Постанова

від 12.09.2012 по справі 2а-4060/12/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

2а-4060/12/1070    КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И 12 вересня 2012 року           2а-4060/12/1070 Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спиридонової В.О., за участю секретаря судового засідання Мергеля М.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в місті Обухові та Обухівському районі Київської області до приватного підприємства «Механорембуд»про стягнення заборгованості, ВСТАНОВИВ: 28.08.2012 до Київського окружного адміністративного суду звернулось управління Пенсійного фонду України в місті Обухові та Обухівському районі Київської області (далі –позивач, Управління) з позовом до приватного підприємства «Механорембуд»(далі –відповідач, Підприємство) про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій особам, зайнятим на роботах відповідно до списку професій №2, у розмірі 3 048,20 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач за період з 01.03.2012 по 25.07.2012 має заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які були зайняті повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці відповідно до списку №2 згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення»від 05.11.1991 N 1788-XII (далі –Закон №1788) у сумі 3 048,20 грн., що підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»з березня-липня 2012 року та витягом з картки особового рахунку страхувальника. Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд позов задовольнити. Представник відповідача в судовому засіданні у задоволенні позовних вимог просив відмовити з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову, які полягають в наступному. З липня 2011 року Підприємство звільнило всіх працівників і не веде виробничу (підприємницьку) діяльність. Відсутність працівників на Підприємстві підтверджується наданими копіями наказів про звільнення. За перше півріччя 2012 року відповідач жодної діяльності не здійснює та не отримує ніякі прибутки, що підтверджується податковою звітністю. Таким чином, відповідач не підпадає під категорію суб'єктів господарювання, які згідно з п.п. 2.1.1 п. 2.1 ч. 2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21-1 (далі –Інструкція 21-1) є платниками страхових внесків. Суд, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи і наявні у ній докази, дійшов наступних висновків. Приватне підприємство «Механорембуд»зареєстровано як суб'єкт господарювання 14.02.2001 Обухівською районною державною адміністрацією Київської області, код ЄДРПОУ –31313992. Як вбачається з матеріалів справи, працівникам відповідача були призначені пенсії на пільгових умовах на підставі пунктів «б»- «з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що відповідає списку № 2. Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, копій наказів про звільнення, Підприємство протягом 2011 року звільнило з посад всіх працівників, яким було призначено пенсії на пільгових умовах. В той же час, позовні вимоги стосуються компенсації витрат позивача на виплату і доставку пільгових пенсій колишнім працівникам відповідача за період з 01.03.2012 по 25.07.2012 в розмірі 3 048,20 грн. Сума даної заборгованості підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з березня-липня 2012 року та витягом з картки особового рахунку страхувальника, наявними у матеріалах справи. Також, з наявної в матеріалах справи податкової декларації з податку на прибуток підприємства за І півріччя 2012 року, поданої відповідачем, судом встановлено, що у 2012 році Підприємство виробничої діяльності не здійснює та прибутків не отримує. В той же час, згідно з даними Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 31.07.2012 відповідач є зареєстрованим суб'єктом господарювання, що не заперечувалось його представником в судовому засіданні. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного. Відповідач був платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до частини 1 статті 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 N 1058-IV (далі –Закон №1058). Так, згідно з частиною 1 статті 15 вказаного Закону платниками страхових внесків до солідарної системи є, зокрема, страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону. Відповідно до пункту 1 статті 14 Закону №1058 страхувальниками відповідно до цього Закону, зокрема, є підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру. Таким чином, Підприємство є страхувальником для своїх колишніх працівників. В той же час, колишні працівники Підприємства були застрахованими особами в розумінні Закону №1058. Частиною 2 розділу XV «Прикінцеві положення»Закону №1058 встановлено, зокрема, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють, зокрема, на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». Частина 2 ст. 20 Закону України №1058 визначає, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. Таким чином, будучи страховиком в розумінні пенсійного законодавства, Підприємство сплачувало страхові внески до Пенсійного Фонду України на користь найманих працівників. Сплата вказаних внесків напряму залежала від факту оплати праці таких застрахованих працівників. Відповідно до абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»- «з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Враховуючи обставини справи та беручи до уваги заперечення відповідача, суд дійшов висновку, що перебуваючи із застрахованими особами у трудових відносинах Підприємство добросовісно здійснювало відшкодування витрат Управління на доставку та виплату пільгових пенсій. В той же час, відповідач вважає, що у зв'язку із припиненням трудових відносин із застрахованими особами та відсутності з його боку здійснення страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, він не зобов'язаний відшкодовувати витрати на оплату і доставку застрахованим особам пенсій, призначених на пільгових умовах. З такими висновками відповідача суд не погоджується з огляду на таке. Пунктами 1.1 та 1.2 Інструкції №21-1 визначено, що ця Інструкція розроблена відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування». Ця Інструкція визначає процедуру добровільної участі осіб у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Стаття 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»передбачає, зокрема, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Пунктом 6.1 Інструкції N 21-1, зокрема, встановлено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Згідно з пунктом 6.2. Інструкції №21-1 витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення»Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Таким чином, законодавець не пов'язує обов'язок страхувальника відшкодовувати витрати Пенсійного фонду України на виплату пільгових пенсій з фактом перебування застрахованої особи у трудових відносинах безпосередньо у час здійснення виплат таких пенсій. Визначальним моментом у даному випадку є факт набуття особою робочого стажу на підприємстві, виконуючи роботу відповідно до списку професій №2. Крім того, пунктом 6.3 Інструкції №21-1 передбачено, що у разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники. Судом встановлено, що Підприємство, як страхувальник звільнених працівників, на даний час зареєстроване як суб'єкт господарювання, не ліквідоване та не має правонаступників. Також, суд не бере до уваги посилання відповідача на факт відсутності отримання прибутку Підприємством у період з 01.03.2012 по 25.07.2012, оскільки, як зазначалось вище, нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення впливає на нарахування страхових внесків, а не на відшкодування витрат на оплату пільгових пенсій. Відповідно до пункту 6.4 Інструкції №21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Пунктом 6.8 вказаної інструкції, зокрема, визначено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Судом встановлено, та не заперечувалось представником відповідача, що позивачем на адресу Підприємства направлено розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»з березня-липня 2012 року, відповідно до яких відповідачем не здійснено відшкодування витрат Управління на загальну суму 3 048,20 грн. Згідно з частиною першою статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. На час вирішення спору по суті жодних доказів сплати відповідачем заборгованості з відшкодування позивачу витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах праці та роботах із шкідливими та важкими умовами праці за списком № 2, за березня-липня 2012 року в сумі 3 048,20 грн. суду не надано. Враховуючи викладене, виходячи з меж позовних вимог, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій колишнім працівникам відповідача, за березня-липня 2012 року законні та обґрунтовані, а позов є таким, що підлягає задоволенню. Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.амін Керуючись статтями 11, 14, 70-72, 86, 159-163, 254 КАС України, суд п о с т а н о в и в: Адміністративний позов задовольнити. Стягнути з приватного підприємства «Механорембуд» на користь управління Пенсійного фонду України в місті Обухові та Обухівському районі Київської області суму заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2 у березні - липні 2012 року, у загальному розмірі 3 048 (три тисячі сорок вісім) грн. 20 коп. Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Суддя                                                                                 Спиридонова В.О. Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови -  15 вересня 2012 р.