Постанова

від 13.09.2012 по справі 6933/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

13 вересня 2012 р. Справа №2а-6933/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Нуруллаєва І.С.,

при секретарі судового засідання - Міщенко А.П.,

за участю:

представника позивача - Ушивець О.Ю.,

представника відповідача - Щербатюк Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АКЦЕПТОР" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "АКЦЕПТОР", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 13.02.2012 року №00001591501.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується з позицією податкового органу щодо включення до складу другого кварталу 2011 року виключного від'ємного значення об'єкту оподаткування, отриманого суб'єктами оподаткування за результатами здійсненної господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року. А отже, на підставі цього при проведенні перевірки податковим органом та при оформленні її результатів мало місце недотримання вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки базуються на припущеннях і не підтверджуються об'єктивними даними, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для його скасування. Посилаючись на вказані обставини, представник позивача у судовому засіданні підтримав позов та просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на обставини, вказані у позовній заяві, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача -ДПІ у Київському районі м. Харкова - проти задоволення адміністративного позову заперечував у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в запереченні на адміністративний позов та зазначаючи, що під час перевірки встановлено порушення позивачем вимог п.3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування по ряд. 07 декларації за другий квартал 2011 року в розмірі 125 615,00 грн. Також зазначив, що під час проведення вказаної перевірки та складання акту перевірки фахівці відповідного податкового органу діяли згідно до вимог чинного податкового законодавства, а прийняті за результатами перевірки рішення є законними, у зв'язку з тим, що у складеному за результатами перевірки акті були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, за що у відповідності до Податкового кодексу України позивачу були визначене відповідне податкове зобов'язання на підставі оскаржуваного рішення. Посилаючись на вказані обставини, представник відповідача у судовому засіданні просив суд ухвалити рішення про відмову в задоволення позову.

У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти позову у повному обсязі, посилаючись на обставини, зазначені у письмових запереченнях проти позову, та просив суд відмовити в задоволенні позову.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав.

Згідно матеріалів справи Товариство з обмеженою відповідальністю "АКЦЕПТОР" зареєстровано як юридична особа, перебуває на податковому обліку в ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС.

Судом встановлено, що 08.11.2011 року Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова здійснена камеральна перевірки податкової звітності з податку на прибуток підприємств за 2 квартал 2011 року, за результатами якої складений акт №3971/15-1/31152642.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у Київському районі м. Харкова податковим повідомленням-рішенням №00001591501 від 13 лютого 2012 року ТОВ «Акцептор»зменшено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у розмірі 125 615, 00 грн.

27.02.2012 р. позивач, не погодившись з прийнятим рішенням, подав скаргу до Державної податкової адміністрації у Харківській області. Також, на виконання п. 56.5 ст. 56 ПКУ позивач письмово повідомив відповідача про оскарження його податкового повідомлення-рішення (вх. від 28.02.2012 р.).

02.03.2012 р. Державною податковою адміністрацією у Харківській області було прийняте рішення № 584/10/10-212 про продовження розгляду скарги до 27.04.2012 р. та проведення позапланової перевірки.

20.03.2012 р. начальником Державної податкової служби у Київському районі м. Харкова був виданий наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АКЦЕПТОР»з питань обґрунтування включення та підстав для формування збитків минулих періодів, які були перенесені до декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 р. та правомірності зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2 квартал 2011 р.

За результатами проведеної позапланової документальної виїзної перевірки, Державною податковою інспекцією у Київському районі міста Харкова 29.03.2012 р. було складено акт перевірки за № 247/22-1/31152642

20.04.2012 р. Державною податковою службою у Харківській області було прийняте рішення про результати розгляду скарги позивача, яким залишено податкове повідомлення-рішення без змін, а скарга - без задоволення.

03.05.2012 р., не погодившись з прийнятим рішенням ДПС у Харківській області про результати розгляду скарги, позивач подав повторну скаргу до Державної податкової служби України. Також, позивач письмово повідомив Відповідача про повторне оскарження його податкового повідомлення-рішення (вх. від 04.05.2012 р.).

06.06.2012 року позивачем було отримане рішення ДПС України про результати розгляду повторної скарги від 28.05.2012 р. № 9077/6/10-2415, яким податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі міста Харкова від 13.02.2012 р. № 00001591501 залишено без змін, а скарга -без задоволення.

Згідно з висновками акту, перевіркою встановлено завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на 125 615 грн., у зв'язку з порушенням вимог пункту 150.1 статті 150. Пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Вказані висновки акту мотивовано тим, що у позивача в податковій декларації на прибуток підприємств за 2 квартал 2011 року у рядку 06.6 -«від'ємне значення об'єкта оподаткування за 1 квартал 2011»зазначена сума 125615 грн., яка сформована за результатами не тільки 1 кварталу 2011 року, а і з урахуванням від'ємного значення попереднього 2010 року.

Перевіркою встановлено, що позивачем в декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 (вх.9002653696 від 28.04.2011 р.) до рядку 05.2 «Самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів»віднесено суму у розмірі 350 487, 00 грн. При розрахунку об'єкту оподаткування за 2 квартал 2011 року позивачем до рядку 06.6 декларації з податку на прибуток, в порушення п. 150.1 ст. 150. Пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України перенесено від'ємне значення об'єкту оподаткування у сумі 125615,00 грн., оскільки без врахування від'ємного значення об'єкту оподаткування попереднього податкового року за результатами 1 кварталу 2011 року об'єкт оподаткування має позитивне значення.

Фахівці ДПІ у Київському районі м. Харкова зазначили, що позивач не мав права під час формування податкової декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року включати до рядку 06.6 -«від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього (звітного) періоду»загальну суму від'ємного значення 1 кварталу 2011 року -125615 грн., а зобов'язаний був включати лише витрати, що виникли саме у 1 кварталі 2011 року без врахування раніше понесених збитків.

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийняти на підставі підпунктів 54.3, 58.1 ПКУ. Відповідно до зазначеної норми закону контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідач дійшов висновку, що у зв'язку із набранням чинності розділу ІІІ Податкового кодексу України 01.04.2011 р. та відсутності у ньому посилання на облік у другому кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкту оподаткування, крім того, що виник за наслідками діяльності у першому кварталі 2011 року у відповідності до пункту 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 року не включається від'ємне значення 2010 року.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Правовідносини щодо визначення об'єкта оподаткування податковим на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника податків врегульовані Податковим кодексом України, зокрема розділом ІІІ «Податок на прибуток підприємств». Згідно з п. 1 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств»розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України, розділ ІІІ «Податок на прибуток»цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 р., якщо інше не встановлено цим підрозділом. При цьому, відповідно до розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України, Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»втрачає чинність лише з 1 квітня 2011 року.

Аналіз викладених положень Податкового кодексу України свідчить про те, що в період з 01.01.2011 р. по 31.03.2011 р. правовідносини щодо визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника податку регулювалися саме Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», а починаючи з 01.04.2011 р. -положеннями Податкового кодексу України.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що діяв у 1 кварталі 2011 року, об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених ст. 5 цього Закону, та на суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкту оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового періоду. Положеннями п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачалось, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значена об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Судом встановлено, що 28.04.2011 р. позивачем була сформована декларація з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2011 р., де у рядку 08 податкової декларації позивачем задеклароване від'ємне значення об'єкту оподаткування у розмірі -125 615,00 грн., у рядку 05.2 «самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів»у сумі 350 487,00грн.

Отже, рядок 08 складається з позитивного значення об'єкту оподаткування саме 1 кварталу 2011 року у розмірі -224872 грн. (ряд.03- (ряд.06-ряд.05.2)-ряд.07) за вирахуванням від'ємного значення попереднього податкового періоду у розмірі 350 487 грн. (ряд.05.2), що дорівнює від'ємному значенню об'єкту оподаткування задекларованому за 1 квартал 2011 р. у розмірі - 125615 грн. (224872-350487= - 125615грн).

У першому кварталі 2011 року діяв наказ Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003 р. № 143, зареєстрований у Мінюсті України 08.04.2003 р. за № 271/7592, яким був затверджений Порядок складання декларації з податку на прибуток підприємств. У пункті 4.1 цього Порядку було зазначено, що декларація подається платником податку до державного податкового органу для реєстрації протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду.

На підставі наведеного суд робить висновок. що позивачем був правомірно сформований склад об'єкту оподаткування за 1 квартал 2011р. з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового періоду.

Порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів з 01.04.2011 встановлений статтею 150 ПКУ, де зазначено, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Разом з тим пункт 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році" Розділу XX "Перехідні положення" ПКУ встановлює, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відповідно до п. 46.5 ПКУ Державною податковою адміністрацією України розроблено нову форму податкової декларації з податку на прибуток підприємства, яка затверджена наказом ДПА України від 28.02.2011 N 114 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 25 березня 2011 року за N 397/19135 (далі - наказ N 114). Пунктом 4 наказу N 114 передбачено, що цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування. Зазначений наказ офіційно опублікований 11.04.2011 в газеті "Офіційний вісник України". Відповідно звітність з податку на прибуток за податкові періоди, починаючи з податкового періоду "II квартал" 2011 року подається за формою податкової декларації, визначеною наказом N 114. Вперше подання податкової звітності за такою формою здійснюватиметься до податкових органів з 01.07.2011. Виправлення самостійно виявлених помилок, що містяться у раніше поданих платником податкових деклараціях, шляхом подання нової декларації за минулі податкові періоди здійснюється після 01.07.2011 за формою декларації, передбаченої наказом N 114 (абзац 1 п. 50.1 ст. 50 Кодексу).

Матеріалами справи підтверджено, що в декларації з податку на прибуток підприємств за 2 квартал 2011 року у складі витрат в розмірі 339 565,00 грн. (рядок 04 декларації) позивачем зазначено від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього звітного періоду (рядок 06.6 декларації) у сумі 125 615,00 грн.

Суд не погоджується з думкою податкового органу про те, що до складу витрат другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненної господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу такого від'ємного значення.

Текстуальний аналіз положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України дає підстави стверджувати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у 1 кварталі 2011 року, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат 2 кварталу 2011 року. Обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат 2 кварталу 2011 року, зазначена законодавча норма не містить.

Системно проаналізувавши положення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та Податкового кодексу України, суд дійшов висновку, що наявність у Кодексі пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень зумовлена виключно тією обставиною, що у 1 кварталі 2011 році податок на прибуток, у тому числі і з показником від'ємного значення, обчислювався за правилами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Підстав для інших висновків суд не знаходить, оскільки 1 квартал 2011 року у контексті справляння податку на прибуток нічим не відрізняється від попередніх податкових періодів з огляду на сталість та однаковість правил обчислення податку на прибуток.

Суд враховує, що аналіз вищенаведених норм права свідчить про те, що зменшення (не підтвердження) від'ємного значення об'єкту оподаткування за 2 квартал 2011 року можливо, якщо відповідачем належним чином буде встановлено неправомірність заявленого позивачем від'ємного значення об'єкту оподаткування за 1 квартал 2011 року, однак відповідач не має зауважень щодо формування витрат та суми від'ємного значення у 1 кварталі 2011 року.

Відповідно до статті 4 ПКУ податкове законодавство ґрунтується на таких принципах, зокрема, рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу. Згідно до пункту 7.3. статті 7 ПКУ будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Більш того відповідач вказує, що до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2 квартал 2011 року підлягає включенню лише від'ємне значення створене в першому кварталі, при цьому не зазначає куди слід включити від'ємне значення (збитки) минулих років, зокрема 2010 року, що ніяким чином не узгоджується із вищезазначеними положеннями нормативно-правових актів.

Аналіз норм підпунктів 1,3 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України свідчить про те, що ними не встановлено обмежень щодо врахування у 2011 збитків, які виникли до 01.01.2011 року, а отже такі збитки повинні враховуватися у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

Суд зазначає, що відповідно до порядку ведення податкового обліку з податку на прибуток підприємств, визначеного як Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", так і Податковим кодексом України, сума збитків попередніх періодів підлягає перенесенню до складу валових витрат декларації наступного податкового року, після чого бере участь у формуванні загальної суми валових витрат відповідного податкового періоду, та в результаті -у формуванні об'єкту оподаткування.

Обґрунтувань визначення суми завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування та пояснень щодо порядку її розрахунку відповідач ані в акті перевірки, ані в письмових запереченнях на позовну заяву не надав.

Суд зазначає, що нормами п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України визначено принципи податкового законодавства України, серед яких у 4.1.4 передбачено презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що відповідач, діючи всупереч вимогам ч.2 ст.71 КАС України, не довів правомірність висновків акта перевірки.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З досліджених в ході судового розгляду справи письмових доказів, пояснень представників сторін судом встановлено відсутність порушень в діях позивача норм пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ та, відповідно, відсутність факту завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у 2 кварталі 2011 року у розмірі 125 615,00 грн.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про невідповідність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення вимогам частини 3 статті 2 КАС України.

Із врахуванням встановлених обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м.Харкова від 13.02.2012 за №00001591501 підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 2, 7-14, 69, 70, 71, 86, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АКЦЕПТОР" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова №00001591501 від 13.02.2012 р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Акцептор»(61013, м. Харків, вул. Шевченка, б. 28-А, п/р 26507010060680 в АТ «Банк Золоті ворота», МФО 351931, код ЄДРПОУ 31152642) сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 1256,16 грн. (одна тисяча двісті п'ятдесят шість гривен 16 копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі текст постанови виготовлено 14.09.2012р.

Суддя І.С. Нуруллаєв