Рішення

від 11.09.2012 по справі 5011-33/8435-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-33/8435-2012 11.09.12 Суддя Мудрий С.М. , розглянувши справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Рубікон Груп"

про стягнення 2 394 920,18 доларів США (еквівалент 19 141 399,54 грн.)

Представники:

від позивача: Оборський Я.В. -представник за довіреністю № 98/12 від 26.03.2012 року;

від відповідача: не з'явився.

встановив:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до товариства з обмеженою відповідальністю "Рубікон Груп" про стягнення 2 394 920,18 доларів США (еквівалент 19 141 399,54 грн.).

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 01.02.2006 року між акціонерним поштово-пенсійним банком "Аваль" (далі -позивач, банк за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю "Рубікон Груп" (далі -відповідач, позичальник за договором) укладено кредитний договір № 10/08/3046 із змінами та доповненнями внесеними додатковою угодою № 010/08/3046/1 від 29.05.2007 року, додатковою угодою № 010/08/3046/2 від 17.07.2007 року та додатковою угодою № 010/08/3046/3 від 21.04.2008 року.

В рамках даного договору позичальнику відкрито невідновлювальну кредитну лінію у сумі 568 000,00 доларів США та строком до 31.01.2009 року зі сплатою 11 відсотків річних. В подальшому додатковими угодами збільшено суму ліміту кредитування до 1 718 000.00 доларів США та продовжено строк користування кредитом до 31.07.2010 року.

Відповідно п. 1.1, 5.1 кредитного договору, банком в період з 02.02.2006 року по 06.05.2008 року надано позичальнику кредит у розмірі 1 718 000,00 доларів США, що підтверджується випискою з рахунку боржника № 2073.2.59 та меморіальними ордерами № 0 від 02.02.2006 року, № 4 від 17.07.2007 року, № 2 від 11.09.2007 року, № 2 від 08.04.2008 року, № 5 від 06.05.2008 року.

Відповідно до п. 3.1. кредитного договору, позичальнику надано кредит на умовах його забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та плати за користування.

Згідно п. 6.1 кредитного договору, позичальник зобов'язується використати кредит на зазначені у договорі цілі і забезпечити повернення одержаного кредиту та сплату нарахованих відсотків на умовах, передбачених цим договором. Основна заборгованість за кредитом (позичкова заборгованість) погашається позичальником у відповідності до графіка погашення заборгованості.

Підпунктом 3.2 кредитного договору встановлено, що обчислення строку надання кредиту, нарахування відсотків по договору здійснюється за фактичне число календарних днів користування кредитом.

При цьому, відсотки за користування кредитом нараховуються на залишок заборгованості за кредитом, починаючи з дня надання кредиту (часткового надання кредиту) до дня повного погашення заборгованості за кредитом включно.

Відповідно до абз. 2 п. 6.1 кредитного договору, відсотки за кредит позичальник сплачує щомісяця не пізніше останнього робочого дня кожного місяця та остаточно при погашенні кредиту.

В порушення умов договору та норм чинного законодавства України, позичальник не виконав взяті на себе зобов'язання за договором, в зв'язку з чим станом на 22.06.2012 року у позичальника виникла заборгованість по кредиту в розмірі 1 718 000,00 доларів США, а також заборгованість по відсоткам за користування кредитними коштами нарахованими в період з 30.10.2008 року по 22.06.2012 року в сумі 676 920,18 доларів США.

Таким чином, відповідно до вищевикладеного, публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" звернулось до суду з вимогою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Рубікон Груп" заборгованості за кредитним договором № 010/08/3046 від 01.02.2006 року по поверненні кредиту в розмірі 1 718 000,00 доларів США та заборгованість по відсоткам за користування кредитними коштами нарахованими в період з 30.10.2008 року по 22.06.2012 року в сумі 676 920,18 доларів США.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 27.06.2012 року порушено провадження у справі № 5011-33/8435-2012, розгляд справи призначено на 16.07.2012 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.07.2012 року, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та невиконанням останнім вимог суду, розгляд справи відкладено на 04.09.2012 року, а також продовжено строк розгляд справи на п'ятнадцять днів.

В судове засідання 04.09.2012 року з'явився представник позивача та надав пояснення по суті справи, відповідно до яких в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Рубікон Груп" 1 718 000,00 доларів США заборгованості по кредиту та 676 920,18 доларів США заборгованості по процентам за користування кредитом нарахованими в період з 30.10.2008 року по 22.06.2012 року, а також 64 380,00 грн. судового збору.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги суду не виконав, про поважні причини неявки повноважного представника відповідача суд не повідомлений, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належний чином.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

01.02.2006 року між акціонерним поштово-пенсійним банком "Аваль" (далі - позивач, банк за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю "Рубікон Груп" (далі - відповідач, позичальник за договором) укладено кредитний договір № 10/08/3046.

Відповідно до статуту публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в новій редакції, затвердженого загальними зборами акціонерів відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»14.10.2009 року (протокол № 3б-45), акціонерний комерційний банк «Аваль»було створено юридичними особами -резидентами України у формі відкритого акціонерного товариства рішенням установчих зборів (протокол № 1 від 03.03.1992 року). Протоколом Загальних зборів УКБ «Аваль»№ 3б-4/4 від 21.01.1994 року прийнято рішення про зміну найменування акціонерного комерційного банку «Аваль»на акціонерний поштово-пенсійний банк «Аваль». У зв'язку із рішення Загальних Зборів акціонерів банку (протокол № 3б-35 від 02.12.2005 року), банк набув статусу банку з іноземним капіталом. Протоколом Загальних Зборів АППБ «Аваль»№ 3б-36 від 21.04.2006 року прийнято рішення про зміну найменування акціонерного поштово-пенсійного банку «Аваль»на відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль». Протоколом Загальних Зборів акціонерів № 3б-45 від 14.10.2009 року прийнято рішення про зміну найменування відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»на публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль». Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»є правонаступником за всіма правами та обов'язками відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль».

Між сторонами підписано додаткові угоди до кредитного договору № 10/08/3046 від 01.02.2006 року, а саме: № 10/08/3046/1 від 29.05.2007 року, № 10/08/3046/2 від 17.07.2007 року, № 10/08/3046/3 від 21.04.2008 року, № 4 від 28.11.2008 року та № 5 від 30.12.2008 року.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до положень ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 1.1. кредитного договору із змінами та доповненнями, кредитор на положеннях та умовах даного договору, відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію у сумі 1 718 000,00 доларів США строком до 31.07.2010 року

Згідно п. 3.1. кредитного договору, кредитор надає позичальнику кредит на умовах його забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та плати за користування.

Підпунктом 3.2 кредитного договору встановлено, що обчислення строку надання кредиту, нарахування відсотків по договору здійснюється за фактичне число календарних днів користування кредитом.

При цьому, відсотки за користування кредитом нараховуються на залишок заборгованості за кредитом, починаючи з дня надання кредиту (часткового надання кредиту) до дня повного погашення заборгованості за кредитом включно.

Згідно п. 6.1 кредитного договору, позичальник зобов'язується використати кредит на зазначені у договорі цілі і забезпечити повернення одержаного кредиту та сплату нарахованих відсотків на умовах, передбачених цим договором.

Відсотки за кредит позичальник сплачує щомісяця не пізніше останнього робочого дня кожного місяця та остаточно при погашенні кредиту.

Основна заборгованість за кредитом (позичкова заборгованість) погашається позичальником у відповідності до графіка погашення заборгованості.

На виконання умов кредитного договору кредитор надав позичальнику кредит в розмірі 1 718 000,00 доларів США, що підтверджується випискою з рахунку боржника № 2073.2.59 та меморіальними ордерами № 0 від 02.02.2006 року, № 4 від 17.07.2007 року, № 2 від 11.09.2007 року, № 2 від 08.04.2008 року, № 5 від 06.05.2008 року.

Судом встановлено, що в порушення умов кредитного договору та норм чинного законодавства України, позичальник належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання за кредитним договором № 10/08/3046 від 01.02.2006 року, в зв'язку з чим станом на 22.06.2012 року в останнього виникла заборгованість по кредиту в розмірі 1 718 000,00 доларів США та заборгованість по процентам за користування кредитом нарахованими в період з 30.10.2008 року по 22.06.2012 року в розмірі 676 920,18 доларів США.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Банк неодноразово звертався до позичальника з претензіями про виконання зобов'язань за договором (№ 94-0-0-00/7-275 від 01.06.2009 року, № 120-1-0-00/6-1717 від 17.10.11 року), проте зазначені претензії позичальником залишені без відповіді та задоволення.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, станом на 22.06.2012 року факт наявності заборгованості за кредитним договором № 10/08/3046 від 01.02.2006 року по кредиту в розмірі 1 718 000,00 доларів США та заборгованості по процентам за користування кредитом нарахованим в період з 30.10.2008 року по 22.06.2012 року в розмірі 676 920,18 доларів США, позичальника перед банком належним чином доведений, документально підтверджений та позичальником не спростовано.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Рубікон Груп" (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 42-Б, ідентифікаційний код 32531594) на користь публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, ідентифікаційний код 14305909) заборгованість по кредиту в розмірі 1 718 000 (один мільйон сімсот вісімнадцять тисяч) доларів США 00 центів, що за курсом НБУ станом на 22.06.2012 року становить 13 731 115 (тринадцять мільйонів сімсот тридцять одна тисяча сто п'ятнадцять) грн. 00 коп. та заборгованість по процентам за користування кредитом нарахованим в період з 30.10.2008 року по 22.06.2012 року в розмірі 676 920 (шістсот сімдесят шість тисяч дев'ятсот двадцять) доларів США 18 центів, що за курсом НБУ станом на 22.06.2012 року становить 5 409 485 (п'ять мільйонів чотириста дев'ять тисяч чотириста вісімдесят п'ять) грн. 29 коп., а також 64 380 (шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят) грн. 00 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 12.09.2012 року.

Суддя С.М.Мудрий