Рішення

від 10.09.2012 по справі 18/5007/764/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від "10" вересня 2012 р. Справа № 18/5007/764/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А. ,

за участю представників сторін:

від позивача: Терехов О.Л., довіреність від 09.03.2011р.;

від відповідача: не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (м.Дніпропетровськ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Навін" (м.Житомир)

про стягнення 168615,69 грн.

Позивачем пред'явлено позов до відповідача про стягнення 168615,69грн. заборгованості за кредитним договором №88-07 від 16.10.2007р., з яких: 55000,00грн. - заборгованість за кредитом, 66900,94грн. - заборгованість по процентам за користуванням кредитом, 207,48грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, 39401,85грн. - пеня, 1000,00грн. - штраф (фіксована частина), 6105,42грн. - штраф (процентна складова 5% від суми позову).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві, на виконання вимог ухвали господарського суду від 23.07.2012р. надав для огляду в судовому засіданні оригінали документів, на яких ґрунтуються позовні вимоги, та докази, які підтверджують часткову оплату відповідачем відсотків згідно кредитного договором №88-07 від 16.10.2007р. (в межах суми позову).

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, свого представника в засідання суду не направив, ухвала господарського суду від 23.07.2012р., направлена на юридичну адресу відповідача (що зазначена в позовній заяві та у витягу з ЄДРПОУ, 10001, м.Житомир, вул.Кооперативна, 45а), повернута поштовим відділення з відміткою: "за закінченням терміну зберігання".

Згідно з п.п.116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. №270, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення, поштові перекази повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі його письмової заяви, письмової відмови адресата від одержання чи закінчення встановленого строку зберігання. Поштові відправлення, поштові перекази повертаються також у разі неможливості вручити їх через неправильно зазначену адресу або її відсутність (змита, відірвана чи пошкоджена в інший спосіб) та з інших причин, які не дають змоги оператору поштового зв'язку виконати обов'язки щодо пересилання поштових відправлень, поштових переказів.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. №75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена. Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006 №01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 №01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 №01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23). Тому, примірник повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернутий органами зв'язку з позначкою "адресат вибув", "адресат відсутній "і т.п. вважається належним доказом виконання судом обов'язку щодо повідомлення учасника судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Оскільки явка представника відповідача в судове засідання не визнана обов'язковою, а надання письмового відзиву відповідно до вимог ст.59 ГПК України є правом відповідача, а не його обов'язком, суд вважає, що неявка представника відповідача та неподання відзиву не перешкоджатиме розгляду справи за наявними в ній матеріалами.

Приймаючи до уваги той факт, що неявка повідомленого належним чином представника відповідача не перешкоджає повному та всебічному розгляду справи, господарський суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 16 жовтня 2007 року між "ЗАТ КБ "Приватбанк" (Банк, позивач), правонаступником якого відповідно п. 1.1 Статуту є ПАТ КБ "ПриватБанк" (а.с.18) (банк, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД "Навін" (позичальник, відповідач) укладено кредитний договір №88-07 (а.с.3-6), за умовами якого банк за наявності вільних коштів зобов'язався надати позичальнику кредит у формі поновлювальної кредитної лінії в сумі 60000,00грн., в обмін на зобов'язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені даним договором строки (п.1.1 договору).

Відповідно до п. А.6 кредитного договору, за користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 19,7% річних.

Згідно пункту А.8 кредитного договору при порушенні позичальником будь-якого зобов'язання щодо погашення кредиту позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі 44,2% річних від суми залишку непогашеної суми.

Пунктом А.3 договору сторони встановили термін повернення кредиту 15.10.2009р.

На виконання умов кредитного договору позивач надав грошові кошти відповідачу в сумі 55000,00грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку (а.с. 51).

В порушення умов кредитного договору, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконував.

14.02.2012р. позивачем, у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань щодо повернення кредиту в сумі 143569,43грн., в тому числі по тілу кредиту - 55000,00грн., по нарахованим відсоткам - 59747,89грн. та пені в сумі 28821,34грн. на адресу відповідачу було направлено вимогу про погашення заборгованості на протязі п'яти календарних днів з дня отримання вимоги. (а.с. 13).

Проте вказана вимога повернута поштовим відділення з відміткою: "вибули" (а.с.13 на звороті).

Як вбачається з обґрунтованого розрахунку позивача (а.с.119-120) та наявних в матеріалах справи документів, станом на 22.06.2012р. у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість по простроченому тілу кредиту в сумі 55000,00грн., заборгованість по відсоткам у розмірі 66900,94грн. та заборгованість з комісії за користування кредитом в сумі 207,48грн., яку позивач і просить стягнути.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд визнає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Згідно положень статей 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема з договору.

Відповідно до ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як встановлено судом, внаслідок укладання між сторонами кредитного договору №88-07 від 16.10.2008р., позивач та відповідач набули відповідних прав та обов'язків.

Зокрема, у позивача виникло зобов'язання надати відповідачу кредит строком до 15.10.2009р. із сплатою 19,7% процентів річних, у разі порушення строків погашення кредиту сплати 44,2% процентів річних, а у відповідача виникло зобов'язання використати отримані кредитні кошти відповідно до умов договору, вчасно їх повернути та сплатити проценти та інші платежі, які передбачені або випливають з договору.

Датою сплати процентів є 20-е число кожного місяця, починаючи з дати підписання договору. При несплаті процентів у зазначений строк вони вважаються простроченими (пункт А.8 договору).

Пунктом А.10 договору встановлено, що позичальник сплачує банку винагороду за кредитне обслуговування в розмірі 0,2% від встановленого ліміту на цілі, відмінні від сплати страхових платежів, зазначеного в п.А.2, на поточну дату сплати процентів.

Як вбачається із наданих позивачем доказів, а саме: обґрунтованого розрахунку заборгованості відповідач допустив порушення строків повернення кредитних коштів, у зв'язку із чим за позивач просить суд стягнути прострочену заборгованість по тілу кредиту у розмірі 55000,00грн.

Крім того, на підставі кредитного договору №88-07 від 16.10.2007р. нараховано відсотки за користування кредитними коштами та комісійну винагороду, які відповідачем оплачені частково (а.с.7-12).

Зазначені обставини свідчать, що відповідач допустив порушення строків повернення кредиту, сплати відсотків за кредит та комісійної винагороди, визначених кредитним договором №88-07 від 16.10.2007р., внаслідок чого позивач просить стягнути заборгованість по основній сумі кредиту в розмірі 55000,00грн. заборгованість по відсоткам у розмірі 66900,94грн. та заборгованість з комісії за користування кредитом в сумі 207,48грн.

Відповідно до частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Статтею 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Водночас, статтею 1049 Цивільного кодексу України встановлено обов'язок позичальника повернути позику у строк та в порядку, що встановлені договором; якщо договором строк повернення позики визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч.3 ст.1049 ЦК України).

Відповідач своє зобов'язання належним чином не виконав (в матеріалах справи відсутні докази, що свідчать про протилежне).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по основній сумі кредиту в розмірі 55000,00грн., заборгованість по відсоткам у розмірі 66900,94грн. та заборгованість з комісії за користування кредитом в сумі 207,48грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Як вбачається з розрахунку позовних вимог, позивачем за неналежне виконання ТОВ Фірма"ДМ" зобов'язань за кредитним договором №88-07 від 16.10.2007р. нараховано 39401,85грн. пені, 1000,00грн. штрафу (фіксована складова) та 6105,42грн. штрафу (процентна складова).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено настання правових наслідків, встановлених договором або законом, у разі порушення зобов'язання, зокрема, у вигляді сплати неустойки.

Згідно з ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.2 ст.549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконання зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

Пунктом 5.1 кредитного договору №88-07 від 16.10.2007р. сторони передбачили, що при порушенні позичальником будь-якого із зобов'язань по сплаті процентів за користування кредитом передбачених п.п. 2.2.2., 4.1., 4.2., 4.3., термінів повернення кредиту, п.п. 1.2, 2.2.3, 2.2.16, 2.3.2, винагороди передбаченої п.п. 2.2.5, 4.4, 4.5, 4.6 позичальник сплачує банку за кожний випадок порушення пеню у розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який виплачується пеня. Сплата пені здійснюється у гривні.

Згідно пункту 5.8 кредитного договору №88-07 від 16.10.2007р., при порушенні позичальником строків платежів щодо будь-якого з грошових зобов'язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, що спричинило звернення банку до судових органів, позичальник сплачує банку штраф, що розраховується за наступною формулою: 1000,00грн. + 5% від суми позову.

Строки позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даною угодою встановлюються сторонами тривалістю 5 років.

Перевіривши проведені позивачем нарахування пені за несвоєчасну сплату кредиту, наведені у розрахунку (а.с. 7-12), господарський суд встановив, що проведені позивачем нарахування пені в сумі 39401,85грн. пені є обґрунтованими.

Щодо правомірності проведених позивачем нарахувань штрафу в сумі 1000,00грн. та штрафу в сумі 6105,42грн. за порушення відповідачем зобов'язань за кредитним договором більше ніж на 30 днів, то господарський суд вважає вимоги позивача в цій частині також обґрунтованими, оскільки факт порушення відповідачем грошових зобов'язань, передбачених кредитним договором №88-07 від 16.10.2007р. більше ніж на 30 днів, підтверджується матеріалами справи, та формула нарахування штрафу передбачена умовами договору.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Проте, всупереч наведеним нормам відповідач не подав до суду належних доказів в спростування позовних вимог позивача, проти позову не заперечив.

Враховуючи наведене вище та приймаючи до уваги те, що відповідач не виконав зобов'язань за кредитним договором №88-07 від 16.10.2007р., суд приходить до висновку, що вимоги позивача в сумі 168615,69грн., з яких: 55000,00грн. заборгованості по кредиту, 66900,94грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом 207,68грн. заборгованості з комісії, 39401,85грн. пені, 1000,00грн. штрафу (фіксована складова) та 6105,42грн. штрафу (процентна складова).

Витрати, пов'язані з оплатою судового збору, покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Навін" (м.Житомир, вул.Кооперативна, 45-А, код 33644077)

на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570)

- 55000,00грн. заборгованості по кредиту;

- 66900,94грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом;

- 207,68грн. заборгованості з комісії;

-39401,85грн. пені;

-1000,00грн. штрафу (фіксована складова);

- 6105,42грн. штрафу (процентна складова);

- 3372,31грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати 2прим.:

1 - до справи;

2 - відповідачу (реком.з повідомл.)