Постанова

від 05.07.2012 по справі 2а-3218/12/1470

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

2а-3218/12/1470    Миколаївський окружний адміністративний суд   вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002   П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  05.07.2012 р.                                                                                 Справа № 2а-3218/12/1470   м. Миколаїв Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Устинов І.А. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, до приватного акціонерного товариства «Хлібозахист», про стягнення податкового боргу в сумі 3818,56 грн.                                                                ВСТАНОВИВ:        Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби пред'явлено позов про стягнення з приватного акціонерного товариства «Хлібозахист»податкового боргу в сумі 3818,56 грн.          До суду надійшла заява від представника позивача про розгляд справи за його відсутності.           Відповідач заперечень проти позову не надав, представник в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив.         Виходячи з принципу рівності сторін перед законом і судом (ст.10 КАС України), відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, суд вважає що неприбуття у судове засідання належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду відповідача, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, не є перешкодою для розгляду справи і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.           Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до наступних виводів.        Приватне акціонерне товариство «Хлібозахист», як платник податків перебуває на обліку Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби.      Відповідно до пп. 16.1.4 п.16 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановленим цим кодексом.           Відповідно до п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України  платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.            Відповідно до пп.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу, сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків, але не сплаченого у встановлений цим кодексом строк, а також пеня нарахована на суму такого грошового зобов'язання являється податковим боргом.        Як вбачається з матеріалів адміністративної справи за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 3818,56 грн.            Відповідач самостійно узгодив податкове зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб за березень 2012 року у розмірі 1800,74 грн., за квітень 2912 року  у розмірі 1800,74 грн., що підтверджується податковою декларацією №1906 від 20.02.2012 року (а.с.7-8),  проте в установлений строк, відповідач цієї суми не сплатив.      Крім того, ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби відповідачу нараховано пені за період з 31.08.2010 року по 18.05.2012 року  у розмірі 217,08 грн.           Орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу.          Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.        Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються  на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.     Відповідач своїм правом не скористався, позов не заперечив, доказів погашення  заборгованості у розмірі 3818,56 грн. станом на час розгляду справи не надав. Позов поданий до адміністративного суду у межах строку, передбаченого ст.99 КАС України. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та їх належить задовольнити в повному обсязі. Судові витрати по справі відсутні.  Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ:           Позов задовольнити.           Стягнути з приватного акціонерного товариства «Хлібозахист»(вул. Мельнична, 20, м. Миколаїв, 54000, ідентифікаційний код 00952858) на користь державного бюджету Заводського району м. Миколаєва податковий борг в сумі 3818 гривень 56 копійок.           Відповідно до п.1 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.        У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.       Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.           Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.     Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. Суддя                                                                                                          І. А. Устинов