 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оскільки доказів належної оплати заборгованості суду не надано, позовні вимоги в частині стягнення 7 374,92 грн. основного боргу за договором № 320189 від 10.10.2005 р. за період з 01.10.2011 р. по 01.05.2012 р. підлягають задоволенню.
Суд не приймає до уваги доводи відповідача про відсутність у нього обов'язку по оплаті суми заборгованості за договором № 320189 від 10.10.2005 р. оскільки Міністерство України у справах сім'ї, молоді та спорту перебуває у стадії реорганізації.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до Указу Президента України від 09.12.2010 р. № 1085 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" Міністерство України у справах сім'ї, молоді та спорту реорганізовано шляхом утворення Державної служби молоді та спорту України.
Відповідно до п. 2 Указу Президента України від 08.07.2011 р. № 741 "Про внесення змін до Положення про Міністерство соціальної політики України" установлено, що Міністерство соціальної політики України є правонаступником Державного департаменту з усиновлення та захисту прав дитини -урядового органу, що діяв у системі Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту. Зазначений департамент розташовувався в адмінбудинку за адресою: м. Київ, вул. Десятинна, 14.
Листом № 7/6956 від 26.12.2011 р. Міністерство України у справах сім'ї, молоді та спорту поінформувало Міністра соціальної політики України про те, що оплата наданих комунальних послуг за грудень 2011 року по адмінбудинку за адресою: м. Київ, вул. Десятинна, 14 буде здійснена згідно графіку оплати комунальних послуг за теплову енергію і гаряче водопостачання станом на 23.12.2011 р.
20.03.2012 р. ПАТ "Київенерго" листом № 048/71/3059 просило голову ліквідаційної комісії Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту включити до перехідного ліквідаційного балансу борг перед ПАТ "Київенерго" за спожиту теплову енергію в розмірі 7 374,92 грн.
Відповідно до ч. 8 ст. 111 ЦК України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.
Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.
Частиною 9 ст. 111 Цивільного кодексу України встановлено, що виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу.
Проте, проміжний ліквідаційний баланс, в який була включена заборгованість Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту за спожиту теплову енергію по договору № 320189 від 10.10.2005 р. суду наданий не був.
Відповідно до статті 59 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Аналогічний зміст містить ч. 2 ст. 104 Цивільного кодексу України.
Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, наявний в матеріалах справи, запису про припинення Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту на час розгляду справи не внесено.
Крім того, суд зазначає, що договір № 320189 від 10.10.2005 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді був укладений позивачем саме з Міністерством України у справах сім'ї, молоді та спорту -відповідачем у справі.
Порядок зміни та розірвання господарських договорів регламентовано ст. 188 Господарського кодексу України, якою передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються якщо інше не передбачено законом або договором, а сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
У матеріалах справи відсутні докази розірвання договірних відносин між позивачем та відповідачем в добровільному чи судовому порядку.
Таким чином, судом встановлено, що позивач правомірно заявив вимоги в частині несплаченої заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії у гарячій воді по договору № 320189 від 10.10.2005 р. за період з 01.10.2011 р. по 01.05.2012 р. в сумі 7 374,92 грн.
Крім суми основного боргу, позивач також просить стягнути з відповідача інфляційну складову боргу в сумі 52,09 грн., 3% річних в сумі 92,72 грн. за період з 01.10.2011 р. по 01.05.2012 р. та пеню в сумі 382,39 грн. за період з 01.11.2011 р. по 01.05.2012 р.
Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Відповідно п. 3.5 додатку № 4 до договору у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду енергопостачальна організація нараховує абоненту пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.
Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.
Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зважаючи на вищенаведені норми законодавства та умови укладеного сторонами правочину, вимоги про стягнення пені, інфляційної складової боргу та 3 % річних є такими, що заявлені правомірно.
Провівши розрахунок заявленої до стягнення суми штрафних санкцій та матеріальних втрат матеріальних втрат, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню інфляційна складову боргу в сумі 52,09 грн., 3% річних в сумі 92,72 грн. за період з 01.10.2011 р. по 01.05.2012 р. та пеня в сумі 382,39 грн. за період з 01.11.2011 р. по 01.05.2012 р.
Відповідно до ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За таких обставин, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, суд задовольняє позовні вимоги.
Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Публічного акціонерного товариства "Київенерго" до Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі 7 902,12 грн. задовольнити.
Стягнути з Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту (01025, м. Київ, вул. Десятинна, 14, ідентифікаційний код 26113374) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 7 374 (сім тисяч триста сімдесят чотири) грн. 92 коп., пеню в розмірі 382 (триста вісімдесят дві) грн. 39 коп., інфляційну складову боргу в сумі 52 (п'ятдесят дві) грн. 09 коп. та 3% річних в сумі 92 (дев'яносто дві) грн. 72 коп.
Стягнути з Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту (01025, м. Київ, вул. Десятинна, 14, ідентифікаційний код 26113374) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп.
Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 30 серпня 2012 року
Повний текст рішення підписаний 04 вересня 2012 року
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.
Суддя К.І. Головіна
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 30.08.2012 |
Оприлюднено | 17.09.2012 |
Номер документу | 25974745 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Головіна К.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні