Постанова

від 18.04.2012 по справі 2а - 3783/09/1470

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.04.2012 р. Справа № 2а - 3783/09/1470

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Устинов І.А. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Миколаївської митниці,

до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Андре»,

про стягнення митних платежів у розмірі 25309,16 грн.

ВСТАНОВИВ:

Миколаївської митниця звернулась до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Андре»про стягнення митних платежів у розмірі 25309,16 грн.

До суду надійшла уточнена на позовна заява, а саме про стягнення з відповідача на рахунок Миколаївської митниці суму обов'язкових митних платежів у розмірі 25309,16 грн. для обліку та подальшого її перерахування митницею до Державного бюджету України.

До суду надійшла заява від представника позивача про розгляд справи за його відсутності, у порядку письмового провадження.

Відповідач заперечень проти позову не надав, представник в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив.

Виходячи з принципу рівності сторін перед законом і судом (ст.10 КАС України), відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, суд вважає що неприбуття у судове засідання належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду відповідача, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, не є перешкодою для розгляду справи і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до наступних виводів.

Відповідач на підставі зовнішньоекономічного контракту №1024 від 01.04.06 року, укладеного з фірмою «Sarm Maschinen Export Import GmbH»(Німеччина), придбав автокран Кгan Кгурр GMT50 та дорученням від 09.10.2006 уповноважив ОСОБА_1 перемістити його через кордон України й доставити в м. Миколаїв. Про придбання транспортного засобу та намір ввезти його на територію України відповідач повідомив 19.10.06 року митні органи шляхом направлення попереднього повідомлення за №504000001/6/701499. При перетині 27.10.06 року кордону України в зоні діяльності Чопської митниці митному органу було надано інвойс 2006/0037 відповідно до якого вартість автокрану складає 7400 евро.

31.10.06 року відповідач листом за вих.125 підтвердив надходження на його адресу за вище вказаним зовнішньоекономічним контрактом транспортного засобу, також просив Миколаївську митницю здійснити декларування транспортного засобу у спрощеному порядку.

02.11.06 року відповідач в особі митного брокера ОСОБА_2 задекларував в Миколаївській митниці ввезений транспортний засіб та сплатив до прибутку держави обов'язкові митні платежі в сумі 11 065,27 грн. Нарахування митних платежів здійснено на підставі наданого відповідачем інвойсу №2006/0037 щодо вартості автокрану 7 400 евро, що еквівалентно 47672,92 грн.

В суму митних платежів включено:

- 97,92 грн. - митні збори;

- 979,23 грн. - ввізне мито;

- 9 988,12 грн. - ПДВ;

При цьому, відповідач в декларації (графа 8) зазначив «отримувач: ФОП ОСОБА_3», а відносно себе вніс інформацію в графу 9, як про особу відповідальну за фінансове врегулювання (графа 9), що не суперечить порядку заповнення вантажної митної декларації (правочини щодо придбання відповідачем для ОСОБА_3 транспортного засобу вчинені на території України за договорами комісії та субкоміссії).

В цей же день, 02.11.2006 року, митницею здійснені митні процедури у відношенні транспортного засобу та надано дозвіл на його використання без будь яких обмежень.

За результатами перевірки достовірності документів, на підставі яких здійснено декларування транспортного засобу встановлено, що переміщення через митний кордон України задекларованого за ВМД № 504000001/6/701560 автокрану здійснено на підставі інвойсу, який містить неправдиві дані щодо його вартості. Провадженням у справі про порушення митних правил встановлено, що ОСОБА_1, який є засновником фірми «Sarm Maschinen Export Import GmbH»з метою сприяння відповідачу в ухиленні від сплати обов'язкових митних платежів в повному обсязі, при виконанні доручення щодо транспортування автокрану виготовив інвойс з реквізитами цієї фірми та внесенням даних про вартість автокрану в сумі 7400 евро при фактичній вартості 17500 евро. Вартість транспортного засобу в сумі 17500 евро підтверджується вантажною митною декларацією оформленою митним органом Німеччини №06АТ500000ЕV138WX, рахунком № К20062137, іншими матеріалами справи про порушення митних правил.

Отже, при декларуванні транспортного засобу відповідач зобов'язаний був сплатити до прибутку держави обов'язкові митні платежі із розрахунку вартості автокрану 17500 евро в сумі 36 374, 43 грн., з яких:

- 225,48 грн. - митні збори;

- 11 296,55 грн. - ввізне мито;

- 25 852,40 грн. -ПДВ;

Декларування транспортного засобу за заниженою вартістю надало можливість ухилитися Відповідачу від сплати до державного бюджету України обов'язкових митних платежів на суму 25 309,16 грн., із них:

- митні збори - 127,56 грн.;

- ввізне мито - 10 317,32 грн.; -ПДВ-15 864,28 грн.

Згідно п.3 ст.3, ст.4 Закону України «Про Єдиний митний тариф»предмети, що переміщуються через кордон України обкладаються митом, якщо інше не передбачено законом. Відповідно до ст.17 Закону України «Про Єдиний митний тариф»мито нараховується митним органом України відповідно до положень зазначеного Закону та ставок Єдиного митного тарифу України, чинним на день подання митної декларації, і сплачується митним органам.

Відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість від 03.04.97 №168/97 (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) платником податку на додану вартість є особа, яка ввозить (пересилає) товари на митну територію України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з ввезення (пересилання) товарів на митну територію України.

Факт декларування Відповідачем транспортного засобу в Миколаївській митниці, на підставі документів, що містять недостовірну інформацію щодо вартості автокрану, а також розрахунок фактично сплачених митних платежів та розрахунок платежів які підлягають сплаті встановлено постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 14.11.08 р. по справі №3-13-112/2008 р. (а.с.6).

Відповідно до постанови Центрального районного суду м. Миколаєва від 14.11.08 р. по справі №3-13-112/2008 р. ОСОБА_1 визнано винним у сскоєнні правопорушення, передбаченого ст.ст. 352, 355 МК, притягнуто його до адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 гривень.

Відповідно до ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа , щодо якої встановлену ці обставини.

За таких обставин позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Андре»(вул. Потьомкінська, 78, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 22438547) на користь Миколаївської митниці 26031200 код ОКПО 01861359 МФО 326182 МОД АППБ «Аваль»суму обов'язкових митних платежів у розмірі 25309 гривень 16 копійок.

Відповідно до п.1 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя І. А. Устинов