Рішення

від 10.09.2012 по справі 5010/801/2012-19/46

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2012 р. Справа № 5010/801/2012-19/46

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , при секретарі судового засідання Конашенко О. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ТехноНІКОЛЬ-Центр", вул. Професора Підвисоцького/ Драгомирова,10/10, кім. 60-61, м. Київ 103,01103

до відповідача: приватного підприємства "Віадук", вул.Грушевського,11, м. Івано-Франківськ,76000

про стягнення 25583,85 грн.

за участю представників сторін:

представники сторін не з"явилися,

ВСТАНОВИВ:

товариство з обмеженою відповідальністю "ТехноНІКОЛЬ-Центр" звернулось в суд із позовом до приватного підприємства "Віадук" про стягнення 25583,85 грн. Позивач обґрунтував позовні вимоги невиконанням відповідачем зобов"язань щодо оплати поставленого товару.

Представник позивача в судове засідання не з"явився, клопотанням вх.№4998/2012-свх від 30.07.12 просив розглянути справу без участі уповноваженого представника, на вимогу суду надіслав оригінали документів, долучених до позовної заяви для огляду в судовому засіданні.

Відповідач в судові засідання жодного разу не з"явився, своїм правом на участь у судовому розгляді не скористався, ухвали від 09.07.12 (вих. №7394), від 24.07.12 (вих. № 8098), направлені відповідачу за адресами вказаними в позовній заяві та Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців повернулись до господарського суду Івано-Франківської області з відміткою "за зазначеною адресою не знаходиться".

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, хоча в даній справі судом з"ясовувалось місце реєстрації відповідача ( Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 23.07.12 (а.с.18).

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст. 75 ГПК України, суд, враховуючи те, що сторони належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін за наявними в ній матеріалами, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, подані учасниками процесу та зібрані судом із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

Відповідно до ст.15-16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Цивільні права та обов"язки виникають, із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов"язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов"язків , зокрема, є договори та інші правочини (ст.11 ЦК України та 174 ГК України).

Згідно ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

На підставі видаткової накладної №ІВ00000555 від 17.11.11, копія якої долучена до матеріалів справи, оригінал оглянуто в судовому засіданні, позивачем поставлено відповідачу товар (будівельні матеріали) на загальну суму 27092,73 грн.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Суд вважає, що між сторонами мають місце правовідносини, що склалися на підставі укладеного у спрощений спосіб договору купівлі - продажу, за яким сторони не визначали строк здійснення відповідачем оплати за отриманий товар.

Підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України ( постанова Вищого господарського суду України від 21.04.2011 № 9/252-10).

Частина 1 ст. 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Сторонами інший строк оплати товару у видатковій накладній встановлений не був, тому відповідач мав розрахуватись з позивачем після отримання товару.

Таким чином, за документальними даними, поданими позивачем, беручи до уваги наявність передоплати відповідачем в сумі 1508,88 грн., заборгованість відповідача перед позивачем становить 25583, 85 грн.

Згідно з п. 2 ст. 614 ЦК України, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань не надав, доводи позивача не спростував.

Судом встановлено факт порушення відповідачем свого зобов'язання, щодо оплати поставленого товару, тому вимоги позивача про стягнення 25583,85 грн. боргу обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи.

На підставі викладеного , у відповідності до ст. 124 Конституції України, ст.11, 15, 16, 509, 525, 526, 614, 692 ЦК України, ст. 174, 193 ГК України, керуючись ст. 22, 49, 75, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов товариства з обмеженою відповідальністю "ТехноНІКОЛЬ-Центр" до приватного підприємства "Віадук" про стягнення 25583,85 грн. задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства "Віадук", вул.Грушевського,11, м. Івано-Франківськ,76000 ( код 19391463) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТехноНІКОЛЬ-Центр", вул. Професора Підвисоцького/ Драгомирова,10/10, кім. 60-61, м. Київ 103,01103 (код 32046030) - 25583,85 (двадцять п"ять тисяч п"ятсот вісімдесят три гривні вісімдесят п"ять копійок ) заборгованості, а також 1609,50 (одну тисячу шістсот дев"ять гривень п"ятдесят копійок) - судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14.09.12

Суддя Максимів Т. В.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"