cpg1251
УКРАЇНА
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Рішення
03.09.2012р. Справа № 5008/701/2012
ДО товариства з обмеженою відповідальністю „Геліос-Торгівля", м. Ужгород
ПРО стягнення суми 10 501, 83 грн. заборгованості по оплаті за договором про надання послуг із збирання та вивезення ТПВ від 01.09.2006р. № 224,
Суддя О.Ф. Ремецькі
Представники сторін:
від позивача -Попович В.Ю., представник за довіреністю № 170 від 21.06.2012р.
від відповідача - не з'явились
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 09.08.2012р. порушено провадження у справі № 5008/701/2012 та призначено справу до розгляду на 20.08.2012р.
Представник позивача просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі по мотивах, викладених у позовній заяві, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами.
Відповідач вимог ухвали суду від 09.08.2012р. не виконав, витребуваних судом матеріалів не подав, свого уповноваженого представника в засідання суду не направив.
Ухвалою суду від 20.08.2012р. розгляд справи було відкладено на 03.09.2012р.
Позивач свого представника в засідання суду направив, заявлені вимоги підтримав у повному обсязі. Вказує на неналежне виконання відповідачем обов'язку по оплаті вартості виконаних позивачем робіт, які прийняті ним у відповідних обсягах та без зауважень.
Відповідач у судові засідання, які відбулися 20.08.2012р. та 03.09.2012р., повноважного представника не направив та вимог суду не виконав, не зважаючи на те, що був повідомлений про час та місце розгляду позовної заяви належним чином, про що свідчать відповідні штампи господарського суду з відміткою про відправку документа, зроблені на звороті у лівому нижньому куті ухвал господарського суду про порушення провадження у справі від 09.08.2012 року та від 20.08.2012 року, що відповідає вимогам Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75.
Крім того, про належне повідомлення відповідача справі про порушення провадження у справі свідчить також повідомлення про вручення поштового відправлення №00630764, з якого вбачається про своєчасне отримання представником відповідача ухвали суду від 09.08.2012 року.
Враховуючи те, що мають місце докази належного повідомлення сторони про час та місце проведення судового засідання по розгляду позовної заяви, неявка представника відповідача не тягне перенесення розгляду справи на інші строки, в зв'язку з чим суд вважає можливим відповідно до ст. 75 ГПК України розглянути справу за наявними матеріалами та без участі представника відповідача.
Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.ст. 20, 21, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,
ВСТАНОВИВ:
01 вересня 2006 року між комунальним підприємством „Комунальне шляхово-експлуатаційне підприємство Ужгородської міської ради", м. Ужгород та товариством з обмеженою відповідальністю „Геліос-Торгівля", м. Ужгород було укладено Договір № 224 про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів.
У відповідності до п. 1.1. Договору Виконавець (Позивач) зобов'язувався за завданням Споживача на умовах цього Договору виконати послуги (вивозити тверді побутові відходи), передбачені п. 1.3 Договору, а Споживач (Відповідач) зобов'язується оплатити ці послуги. З часу укладення між сторонами Договору послуги Позивачем були надані в повному обсязі відповідно до його умов та прийняті Відповідачем, що підтверджується Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг).
Претензіями від 08.02.2012 року, від 31.03.2012 року та від 16.05.2012 року позивач повідомляв відповідача про необхідність оплати суми вартості виконаних ним послуг. Однак, відповідач вартість виконаних позивачем послуг не оплатив.
У зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань відповідачем позивач звернувся до суду з вказаним позовом про стягнення заборгованості.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача в частині основного боргу такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Оцінивши зміст Договору, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов до висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом і правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання ст. 837- ст. 864 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були виконані роботи, у повному обсязі, відповідно до умов договору № 224 від 01.09.2006р. Будь-яких заперечень з боку відповідача щодо прийняття послуг в матеріали не надано.
Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений сторонами строк.
Враховуючи зазначені норми чинного законодавства та направлення Позивачем Відповідачеві вимог про оплату боргу, Відповідач повинен був сплатити позивачу кошти в сумі 8 400, 60 грн. Однак, Відповідач на дату прийняття рішення, свого обов'язку щодо повернення грошових коштів не виконав.
При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Згідно з відомостями наданими до матеріалів справи несплачена сума заборгованості, факт наявності якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов'язань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, становить 8 400, 60 грн. та підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі з огляду на вищевикладене.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Умовами договору № 224 від 01.09.2006р. сторонами узгоджено строк оплати відповідачем наданих послуг, а саме, не пізніше 5-го числа поточного місяця за надання послуг протягом цього місяця.
Факт порушення відповідачем договірних зобов'язань та наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором про надання послуг належним чином доведений, документально підтверджений, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 8 400, 60 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Також, матеріалами справи і позивачем доведено, а відповідачем не спростовано, що останнім порушено терміни виконання зобов'язання за договором № 224 від 01.09.2006р., оскільки вартість наданих послуг вчасно не сплачено, а відповідно, згідно п. 1 Постанови Національного Банку України за надані послуги Відповідач повинен сплатити пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки, що діяла у період, за який нараховується пеня за кожну добу затримки.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розмір пені, нарахованої у зв'язку з затримкою оплати наданих Відповідачеві послуг та згідно розрахунку суду становить 500, 25 грн., інфляційних витрат на прострочену суму грошових зобов'язань згідно розрахунку становить 272, 08 грн., три проценти річних -286, 9 грн. Отже, загальна сума боргу, яка підлягає стягненню з відповідача складає 9 459, 83 грн. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32-34, 43, 44, 49, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України,
СУД ВИРІШИВ :
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Геліос-Торгівля" (адреса: 88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Шумна, 25, код ЄДРПОУ 30685435) на користь комунального підприємства „Комунальне шляхово-експлуатаційне підприємство Ужгородської міської ради" (адреса: 88000, Закарпатська обл., м. Ужгород , вул. Проектна, 3, код ЄДРПОУ 03328362) суму 9 459, 83 грн., в тому числі 8 400, 60 грн. основного боргу, 500, 25 грн. пені, 272, 08 грн. інфляційних втрат та 286, 9 грн. трьох відсотків річних, а також 1609, 50 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення виготовлено 12.09.2012р.
Суддя О.Ф. Ремецькі
Суд | Господарський суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 03.09.2012 |
Оприлюднено | 17.09.2012 |
Номер документу | 25974747 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Закарпатської області
Ремецькі О.Ф.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні