Рішення

від 11.09.2012 по справі 2775-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.09.2012Справа №5002-21/2775-2012

За позовом Приватного підприємства «ТрансКом»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Технолоджі-Інжиніринг»

про стягнення 19 720,00 грн.

Суддя С.І. Чонгова

Представники:

Від позивача не з'явився;

Від відповідача не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Приватне підприємство «ТрансКом» звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Технолоджі-Інжиніринг», у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором перевезення вантажів автомобільним транспортом № 70-11 від 07.09.2011 у сумі 19 720,00 грн. Крім того, просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати по оплаті судового збору у розмірі 1 609, 50 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 07.09.2011 між позивачем та відповідачем був укладений договір перевезення вантажів автомобільним транспортом № 70-11. На виконання умов укладеного договору позивачем відповідачу надавались послуги з перевезення, однак відповідач, у порушення умов укладеного договору, послуги надані позивачем сплачував не в повному обсязі та не в обумовлені договором строки, що призвело до утворення заборгованості.

Відповідач у судове засідання призначене на 28 серпня 2012 року не з'явився, про день слухання справи повідомлявся належним чином - ухвала Господарського суду Автономної Республіки Крим про порушення провадження у справі від 14.08.2012 надсилалась відповідачу 15.08.2012 за адресою вказаною позивачем у позовній заяві рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення, однак на день слухання (28.08.2012) поштове відправлення на адресу суду повернуто не було.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 28 серпня 2012 року слухання справи було відкладено на 11 вересня 2012 року.

30 серпня 2012 року на адресу Господарського суду Автономної Республіки Крим поштою було повернуто потове відправлення, адресоване Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Технолоджі-Інжиніринг» з довідкою форми № 20 з позначкою «за закінченням терміну зберігання».

10 вересня 2012 року позивачем до канцелярії Господарського суду Автономної Республіки Крим було здано заяву за вих. № 108-12 від 06.09.2012 у якій позивач вказує, що у процесі розгляду справи відповідачем було здійснено часткову оплату заборгованості в розмірі 3 720,00 грн., у зв'язку з чим позивач просить провадження по справі в частині стягнення з відповідача боргу в розмірі 3 720,00 грн. закрити, та стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості в розмірі 16 000,00 грн., а також судові витрати пов'язані з оплатою судового збору в розмірі 1609,50 грн. Крім того, у своїй заяві позивач просить розглядати справу у відсутність його представника на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

У засідання суду 11.09.2012 представник позивача не з'явився.

Представник відповідача у судове засідання 11 вересня 2012 року не з'явився, про день слухання справи повідомлявся належним чином (ухвала Господарського суду Автономної Республіки Крим від 28 серпня 2012 року надсилалась на адресу відповідача 30 серпня 2012 року рекомендованою кореспонденцією), про причини неявки суд не повідомив. Документи, витребувані судом, а також відзив на позовну заяву не надав.

Суд вважає можливим розглядати справу у відсутність позивача та відповідача виходячи з наступного.

Як вказано у постанові Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно витягу з Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Державної реєстраційної служби України серії АА № 641697 відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Технолоджі-Інжиніринг» зареєстрований за юридичною адресою: 95021, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, Центральний район, вулиця Красних Зорь, будинок 6, тобто за адресою, вказаною позивачем у позовній заяві.

Крім того, суд зауважує, що неподання або несвоєчасне подання стороною у справі доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, розцінюється господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Відповідно до частини другої статті 22 Господарського процесуального Кодексу України сторони мають право, зокрема, подавати докази та брати участь в їх дослідженні.

Водночас частиною першою статті 33 Господарського процесуального Кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а статті 38 і 65 названого Кодексу уповноважують господарський суд в разі недостатності доказів витребувати їх, у тому числі в порядку підготовки справи до розгляду.

До того ж згідно з частиною третьою статті 22 Господарського процесуального Кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Тобто, у відповідача був час для надання документів, необхідних за його думкою для розгляду справи по суті.

Також, як вказано в постанові пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 р. № 18, - Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 Господарського процесуального кодексу України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

З урахуванням викладеного, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника позивача та відповідача, оскільки у матеріалах справи є достатньо документів для розгляду справи. Крім того, у відповідача було достатньо часу для надання документів, необхідних за їх думкою, для розгляду спору. Також суд зазначає, що статтею 69 Господарського процесуального кодексу України встановлено двомісячний строк розгляду судом позовної заяви.

У порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно вимогам статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

07 вересня 2011 року між Приватним підприємством «ТрансКом» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Технолоджі-Інжиніринг» був укладений договір перевезення вантажів автомобільним транспортом № 70-11.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України зазначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 627 Цивільного кодексу України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до умов укладеного договору позивач (Експедитор (Перевізник) за договором) бере на себе зобов'язання доставити ввірений його для перевезення вантаж (згідно з товарно-транспортною накладною) за маршрутами відповідно поданих Замовником (відповідачем) заявок, які є невід'ємними частинами договору, і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі, а Замовник зобов'язується сплатити плату за перевезення вантажу.

Стаття 629 Цивільного кодексу України зазначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом 2.1. договору визначено, що перевезення вантажів виконуються Експедитором (Перевізником) лише на підставі заявок, які Замовник подає на перевезення в письмовій формі факсимільним зв'язком не пізніше 18 години дня, що передує дню перевезення. Перевезення вантажів проводиться при підтвердженні сторонами кожного конкретного замовлення відповідно до надісланої заявки, підписаної обома сторонами.

Розділом 5 договору сторони встановили порядок розрахунків, та встановили, що розмір плати за перевезення вантажів зазначені сторонами у заявці, яка є невід'ємною частиною договору. Замовник проводить оплату Експедитору (Перевізнику) послуг за перевезення вантажу та інших пов'язаних з перевезенням послуг, згідно отриманих оригіналів документів (рахунку-фактури, акту виконаних робіт, податкових накладних та інше) на протязі 5 (п'яти) банківських днів від дати надання цих документів.

На виконання умов укладеного договору, відповідно заявок на перевезення вантажів, позивачем відповідачу були надані послуги з перевезення, що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг), які підписані уповноваженими представниками позивача та відповідача та скріплені печатками підприємств (а. с. 19, 21, 23, 25, 27, 29, 31, 33, 35, 37, 39).

Статей 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Позивачем при зверненні до суду із позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги в розмірі 19 720,00 грн. Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 19 720,00 грн. підтверджений актом звіряння взаємних розрахунків станом на 18.01.2012, який підписано уповноваженими представниками позивача та відповідача та скріплений печатками підприємств (а. с. 9).

10 вересня 2012 року позивачем до Господарського суду Автономної Республіки Крим було надано заяву за вих. № 108-12 від 06.09.2012 у якій позивачем вказується, що у процесі розгляду справи відповідачем було здійснено часткову оплату заборгованості в розмірі 3 720,00 грн., у зв'язку з чим позивач просить провадження по справі в частині стягнення з відповідача боргу в розмірі 3 720,00 грн. закрити, та стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості в розмірі 16 000,00 грн., а також судові витрати пов'язані з оплатою судового збору в розмірі 1609,50 грн. Тобто, позивач фактично зменшив розмір заявлених позовних вимог.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Таким чином, судом розглядаються вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 16 000,00 грн.

Відповідачем не надано доказів оплати позивачу виниклої заборгованості.

Відповідно до вимог статей 525, 526 Цивільного Кодексу України - одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При таких обставинах, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки вони засновані на нормах чинного законодавства та підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з оплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача.

В судовому засіданні 11 вересня 2012 року були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено 14 вересня 2012 року.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Технолоджі-Інжиніринг» (вулиця Красних Зорь, будинок 6, місто Сімферополь, АР Крим, 95021; код ЄДРПОУ 37704731, ІНН 377047301096, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) на користь Приватного підприємства «ТрансКом» (юридична адреса: вулиця Терешкової, будинок 13, м. Одеса, 65078; поштова адреса: вулиця Княжеська, 15, квартира 2, місто Одеса, 65029; код ЄДРПОУ 31648258, ІНН 316482515541, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) суму заборгованості в розмірі 16 000,00 грн., а також судовий збір в розмірі 1609,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.І. Чонгова