Рішення

від 04.09.2012 по справі 5011-57/10082-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-57/10082-2012 04.09.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ Аутдор"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Жовті Сторінки України"

про стягнення 19746,49 грн.

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від позивача: Назаров К.Є.(Дов.)

Від відповідача: не з'явився

У судовому засіданні 04.09.2012 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю "СВ Аутдор" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Жовті Сторінки України" 19746,49 грн. заборгованості за Договором про проведення рекламної кампанії №76 від 25.12.2009р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-57/10082-2012 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 04.09.2012р.

Представник позивача в судовому засіданні 04.09.2012р. позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання 04.09.2012р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов та інших витребуваних ухвалою про порушення провадження суду документів не надав. Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, що підтверджується ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2012 р., що надіслана на адресу, вказану у Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №14586417 від 03.09.2012р.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач в процесі розгляду справи так і не скористався правами, передбаченими ст.22 Господарського процесуального кодексу України, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті.

В судовому засіданні, суд розглянувши заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунки відповідача в межах суми 19746,49 грн., відмовляє в задоволенні вимоги про вжиття заходів до забезпечення позову з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Слід зазначити, що заява про забезпечення позову, є обґрунтованою із зазначенням адекватного засобу забезпечення позову. При цьому, обов'язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст. 33 ГПК України, яка передбачає обов'язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Позивачем не наведено обставин які б свідчили про наявність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову, суду не надано жодних доказів того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Крім того, відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.06.2011року №3674-VI за подання заяви про вжиття заходів до забезпечення позову ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 розміру мінімальної заробітної плати.

Проте, як вбачається з позовної заяви та доданих до неї документів, позивач не надав доказів сплати судового збору за подання заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

З огляду на вищевикладене, суд відмовляє в задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунки відповідача в межах суми 19746,49 грн.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

25.12.2009р. між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) укладено Договір про проведення рекламної кампанії №76 (далі -Договір), відповідно до п. 2.1. якого позивач прийняв на себе зобов'язання щодо надання відповідачу послуг з розміщення реклами відповідача на спеціальних конструкціях у відповідності узгодженою сторонами адресної програми в період рекламної компанії, а відповідач зобов'язався прийняти послуги та оплатити їх.

Позивач, на виконання умов Договору, протягом травня 2010 року по листопад 2010 року надав відповідачу послуги на загальну суму 16860,36 грн., що підтверджується Актами приймання-передачі (надання послуг) № ОУ-0950 від 01.06.2010 р. на суму 2810,06 грн., № ОУ-1205 від 01.07.2010 р. на суму 2810,06 грн., № ОУ-1417 від 01.08.2010 р. на суму 2810,06 грн., № ОУ-1646 від 01.09.2010 р. на суму 2810,06 грн., № ОУ-1886 від 30.09.2010 р. на суму 2810,06 грн., № ОУ-2469 від 01.12.2010 р. на суму 2810,06 грн.

Згідно з п. 4.1. Договору ціна (вартість) послуг підлягає узгодженню Сторонами до розміщення реклами та вказується у Додатках до Договору та у рахунку-фактурі, яка виставляється Виконавцем.

Відповідно до п. 4.3. Договору відповідач здійснює оплату вартості послуг протягом перших 5 (п'яти) календарних днів кожного місяця, в якому проводиться Рекламна кампанія, у відповідності з рахунком-фактурою позивача незалежно від факту отримання відповідачем оригіналу такого рахунку-фактури.

Позивачем виставлено відповідачу рахунки-фактури: № СФ-0000819 від 11.05.2010 р., № СФ-0001093 від 31.05.2010 р., № СФ-0001289 від 25.06.2010 р., № СФ-0001533 від 28.07.2010 р., СФ-0001738 від 25.08.2010 р., № СФ-0002383 від 27.10.2010 р.

Відповідач в порушення умов Договору про проведення рекламної кампанії №76 від 25.12.2009р. оплату наданих послуг на загальну суму 16860,36 грн. не здійснив.

Позивач звернувся до відповідача з претензією № 15-12/1 (вих. 15/05-1-12 від 15.05.2012р.) про стягнення з відповідача 16860,36 грн. заборгованості.

Відповідач вказану претензію залишив без відповіді та задоволення.

У зв'язку з тим, що відповідач, в порушення умов Договору про проведення рекламної кампанії №76 від 25.12.2009р. оплату наданих юридичних послуг не здійснив, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 16860,36 грн. заборгованості, а також 3% річних у розмірі 740,01 грн., інфляційних втрат у розмірі 843,02 грн., пені у розмірі 1303,10 грн.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач в судове засідання не з'явився, письмових пояснень чи доказів оплати наданих позивачем послуг на загальну суму 16860,36 грн. не надав.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 16860,36 грн. на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 16860,36 грн. заборгованості за надані послуги, на підставі Договору про проведення рекламної кампанії №76 від 25.12.2009р., підлягає задоволенню.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 1303,10 грн. -пені, 740,01 грн. -3% річних, 843,02 грн. -інфляційних втрат.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону).

Відповідно до п. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" пеня обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 5.3. Договору у випадку недотримання відповідачем обумовлених даним Договором строків здійснення платежів, відповідач сплачує позивачеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання по дату фактичної оплати.

За розрахунком позивача, доданого до позовної заяви розмір пені складає 1303,10 грн. Розрахунок відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 1303,10 грн. пені.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача, доданого до позовної заяви розмір інфляційних втрат складає 843,02 грн., 3% річних складає 740,01 грн. Розрахунок відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 843,02 грн. - інфляційних втрат, 740,01 грн. - 3% річних.

Враховуючи вищевикладене, обставини справи позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Жовті Сторінки України" (юридична адреса: 04116, м. Київ, Шевченківський район, вул. Старокиївська, будинок 10, /літера И/; код ЄДРПОУ 23733780; р/р № 2600930013916 у першій київській філії AT "ВАБанк" м. Києва, МФО 321637 або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ Аутдор" (юридична адреса: 04050 м. Київ, вул. Тургенєвська, 80 літ. А; код ЄДРПОУ 33239190; П/р 2600510391301 в ВАТ "МЕТАБАНК" м. Запоріжжя, МФО 313582) 16860 (шістнадцять тисяч вісімсот шістдесят) грн. 36 коп. -заборгованості, 1303 (одну тисячу триста три) грн. 10 коп. -пені, 740 (сімсот сорок) грн. 01 коп. -3% річних, 843 (вісімсот сорок три) грн. 02 коп. -інфляційних втрат, а також 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 10.09.2012р.

Суддя О.В. Гулевець