Рішення

від 03.09.2012 по справі 5011-61/9275-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-61/9275-2012 03.09.12

За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Вікант» до:Товариства з обмеженою відповідальністю «Стека» про: стягнення159 120 грн. 10 коп. Суддя Івченко А.М. Представники Позивача:Соболевська І.М. -дов. № б/н від 05.01.2012; Відповідача:Капилов В.В. - керівник В судовому засіданні 03.09.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Вікант»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стека»про стягнення 159 314 грн. 42 коп. (148 626 грн. 65 коп. -основного боргу, 8 331 грн. 24 коп. -пені, 1 612 грн. 50 коп. -3 % річних, 744 грн. 03 коп. -інфляційних).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2012 порушено провадження у справі № 5011-61/9275-2012, розгляд справи призначено на 27.07.2012.

26.07.2012 через відділ діловодство суду від позивача надійшла заява щодо розрахунків між сторонами за період виникнення договірних відносин, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача 159 120 грн. 10 коп. (148 626 грн. 65 коп. -основного боргу, 8 137 грн. 82 коп. -пені, 1 612 грн. 50 коп. -3 % річних та 743 грн. 13 коп. - інфляційних).

Відповідно до частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити або збільшити розмір позовних вимог.

Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову.

Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік збільшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову.

Згідно з частиною третьою статті 55 Господарського процесуального кодексу України ціну позову вказує позивач.

Отже, у разі зменшення або збільшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, (аналогічна позиція викладена в пункті 17 листа Вищого Господарського суду України від 20.10.2006 року № 01-8/2351).

В судовому засіданні 27.07.2012 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача проти суми основного боргу не заперечив.

Суд відповідно до ст. 77 ГПК України оголосив в судовому засіданні перерву до 03.09.2012.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Вікант»(позивачем - Продавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стека»(відповідачем - Покупцем) був укладений договір № 41/10 купівлі-продажу.

Відповідно до п. 1.1. Договору, Продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, передати у власність Покупця металопродукцію (Товар), а Покупець зобов'язується своєчасно прийняти Товар і здійснити його оплату на умовах цього Договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору, загальна кількість, асортимент та розгорнута номенклатура Товару, що передається за цим Договором. Визначається в Заявках Покупця, у Рахунках-фактурах Продавця та /або Специфікаціях до Договору, видаткових накладних.

Зазначений договір відповідно до ст. 11 ЦК України є підставою виникнення у сторін цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 655 ГК України за договором купівлі-продажу одна сторона -продавець передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов даного договору позивачем було здійснено відповідачу поставку товару на загальну суму 148 626 грн. 65 коп., а відповідачем прийнято зазначений товар, що підтверджується наступними документами:

- рахунком-фактурою № 01168 від 06.02.2012 на суму 148 626 грн. 65 коп., видатковою накладною № 01321 від 07.02.2012 на суму 148 626 грн. 65 коп. та довіреністю № 57 від 06.02.2012.

Також, в матеріалах справи наявний акт звірки розрахунків між сторонами станом на 17.04.2012, з якого вбачається заборгованість відповідача перед позивачем.

Згідно п. 3.7. договору, сторони визначили та погодили, що при відстрочені платежу оплата вартості товару здійснюється протягом 5-ти банківських днів з дня отримання товару.

Як вбачається із матеріалів справи відповідач за поставлений товар з позивачем не розрахувався, сума в розмірі 148 626 грн. 65 коп. залишилася без оплати.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

У відповідності до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З наявних у справі доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, зауважень щодо поставки товару від відповідача не надходило, тоді як відповідач за отриманий товар не розрахувався, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 148 626 грн. 65 коп. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 8 137 грн. 82 коп. -пені.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

Господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання у ГК України визнаються штрафними санкціями (частина 1 статті 230 ГК України).

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане .

Відповідно до п. 6.3 Договору встановлено, що у разі порушення строків оплати за товар, зазначених в п. 3.7., 3.8 цього Договору, Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, що діяла у період за який сплачується пеня.

Перевіривши розрахунок позивача, який відповідає вимогам закону, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 8 137 грн. 82 коп. визнаються судом обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 1 612 грн. 50 коп. -3 % річних та 743 грн. 13 коп. індексу інфляції в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Перевіривши розрахунки позивача, які відповідають вимогам закону, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 1 612 грн. 50 коп. -3 % річних та 743 грн. 13 коп. індексу інфляції визнаються судом обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стека»(02091, м. Київ, Харківське шосе, 168-Е, кв. 317; код 24255288) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Вікант»(01001, м. Київ, вул. Еспланадна, 34/2, к. 5; код 31568293) 148 626 (сто сорок вісім тисяч шістсот двадцять шість) грн. 65 коп. -основного боргу, 8 137 (вісім тисяч сто тридцять сім) грн. 82 коп. - пені, 1 612 (одна тисяча шістсот дванадцять) грн. 50 коп. -3 % річних та 743 (сімсот сорок три) грн. 13 коп. - індексу інфляції, 3 182 (три тисячі сто вісімдесят дві) грн. 40 коп. -судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 07.09.2012

СуддяА.М. Івченко